Найтяжчий хрест поклали на Христа –
Гріхи усіх лише Йому на плечі.
Та Він не розтулив святі уста
На виправдальні та благальні речі.

Йому плювали в праведне лице,
Його штовхали, сипали образи,
Та Він без нарікань терпів все це,
Не огризнувся жодного Він разу.

А ми усі, далеко не святі,
Не варті на нозі Його мізинця,
Так часто ображаємось в житті
І ближнім не прощаємо дрібниці.

За що ж Ти, Сину Божий, постраждав?
Чи стала жертва та для нас уроком?
Марнуємо той шанс, що Ти нам дав,
І хрест стає все тяжчим з кожним кроком.