До змісту.СВЯТОСЛАВ КАРАВАНСЬКИЙ
ПОШУК УКРАЇНСЬКОГО СЛОВА
або
Б О Р О Т Ь Б А З А Н А Ц І О Н А Л Ь Н Е ”Я”
(Науково-популярні бесіди на мовні теми з додатком словничків-рятівничків
від моди та мавпування)
ЧАСТИНА ІV. ПОШУК - ЦЕ ТВОРЧІСТЬ
ХLІІ. Вступ
ХLІІІ. Шануймо традицію!
ХLІV. Стилістам на пам’ять
ХLV. Що задовго, то нездорово
ХLVІ. Про почуття мови
ХLVІІ. Права рука мовного смаку
ХLVІІІ. Права рука мовного смаку (продовження)
ХLІХ. Чи пусте діло наголос?
L. Взаємопритертість
LІ. Хвилина відпруження
LІІ. Запорука безсмертя
LІІІ. Про військові команди
LІV. Про статті на мовні теми
LV. До мови з державним мисленням
LVІ. Пошуки термінології
LVІІ. Напрямні пошуку
LVІІІ. І один у полі воїн
LІХ. Мале, а діло робить
LХ. Коротка павза
LХІ. Мавпована традиція
LХІІ. Словничок-рятівничок від мавпування
ХLІІ. ВСТУП.
Державність української мови покликала до життя цілу низку лексикографіч-
них праць загального і спеціяльного характеру. Мовознавці та лексикографи взя-
лися до праці. Назву лише кілька словників, в тому числі перевидання колишніх
публікацій, які з’явилися за останні роки:
О. Ізюмов, Практичний російсько-український словник.
В. Підмогильний, Є. Плужник, Російсько-український фразеологічний словник.
О. Тараненко, В. Брицин, Російсько-український словник для ділових людей.
А. Бурячок, М. Демський, Б. Якимович, Російсько-український словник для
військовиків.
О. Коссак, Англо-український словник з інформатики та обчислювальної техні-
ки.
Авторський колектив Одеського медичного інституту, Англо-український слов-
ник медичних термінів.
В. Козирський, В. Шендеровський, Українсько-англійсько-німецько-російський
словник фізичної лексики.
Цей список - лише маленька часточка того, що з’явилося на ниві української
лексикографії та словотворчости. Я не помилився, вживши термін словотворчість.
Укладання термінологічних словників - це словотворчість: попередні політич-
ні режими робили все, щоб українська мова не мала практичного вжитку в техніці,
медицині, діловому світі, фінансах, природничих науках. Ця політика призвела
до того, що українську наукову та спеціяльну термінологію належно і якісно не
розроблено. А це значить, що сучасні автори термінологічних праць мусять великою
мірою вдаватися до словотворчости. Якщо деяку термінологію можна запозичити з
”допогромних” (до 1933 р.) і ”донезалежницьких” (до 1991 р.) видань, то тисячі
термінів, що виникли за кілька останніх декад, потребують свого втілення в укра-
їнську мовну плоть. Треба додати, що не вся ”допогромна” і ”донезалежницька”
термінологія відповідає вимогам сучасности. Отже, автори лексикографічних праць
хоч-не-хоч мусять бути словотворцями.
Навіть поверхове знайомство з названими працями свідчить, що це так. Авто-
рам-лексикографам доводиться на власну руку творити українську термінологію.
Лексикографічні праці - словники - містять тисячі слів. І в такому ”натов-
пі” серед ”новоспечених” термінів трапляються і словесні шедеври і словесні по-
кручі.
Завдання цієї публікації - знайти шляхи й засоби, щоб покручів було якнай-
менше, а шедеврів якнайбільше. Щоб цього досягти, треба проаналізувати творчість
сучасних лексикографів. А вона, як і все на світі, не вільна від недоліків.
Що найбільше впадає в око у сучасних термінологічних словниках?
Непридатність частини рекомендованої лексики до практичного вжитку.
Новостворений термін мусить бути не лише правильний з точки зору своєї від-
повідності наявним словотворчим моделям, він має задовольняти ще й цілий ряд ін-
ших вимог.
У частині першій ми вже розглянули ряд невдалих словотворчих зусиль і ряд
невдалих словесних форм. Ми продовжимо цей критичний розгляд, звернувшись до
окремих лексикографічних праць. Заразом - накреслимо шляхи, як уникати можливих
на цій дорозі хиб і досягати бездоганної мовотворчости. А для цього треба знати,
які ж вимоги стоять перед якісним лексичним матеріялом.
ХLІІІ. ШАНУЙМО ТРАДИЦІЮ!
Коли з уст високого достойника чуєш, що він розв’язує ”любі питання, по
якім Верховна Рада не прийняла рішень”, то мимоволі згадуєш кумирів ”розвину-
того соціялізму” - Тарапуньку і Штепселя. А заразом подумуєш, що особам, кот-
рим закон приписує володіти українською мовою, треба б складати іспит з цьо-
го володіння. Бо українською мовою можна володіти так, як Тарапунька і так
як, скажімо, Максим Рильський. Ну, а для іспиту добре було б знайти ”золо-
ту” середину між обома еталонами. І вибрати її не якнайближче до Тарапуньки
- як це роблять наші високі достойники, а навпаки - якнайдалі від носіїв
”повстяної” мови.
Отак роздумуючи, натрапив я на ”Російсько-український словник для військо-
виків”, виданий видавництвом ”Варта” 1995 року у Києві-Львові тиражем 10.000
примірників. Укладачі А. Бурячок, М. Демський, Б. Якимович.
Згаданий словник (надалі - Словник-1) цікавий не лише для військовиків.
Словник наводить низку правильних українських відповідників до російських
термінів, вилучених з української мови за часів ”двомовности”. Наприклад:
Російський термін Термін Словника-1
батальон курінь
болт прогонич
вид поощрений форма заохочення
винтовка кріс
мотострелковій мотопіхотний
подготовка (кадрів) вишкіл.
На жаль, ця група лексики становить найменшу частину всіх новотворів: трохи
більше від сотні.
Зате я нарахував у Словнику-1 понад тисячу неологізмів, досі в жодному сло-
внику української мови не зафіксованих і мовною практикою не засвідчених.
Укладачі Словника-1 дали волю своїй фантазії та мовним уподобанням, озброї-
вши українських військовиків лінгвістичними ”шлягерами”. Словник рекомендує та-
кі мовні відповідники:
Російський термін Український еквівалент
кипятильник окріпник
колющее оружие колольна зброя
миноносец міноносій
музыканская команда музицька команда
оборона дефензива
отползать відплазовувати
подводная лодка субмарина
приберегать приощаджувати
самовольничать самоволити
территориальный територійний.
Вигадавши форму міноносій, укладачі недогледіли, що за їхньою логікою сло-
во есмінець має обернутися на есміній (скорочення від ескадровий міноносій).
Недогледіли і осоромили свою ”творчість”, переклавши російський эсминец як
есмінець. Видать, мовна революція, як і всяка інша, таїть у собі парадокси.
Укладачі, як дехто каже, ”зациклені” на суфіксі ”-ов”, бо вживають його
там, де пересічні мовці не ”наважуються”. Словник-1 рясніє формами (цифра в
дужках - сторінка словника): азотовий /28/, антеновий /29/, блокадовий /36/,
десантовий /33/, запасовий /31/ і пішло й поїхало. А які звороти! Умреш!:
великомірилова карта /106/
вітриловий човен /111/
кордоновий стовп /287/.
Останні звороти не тільки озброюють військовиків блискучою термінологією,
але й можуть служити навчальним матеріялом для дешифраторів. Для тих, хто ціка-
виться шифруванням, Словник-1 приготував задачки. Спробуйте розшифруйте:
безбульбашкова стрільба /35/
військово-застосовний спорт /279/
залоговий наказ /198/
приховна мета /261/
радіогідроакустична сучка /217/
світливець /337/
удавана батарея /33/
цідилопровітрювальна устава /335/.
Деякі переклади укладачів межують з некомпетентністю:
позорящий /181/ гідний ганьби,
але гідний ганьби це ”той, хто вартий ганьби”, а не ”той, хто ганьбить”. (Прави-
льний переклад: ганебний для кого, сповнений ганьби до кого, (хто) ганьбитель).
Щоб не втомлювати читача, наведу ще лише один переклад російської лексики,
рекомендований Словником-1:
многочисленный /120/ багаточисельний.
Тут уже, хай це і звучить банально, коментарі зайві.
Видання такого важливого для України Словника військової термінології - це
справа не лише кількох мовознавців. Це справа державна. Тому заки пускати у
світ плід своєї творчости, укладачам належало б обговорити рукопис бодай з кіль-
кома практиками - викладачами військових закладів, з офіцерським складом, з уча-
сниками повстанської боротьби та зрештою і з колегами мовознавцями. Не всі ж мо-
вознавці хворі на мовний дальтонізм, прищеплений їм за часів ”дружби народів”.
Відхід укладачів Словника-1 від традиційних морфологічних форм, зокрема на-
ростків (суфіксів), нічим не виправдано.
Суфікс -Н традиційно український:
залізо залізНий
потуга потужНий
туман туманНий
хліб хлібНий.
Нема жодної потреби творити карикатурні довжелезні форми, які пропонує
Словник-1:
газотурбіновий /239/ (газотурбінний)
мембрановий /117/ (мембранний)
пунктировий /214/ (пунктирний) та сотні інших.
Що це дає? Творяться неоковирні, ”слонуваті” форми, важкі для спілкування.
Це не покращує мову, з шкодить їй. І не тільки мові, а й українському відродже-
нню. Бо військовики не вживатимуть лексики, ”розробленої” авторами, а вдавати-
муться до ”общепонятних” термінів.
Коли укладачі Словника-1 творили свої ”аванґардові” терміни, вони, очевид-
но, не усвідомлювали того факту, що українська військова термінологія мусить
конкурувати з виробленою продовж століть російською. А це вимагає подвійного
старання. Термінологія, пропонувана Словником-1, служитиме не утвердженню ук-
раїнської мови у війську, а її дискредитації.
У словотворчости передусім треба шанувати традицію. Коли нові терміни ут-
ворено з урахуванням традиції, таким термінам гарантовано довголіття.
Це одна з наріжних вимог словотворчости.
Наведені ”зашифровані” авторською фантазією терміни не так легко розшифру-
вати навіть дипломованим філологам.
Розшифрування цих ”шлягерів” може внести гумористичну струнку до нашого ви-
кладу. Тож я і раджу читачам: спробуйте дешифрувати їх самі. Треба ж колись і
посміятися!
ХLІV. СТИЛІСТАМ НА ПАМ’ЯТЬ.
Бігцем зійшовши на катедру, Десь чи не половину позики,
Андрій згубив дар мови щедрий: Микола витратив на прозірки;
Усі епітети й метафори, Хотів, щоб всі були щасливі,
Бож видерся таки на кафедру! Діставши діяпозитиви!
Ще вчора, бач, купався в нецьках, Як тільки відшуміла хлюща,
А смак вже виробив мистецький... Повіяв вітер відсвіжущий...
Ай-яй! Чи ж так писати можна? Ніяк язик не повертається
Таж смак ми маємо художній! Сказати ’вітер освіжаючий’!
Після такої тарапати Хоч Клим з лихим зчепився магом,
Олесь не годен був співати... Проте зберіг самоповагу...
На жаль, це слово не в пошані - Хто ж форми полюбля гібридні,
І Лесь тепер співать не в стані. Людську хай зберігає гідність!
Для всіх було це диво з див - Діждавши слушної нагоди,
Циклон тривав аж десять днів! Пустун довгенько колобродив...
Навряд той зможе тут промовчати, А що? Хіба не від неробства
Хто певен, що циклон продовжувавсь. Таке чинив він неподобство?
Петро щось ляпнув на папір: Не ремонтований давненько,
”Це ж - каже - чистий тобі спирт”. Котедж з лиця був нічогенький...
Затям, читачу, раз назавжди: З лиця /хоч скигліть, хоч не скигліть/
Спирт має бути тільки справжній. На зовнішній зміню я вигляд.
Щоб не ославити свій дім,
Господар заволав ”Почнім!”...
Я б не чіпав цієї теми,
Якби не чув раз-в-раз ”Почнемо!”
ХLV. ЩО ЗАДОВГО, ТО НЕЗДОРОВО.
Кожна мова у свому розвитку прагне до лаконічности: мовці спонтанно з кіль-
кох можливих варіянтів вибирають найкоротший. Жива мова знає такі скорочення:
бачиться бачся
Спаситель Спас тощо.
Знає скорочення і літературна мова, зокрема її публіцистичний стиль. У пре-
сі можна прочитати абревіятуру
компромат замість компромітаційний матеріял
теракт замість терористичний акт.
Коли коротша форма віддає той самий зміст, що й довша, то загал мовців від-
дає перевагу коротшій, і вона мало-помалу витискає з ужитку довшу.
Однак, буває і навпаки.
У мові сучасників - писемній та усній - часом трапляється, що якраз довші
слова мають перевагу над коротшими. Наприклад, можна почути і прочитати:
Їх неодноразово попереджали про це
Ми неодноразово зверталися до голови.
Чи ж не краще в таких випадках сказати або написати:
Їх не раз попереджали про це
Ми не раз зверталися до голови?
Для підсилення ефекту вислову можна вжити зворот
не раз і не два,
і ця ідіома все таки буде коротша - матиме менше складів - ніж форма
неодноразово.
Коротші форми економніші, і вже тому на письмі їм нема, як тепер кажуть,
альтернативи. Коли ми друкуємо на машинці чи на комп’ютері або набираємо текст
у друкарні, часом одне-два слова ”псують обідню”: треба скінчити текст у даному
рядку або на даній сторінці, а кілька слів не вміщаються. Що тут робити? Почи-
наєш ”полоти” текст і заміняти довгі слова на коротші. Заміниш два-три таких
”монстри”, і текст укладається в потрібні межі. Для такої операції короткі фор-
ми - щаслива знахідка.
Сьогодні дуже модний - переважно в друкованих текстах - прислівник адже:
Адже справа не в тім, що...
Бережись, адже ти граєш з вогнем.
Можна сказати, що слівце
адже
полонило наш інформаційний простір. Чи ж ми так часто вживаємо його і в розмові?
У живій мові наведені приклади звучатимуть так:
Справа ж не в тім, що...
Бережись, ти ж граєш з вогнем.
Частка ж або же виконує ту саму роль, що й
адже.
Часом адже можна замінити формами
бо, бо ж, таж.
Таку заміну варто робити бодай з міркувань стилю. Не можна у короткому тексті
раз-у-раз вживати адже. Пропадає охота читати такі матеріяли.
Дуже полюбляють сучасники і вираз бути зобов’язаним:
Вони були зобов’язані спитати.
Хто зобов’язаний постачати добрива?
Навіщо такі довжелезні пасажі, коли легше і ближче до української мовної стихії:
Вони мусили спитати.
Хто мусить постачати добрива?
Не менш поширені тепер вирази
за свій рахунок
за чужий рахунок.
І це тоді, коли легше та коротше сказати чи написати
своїм коштом
чужим коштом.
У декого із сучасників під впливом чиновницької лексики виробився бюрокра-
тичний стиль мовлення. Вони немов ”зациклились” на деяких словах. Одне з таких
слів - перетворюватися:
Вулиця перетворилася на смітник.
Преса перетворюється на бюро оголошень.
Я не проти слова перетворюватися, але часом краще вжити коротший синонім,
хоч би й
обертатися.
Існує ж народній жарт:
Обернися порося на карася.
То чому не йти за народом:
Вулиця обернулася на смітник.
Преса обертається на бюро оголошень?
До категорії передовжених слів належать і досить часті у сьогоднішніх
стилістів дієслова
відтягувати, затягувати, підтягувати, витягувати.
Навіщо аж так ”розтягувати” свою думку чи свій текст, коли ми маємо куди корот-
ші, та й властивіші нашій мовній стихії слова
відтягати, затягати, підтягати, витягати, розтягати?
Фахівці з економіки - автори й промовці - полюбляють вживати слово
виготовлювач,
коли йдеться про виробника якоїсь продукції:
Американські виготовлювачі тракторів...
Жодних претенсій до виготовлювачів.
Чи вживаємо ми це важкомовне слово у живому спілкуванні? Навряд чи ми скажемо
виготовлювачі тракторів,
а швидше за все
виробники,
і претенсії матимем до
виробників.
Нашими мовними засобами так сказати легше, простіше і зрозуміліше. Навіть пере-
кладаючи російський текст, де вжито слово
изготовители,
яке цілком на місці у росіян, не треба бути словесним епігоном: краще вжити ко-
ротке, легкомовне і ”легкописне” слово
виробники.
У деяких авторів часом можна спостерегти любов до окремих граматичних форм,
і вони вживають своїх улюбленців без огляду на те, чи ці словесні зразки покра-
щують виклад чи ні. Наприклад, українські форми майбутнього часу
братимуть, матиму, носитимеш, ходитиме тощо
не завжди доцільно творити від усіх без винятку дієслів. Та любителі згаданих
форм на це не зважають. І тому в їхніх текстах натрапляєш на такі зразки:
Ці операції відпрацьовуватимуться у ході маневрів (1)
Довкілля нейтралізовуватиме спроби його розсварити (1)
Незгоди підштовхуватимуть учасників до чвар. (1)
Ужитий тут варіянт форм майбутнього часу виник у нашій мові тоді, коли ще
не існувало таких довжелезних дієслівних форм, які відомі сьогодні. Задовгі
дієслівні форми складного майбутнього часу
відпрацьовуватимуться
нейтралізовуватиме
підштовхуватимуть
важко ”притерти” у будь-якому словесному оточенні. Їхня довгота не дозволяє
цього.
Спроби вживати такі довгі форми в українському мовленні не матимуть успіху.
Наша мова не мала і не має тенденції до задовгих словесних форм. Можна лише ди-
вуватися, наскільки деякі ”писці” не мають почуття мови. Я кажу ”писці”, бо у
живій мові такі форми взагалі годі вживати: їх годі вимовити.
Вислови (1) можна покращати хоч би й так:
Ці операції буде відпрацьовано у ході маневрів
Довкілля знейтралізує спроби його розсварити
Незгоди штовхатимуть учасників до чвар.
Багато таких ”коротких із знаком мінус” слів штучно прищеплювано нам у ми-
нулому ”заради наближення і злиття мов”. Нам диктували, як нам треба говорити,
і ми не мали вибору: карикатурна лексика заповнювала газети, звучала на радіо,
панувала у школах.
Сьогодні становище змінилося. Є свобода вибору, і нам треба позбуватися
старих рецептів.
Якщо нинішнє покоління, розробляючи українську лексику й термінологію, хоче
зробити українську мову конкурентоздатною, воно у своєму словотворчому пошуку
мусить мати на увазі, що найкоротші лексичні форми - найжиттєздатні.
ХLVІ. ПРО ПОЧУТТЯ МОВИ.
Коли заглиблюєшся в дослідження мовних явищ, не можеш вийти з дива, скіль-
ки всяких вимог мають задовольняти слова і мовні звороти. Кожне слово мусить бу-
ти зрозуміле або логічно вмотивоване, відповідати нормам граматики та словотвор-
чости, легко вимовлятися мовцем і легко сприйматися слухчем, а це значить - мати
досконалу звукову будову і певну словесну привабливість, а ще відповідати есте-
тичним канонам мовлення.
Що це за канони? - спитає читач.
Це те, що часом називають ”природнім мовним смаком” або ”почуттям мови” її
носіїв.
”Почуття мови” - термін умовний. Існує цілий комплекс естетичних вимог,
яких дотримуються мовці даного мовного середовища. Про тих, хто у своїй мовній
практиці найповніше задовольняє ці вимоги, ми кажемо, що вони мають розвинуте
”почуття мови” або ”природній мовний смак”. Творці народньої творчости й письме-
нники минулого, якраз і мали ”природній мовний смак” - володіли ”почуттям мови”.
Що саме окреслюють дані поняття, можна пояснити науково. А втім багато з
нас і без довгих пояснень відчуває, що те чи те слово, той чи той вираз вписує-
ться або не вписується в логічно-звукову систему нашої мови. Досліджуючи, що
суперечить ”природньому мовному смакові”, ми краще розуміємо, що таке ”почуття
мови”. Воно належить до тих понять, які легше збагнути практично, ніж теоретич-
но. Отож, перейдім до практики, до прикладів.
Якось на мовознавчій конференції я висловив думку, що слово
мовленнєвий
у виразі
мовленнєвий етикет,
як і в інших виразах, слово невдале і суперечить духові нашої мови, що краще
вживати вираз
живомовний етикет
або
етикет живої мови.
Дехто одразу наїжачився проти цього, мовляв, мій погляд гальмує розвиток лексич-
них форм, бо слово
мовленнєвий
відповідає словотворчій моделі, яка продукує ряд форм, наприклад, слово
значеннєвий.
А раз слово утворено за наявною моделлю, то воно має право на існування.
На жаль, мовна практика спростовує аргументацію моїх опонентів.
Новостворене слово мусить відповідати словотворчій моделі, - це так, але
цієї відповідности недосить; кожна нова форма мусить бути легкомовною і крім то-
го задовольняти наш природній мовний смак. Наведу приклад моделі, яка від деяких
слів творить похідні форми, а від деяких інших - ні.
Від слова кликати ми творимо форму кликаний
від жувати жуваний
від співати співаний
від відбивати відбиваний.
Можна навести десятки прикладів, коли дієслова з кінцівкою -ати творять ді-
єприкметики з кінцівкою -аний. Слова
співаний, даваний, кликаний тощо
легко вписуються у будь-який контекст. Проте у деяких випадках дана модель ”не
працює”.
Спробуймо утворити віддієслівну форму з кінцівкою -аний від слова
уникати.
Матимем -
униканий.
Слово униканий виведено за дуже продуктивною моделлю, але його ніхто ніко-
ли не вживав і не вживає. Чи чув хто, щоб говорили, наприклад, так:
Концерт був униканий публікою?
Виходить, що творення за популярною моделлю ще не дає слову права на існування.
Чому?
Отут якраз і до речі послатися на ”почуття мови”. Слово униканий не задово-
льняє нашого ”почуття мови”.
Те саме і з формою
вимаганий,
утвореною від слова
вимагати.
Дехто пробує її вживати, та чомусь вона не приживається: суперечить нашому мов-
ному смакові.
Природній мовний смак віками допомагав минулим поколінням творити українсь-
ку мову. Цей смак відкидав усе те, що не вписувалося в її тональність. Він ви-
конував роль ”мовного контролю”, бракуючи нездалі мовні форми.
Почуття мови виявляє себе у низці мовних явищ. Природній мовний смак змушує
нас вимовляти окремі слова так або так, щоб не дратувати почуття мови. Слово
самотній ми вимовляємо з м’яким закінченням -ій, та коли ми в цьому слові зміни-
мо О в основі на І, то заразом мусимо змінити закінчення на тверде: самітний.
Це саме робимо і на письмі. Корекція нашого мовлення відбувається під впливом
мовного смаку, сказати, ”на ходу” мовлення. Хто ж не має мовного смаку, може
часом сказати і написати самітній або самотний, і таке написання буде вже й по-
рушенням правопису.
Правила чергування голосних звуків, фактично, підлягають нашому мовному
смаку: вимовляючи слово сваволя, ми проте не кажемо сваволля, а лише свавілля.
За додержанням правила переходу звуку О в І та навпаки стежить наш мовний смак.
Мовний смак бере участь і в словотворенні. Від слова шептати ми творимо
іменник шептій, а від слова топтати - топчій. У першаму разі кінцівка - -тій,
а в другому - -чій. Чому? Дієслова ж мають однакову будову і однакову кінцеву
частину: шептати
топтати.
Мали б бути однакові кінцівки і в іменниках.
Аж ні. В іменниках кінцеві частини різняться.
Так зарядив наш мовний смак, бо хіба могли б прикрашати наше мовлення слова
шепчій або топтій?
Мовний смак вимагає від нас казати (й писати) шептій (від шептати), але
топчій (від топтати).
Ще один приклад.
В основі слова корупція немає звуку М, але в похідному від корупції слові
корумпований цей звук присутній. Така була вимога нашого почуття мови.
На жаль, деякі сучасні мовознавці та словотворці не можуть похвалитися при-
роднім почуттям мови. Їхня словотворчість їх же й ”виводить на чисту воду”.
Один поважний академік, наприклад, ощасливив нас неологізмом
співпрацівництво.
Треба ж аж так не мати мовного смаку, щоб коротке, легкомовне, зрозуміле і
логічно вмотивоване слово
співпраця,
замінити незграбним бовдурищем
співпрацівництво.
Чого, чого, а почуття мови ученому мужеві таки бракує.
Бракує мовного смаку і укладачам правопису-93.
Від назви міста
Рівне
народ утворив прикметник
рівенський
згідно із схемою спрощення звуків при утворенні прикметників:
Вільно віленський.
Дубно дубенський
Лубні лубенський
А вчені мужі вимагають говорити й писати
рівненський.
Якщо ігнорувати почуття мови і творити форми, що суперечать нашому природ-
ньому смакові, нищиться неповторна тональність мови: з легкої і зрозумілої вона
обертається на важке, непривабливе та карикатурне язичіє без жодних перспектив
на майбутнє. Отже, словолюби та носії мови мусять дбати, щоб такі слова, як
мовленнєвий, співпрацівництво, униканий, рівненський
не засмічували нашого мовного простору.
ХLVІІ. ПРАВА РУКА МОВНОГО СМАКУ.
Природній мовний смак ніколи не виробив би такого досконалого засобу спіл-
кування, як людська мова, якби не мав спільників.
Головний його спільник - милозвучність.
Про деякі слова ми кажемо, що вони милозвучні, а про деякі - навпаки - що
вони немилозвучні.
Милозвучність слів - це свого роду мірило, за яким природній мовний смак
видає ”атестат зрілости” або вірніше ”атестат милозвучности” тому чи тому слову
або виразу.
Усі слова нашої мови, які пройшли пробу часом - милозвучні: інакше вони б
не закріпилися в мові. Отже, випробувати на милозвучність усталену століттями
лексику нема потреби. Що ж до словесних неофітів - форм, творених штучно, - то
милозвучність - їхній прискіпливий цензор і суддя.
Слово
униканий
якраз і не склало іспиту на милозвучність. Природній мовний смак його відкинув,
а мовці не вживають і не вживатимуть.
Не можуть похвалитися милозвучністю і слова
мовленнєвий, співпрацівництво, відпрацьовуватимуться.
Добір мовних форм під дією вимог милозвучности можна простежити у процесі
спілкування - усному чи писемному. Чергування звуків В та У, З та ІЗ та ще де-
яких підпорядковано в українській мові вимогам милозвучности. Усі знають прави-
ла чергування цих звуків. Ми кажемо й пишемо
у вікні, але в озері,
з братом, але із сестрою.
Так вимагає милозвучність. І це зафіксували правила правопису. На жаль,
правила ці не можуть передбачити усіх випадків милозвучного та немилозвучного
поєднання звуків у мовному потоці.
Наш мовний смак часом не визнає правил граматики, коли треба уникнути неми-
лозвучности вислову. Згідно з правилами чергування звуків вираз
зібраний у кулак
треба писати з прийменником У. Але в живому мовленні мовці говорять
зібраний в кулак.
У чому тут річ? Хто має рацію? Мовці чи ”писці”?
Очевидно, що повторення звуку У двічі у виразі
зібраний У кУлак
суперечить нормам милозвучности, і тому в живому мовленні переважають вирази:
зібраний в кулак, зігнутий в дугу, схований в кущах.
Аналогічно, навряд чи ми скажемо промоВа В церкВі (1), як вимагає правило,
а скоріше промоВа У церкВі (2), бо нагромадження трьох звуків В у виразі (1) і
важке для вимови і немилозвучне.
Таким чином, бувши законодавцем для правил граматики, милозвучність змушує
нас порушувати їх, коли ці правила до кінця не опрацьовано.
Це явище можна простежити і на інших прикладах. У виразі
ставши вщухати
ми напишемо вщухати, бо так вимагають правила, але в розмові - скажемо
ставши ущухати.
Чому?
Бо повторення двозвуку ВШ у виразі
стаВШи ВШЧухати
суперечить милозвучності. Куди милозвучніше сказати
стаВШи уШЧухати.
Узявши сказане до уваги, відзначмо, що рекомендовані РУСом форми
зщулювати, (1)
зщипувати (2)
та зафіксована УРСом форма
зщурювати
- форми штучні, у живій мові та в творах письменників-класиків не вживані. Жива
мова віддає перевагу формам
щулити, зіщулювати (замість зщулювати) (1)
щипати, відщипувати, зіщипувати (замість зщипувати). (2)
Щодо форми
зщурювати,
то це штучний винахід. Такого слова українська мова не знає. Те саме треба ска-
зати і про форми
зштовхувати, зшкрябувати.
Ці форми розглянуто у розділі ХХУІ.
Варто тільки додати, що слів
зштовхувати/ся/, зштовнути/ся/,
словник Б. Грінченка не реєструє. Натомість там зареєстровано слова
спихати, зіпхнути (3)
стикати/ся/, зіткнути/ся/ (3)
стручувати, струтити (3)
тручати/ся/, трутити. (3)
Галичани знають ще й форму
зударяти/ся/, зударити/ся/.
Досовєтська література знала лише форми (3):
Лукина в корчмі раз якось стикнулася з Уласом (І. Нечуй-Левицький)
Дружно зіпхнули човен в море (М. Коцюбинський)
...птахи тручали з дерев білі пушисті хусточки (Н. Кобринська)
Пишний Юр їде,... з гір зиму стручує (Г. Хоткевич).
Чим пояснити непопулярність форми зштовхувати в українській народній мові,
і то тоді, коли існувала і вживалася форма штовхати і штовхатися?
Знову таки - це ”робота” мовного смаку та його помічниці - милозвучности.
Наші предки віддавна знали і вживали форму
штовхати/ся/,
але знаючи цю форму, українці продовж століть спілкування не створили форми
зштовхувати/ся/,
а віддавали перевагу милозвучнішим і легким для вимови формам (3). Природній
мовний смак, схваливши форми
підштовхувати, відштовхувати/ся/, заштовхувати, наштовхувати/ся/
безжалісно бракував форму
зштовхувати/ся/,
бо вона не була милозвучна. Виникла ця форма штучно в УССР. Її фіксує СУМ, на-
вівши приклади виключно з творів радянських письменників. Немає сумніву, що на
появу цієї форми мало вплив російське слово
сталкивать/ся/,
бездарно перекладене як
зштовхувати/ся/,
і всіляко культивоване визнавцями теорії ”злиття мов”.
Однак це штучне слово не пройшло проби на милозвучність, яку проходить лек-
сика всякої мови у процесі спілкування поколінь мовців.
Наведені нижче уривки з текстів, де вжито слова
зштовхнутися і зіткнутися
можуть бути наочним матеріялом для порівняння форм, адоптованих живою мовою та
форм штучних:
Там і зштовхнулася Катерина,... з Мусієм Горбанем (Письменник УССР)
Галя зіткнулася з людиною, що присіла навпочіпки... (Письменник УССР).
Які з цих уривків звучать природніше для нас і милозвучніше для нашого
слуху?
Відомо, що смаки людей не збігаються. Але мені здається, що думка читачів
щодо милозвучности наведених тут уривків буде одностайною. Імен письменників не
наведено, щоб ці імена не впливали на безсторонність висновку.
Підсумовуючи наші спостереження, додаймо до вимог, що стоять перед ново-
створеними словами й термінами, ще й вимогу бути милозвучними.
Слова, створені без урахування чинника милозвучности - це важкомовна і
малоприваблива лексика.
ХLVІІІ. ПРАВА РУКА МОВНОГО СМАКУ (продовження).
Щоб вичерпати тему милозвучности, розгляньмо ще правопис слова
розкошелюб.
Це слово галицького варіянту української мови, але воно відповідає українським
словотворчим моделям і може зайти до єдиної літературної мови. Своїм значенням
це слово відповідає значенню іншомовного слова
сибарит.
Цікавий правопис цього слова. За правилами граматики, виробленими на під-
ставі живомовної милозвучности, слово це має писатися з трьома О:
рОзкОшОлюб.
Так вимагають правила. Але правила не врахували усіх можливих випадків
поєднання звуків. Коли звук О повторюється більше як два рази, кількість пере-
ходить у якість, і наш мовний смак не хоче погодитись на потрійне ”окання”.
Почуття мови підказало мовцям третє О замінити на Е. Так і сталося. У галицько-
му варіянті української мови це слово відоме якраз у формі
розкошЕлюб.
Саме так галичани вживають його на письмі і в друкованих текстах, так його
фіксує і виданий в Канаді ”Українсько-англійський словник” К. Андрусишина.
Слово це на Східній Україні мало відоме й у словниках не зафіксоване. Але
якщо літературна мова колись його таки адоптує, то варто зберегти його правопис,
який відповідає законам милозвучности.
Природній мовний смак добирає у процесі спілкування найбільш милозвучні
форми. У живій мові - а також у творах письменників з розвинутим почуттям мови
- годі зустріти форму дієприслівника
бачачись, а натомість тільки бачившись.
Бо двічі повторений звук Ч, а потім ще й звук С, переобтяжують мовний по-
тік однаковими та подібними звуками, і тому легше сказати
Я радів, щодня бачившись на роботі з друзями,
ніж
Я радів, щодня бачачись на роботі з друзями.
Аналогічно в живому спілкуванні люди віддають перевагу парі слів
правду казавши перед парою правду кажучи.
Жива мова народу взагалі віддавала перевагу дієприслівникам минулого часу
із закінченнями -авши, -ивши -
хотівши, ставивши
- перед закінченнями теперішнього часу -ачи, -ячи -
хотячи, ставлячи.
Читаємо у Квітки-Основ’яненка - знавця живої мови:
...сказала Галочка, ставивши на мисник то миски, то тарілки”.
А в наших сучасників навпаки:
Ставлячи вечерю на стіл, мати помітила..., як загорілись у нього очі
(О. Гончар).
Легкомовність та милозвучність мають право голосу і при відмінюванні слів.
Це вони схиляють нас, щоб словам
відмінок, уривок, шлунок
у родовому відмінку давати закінчення У:
для кличного відмінку
з наведеного уривку
виразка шлунку.
Правопис 1929 р. та правописи до 1929 р. дотримувалися саме таких закін-
чень у родовому відмінку для слів
відмінок та шлунок.
Штучні форми, утворені без урахування чинника милозвучности, набагато по-
ступаються своєю ”якістю” формам живомовним, народнім.
Так, від слова горище, лексикографи штучно утворили прикметник горищний,
вживаючи його у виразах
горищний мотлох, горищне вікно, горищний мешканець.
Слово гориШЧНий важкомовне. Як його й вимовити ШЧН!?
Та штучно записане у словниках, неоковирне слово потрапило і до літератури:
”Поруч жінка розриває вилами горищний мотлох” (О. Довженко). (1)
На ділі - це слово-труп. Наші предки обходились без таких перлин. Слов-
ник Грінченка (СГ) фіксує таку пару: горішнє вікно, пояснюючи її як вікно на
горищі. Користуючись із ряснозначности лексичних одиниць, попередні покоління
уникали важкомовного горищний, віддавши перевагу легкомовній формі горішній.
СГ реєструє п’ять значень для слова горішній. СУМ же наводить лише три значення.
Заради ”граматичної правильности” мовознавці УССР ”збагатили” нас словом-
мерцем горищний: легкість і простоту спілкування утруднили лексичним бовдуром.
Цікаво, що словник Уманця і Спілки, замість слова горищний наводить слово
горішний, - не горішній. Слово ж верхній там має форму горішній. Отже, слово
горішний
- не те саме, що горішній, і є народнім варіянтом ”граматично правильної” форми
горищний. Наша мова знає такі спрощення, де уникнуто збігів важкомовних звуків:
чернець, але ченці (без звуку Р).
Отже, форму гориШЧНий можна спростити на гориШНий, а ще краще на гориш-
ній: м’яке закінчення тут аж проситься (його фіксує і СГ у формі горішній).
Виграє чи втратить вираз (1), якщо його віддати так:
Поруч жінка розриває вилами горишній мотлох?
Милозвучність має пряме відношення і до наголосу у словах. Так, у виразі
ні за які гроші
ми конче маємо наголосити звук Я, а не І, хоч в інших випадках слово
які
має наголос на звукові І. Те саме у звороті
ні в якому разі.
Потребою милозвучности можна пояснити і зміну наголосу у непрямих відмінках
слова один. Ми говоримо:
один по Одному,
всіх до Одного,
але
на однОму вечорі
під однИм дахом.
Це свідчить, що милозвучність слів та система наголосів взаємозалежні.
ХLІХ. ЧИ ПУСТЕ ДІЛО НАГОЛОС?
Між милозвучністю та наголосом у словах існує сталий зв’язок. Наш природній
мовний смак великою мірою ”співпрацює” із системою наголосів. Наголоси слів ви-
конують цілу низку функцій у мові, в тому числі роль ритмо-мелодичного чинника.
Розробляючи термінологію, цього чинника не можна ігнорувати.
Зміна наголосу у слові може змінити його значення. Коли написати слово
тепло,
не зазначивши наголосу, то його можно прочитати двояко:
тепло і тепло.
Перше слово - іменник, друге - прислівник. Так само наголос розрізняє значення
слів
гладкий і гладкий.
Перше - значить
”тілистий”, ”вгодований”,
а друге -
”рівний”.
Кожна мова має свою систему наголосів, які характеризують її з ритмо-мело-
дичного боку. Зміна наголосу може перекласти слово з мови на мову. Коли у слові
посол
змінити наголос, то
посол
стане словом польської мови. Те саме, коли у слові
дочка
перенести наголос на О, то слово
дочка
стане словом російської мови.
Ці приклади свідчать, що оперуючи лексичними одиницями, не треба забувати
про наголос.
Українська мова має свою специфічну систему наголосів, яка склалася істори-
чно і яка тісно пов’язана з українським словотвором. Наголоси у словах творять
наголосові моделі, характерні для тої чи тої мови. Українська мова творить низку
наголосових моделей, порушення яких ”розмиває” самобутню тональність мови. Одною
з характерних наголосових моделей української мови є наголоси притаманні словам,
що мають три або більше складів:
бачення
зачіпка
кладовище
колесо
подруга
подушка
решето
рішення
середина
серединний.
У цих словах українці здебільшого наголошують третій склад від кінця. Це
так званий дактилічний наголос.
Це дуже характерна ознака нашої мови, зафіксована у низці словників.
Систему українського наголосу в УССР безпідставно перекручено. Цілий ряд
українських слів дістали з ласки псевдомовознавців ”всесоюзні” наголоси. Так
слово
правописний
у словниках УССР зафіксовано як
правописний,
а слово
розв’язка
дістало наголос на Я, повторивши російський стандарт:
розв’язка.
Українська термінологія, щоб бути українською, мусить дотримуватися узвича-
єних у нашій мові наголосів, зокрема дактилічних наголосів, зафіксованих усіма
українськими допогромними словниками.
Чи ж дотримуються цієї аксіоми сучасні лексикографи?
Гортаю ”Російсько-український словник для військовиків”, виданий видавниц-
твом ”Варта” 1995 року у Києві-Львові (Словник-1).
Автори довільно - на свій смак - наголошують цілу низку українських слів,
(у дужках - сторінка Словника-1):
Терміни Словника-1 Правильні наголоси
бантина /166/ бантина
гарматень /267/ гарматень
зав’язка /75/ зав’язка
заглушка /75/ заглушка
кидання /95/ кидання
кидати /118/ кидати
серединний /111/ серединний.
Наголоси Словника-1 перекреслюють традиційне українське наголошення.
Окремо треба спинитись на слові
гарматень.
Це термін, вживаний за часів УНР. Словники УССР його не фіксують. Запозичивши
цей термін з літератури тих часів, укладачі Словника-1 перекрутили наголос.
Наголос слова
гарматень
відповідає українській наголосовій традиції і саме в такій формі звучить по-ук-
раїнськи. Правильний наголос цього слова наводить ”Українсько-англійський слов-
ник” К. Андрусишина.
Перенаголошує Словник-1 і низку інших слів:
Терміни Словника-1 Правильні наголоси
крицевий /283/ крицевий
навпіл /125/ навпіл
напасть /127/ напасть
перекрій /168/ перекрій
терен (територія) /302/ терен
стежа /37/ стежа.
На неправильні наголоси можна натрапити і в деяких інших термінологічних
словниках. В ”Українсько-англійсько-німецько-російському словнику фізичної тер-
мінології” В. Козирського та В. Шендеровського (Київ, ”Рада”, 1996) /надалі -
Словник-2/ фігурують такі неправильні наголоси:
Терміни Словника-2 Правильні наголоси
шумів джерело джерело шумів
Словник-2 безпідставно копіює наголос російського тех-
нічного жаргону. У нас множина від шум - шУми, родовий
відмок - шУмів.
дугогасний дугогасний
кінцевий (вихор) кінцевий (але кінцьовий)
самогасний самогасний
світлозбирний світлозбірний
теплотвірний теплотвірний
Коли слово, наголошене на останній склад, стає складовою
частиною складного слова, наголос не зберігається: який,
але ніякий, пальний, але вогнепальний; світний але тон-
косвітний (СГ). Зміну наголосу в таких словах викликано
потребою легкомовности: слово вогнепАльний легше для ви-
мови, ніж вогнепальнИй. Мовці попередніх поколінь це
відчували і перенаголосили звуки у таких словах.
стисливість стисливість Так вимагає милозвучність.
Навряд чи неузвичаєні наголоси в цілому ряді термінів сприятимуть поширенню
кривонаголошеної термінології. Зміну наголосів у словах дуже тонко відчуває
природній мовний смак і гостро реагує на неправильне наголошення.
Крім того, зміна наголосу у слові
терен на терен
міняє зміст слова: перше - це
”територія”, а друге ”назва ягоди”.
Очевидно, що якість і конкурентоздатність новостворених термінів неможливо
забезпечити, коли вони не спираються на вироблену віками систему наголошення.
Тому, дотримання усталених з ритмо-мелодичного боку наголосів - це ще одна вимо-
га до новотвореної лексики.
* * *
Розгардіяш у наголосах постав не сьогодні. Його започаткувало мовознавство
УССР, розвиваючи царську ідею ”дабы не было различия”. У розвідці ”Секрети ук-
раїнської мови” я опублікував ”Словничок відродженого наголосу”, де наведено
правильні наголоси кривонаголошених слів. У процесі роботи над словниками мій
реєстр кривонаголосів поповнився. Зачепивши тут проблему наголосів, варто зроби-
ти доповнення до мого ”Словничка відродженого наголосу”, додавши такі слова:
голобельний,
Це слово має подвійний наголос. І це фіксує словник К. Ан-
друсишина.
мовчанка,
У словниках УССР це слово неправильно подано з двома наго-
лосами: мовчанка і мовчанка, при чому перше наголошення
назвоно рідкісним. Таке твердження хибне. Українській мові
властива наголосова модель для віддієслівних іменників із
закінченням -анка: ковзанка, копанка, крашанка, писанка,
рубанка, схованка, читанка: наголос - на першому складові.
Слово мовчанка належить до цієї самої моделі.
негаразди,
Слово походить від форми гаразди з наголосом на И.
опікувати/ся/
Неправильний наголос на А у цьому слові має довгу історію.
М. Комар у своєму ”Російсько-українському словнику” навод-
ить слово опікувати і вказує, що запозичив його із словни-
ка Є. Желехівського. Однак у Желехівського слово це нагол-
ошено інакше: опікувати. Помилку Комаря повторюють усі пі-
зніші словники вже й у слові опікуватися. Але це слово мо-
вці вимовляють лише опікуватися. Похідні форми опікуваний
та опікування (наголос на І) свідчать, що їх утворено від
слова опікуватися. Від опікувати було б опікування.
L. ВЗАЄМОПРИТЕРТІСТЬ.
Говоривши про численні вимоги, що їх ставить до словесних форм практика
усного й писемного спілкування, не можна не згадати й вимог, скажу так, вза-
ємопритертости слів у мовному потоці. Знову незрозуміливй термін - зауважить
читач - що це ще за взаємопритертість? Даний термін вжито для більшої наочнос-
ти, а найкраще його зрозуміти на конкретних прикладах.
Усі знають скорочений перелік чинників, які загартовують людський організм:
сонце, повітря і вода.
Висловлена нашою мовою ця тріяда звучить ніби не так гладко, як у російській мо-
ві. По-російськи тріяда солнце, воздух и вода вимовляється одним духом як певна
ритмо-мелодична єдність, що сама спливає з язика, легко запам’ятовується і легко
повторюється. Про слова в такому досконалому з ритмо-мелодичного боку виразі
можна сказати, що вони ”взаємопритерті”. У наведеній російській тріяді їх не
можна навіть розміняти місцями: вираз солнце, вода и воздух уже не має тих яко-
стей, про які ми говорили щодо ідіоми солнце, воздух и вода.
Очевидно, в українському виразі сонце, повітря і вода слова теж не ”притер-
то”. Мабуть, скопіювати ”притерті” вирази з мови на мову не так легко. Крім
змістової відповідности треба подбати і про взаємопритертість слів у тексті або
мовному потоці. В українському варіянті варто переставити останні два слова, а
І замінити на Й: сонце, вода й повітря. Звучить краще. Можна піти далі і трохи
переробити зміст: сонце, море і повітря, або
сонце, вітер і вода.
Остання переробка своєю притертістю повторює російський варіянт.
З цього прикладу стає очевидно, що сполучаючись у мовні конструкції - в то-
му числі у розповідні речення - слова дуже вередливі щодо своїх партнерів: деяк-
их терплять як сусідів, деяких - ні. Ця вередливість вимагає від нас не просто
механічно тулити слова одне до одного, а добирати найпритертіших партнерів.
На жаль, операція добору відповідних словесних форм не завжди вдається на-
шим мовцям і ”писцям”. Наприклад, у пресі можна натрапити на таке речення:
У команді не уникнути зіткнень. (А)
У цьому реченні дві хиби: лексична і стилістична. Лексична полягає у не-
властивому українській мові вжитку заперечення НЕ з інфінітивом. Конструкції
Дружби не купити за золото
Книги не знайти в бібліотеці
нам не властиві. Це копії російського стилю. Замість них українці кажуть
Дружбу годі купити за золото
Книгу годі знайти в бібліотеці.
Так склалося у нашій мовній стихії.
Цю особливість української мови відбито й у літературі:
Раді б вишню з’їсти,
Та високо лізти,
Ой, раді б зірвати,
Та годі дістати! (Л. Українка).
Росіянин останній рядок висловив би так: ”но не достать!”.
Отже по-українськи фраза
У команді не уникнути зіткнень
має виглядати так:
У команді годі уникнути зіткнень.
Але цьому реченню бракує ритмо-мелодичної досконалости: деякі слова у ньому не
притерто. Останнє слово зіткнень просто важко вимовити після уникнути. Гляньте,
як тут звук Н два рази парується із звуками К і Т:
униКНуТи зіТКНень.
Чи не краще замість зіткненя вжити синонім сутичка:
У команді годі уникнути сутичок?
Слід додати, що появу непритертих словесних конструкцій викликає здебільшо-
го хапливий переклад російських текстів на українську мову під час російського
думання. Речення (А) найвірогідніше виникло шляхом перекладу фрази
В команде не избежать столкновений.
У російському тексті слова притерто. В українському дослівному перекладі
- ні. Тому, перекладаючи, треба дбати про притертість слів і в перекладі.
Розглянувши низку вимог, що їх ставить мовна стихія до лексичних одиниць
під оглядом форми, спробуймо підсумувати наші спостереження:
1. Щоб бути конкурентоздатною, лексичні одиниці не мають бути задовгими
2. Вони мусять бути легкомовні та милозвучні
3. Задовольняти наш мовний смак
4. Легко притиратися з оточенням
5. Мати узвичаєні наголоси.
LІ. ХВИЛИНА ВІДПРУЖЕННЯ.
Колись зухвалий старшина, Не чув я досі /хай ти сказишся!/,
В суді тримавсь, як німина... Щоб голос був такий підлазистий...
Чи ж так і не розтулить рота Моя голівко недогадлива!
Ця безсловесная істота? Таж голос має буть украдливий!
Коли ми вдерлись до халупи, Поет з талантом невмирущим
Лежав один і другий трупом, Писав поеми надихущі...
Або /бо йде ж у світ стаття!/ Адзусь! Не дам пуристам наїдку -
Не виявляв ознак життя. Назву їх краще надихаючі.
Хоч Лесь і став ходить в краватці, Коли Пилип прийшов до Коця,
Манер не збувся панібратських... Хто знає, що він мав на оці...
Хто ж слів не терпить популярних, Тож не вдавайтесь до фантазій, -
Манер збувайся фамільярних! Він мав, десь, діло на увазі.
Учитель докладав зусилля, Я в крик: ”Побійтесь Бога, вую!
Щоб не пошкодити довкіллю, Я Вас ні в чому не виную!”
А повстяною рікши мовою, - А він мені /було б вам бачити!/:
Навколишньому середовищу. ”А я тебе обвинувачую!”
Почувши зойки за порогом, Коли новий заходив витязь,
До хати кинувсь Кость прожогом, Йому співали многоліття...
Хоч за рецептом норм фалшивих А в товаристві пишномовному
Він мав би кинутись стрімливо. Йому б співали заздоровницю!
Про свій дієтний дбавши стіл,
Купляла дядина набіл,
Відколи їй її інструктор
Молочні приписав продукти.
LІІ. ЗАПОРУКА БЕЗСМЕРТЯ.
Взаємопритертість слів у мовних зворотах дуже важливий чинник їхньої довго-
вічности, а посередньо довголіття і самої мови. Так звані класичні мови свід-
чать, що це так.
Взаємопритертість мовних зворотів та афоризмів була і є одною з характерних
ознак латинської мови - мови стародавнього Риму. Минули віки після розвалу цієї
імперії, а влучні мовні конструкції, що їх вживали римляни, живуть і сьогодні,
якщо не серед широкого загалу, то в мові освічениих верств.
Хто з освічених, та зрештою не тільки освічених, людей не знає і не розум-
іє таких латинських виразів:
Ad astra per aspera!
Ave, Caesar, morituri te salutant!
Contra spem spero
Divide et impera
Memento mori
O tempora! o mores!
Persona non grata
Tabula rasa
Veni, vidi, vici?
Коли не всі, то бодай один-два з цих виразів знають навіть школярі. Поши-
рення та вжиток латинської мови продовж віків як мови науки сприяло її популяр-
ності серед різних верств европейського суспільства. Письменники багатьох наро-
дів зверталися до латини за влучними виразами, вживаючи їх у тексті своїх пис-
ань, вкладаючи їх в уста персонажів і дуже часто, даючи латинські заголовки сво-
їм творам: Quo vadis?, Contra spem spero!, Memento mori, Fata Morgana.
Треба підкреслити, що поширенню латинських крилатих виразів сприяла їхня
взаємопритертість. Латинські вирази можуть бути взірцем лексичної довершености.
Жодних зайвих звуків! Глибокий зміст у найкоротшій словесній формі! Кристалі-
зовані мовні шедеври!
Латина вчить нас саме цієї дорогоцінної риси у мовних виразах - вдалого до-
бору взаємопритертих слів у зворотах і афоризмах.
Взаємопритертість крилатих виразів сприяє популярності мови, багатої на та-
кі лексичні одиниці.
Звернення до спадщини стародавніх культур посередньо підживлює наше заціка-
влення до явища взаємопритертости слів у популярних виразах, і до шляхів, як ці-
єї риси досягати. Таке зацікавлення найбільше виявляється під час перекладу
класичних шедеврів.
Для того, щоб класичний шедевр зазвучав у нашій мові так само, як в оригін-
алі, наш переклад має бути гранично стислий, де словам тісно, а думкам просто-
ро. Чи можливо засобами нашої мови досягти кристалічної бездоганности вислову,
яка властива класичним зразкам?
Візьмім досить популярний латинський вираз Ad astra per aspera!
Як найкраще віддати його нашою мовою?
У пресі можна зустріти такі переклади: До зірок через терни! або Через
терни до зірок!. Переклади правильні, але не досить взаємопритерті. Дехто,
беручи за взірець російський переклад, пропонує такий варіянт: До зірок крізь
тернія! або Через тернія до зірок!.
Слабка притертість цих виразів може викликати у декого думку, що наша мова
нездатна творити високоякісну лексику. Такий погляд хибний.
Сказати, що взаємопритертість слів у крилатих виразах нам чужа, значить по-
кривити проти правди. Народня мова лишила нам у спадок сотні влучних, коротких
і легкомовних виразів:
Баба з воза, коням легше
Вік живи - вік учись
Гарна дівка, як засватана
Дай серцю волю - заведе в неволю
Поки сонце зійде, роса очі виїсть
Рука руку миє
Сто баб - сто рад.
Ці зразки свідчать, що наша мова здатна творити влучні, компактні вирази,
насичені заразом досить глибоким змістом.
Чому ж не вдається створити нам вираз адекватний латинському Ad astra per
aspera!?
Очевидно, що причина тут у зацикленості наших перекладачів на російських
зразках. Свої українські переклади вони створюють, взоруючись на наявні росій-
ські, замість того, щоб заглибитися в маловивчену спадщину своєї рідної мови.
Тому і виступають у цих перекладах книжні тернія, а також довгенький для крила-
того виразу прийменник через: синонімічні обрії перекладачів не розвинуто. Від-
сутність масово виданих повноцінних синонімічних словників дається взнаки. Усе
наше мовне багатство репрезентують ”нормативні” словники, які пропагують не най-
кращу лексику, ігноруючи справді українську.
В УССР збіднено шкільні програми та викладання в університетах. Про явище
взаємопритертости слів у крилатих виразах мало можна довідатися з тодішніх мово-
знавчих та літературознавчих підручників. Ця риса лексики людських мов дуже по-
верхово або й зовсім не висвітлюється у курсах мови та літератури.
”Друзі” української мови багато попрацювали, щоб становище було таким, яким
воно є. Але цей стан не може зупиняти наших пошуків.
Зміст і форму латинського виразу Ad astra per aspera нашою мовою можна від-
творити навіть краще, ніж в оригіналі. Не віриться?
Спробую переконати. Ось цей вираз:
До зір крізь терня!
У латинському первотворі - сім складів, а в наведеному - п’ять!
Такі ”притертісні”, як скажуть тепер, можливості нашої мови.
Популярність латинських виразів на Україні за часів ”дружби народів” дещо
підупала, бо ”інтернаціоналісти” більше дбали про популяризацію імперської мови,
ніж про збереження зразків стародавніх культур. Та попри це, зацікавленість ла-
тинською мовною спадщиною, хоч і зменшилася, але не зникла.
Останнім же часом зацікавлення стародавніми культурами та їхньою спадщиною
зросло. Це зацікавлення відбиває зокрема наша публіцистика, яка частіше, ніж
колись, вдається до класичної спадщини, зокрема, до зразків класичної мовної
культури.
І тут знову постає проблема адекватного перекладу. Бо ж важко сподіватися,
що масовий читач може засвоїти десятки латинських афоризмів. Це зрештою і не
потрібно. Важливіше - дати масовому читачеві адекватний переклад. Бо лише аде-
кватний - змістом і формою - переклад може розкрити читачам, чому є потреба вда-
ватися до класичної спадщини, а також вивчати цю спадщину. Тому всім, хто по-
слуговується у своїх текстах чи виступах класичними зразками, варто супроводити
їх якнайвідповідними українськими копіями.
Чи ж це завжди вдається досягти?
Відомий літературознавець, коментуючи щоденники С. Єфремова, вжив у своїй
статті латинський вираз Aqui facet - clamat (так цитує автор коментаря). Ко-
ментатор пише: ”Дослівно ця ”латина” перекладається так:
Це мовчання гучніше за волання”.
Переклад неадекватний своєю формою - у ньому вдвічі більше складів, ніж в
оригіналі. Очевидно, щоб створити вираз близький своєю компактністю до оригіна-
лу, треба відійти від буквального перекладу, постаратися передати зміст вислову,
зберігши головну рису його форми - лаконічність. Названий коментатором ”дослів-
ний” переклад таким не є. Це швидше за все дослівна копія російського перекла-
ду даного виразу. Переклад відтворює зміст, але він не наближає нас до форми
оригіналу, а навпаки, віддаляє - розтягає вираз. Форму, адекватну формі оригі-
налу, перекладачам слід знайти самим, звернувшися до можливостей нашої мови.
Розглянувши кілька варіянтів, можна спинитися на виразі
Ця мовчанка волає.
У такому перекладі лише на один склад більше, ніж в оригіналі. Зміст пере-
дано. Слова у виразі - притерті. Ця притертість великою мірою залежить від на-
голосу у слові мовчанка. Це питомий український наголос цієї форми.
Вправляння з перекладами класичних зразків помагає нам з більшою довірою
ставитися до рідної мови, переконуючись, що вона може творити мовні одиниці,
здатні на довголіття.
LІІІ. ПРО ВІЙСЬКОВІ КОМАНДИ.
Мистецтво перекладу іншомовної лексики в окремих сферах функціонування мо-
ви ставить перекладачам особливі додаткові умови. До такої лексики належить спе-
цифічний шар військової лексики - армійські команди.
Армійські команди являють собою унікальний шар військової лексики, пере-
клад якого з мови на мову вимагає врахування цілої низки побічних - не лише
лінгвістичних - аспектів.
Армійські команди ставлять перед їхнім упорядником або перекладачем ряд
вимог. Перелік цих вимог, наведений нижче, супроводжено розглядом відповідности
до них команд з ”Російсько-українського словника для військовиків” (Словник-1).
(Слово російський надалі - рос. або р.; цифра - сторінка словника).
Приклади, наведені нижче, становлять лише частину команд Словника-1, які
суперечать специфічним вимогам до цього роду лексики.
1. Кожна команда мусить мати бездоганну звукову будову.
Часом один звук погіршує або поліпшує команду:
Команда Словника-1 Легкомовніше
...взуття зняти та скласти! 369 ...взуття зняти і скласти! Легше вимовити
Закінчено режим ”тиша”! 371 Кінець режиму ”Тиша”! Чіткіше
Оркестро, грай ”Збір”! 371 Оркестро, ”Збір”! Легкомовніше
Збільш просто! (р. Прибавь прямо!) 375 Додай просто! Збільш важко вимовляти
Прийняти корабель до борту! 375 Приймай корабель під борт! Чіткіше
Зі шляху... зійди! 378 З дороги... зійди! Легкомовніше З дороги
Зменш просто! (р. Убавь прямо!) 380 Збав просто! Менше приголосних.
2. Стислість команди підвищує її ефективність.
Команда Словника-1 Коротше й краще
Усі донизу! 365 Усі наниз!
Прийняти.., окрім середньої! 376 Приймай.., крім середньої! Зайві склади геть
Розшарпнути! (р. Раздернуть!) 377 Роздерти! Чіткіше
Доповісти про стан повітря! 366 Рапорт про стан повітря! Чітка команда
Тих, хто купався, перевірити! 369 Хто купався, на перевірку! Зайве слово геть
Тим, хто закінчив прання,... 371 Хто скінчив прання,...
Ремінь укороти! 377 Ремінь підтягни!
Зробити перерву! 378 Перерва!
Стерновим змінитися! 378 Стерновим - зміна!
Ранкову гімнастику закінчити! 380 Закінчуй (ранкову) руханку!
...самообслуговування... 371 Слово не для команди. Самообслуга краще.
3. Команди з вимогою подібної дії, мусять мати спільний наказовий еле-
мент, що має фігурувати в усіх командах даного комплексу.
Жодна команда не повинна суперечити іншій команді комплексу, або якось
виходити за межі комплексу:
Не можна командувати Збільшити хід!, а потім Зменшити ходу!.
Рос. команди з вимогою Переклад Словника-1 Спільний елемент Уніфікація
подібної дії для всіх команд вимагає
(комплекси а, б, в, г, ґ) комплексу
а.ВСТАТЬ! ВСТАНЬ! ВСТАНЬ!
а.Команде встать! Команді встати! Відсутній Командо, ВСТАНЬ!
б.Строевым шагом МАРШ! Рівним КРОКОМ РУШ! КРОКОМ РУШ!
б.на средину шагом МАРШ! на середину ходом Відсутній на середину
РУШ! КРОКОМ РУШ!
в.Становись! Збірка! ЗБІРКА!
в.Под РДП становиться! На РДП ставай! Відсутній На РДП ЗБІРКА!
г.Умеренный ход! Помірний хід! який саме ХІД!
г.Больший ход! Збільшити хід! Відсутній Дужчий ХІД!
г.Меньший ход! Зменшити ходу! Відсутній Менший ХІД!
ґ.СОМКНИСЬ! ЗІЙДИСЬ! Дієслово ЗІЙТИСЬ
ґ.Разомкнись! Розімкнись! Відсутнє Розробити коман-
ди з одним спі-
льним дієсловом
Як бачимо, Словник-1 не уніфікує команд.
4. Елемент команди, вжитий на означення певної категорії в одній кома-
нді, мусить означати цю категорію в усіх командах.
Команди одної категорії 1, 2 Спільний елемент Уніфікація вимагає
1.Здорові будьте, панове вояки! 366 ЗДОРОВІ БУДЬТЕ
1.Зичим здоров’я, пане генерале! 366 Відсутній ЗДОРОВІ БУДЬТЕ,
пане генерале!
2.Шлюпку до спуску! 382 СПУСК
2....шлюпку до спускання! 379 Відсутній ...шлюпку на СПУСК!
Як бачимо, Словник допускає розгардіяш у командній лексиці.
5. Лексика команд має відповідати лексиці, зафіксованій у фахових пуб-
лікаціях: підручниках, інструкціях, словниках та й у самому Словнику-1.
На жаль, цієї нормативної вимоги Словник-1 не дотримує:
Рос. термін Команда Словника-1 Термін Словника-1 у частині ”Терміни”
следящий слідний 363 стежний 262
взводная колонна чотова колона 370, 377 чотовий ряд 97
рассеивание розсіювання 379 розсів, розсівання 228
соединительний з’єднувальний 379 поєднальний, сполучний 271
Лексика команд не збігається з лексикою термінологічної частини Словника-1.
6. Жодна команда не мусить порушувати мовних та лексичних норм.
Рос. команда Команда Словника-1 Норма вимагає
В ружьё! За зброю! До зброї!
Вручную зарядить! Вручну зарядити! Руками заряджай!
По команде! За командою! На команду!
К осмотру приступить! До огляду приступити! Огляд розпочни!
...поднять руку! 368 ...підняти руку! ...піднеси руку!
...шпиль... 368 ...шпіль... ...шпиль...
Чехлы надеть! Покривці надіти! Покрівці надіти! (Бо покрівець)
7. Жодна команда не мусить порушувати ортоепічних норм.
Команда Словника Норма вимагає
Взяти стільки-то скриньок! 364 Взяти (скільки саме) скриньок!
Варто, у вартівню! 367 Варто, до вартівні!
...на середину... 366, 367, 377 ...на середину...
На стійки ходом РУШ! 370 На стійки кроком РУШ!
Перевірка... 376 Перевірка... Органічно по-українськи
Подати кидальний! 373 Подай кидальний!
Зліва шістками! 378 Зліва шістками!
Талі натиснути! 360 Талі натисни!
Як бачимо, Словник-1 не дотримує і цих двох вимог.
8. Команди мусять спиратися на мовні особливості української мови, а
не копіювати російські стандарти.
Команди, запозичені з часів Визвольних Змагань, виконують цю вимогу:
Рос. команда Команда часів Визвольних Змагань Чого саме не копіюють
Отставить! Вер-НИ! Способу дієслова
ВСТАТЬ! ВСТАНЬ! Способу дієслова
Команди Словника здебільшого око-в-око копіюють російські команди, повторю-
ють невдалі, ненормативні та неграматичні конструкції деяких російських команд.
Рос. команда Команда Словника-1 Якщо не калькувати
Караулы,...! Варти,...! 367 Вартові,...!
Выбор якоря...! Вибирання якоря...! 365 Виважуй якір...!
...гимнастика... ...гімнастика... 367 ...руханка...
Знаменщик...! Прапороносець...! 366 Хорунжий...!
...со шпиля снять! ...зі шпілю зняти! 368 ...відшпили!
К определению ОВ... До визначання ОР...
приступить! приступити! 368 Визначення ОР... починай!
Личному составу...! Особовому складові...! 368 Вояцтву...!
Размагничивающее Розмагнечувальний
устройство... пристрій... 369 Розмагнечувач...
Направляющий, СТОЙ! Напрямний, СТІЙ! 370 Головний, СТІЙ!
флаги расцвечивания... прапори розцвічення... 370,380 прапори замаювання...
Начать подготовку к... Розпочати підготову до.. 371 Готуйсь до...
место по приготовлению місце приготови кора- позиція корабля перед
корабля к бою и походу бля до бою й походу 372 боєм і походом
Право руля! Право стерна! Ненормативно 375 Право стерно! Нормативно
Приготовиться выполнить Підготуватися виконати
режим ”ТИШИНА”! режим ”ТИША”! 375 Готуйсь до режиму ”ТИША”!
...по подразделениям! ...за підрозділами! 376 ...по (у) підрозділах!
Произвести осмотр...! Здійснити огляд...! 376 Оглянь...!
для осмотра - СТАНОВИСЬ! для перегляду - ЗБІРКА! 377 на перегляд - ЗБІРКА!
Стать к борту! Стати до борту! 379 Стань під борт! Чітко
Слушать в отсеках! Слухати в переділках! 378 Слухай в переділках!
командам приготовиться! командам підготуватися! 382 команди, готуйсь!
Экипажу.. построиться! Екіпажеві.. вишикуватися! 382 Екіпаж... шикуйсь!
Варто спинитися і на службових словах Словника-1. Вирази такий-то, стіль-
ки-то, те-то, там-то - не українські. Їх треба було замінити, взявши у дужки
вирази (який саме), (скільки саме), (що саме), (де саме):
Зміні такій-то... = Зміні (якій саме)...
Іноді замість такий-то, стільки-то можна вжити просто такий, стільки:
...номер такий-то... = ...номер такий....
9. Кожна команда мусить бути командою не лише для виконавців. У без-
доганній якості команди як наказового інструменту має бути переконаний
передусім той, хто подає команди.
Наведені приклади свідчать, що командирам буде важко орієнтуватися у неско-
ординованому комплексі команд (чотовий ряд чи чотова колона?). Командирам буде
важко узгоджувати їх з теоретичним навчанням, важко вимовляти деякі (Екіпажеві
вишикуватися), важко бути певним у ефективності команд. Словник дає привід до
цього. На с. 370 російську команду Налицо! перекладено Усі ’навіч’! із словом
’навіч’ у лапках. Нащо ці лапки? Підживити сумніви в якості команди?
ВИСНОВКИ
Не можна забувати, що українським командам доведеться конкурувати з вироб-
леними століттями російськими командами. Команди мають бути бездоганні з усіх
боків; не повинні викликати у виконавців усмішки, чи сміху, чи стати предметом
глузувань, що розхитує військову дисципліну. Саме про це не подбали укладачі
Словника-1. Перед виданням таких словників їх треба обговорювати з мовознавцями,
з практиками українських військових команд часів повстанської боротьби, з армій-
ськими фахівцями, на кафедрах військових закладів. Висловлені на таких обгово-
реннях зауваги можуть поліпшити якість команд-перекладів.
Практичний вжиток ставить перед військовими командами низку вимог, що їх
треба дотримувати для успіху військового навчання. Розглянутий під цим оглядом
”Російсько-український словник для військовиків” вимагає істотного допрацювання.
LІV. ПРО СТАТТІ НА МОВНІ ТЕМИ.
Українська літературна мова на відміну від живої - мова молода, і на сьо-
годні в наслідок історичних обставин - до кінця не вироблена. Лише тепер - в
умовах незалежности - гальмований процес її вироблення має шанс відродитися.
Спроби удосконалення мовних форм можна простежити у практиці живого спілкування,
у творах літератури, на шпальтах газет, у працях словникарів.
Віддзеркалюють цей процес і статті на мовні теми, що їх сьогодні досить ча-
сто подибуємо у пресі. Годі заперечити, що мовна тема - тема цікава, але...
Стаття на мовні теми, крім глибоких думок, що їх вона викладає, мусить бути
взірцем мовної, коли не довершености, то бодай чіткости. Тому те, на що не звер-
таємо уваги у ”немовних” статтях, у статті на мовні теми починає муляти.
Тепер стало модно вживати словесні форми
вражаючий, існуючий, руйнуючий тощо.
Сказати, що вони цілком чужі нашій мові, не можна. І там, де треба, їх слід
вживати, не забуваючи, що наші класики - творці літературної мови - уникали цих
форм, добираючи замість них лексику, властиву українській мовній стихії. Іншими
словами, вживати наведені форми доцільно лише тоді, коли нема іншої ради. Сьо-
годні цього правила мало хто дотримує. Його перекреслила теорія ”злиття мов”,
поширена в минулому. А правило це, зберігаючи традицію слововжитку і словотвору,
зберігало своєрідність і красу української мови.
Класиків сьогодні ніби й шанують, а втім...
У газетній статті на мовну тему читаю:
...українству був притаманний вражаюче високий рівень народної культури.
Наша мова знає слово
разючий,
поширене в літературі і в живому спілкуванні. Яка потреба віддавати перевагу
калькованій формі
вражаючий,
та ще й у формі прислівника
вражаюче?
Це останнє слово можна було б замінити на прислівник
разюче.
Та й разюче у даному тексті не звучить. Хіба нема синонімів? От хоч би й
винятково, або напрочуд, або навдивовижу.
Чи ж не краще:
...українству був притаманний напрочуд високий рівень народної культури?
Вживає автор цитованої статті і слово
всеохоплюючий.
Знову таки - це далеко не кращий варіянт відомого в літературі короткого слова
всеосяжний.
Особливої популярности набула сьогодні форма
існуючий.
Цьому якоюсь мірою сприяла примітивність російсько-українських словників УССР,
де російське слово
существующий
перекладено одним калькованим відповідником
існуючий
та формою
що існує.
Насправді ж це поняття українці можуть висловлювати низкою слів:
сущий, сучасний, теперішній, наявний, наш, здатний існувати:
Модна форма Український варіянт
усім існуючим істотам усім сущим істотам
існуючий у природі наявний у природі
існуючий порядок сучасний або теперішній порядок
існуючі закони наші закони, сучасні закони
існуючий у воді здатний існувати у воді.
У цитованій статті про мову згадувано
існуючу тенденцію у мовній практиці.
Це ж абсолютно те саме, що й
сучасна тенденція.
Любов до слова
існуючий
така ”всеохоплююча”, що його часом вживано без потреби. Той же автор пише:
Бог-отець сотворив усі існуючі світи - видимі й невидимі...
Тут слово
існуючі
- паразит. Воно тільки додає обсягу реченню. Уже слово
сотворив
вказує, що
сотворене
існує. Усе створене існує. Отже, досить сказати:
Бог-отець сотворив усі світи - видимі й невидимі...
Важко припустити, що Бог творив якісь неіснуючі світи.
Вживання слів-паразитів псує загальне враження від усякої статті, а від
статті на мовну тему і поготів. Автор цитованої статті твердить, що
люди... чинять зле... оточуючому природному довкіллю.
Довкілля - це і є навколишнє (або в суржиковому варіянті - оточуюче) середови-
ще. Іншими словами, автор говорить таке:
люди...чинять зле...оточуючому природному оточуючому середовищу.
У даному тексті лексично невиправдане слово
оточуючий
зайве і з погляду стилістики. Увесь вираз мав би виглядати так:
люди...чинять зле...природному довкіллю.
Ще в іншому місці цитований автор пише:
внутрішній простір... трикутника, обмежуючими ребрами якого виступають... (1)
Знову таки:
ребра
всякого трикутника обмежують його простір, і тому в даному тексті поняття
обмежуючі ребра
цілком вичерпно передає саме слово ребра.
Порівняйте:
...внутрішній простір... трикутника, ребрами якого виступають... (1)
Чи змінився зміст? Нітрохи. Зате форма виграла.
Усе сказане якоюсь мірою зачіпає проблему форми та змісту. Ці дві категорії
між собою пов’язано. Знайомство з писаними та друкованими текстами переконує, що
глибокий зміст годі відтворити недосконалою або невправною формою.
Одна з ознак цієї невправности - це надмірне й невиправдане вживання невла-
стивих нашій мові лексичних одиниць. Таке вживання створює проблему, що виходить
за межі суто мовознавчих питань. Це проблема самого існування української мови
як незалежного мовного явища.
LV. ДО МОВИ - З ДЕРЖАВНИМ МИСЛЕННЯМ.
Мовне питання в Україні - це питання її незалежности.
Розуміючи це, українофоби протягом віків поборювали українську мову. І це
дало свої наслідки. Нема в Україні належної уваги з боку уряду до мовного питан-
ня, нема належної заміни знищеній мовознавчій еліті, нема належного числа науко-
вих закладів. Лексику української мови засмічено, правопис спотворено, людності
прищеплено байдуже ставлення до питань культури й мови.
Попри ці всі негаразди, українська мова в Україні - державна.
Бути державною мовою - велика честь для мови кожного народу. Велика честь
і велика відповідальність. У державній мові все має бути чітке і зрозуміле,
гранично просте і гранично переконливе.
З другого боку, прагнення до незалежности мусить знайти відбиття передусім
у мові. До мови треба підходити з державницькою міркою, з державницьким мислен-
ням.
І наша передова, державницька еліта мусить про це не забувати. Усі, хто
практикує українську мову, мусять знати, що вони практикують державну мову.
Чому я це пишу?
Бо часом натрапляю у пресі на матеріяли, а надто матеріяли на захист дер-
жавности української мови, де рівень мови знижено, де не взято до уваги, що дер-
жавне мислення бере свій початок з мови.
Поширення словесних форм, скопійованих з імперських зразків, якраз і є тим
чинником, що знецінює державну мову, а отже посередньо знецінює і саму державу.
Перегляньмо нашу пресу. На що там тільки не натрапиш!
Я промину такі перли, як імідж, пропасть (у значенні ”прірва”), готовність
(від слова ”готовний”?), і спинюсь на Ахілловій п’яті багатьох авторів - на фор-
мах, що про них ішлося у розділі LІУ, тобто на активних дієприкметниках теперіш-
нього часу, подекуди вживаних і як прикметники.
Ці форми невластиві українській мові, у наших класиків - непопулярні. Вони
характерні для російської мови. Розвиток цивілізації вимагає доцільних запози-
чень з будь-якої мови, в тому числі і з російської, але не можна толерувати за-
позичень, які карикатурно звучать.
Візьмім вираз ”постійно діюча комісія”. Нащо тут слово діюча? Хіба не до-
сить сказати ”постійна комісія”? Так само, навіщо у виразі ”звільнити з обій-
маної посади” слово обійманої? Хіба не досить сказати ”звільнити з посади”, бо
ж не можна звільнити людину з посади, якої вона не обіймає? Чи не тому вжито
у цих виразах слова діючий і обійманий, щоб око-в-око відтворити бюрократичний
стиль імперії? Але ж мови не можна копіювати механічно, і вираз ”звільнити з
обійманої посади” це й доводить, бо звучить у нас незграбно.
Багатство української мови полягає в тому, що вона має тисячі способів уни-
кнути невластивих їй форм. Приклади:
граючий зайнятий грою
інтергруючий чинник чинник інтеграції
координуючий комітет координаційний комітет
обіцяючий готовий обіцяти, охочий обіцяти, обіцяльник
переконуючий здатний переконати, (доказ) переконливий
плакат, закликаючий до опору плакат із закликом або що закликає до опору
спостерігаючий який спостерігає, покликаний спостерігати
танцююча пара пара в танці
Прикро читати в заяві на захист української мови такий рядок:
”передова, ДЕРЖАВНОДУМАЮЧА частина суспільства” (підкреслення моє - С.К.).
Чи ж наша мова і справді така бідна, що треба копіювати граматичні форми з
”багатих і всебічно розвинених мов”? Наведу кілька /лише кілька!/ можливих за-
мін наведеного рядка:
передова, державно орієнтована частина суспільства
передова, державницька частина суспільства
передова, віддана державі частина суспільства
передова, здатна державно мислити частина суспільства
частина суспільства з передовим, державним мисленням.
Цей перелік свідчить, що українська мова може обходитись без калькування.
Тим же, хто практикує нашу мову - а надто тим, хто стає в її обороні, - не тре-
ба забувати, що обороняючи державну мову, не можна її дискредитувати.
LVІ. ПОШУКИ ТЕРМІНОЛОГІЇ.
Проблема дієприкметникових форм є каменем спотикання не лише в літератур-
ній мові. Не бувши належно розв’язана, вона впливає на якість української тер-
мінології. І в цьому можна переконатися, взявши до рук перший-ліпший іншомовно-
український термінологічний словник.
Беру вже цитований ”Російсько-український словник для військовиків” (Слов-
ник-1).
Російські дієприкметники часто-густо становлять труднощі для перекладачів.
Автори Словника-1 застосували для своїх перекладів словотворчу модель, якою по-
слідовно послуговуються. Уявлення про цю модель дають наступні приклади (в дуж-
ках - сторінка Словника-1):
Російський термін Термін Словника-1
висячий траверз висна траверза /46/
вращающееся кресло обертне крісло /105/
двигающийся рушний /63/
заземляющийся уземний /76/
запоминающий затямний /79/
изолирующийся ізолівний /86/
качающийся хитний /94/
колющее оружие колольна зброя /96/
компенсирующийся компенсний /99/
несущее крыло носне крило /106/
скользящий (замок) ковзний /259/
уязвимый уразний /333/
У тому самому ключі:
машне крило /106/
повзна міна /182/.
розмежівна лінія /110/
спускуваний апарат /280/
тримальна балка /135/
Деякі з цих дієприкметників узято з академічних словників УССР (ковзний,
хитний). Деякі - із словників 30-х років. Ще деякі - авторська словотворчість.
Схвалені авторами зразки суперечить нашому мовному смакові. Терміни
машне крило, ковзна поверхня, затямний пристрій, обертне крісло
та подібні навряд чи стануть коли у пригоді українським військовикам. Запропо-
новані авторами новотвори нежиттєздатні, а надто у війську.
Розробляючи військову лексику, не можна забувати, що військо - це своєрід-
ний навчальний заклад, а термінологія, вживана у такому закладі, - складова час-
тина навчального процесу. Коли вона викликає сміх з боку слухачів і не вкладає-
ться в уста інструкторів, її інакше, як мовним браком не назвеш.
Дехто може сказати: ”Критикувати легко. А чи дасть критик раду з тими пе-
рекладами сам?” Щоб розвіяти сумніви, наводжу можливі переклади невдало перек-
ладених у Словнику-1 термінів:
Терміни Словника-1 Кращі варіянти
висна траверза висячий траверз; висяча траверза
затямний (рос. запоминающий) запам’ятовчий
ізолівний (рос. изолирующийся) ізольований
колольна зброя кинджальна зброя
компенсний (рос. компенсирующийся) компенсований
машне крило (рос. машущее) махове крило
носне крило (рос. несущее) підтримкове крило, крило-носій
обертне крісло (рос. вращающееся) крісло-карусель
повзна міна повзуча міна
приховна мета (рос. скрывающаяся) зникома мета
розмежівна лінія лінія розмежування
рушний (рос. двигающийся) рухомий, рухливий, мобільний
спускуваний апарат апарат для спуску
тримальна балка підтримкова або хребетна балка
уземний (рос. заземляющийся) заземлюваний
уразний (рос. уязвимый) діткливий, уразливий
хитний (рос. качающийся) хитливий, хитаний.
Вживання форм, досі невідомих і тому незрозумілих для загалу, не сприяє ут-
вердженню української мови, а навпаки. Для того, щоб читачі або слухачі сприйма-
ли виклад без напруження, треба знаходити в нашій мові слова й вирази, уже відо-
мі й засвоєні мовцями, які не викликають спантеличення. Ця засада лежить в осно-
ві наведених Кращих варіянтів.
Укладачі Словника-1, очевидно, не дбали про конкурентоздатність рекомендо-
ваних термінів. А вироблення здатної конкурувати лексики вимагає подвійного
старання. Наведена термінологія Словника-1 замість користи може тільки шкодити
українській мові.
Невдалі конструкції з дієприкметниками властиві багатьом сучасним лексико-
графічним працям. У згадуваному вже ”Українсько-англійсько-німецько-російському
словнику фізичної термінології” (Словник-2) можна натрапити на такі категорії
дієприкметників:
1. Невдалі запозичення з російщини
У Словнику-2 Кращі варіянти
довгоживучий довговічний
швидкорухомий (рос. быстродвигающийся) швидкобіжний, швидкий, швидкісний.
2. Невдалі самобутні форми
У Словнику-2 Кращі варіянти
галужачий (рос. ответвляющий) паростковий
зникний (рос. исчезающий) зникомий
містячий (рос. содержащий) багатий на, із вмістом, з (напр.
з ураном), -вмісний, -носний
(напр. золотовмісний, нафто-
носний, нафтовмісний)
спіклий (рос. спёкшийся) скоржавілий, спечений
тертний, (рос. трущийся) тертий, взаємотертий, перетираний,
тертьовий, фрикційний,
тертна поверхня поверхня тертя.
3. Запозичення із словників УССР
Словники УССР не можуть бути надійним джерелом українських
форм для сучасних лексикографів. До рекомендацій цих слов-
ників треба підходити критично.
У Словнику-2 Кращі варіянти
ковзний (вектор) ковзучий (вектор)
Форма ковзний незграбна і не викликає в мовному центрі на-
лежного образу або усталеного логічного зв’язку. Словник-2
вживає форми ростучий, живучий, тягучий. Це зрозумілі форми.
Ковзучий - тієї самої моделі.
легкообтічний (рос. удобообтекаемый) Див. обтічний
Слово легкообтічний (рос. удобообтекаемый) - приклад зайво-
го ускладнення мовних форм. Чим різниться обтекаемый від
удобообтекаемого?
обтічний (рос. обтекаемый) зализаний, обшарований, вигладже-
ний, знегострений, гладкотілий
Форма обтічний не викликає образу, а стає зрозумілою через
посередництво російської мови. Ми переконуємо себе, що
обтічний - це обтекаемый. Такі форми прив’язують нашу мову
і наше мислення до російської мови: українська мова стає
зрозумілою з допомогою російської.
переміжний (рос. перемежающийся) навперемінний, стрибкуватий, нав-
оротний, наворотливий, аритмічний
спікливий (рос. спекающийся) схильний коржавіти, коржавий,
коржуватий
стоячий (- хвилю)* сторчовий.
4. Штучна форма проникний і похідні від неї терміни
Штучно створена форма проникний - копія російського слова
проникающий - суперечить мовному смакові і важка для вимови.
У Словнику-2 Російська форма Кращі варіянти
проникний /промінь/ проникающий проникливий, глибокосяжний, (- ра-
діяцію, рану) глибинний
непроникний непроникающий непроникливий, неглибокосяжний,
неглибинний
непроникний непроницаемый непросяжний, некрізький
Щоб розрізнити значення непроникнИй і непронИкний, що різ-
няться лише наголосом, треба бути дипломованим філологом.
Тому краще вживати терміни, які легше розрізнити.
газонепроникний газонепроницаемый непросяжний для газу
світлонепроникний светонепроницаемый непросяжний для світла.
5. Форми із закінченням -НИЙ
-------------------------------
* Рисочка в дужках заступає слово про
У Словнику-2 Кращі варіянти
блимний (фотометр) (анг. twinkling) моргучий, блимкий, миготливий
гасний (- домішку) (рос. гасящий) гасильний, глушильний
гримний (газ) (рос. гремучий) гримучий Форма цілком українська.
Іншомовний (російський, англійський, німецький) дієприкмет-
ник можна віддавати по-нашому не конче дієприкметником. І
Словник-2 свідомий цього: питающий провод (анг. feeder, нім.
Feeder) перекладено лінія живлення. Це творчий переклад. На
жаль, не скрізь дотриманий. Форми блимний, гримний, згладний,
зникний - нежиттєздатні, бо немилозвучні. Наша мова має до-
сить засобів, щоб не бути карикатурною. Іноді краще вжити
розгорнуту форму, напр. здатний обмежити замість рекомен-
дованої Словником-2 форми обмежний (рос. ограничивающий).
закривний (шар) (рос. запирающий) стопорний, (напрям) бар’єрний,
стоп- (стоп-напрям), (імпульс)
блокувальний
Дієприкметник іншомовних форм можна віддавати іншими фор-
мами: прикметником, іменником тощо.
затримний (шар) (рос. задерживающий) гальмівний
Мовні засоби полісемантичні: гальмівний можна вживати у
низці значень.
збирний (- лінзу) (рос. собирающий) -збирач
збирна лінза лінза-збирач, збирай-лінза
збіжний (вихор) (рос. сбегающий) долубіжний
збіжний (- хвилі) (рос. сходящийся) збіжний
Щоб розрізнити значення збіжнИй та збІжний, відмінні лише
наголосом, треба бути кваліфікованим філологом. Тому краще
замість форми збіжний (що збігає) вживати долубіжний, а
формою збіжний із значенням ”що збігається” користуватися,
як і досі.
збурний (вплив) (рос. возмущающий) збурливий, заколотний
Краще іти за схемою вже наявною в мові: обурливий,
підбурливий, збурливий
згасний (- хвилі) (рос. затухающий) загасущий, (промінь) вигасущий
знебарвний (рос. обесцвечивающий) знебарвлювач, для знебарвлення
коливний (кристал) (рос. вибрирующий) вібро- (віброкристал)
налітний (рос. налетающий) (електрон) штурмовий
незв’язний (рос. несвязывающий) (електрон) безпарий, сам-по-собі
незникний (рос. неисчезающий) незникомий
Форма незникний має аж три Н. Чи ж може такий термін
задовольняти наш мовний смак?
обмежний (рос. ограничивающий) обмежувальний, для обмеження
несний (рос. несущий) тяговий, головний, стрижневий,
плечовий, хребетний, доставний,
-носний
несна балка плечова /хребетна/ балка
несна поверхня підтримкова поверхня
дріт, що несе струм струмоносний дріт
Рекомендування форм на зразок несний на практиці змушува-
тиме мовців віддавати перевагу російській мові.
падний (промінь) (рос. падающий) долубіжний, падущий, (- по-
тужність) щораз слабший
Падний не творить жодного образу, ані логічного усталеного
зв’язку. Мовці розумітимуть це слово через російську мову:
падний - це падающий. Тобто, для володіння українською
мовою треба знати російську.
спадний (- хвилю) (рос. убывающий) спадистий, спадовий, щораз слабший
світний (газ) (рос. светящийся) світляний, самосвітний, світлоносний
світна шкала світляна шкала
щезний (тип хвилі) зникомий.
Словник-2 широко користується наведеними формами. Тут відтворено лише де-
сяту їх частину.
Який висновок можна зробити, порівнюючи форми, вжиті у Словниках-1 та -2, і
рекомендовані Кращі варіянти?
1. Українська мова здатна творити найскладнішу наукову й спеціяльну термі-
нологію.
2. Розробляючи термінологію, не можна сліпо наслідувати - калькувати - ін-
шомовну форму, а навпаки відходити від неї, дбаючи про зміст та образність.
3. Дієприкметники, вживані в іншомовній термінології, не конче віддавати
відомими або штучними дієприкметниками. Наша мова знає цілу низку способів
замін дієприкметникових зворотів. (Див. Розділ LУІІ. НАПРЯМНІ ПОШУКУ).
4. Нові, невідомі загалу форми переобтяжують текст або виклад, і для полег-
шення розуміння загал вдаватиметься до вже унормованої російської мови. Нова
форма найкраще сприйметься, коли її ”зліплено” зрозуміло, з уже засвоєних мовця-
ми слів, а не з новотворів.
5. Щодо нових моделей словотвору, то переобтяження формами, утвореними на
підставі моделей, зрозумілих лише їхнім творцям, веде не до поширення вжитку
української мови, а до скорочення.
Зауважу, що наведені Кращі варіянти - це аж ніяк не ”істина в останній ін-
станції”. Можливі й інші переклади. Для розвитку мови, чим більше варіянтів,
тим краще. Мовці ж виберуть з їх числа найудаліший і найвідповідніший.
LVІІ. НАПРЯМНІ ПОШУКУ.
Як бачимо з попереднього, найбільше клопоту завдає лексикографам переклад
віддієприкметникових прикметників, - російських, англійських, німецьких:
Російські форми Англійські форми Німецькі форми
несущий carrying tragend
ответвляющий branching abzweigend
падающий falling fallend.
Пропонувані лексикографами українські варіянти - несний, галузячий, падний
- суперечать нашому мовному смакові, а отже неефективні. Ефективну словотвор-
чість може забезпечити творчий пошук. Такий пошук мусить мати певні напрямні.
Про них і буде мова.
Для зручности викладу вираз ”віддієприкметниковий прикметник” у дальшому
викладі скоротимо і писатимем ”вд/прикметник”.
1. Іменник у ролі вд/прикметника.
Іменник, сполучений дефісом з іменником, може заміняти вд/прикметник:
Російська форма Українська форма
абсорбирующая среда середовище-абсорбент або абсорбент
вращающееся кресло крісло-карусель
несущее крыло крило-носій
собирающая линза лінза-збирач.
2. Прмкметник у ролі вд/прикметника.
Вд/прикметник найлегше замінити прикметником. Прикметник не конче має бути
одного кореня з вд/прикметником:
налетающий электрон штурмовий електрон
несущая балка хребетна балка
несущее крыло підтримкове крило
ответвляющий кран паростковий кран
содержащий уран багатий на уран.
3. Прикметник із закінченням -альний у ролі вд/прикметника:
ограничивающий обмежувальний
сглаживающий рівняльний.
4. Пасивний дієприкметник минулого часу у ролі вд/прикметника:
кашляющий розкашляний
смеющийся розсміяний
сообщающиеся сосуды сполучені посудини.
Часом активний дієприкметник теперішнього часу можна замінити пасивним діє-
прикметником того самого часу:
выплывающий випливаний
загнивающий загниваний
прибывающий прибуваний.
5. Родовий відмінок іменника як заміна вд/прикметника:
питающая среда середовище живлення
разграничивающая линия лінія розмежування
трущаяся поверхность поверхня тертя.
6. Зворот з прислівником щораз (чимраз):
уменьшающийся щораз менший
убывающий щораз слабший.
7. Зворот з прийменником для та іменником або прислівником щоб та дієсловом:
ограничивающий для обмеження, щоб обмежити
ответвляющий для відгалуження, щоб відгалузити
питающий для живлення, щоб живити
спускаемый (апарат) для спуску.
8. Зворот з прикметником та прийменником для:
обязывающий кого обов’язковий для кого
позорящий кого ганебний для кого.
9. Переверти: переробка виразу з уже вжитих слів, а часом з додатком нових:
Російська форма Українська форма
беседующая пара пара бесідників
докричавшийся до хрипоты захриплий від крику
приходивший вчера вчорашній гість.
10. Стопи з дефісами:
запирающее направление стоп-напрям
несвязывающий (електрон) сам-по-собі
собирающая линза збирай-лінза.
11. Стопи без дефісів:
бреющий бороды голиборода
вибрирующий кристалл віброкристал
виляющий хвостом крутихвіст.
12. Складні форми із закінченнями -твірний, -дишний, -плавний тощо:
водоплавающий водоплавний
легко заряжающийся легкозарядний
ниспадающий долубіжний
переносящий ток струмоносний
содержащий золото золотовмісний.
13. Стопи з прийменниками під, від, над:
отныне действующий відтеперішній
превосходящий ожидания надсподіваний (галицький варіянт)
сопутствующая эмиссия підемісія.
14. Заміна дієприкметника теперішнього часу дієпркметником минулого часу з дода-
ком префікса напів-:
отмирающий напіввідмерлий
превращающийся в пыль напівспорохнявілий
распускающийся (цвіт) напіврозпуклий.
15. Творча заміна вд/прикметника іменником з прийменником:
едущий в Н. по дорозі до Н.
заливающийся слезами у сльозах
зияющий без дна
имеющий право (що робити) з правом (що робити).
16. Іменник як заміна вд/прикметника:
измышляющий мастак вигадувати, мастак на вигадки.
17. Звороти з (діє)прикметниками готовий, здатний, змушений, наставлений,
покликаний, приречений, радий, рішений тощо.
Ця модель заміняє не лише вд/прикметники, але й самі дієприкметники:
Російські форми Англійські форми Німецькі форми
идущий по направлению going into direction in der Richtung gehend
Традиційно українці перекладають наведені форми розгорнутим зворотом:
що йде в напрямі.
Однак не завжди в термінологічній практиці такий зворот ефективний. У
текстах трапляються такі збіги словесних форм, що вжити слово який або що
не можна, бо часте їх повторення стилістично невиправдане, або традиційна
форма суперечить мовному смакові. Тоді виникає потреба відійти від тради-
ційної форми. І такі можливості українська мова має.
Традиційна форма Форма з (діє)прикметником
автор, що дарує свою книжку автор, радий подарувати свою книжку
воїн, що вирішив втекти воїн, рішений втекти (галицький варіянт)
загін, що зупиняє втікачів загін, призначений зупиняти втікачів
мотор, що генерує струм мотор, здатний генерувати струм
цар, що визнає свої гріхи цар, змушений визнати свої гріхи
штаб, що діє в підпіллі штаб, покликаний діяти в підпіллі
юнак, що ризикує головою юнак, готовий ризикувати головою.
У розгорнутій формі з (діє)прикметниками, переліченими вгорі, дієсло-
во може вживатися в доконаному та в недоконаному виді:
Доконаний вид Недоконаний вид
готовий подарувати, готовий дарувати
здатний відсепарувати здатний сепарувати.
18. Звороти з (діє)прикметниками охочий, покинутий, звиклий, схильний тощо:
Традиційна форма Форма з (діє)прикметником
вугілля, що коржавіє схильне коржавіти вугілля
учні, що лишаються на співи учні, звиклі лишатися на співи
хліб, що гниє на полі хліб, покинутий гнити на полі
хор, що бажає виступати хор, охочий виступати.
У розгорнутій формі з цими (діє)прикметниками дієслово вживано тільки
в недоконаному виді.
19. Звороти з дієприкметниками зайнятий, захоплений, пойманий, пойнятий, поло-
нений, сповнений тощо та заміною дієслова іменником.
Ця модель заміняє не лише вд/прикметники, але й самі дієприкметники:
Традиційна форма Форма з (діє)прикметником
робітник, що працює в цеху робітник, зайнятий працею в цеху
діти, що забавляються захоплені забавою діти
велетень, що засинає пойманий сном велетень
товари, що гниють пойняті гниттям товари
в’язень, що мріє про волю полонений мрією про волю в’язень
стаття, що деталізує подію сповнена деталями події стаття.
20. Заміна вд/прикметника зворотом і далі з деякою переробкою тексту:
Традиційна форма Форма із зворотом і далі
що зберігає актуальность і далі актуальний
що продовжує пошуки і далі в пошуках
що утримує свої позиції і далі на своїх позиціях
форт, що не здається і далі нескорений форт.
21. Заміна вд/прикметника прислівниками замість, проти, тепер, вже, ще:
Традиційна форма Форма з прислівником
стілець, що заміняє трон стілець замість трону
закон, що забороняє аборти закон проти абортів
що перебуває в тюрмі тепер у тюрмі
що не визначився ще не визначений.
22. Заміна вд/прикметника прийменниками з, про, під, над:
що містить золото із вмістом золота
що має вагу з вагою
стаття, що стосується до нас стаття про нас
що забудовується під забудовою
що перевищує всі сподівання над усі сподівання.
23. Заміна вд/прикметника зворотом з прислівником ЯК:
що перегороджує шлях як перепона на шляху.
24. Стилістична переробка дієприкметникового звороту на дієприслівниковий із
словом ставши або без нього:
що переконує ставши переконувати, переконуючи.
Наведені тут 24 способи заміни важкомовних дієприкметників аж ніяк не ви-
черпують усіх словотворчих можливостей нашої мови. Практично, ці можливості -
невичерпні.
LVІІІ. І ОДИН У ПОЛІ ВОЇН.
Праця над термінологією вимагає глибшого проникнення у можливості україн-
ської мови. У розділі LУІІ до слова затримний зроблено таку примітку:
затримний (шар) (рос. задерживающий) гальмівний
Мовні засоби полісемантичні: гальмівний можна вживати
у низці значень.
Ми ще повернемо до слова гальмівний, але вперед зупинімось на явищі полісе-
мантичности або ряснозначности словесних форм. Це явище властиве багатьом мовам.
Полягає воно в тому, що одна словесна одиниця може мати в процесі спілкування
кілька значень. Ряснозначність полегшує процес спілкування: розширює наші кому-
нікативні можливості без збільшення кількости мовних засобів.
Необізнаність з цим явищем може часом бути джерелом непорозумінь.
Свого часу газета ”Літературна Україна” (ч. 15, 1997) опублікувала статтю
інженера К. ”Мова не повинна мати повітряних ям та порожнин”, де автор виклав
свій рецепт ліквідації ”повітряних ям” в українській мові. Під ”повітряними
ямами” згаданий автор мав на увазі деякі, на його думку, суперечності в системі
української термінології.
Інженер не погоджувався з двозначністю окремих лексичних одиниць. Якщо
обертовий механізм - це
механізм, що обертає,
то як можна говорити
обертове магнетне поле,
коли це значить
магнетне поле, що обертається?
Іншими словами, автор статті не хоче погодитися, що слово
обертовий
може мати два значення:
який обертає (1)
який обертається. (2)
Але в цьому немає нічого протиприроднього. Без такої двозначности, або й
ряснозначности, мова не могла б розвиватися і долати оті капосні ”повітряні
ями”. Безперечно, що в деяких випадках така двозначність може шкодити розумін-
ню висловленого, і тоді, коли треба розрізнити поняття (1) та (2), слід підшука-
ти точніші терміни. Якби виникла така потреба, українська мова має на це раду.
Так, для поняття (2) ми маємо цілу низку термінів:
карусельний
кругобіжний
обертаний
ротаційний
роторний
циркулярний.
У разі потреби вираз
обертове магнетне поле (А)
із значенням ”магнетне поле, що обертається”, можна замінити терміном
обертане магнетне поле.
Але в тих випадках, коли нема небезпеки, що вживання терміну (А) творитиме
термінологічну плутанину, його можна вживати, взявши до уваги здатність лексич-
них одиниць до ряснозначности.
Ми вживаємо сотні слів, не помічаючи, що вони варіюють свої значення.
Наприклад:
колюче слово - це слово, яке коле
колюча квітка - це квітка, яка колеться.
Тобто, прикметник
колючий
залежно від тексту може мати два значення:
який коле
який колеться.
І це не викликає у нас жодних припущень про існування ”повітряних ям” у на-
шій мові. Полісемантичність - характерна особливість мовних форм.
Ще кілька прикладів полісемантичности:
прорізна кишеня (1)
прорізна фреза. (2)
Вираз (1) значить кишеня, що прорізається або прорізувана кишеня,
а вираз (2) - фреза, що прорізає. Тобто ми вживаємо слово прорізний у двох
значеннях:
який прорізається (1)
який прорізає. (2)
Трохи іншу ряснозначну пару творить слово мурований:
мурований паркан (3)
дім, мурований у ХУІ ст. (4)
У виразі (3) слово
мурований
можна замінити прикметником, наприклад, словом кам’яний:
кам’яний паркан,
а у виразі (4)
мурований
- дієприкметник, який можна замінити лише дієслівним зворотом який мурувався,
або який муровано:
дім, який муровано в ХУІ ст.
Так само у парі виразів
штампований вислів (5)
значок, штампований у цеху (6)
слово штампований має відмінні значення: у виразі (5) слово
штампований
- прикметник, що його можна замінити словами
шаблонний, стереотипний, стандартний,
а у виразі (6) слово
штампований
- дієприкметник, якого не можна замінити прикметником, а лише дієслівним зворо-
том який штамповано або який штампувався:
значок, який штамповано в цеху. (6)
З наведених прикладів ясно, що полісемантичність органічно притаманна бага-
тьом лексичним одиницям. Базуючись на цій властивості, слово можна вживати не
в одному, а в кількох значеннях. Це стосується і до слова
гальмівний,
про яке згадано не початку розділу. Походить воно від слова гальмувати, котре й
собі ряснозначне.
Слово гальмувати фігурує в процесі спілкування у цілому ряді значень:
Слово у мовному потоці Значення слова
гальмувати авто вживати гальмо для гальмування авта
гальмувати процес росту затримувати процес росту
гальмувати рефлекси зупиняти рефлекси
гальмувати роботу перешкоджати роботі
гальмувати розвиток стримувати розвиток, бути гальмом розвитку
гальмувати швидкість сповільнювати швидкість.
Відповідно до такого вжитку і віддієслівний прикметник
гальмівний
може мати не одне, а кілька значень:
що гальмує
що затримує
що зупиняє
що перешкоджає
що стримує, що є гальмом
що сповільнює.
Такий широкий спектр значень слова дозволяє вживати його для перекладу ці-
лої низки іншомовних вд/прикметників, зокрема російських:
Російський термін Український термін
задерживающий слой гальмівний шар
замедляющий фактор гальмівний чинник
останавливающий развитие гальмівний для розвитку
препятствующий в работе гальмівний у роботі
сдерживающий болт гальмівний болт
сдерживающий развитие гальмівний для розвитку
тормозящее движение гальмівний рух
являющийся тормозом прогресса гальмівний для прогресу
Як бачимо, українське слово
гальмівний
може з успіхом фігурувати у багатьох значеннях. Це можливе в наслідок ряснозна-
чности словесних форм.
Аналогічно слово
долубіжний
може мати кілька значень:
що спадає
що спадає додолу
що збігає
що падає.
Слово гостроцікавий може значити залежно від контексту
захоплюючий
сенсаційний
пригодницький:
гостроцікавий фільм = захоплюючий фільм
гостроцікаві подробиці події = сенсаційні подробиці події
гостроцікава література = пригодницька література.
Ціла низка дієслів - ринути, полонити, звиродніти та інші - не міняючи сво-
єї форми, можуть виступати як доконані і як недоконані дієслова. Розрізнити,
який саме вид вони передають, допомогає контекст - словесне довкілля:
”Чутка є, що цар хоче, Весь світ полонити” (Т. Шевченко) (1)
Їй вдавалося полонити митців своєю красою. (2)
У цитаті (1) полонити вжито як доконане дієслово: захопити.
У реченні (2) полонити виступає як недоконане дієслово: захоплювати.
Полісемантичність лексем - це свого роду система економії мовних засобів.
Гляньмо, як усім відомий вираз
давати раду
дозволяє нам обходитись без цілої низки зворотів. Ми можемо вжити цей вираз у
цілому ряді обставин:
Треба висловити Можна вжити
влаштував свої справи дав собі раду, дав раду своїм справам
знайшов вихід дав собі раду
управився сам дав собі раду
вийшов з важкого становища дав собі раду із скрутою
розібрався в документах дав собі раду з документами
призвичаївся в нових умовах дав собі раду в нових умовах
обійшовся без позичок дав собі раду без позичок
зорієнтувався в математиці дав собі раду з математикою
не потребував нічиєї опіки давав собі раду сам
поробив усі свої справи дав раду всьому
не пропав у дорозі дав собі раду в дорозі
вибився з колії не міг дати собі ради.
Це далеко не повний список вживання виразу
давати (дати) раду
в українській мові. Ряснозначність цього виразу дозволяє мовцям обходитися під
час спілкування обмеженим числом мовних засобів. Ясна річ, що з розвитком мови
та мовних засобів мовці творять синоніми до таких універсальних мовних одиниць.
Однак простота і зрозумілість спілкування дуже часто вимагає вдаватися саме до
таких універсальних засобів.
Нерозуміння явища полісемантичности веде часом до непотрібного запозичення
чужомовних слів. Так, в українській мові споконвіку у слові
громадський
уживалося два значення:
1. належний громаді (рос. общинный), наприклад:
громадські землі
громадський уклад
2. належний суспільству, суспільний (рос. общественный), наприклад:
громадська думка
громадська робота.
Слово громадський цілком задовольняло потреби спілкування українців. Та
декому в УССР здалося, що треба розрізнити ці два значення, як і в російській
мові. Але як це зробити? Довго не думавши, перше значення слова
громадський
заступили російським словом
общинний,
що не має жодних коренів в українській мові. Мало того, дехто йде далі і слово
громада
заступає словом
община,
тобто відверто русифікує нашу мову. І це все через нерозуміння або небажання
розуміти явища полісемантичности словесних форм.
Хто творить термінологічну лексику, мусить не забувати про цю мовну особли-
вість, бо вона може бути дуже корисною у їхньому пошуку зрозумілих та легкомов-
них термінів у багатьох галузях.
LІХ. МАЛЕ, А ДІЛО РОБИТЬ.
Торкнувшися ряснозначности слів, не можна обійти і дуже близького до неї
явища, коли зміну значення слова або виразу викликає лише один звук (на письмі
- одна літера).
Слова уклад і вклад різняться лише однією літерою, але ці слова мають зов-
сім різні значення. Перше - це ”порядок”, ”устрій”: уклад життя, а друге - це
”внесок”, ”лепта”: грошовий вклад.
Так само не однозначні уплив та вплив. Друге слово - це ”дія” (”впливан-
ня”) якихось чинників, а уплив - це слово галицького варіянту, вживане в таких
зворотах: по упливі часу (”за деякий час”), по упливі року (”як минув рік”).
Зміна одної літери в закінченні міняє значення багатьох слів, які звучать
однаково у називному відмінку, хоч відтворюють різні речі. Майже кожне слово, що
означає конкретну річ, може мати інше - переносне - значення. Для розрізнення
прямого й переносного значення у непрямих відмінках один звук вказує мовцям, у
якому значенні вжито слово.
Конкретне слово ніс може бути вжите переносно - на означення передньої ча-
стини судна. Тому, хоч ми й беремо або в нас беруть з-під носА, опинившись на
судні, ми кажемо, що обійшли його з носУ до корми, щоб ніхто не подумав, що ми
йшли від чийогось носА. Так само ми розрізняємо два дзвони: дзвін на дзвінниці
та дзвін у вухах:
Дід узявся висадити на дзвінницю дзвонА.
Я прокинувся від дзвонУ в ухах.
Система розрізнення подібних лексичних одиниць є частиною мовної логіки,
опертої на моделі відмінювання.
Усі ці явища мають одну мету: полегшити процес спілкування, не переобтяжую-
чи нашої пам’яті зайвими формами. І на цій дорозі винахідливість мовних засобів
не знає меж. Значення того чи того слова або звороту може змінити одна-єдина
літера. Може це зробити зміна наголосу, а ще - порядок слів у вислові. Зміна
порядку слів впливає на зміст висловленого. Розгляньмо кілька речень:
Хлопці не мають і гадки ні про ноти ні про спів.
Тут зворот не мати і гадки можна замінити словами не мати уявлення.
А ось цей же зворот трохи переінакшений:
Інга і гадки не має, як її слова впливають на учнів.
Тут вираз і гадки не має значить не підозрює.
Отже
не мати і гадки = не мати уявлення,
а
і гадки не мати = не підозрювати.
Розмінялися місцями ті самі слова, і зміст вислову змінився.
Змінювати значення слова може питання, яке дане слово ставить після себе.
Так, натрапивши в тексті на слово запобігати, ми зрозуміємо його значення лише з
наступного слова:
запобігати лихові (чому) (1)
запобігати ласки (чого) (2)
запобігати перед начальством (перед ким) (3)
У прикладі (1) запобігати значить ”відвертати що”.
У прикладі (2) запобігати значить значить ”шукати чиєї прихильности”.
У прикладі (3) запобігати значить ”підлещуватися до кого”.
Ряснозначність притаманна усім нашим прийменникам; без неї важко було б по-
розуміватися й описувати всі можливі переміщення людей і предметів у часі й про-
сторі: за якого часу: за нашого віку
за що: вийшов за село
за кого була за матір
за який краший за мій
за чим за горою.
Про що свідчать наведені приклади ряснозначности словесних одиниць?
Що словотворчі засоби нашої мови невичерпні. Треба їх вивчати: вони можуть
бути корисні і в щоденній мовній практиці і для вироблення термінології.
LХ. КОРОТКА ПАВЗА.
Щоб не було для діла шкоди, Наук досягнення звитяжні
Зважати треба на погоду... Характер мають всеосяжний...
Бридня! Хто вміє калькувати, А сумнів, хоч-не-хоч, прохоплюється:
Той буде з нею рахуватись. Десь, може, краще всеохоплюючий?
”Я вас усіх перекапущу!” - Дивіться! Навіть цей захожий,
Волає кліка умируща... І той прийшов на Службу Божу...
О, стилю мій! Тебе тнуть лінощі - Якби ж усі так покоління
Таж кліка ця давно вже гинуча. Вчащали на богослужіння!
За пірамідами книжок Жертовник Зевсів - де тут дінешся? -
Стояв повалений божок... Ніколи не стояв без приносів...
Боюсь, догану знов одержу я Язиче мій, стривай лишень,
Від тих, для кого він повержений. А мо’ без жертвоприношень?
Що не кажіть, а подоляни Як не боролись з хуліганами,
Були завзяті просвітяни... Могили знову опоганено...
Ой-йой! Не гніваймо коритників! Глухий до стилю я модерного,
Кажім на просвітян просвітники! Інакше б їх було осквернено.
Моя співуча братова Нам невідомо як і де
Нема-нема, та й заспіва... Лоша поділося гніде...
Їй брат в усьому потурає, А де ж поділися, раз так,
Бо й сам ні-ні та й підтягає. Незнати де й незнати як?
Хлоп’я побігло за санками
А дід йому: ”Спитайся мами!”
Не скаже він, хоч ти вмирай:
”У мами дозволу спитай!”
LХІ. МАВПОВАНА ”ТРАДИЦІЯ”.
Різні мови розв’язують свої мовні проблеми по-різному, залежно від можли-
востей кожної мови. Російська мова, наприклад, використовує в літературі та в
термінології форми дієприкметників теперішнього часу, які дуже добре вписуються
в російську мовну стихію: поющий, несущий, кипящий. В українській мовній практи-
ці набули поширення розгорнуті дієприкметникові звороти: що співає, що плаче, що
має, які цілком задовільно виконують функцію дієприкметникових форм в літератур-
ній мові. Порівняйте:
Російський текст Український переклад
От ликующих, праздношатающих, Від базік, що осанну співають,
Обагряющих руки в крови, Від катів, що невинну ллють кров,
Уведи меня в стан погибающих Заведи мене там, де вмирають,
За великое дело любви. (Некрасов) За високу братерську Любов.
Отже, українці мають досить засобів, щоб обходитися без форм
вмираючий. (К)
загибаючий (К)
радіючий (К)
співаючий (К)
Однак у термінології розгорнуті форми дієприкметників - що радіє, що спі-
ває - вживати важко або й неможливо зовсім. Тому в термінологічній літературі,
а надто під тиском політики ”злиття мов”, поширилися такі форми, як
дислокуючий, (К)
диференціюючий, (К)
розбурюючий. (К)
Ці форми не були властиві українській мовній стихії. Тому творці українсь-
кої літературної мови старалися обходитися без таких форм, які дуже погано впи-
суються в українську мовну стихію. Наші великі попередники зверталися до народ-
ньої мови, цікавлячись, як спілкувалися носії української мови, не вживаючи та-
ких важких словесних форм. Пошуки класиків мали успіх. Українська літературна
мова ХІХ та першої половини ХХ століття уникала вживати форми (К).
Класики відчували невідповідність форм (К) образності та гнучкості спілку-
вання. Тому вони шукали у мовному океані зразків, які б своєю ”якістю” перевер-
шували книжну лексику.
Поширення форм (К) - це теж свого роду мода. Деякі ”модні” лексеми вирина-
ють часто там, де їхня ”присутність” зовсім непотрібна. Читаю в одному журналі:
”Вони не годні вийти за неіснуючий у таких відділах поріг...”.
Чи ж тут аж так потрібне слово неіснуючий? Чи ж поріг може існувати?
Чи ж не простіше, легше і зрозуміліше вжити слово відсутній:
Вони не годні вийти за відсутній у таких відділах поріг...?
Звертаючись до форм (К) сьогодні, ми перекреслюємо нашу духовну спадщину,
на ділі творимо нову лексику, яка не завжди якісно краща від традиційної.
Сьогодні дехто вживає форму
вражаючий
у низці зворотів:
вражаючий контраст
вражаючі зміни
вражаюча вістка.
Усі ці вирази куди краще віддає наша традиційна лексика:
разючий контраст
разючі зміни
разюча вістка.
Іншими словами, запровадження форм (К) збіднює нашу мову, веде до забуття
виробленої протягом століть лексики, тобто веде до її ерозії. Запровадження но-
вих форм не покращує наше мовлення, а погіршує: творить штучне язичіє. Ми пере-
креслюємо вже вироблену лексику і починаємо виробляти нову.
З другого боку, свою появу форми (К) завдячують недостатньому знанню мови
та небажанню глибше зануритися у мовні проблеми.
Поширення і культивування форм (К) започатковано в УССР як прямий наслідок
політики ”злиття мов”, що на ділі значило русифікацію України.
Ця ”традиція” стала для деяких мовознавців дороговказом у їхній праці. При-
кладом такої праці може бути виданий в Одесі ”Англо-український словник медичних
термінів” Одеса, 1996, ”Чорномор’я” (надалі - Словник-3).
У цьому словнику на сторінці шостій читаємо
руйнуючий для кліщів (А)
Це зайвий приклад до моїх слів про забування якісної української лексики.
Наша лексика знає слово руйнівний, яке віддає той же зміст, що й форма (А).
Вживання форми руйнуючий перекреслює традиційну форму. Чи це покращує мову?
Навпаки. От ще кілька ”новотворів” Словника-3:
Термін Словника-3 Сторінка Нормальний термін
заломлююча сила ока 5 сила заломлення в оці
прогресуюча форма 10 агресивна або активна форма
колюча річ 11 гостряк
колючоріжуча річ 11 різучий гостряк або колючий різак
оточуюча тканина 12 навколишня тканина
прилягаюча частина 14 прилегла частина
газоутворюючий організм 15 газотвірний організм, газотвір
небезпечний для оточуючих 16 небезпечний для оточення
блукаюча клітина 21 бездомна клітина
Цих прикладів досить, щоб показати, що творення активних дієприкметників у
термінологічній літературі не збагачує, а збіднює нашу мову, робить її ”повстя--
ним” язичієм, яке не приваблює, а відштовхує мовців.
Щоб не псувати нашої лексики такими штучно твореними формами, треба лише
якусь хвильку подумати, згадуючи уже засвоєні мовою одиниці: (прилеглий, навко-
лишній). У разі засвоєних форм нема, то знову таки треба подумати хвильку, зга-
давши можливості нашої мови та вимоги до конкурентоздатної лексики, і знайдемо
нову форму: (бездомний).
Щоб помогти шукачам у їхньому пошуку, наступний розділ наводить можливі
варіянти для заміни активних дієприкметників засобами української мови.
LХІІ. СЛОВНИЧОК-РЯТІВНИЧОК ВІД МАВПУВАННЯ.
У словничку, який наведено далі, проблему дієприкметників розв’язано на
підставі традиції, властивої українській мовній стихії. Затим що загальновідомі
розгорнуті форми дієприкметників із займенниками який та що (напр. що /який/
диференціює) читач може легко утворити сам, Словничок їх не наводить, віддаючи
перевагу формам, що їх можна вживати в термінології.
У Словничку вжито такі умовні скорочення:
д! дивись! п. переносно
д. діялектизм п! порівняй!
ір. іронічно с. підсилений ефект
іст. термін історії ск. у складних словах
кн. книжне слово ст. стилістично перероблена форма
мед. медичний термін т. технічна лексика
н. наприклад тщ тощо
о. образно фр. в окремих реченнях
юр. юридичний термін.
* * *
Кальковані форми Українські форми
абсорбуючий здатний абсорбувати, абсорбційний, абсорбент
абстрагуючий здатний абстрагувати, абстракційний
авансуючий авансодавець, згодний авансувати, авансувальний
автоматизуючий здатний автоматизувати, автоматизаційний, для автоматизації
агітуючий агітатор, агітаційний, зайнятий агітацією
агонізуючий агонійний, охоплений агонією, в агонії
адаптуючий здатний адаптувати, адаптаційний, адаптувальний, т. адаптор
адресуючий звиклий адресувати, адресант, адресувальний, для адресування
акліматизуючий здатний акліматизувати, акліматизатор, акліматизаційний, для
акліматизації
акомпануючий акомпаньятор, пригравач, для акомпанування
акредитуючий призначений акредитувати, акредитаційний, для акредитації
акумулюючий здатний акумулювати, акумулятор, акумуляційний, для акумуляції
активізуючий здатний активізувати, активізатор, активізаційний, для активі-
зації
активуючий здатний активувати, активатор, активаційний, для активації
альтернуючий навперемінний, наворотливий, наворотний, альтернаційний,
здатний чергуватися
аналгезуючий протибольовий, аналгетичний
аналізуючий здатний аналізувати, зайнятий аналізою, аналітик, аналітичний
багатообіцяючий повен надій, перспективний, з великими надіями
бажаючий охочий, сповнений бажання, розохочений, ласий на що, жадущий,
спраглий, спрагнений, голодний чого, охотник, фр. зголошений
бажаючі хто хоче (бажаючі купити квитки = хто хоче купити квитки)
бігаючий розбіганий, забіганий, звиклий /радий/ бігати, бігун, непосидю-
щий, (- очі) блудний, т. рухомий, ск.-біжний /н. бистробіжний/
бігаючі очі розбігані очі
блукаючий мандрівний, бездомний, кочовий, рухливий, на колесах
вважаючий впевнений, певний, переконаний, готовий /схильний/ вважати
вибухаючий підриваний, висаджуваний у повітря, вибуховий, вибухущий
вигасаючий покинутий згасати, приречений згаснути, загасущий, вигасущий
видужуючий майже здоровий, підлікований, відхворілий, вже-на-ногах,
близький до здоров’я, напівздоровий, майже видужалий
викликаючий здатний викликати, призвідець, спричинник, (тон) зухвалий,
задирливий, загонистий, провокативний, кн. визивний
випереджаючий здатний випередити, звиклий випереджати, для випередження,
випереджальний
виплигуючий здатний виплигнути, ставши виплигувати, стрибун
висміваючий, ви-
сміюючий радий /готовий/ висміяти, вдатний на кпини, висмівака, глузій,
оса, ґедзь, глузливий, насміхастий
виснажуючий здатний виснажити, виснажувач, виснажливий
витвережуючий здатний витверезити, для витвереження, витверезливий,
витверезущий
вичікуючий звиклий /ставши/ вичікувати, вичікувальний, ст. вичікуючи
вібруючий схильний /ставши/ вібрувати, вібратор, вібраторний, вібрацій-
ний, ск. вібро- /н. віброкристал/
вмираючий покинутий вмирати, приречений вмерти, майже мрець, агонійний,
вмирущий, мрущий, напівмертвий, присмертний, смертний, вже на
Божій дорозі, вже на відході, вже одною ногою в могилі
волаючий звиклий /ставши/ волати, змушений заволати, крикун, крикливий
воюючий втягнутий у війну, обтяжений війною, змушений воювати, борець
проти кого, воїн, войовничий, протиборчий, (народ) нескорений,
о. у борні, у стані війни
ворогуючий розсварений, розбратаний, протиборчий, звиклий ворогувати,
ворог, ворожий, неприязний, супротивний, о. на ножах з ким
вражаючий разючий, здатний вразити, вразливий, (образ) могутній, сильний
всеобіймаючий всеосяжний, універсальний, всебічний, поголовний, панорамний,
всеохопний, всеобіймущий, (осяг) глибинний
всеохоплюючий д! всеобіймаючий
всеперемагаючий всепереможний, звитяжний, здатний здолати все
всепоглинаючий, здатний поглинути все, всепожирущий, всепоглинущий
газоутворюючий газотвірний, газотвір, здатний творити газ
гинучий запропащуваний, приречений на смерть, напівзниклий, напів-
вимерлий, пропащий, зникомий, о. на грані загибелі, в лапах
смерти, близький до загибелі, смертник, п! вмираючий
граючий зайнятий грою, звиклий грати, гравець, гральний, -грай (н.
картограй)
гукаючий звиклий кричати, змушений закричати, крикун, зіпака, горлань,
верещака, гримайло, крикливий, галасливий, верескливий
даючий покликаний дати, звиклий давати, давець, давальник, щедрий,
жертовний, давущий, давальний, -давчий (н. позикодавчий)
дезамінуючий дезамінаторний, здатний дезамінувати, дезамінатор
державнодумаючий державно орієнтований, відданий державі, державницький, здат-
ний державно мислити, з державним мисленням
дестабілізуючий дестабілізаційний, дестабілізатор, п! збаламучуючий
деформуючий здатний деформувати, деформатор, деформаційний
дислокуючий покликаний /здатний/ розмістити, зайнятий дислокацією, дислока-
ційний, для дислокації
диференціюючий здатний диференціювати, розчленовувач, диференціятор, диферен-
ціювальний, розчленовувальний
діючий покликаний /згодний, готовий, звиклий/ діяти, діяльний, актив-
ний, ефективний, чинний, дійовий, робочий, ходовий, в дії, в
роботі, в ходу, ск. -дійний (н. рівнодійний)
постійно діюча комісія постійна комісія
догоряючий залишений догоряти, напівзгорілий, майже згорілий, напівзгас-
лий, майже згаслий,
домінуючий найпоширеніший, найпопулярніший, здатний домінувати, панів-
ний, більший числом, завжди в більшості
доростаючий здатний дорости, залишений доростати, напівдорослий, щораз ви-
щий /більший, гінкіший/, доходжалий
дрімаючий радий задрімати, звиклий дрімати, дрімаха, дрімайло, дрімотний,
дрімливий, сонливий, напівсонний, приспаний, дрімучий, безді-
яльний, (- хворобу) притаєний
екстрагуючий здатний екстрагувати, екстрагент, екстрагувальний, витяжний
екстрагуюча речовина екстрагент
життєстверджу-
ючий сповнений життя, оптимістичний, сонцелюбний, динамічний,
кн. життєствердний,
жуючий звиклий жувати, здатний розжувати, зайнятий жуванням, жувака,
жуйний
загибаючий д! гинучий
заглушуючий покликаний /здатний/ заглушити, звиклий глушити, глушник, глу-
шильний, заглушливий, тамувальний
загниваючий загниваний, загнивущий, пойнятий гниттям, напівзогнилий
закипаючий готовий закипіти, напівзакипілий, майже закипілий, булькітли-
вий, булькотючий, (гнів) щораз дужчий, (- море) забурунілий,
щораз бурхливіший, п! нуртуючий
закликаючий звиклий закликати, закликач, закличний, зазивний, закликущий,
із закликом
закріплюючий здатний /призначений/ закріпити, закріплювач, закріпний, за-
кріплювальний, закріпливий, для закріплення
заломлюючий здатний заломити, звиклий заломлювати, заломлювач, ламальний,
ломильний, заломлювальний, для заломлення
заломлююча сила ока сила заломлення в оці
залягаючий залеглий, простертий, заляганий, (- руди) підземний
занепокоюючий здатний занепокоїти, неспокійний, тривожний, докучливий, до-
шкульний
запам’ятовуючий здатний /радий, готовий/ запам’ятати, пам’яткий, пам’ятливий,
пам’ятущий, (прилад) запам’ятовчий
запевняючий радий /готовий/ запевнити, схильний запевняти, запевнювач,
запевнювальний, переконливий
заперечуючий схильний /готовий/ заперечувати, суперечник, заперечливий,
заперечний, для заперечення
засинаючий пойманий сном, ставши засинати, напівсонний, напівзаснулий
застигаючий здатний затужавіти, щораз тужавіший, напівзастиглий, напівза-
тужавілий, (- тіло) напівзахололий
застрашуючий здатний /покликаний/ застрашити, звиклий застрашувати, страхо-
пуд, страшило, застрашливий
засуджуючий звиклий гудити, огудник, осудливий, огудливий, огудний, огуджу-
вальний
затихаючий щораз тихший, напівзатихлий, напівущухлий, майже затихлий /у-
щухлий/, (звук) завмирущий
збаламучуючий здатний збаламутити, баламут/а/, баламутний, баламутливий,
для збаламучення, с. бунтівний, (звук) ґвалтівний
збурюючий здатний збурити, збурювач, баламут/а/, колотник, збурливий,
збурювальний, для збурення, п! збаламучуючий
зв’язуючий здатний /покликаний/ зв’язати, в’язій, в’язальник, в’язальний,
зв’язувальний, зв’язковий, єднальний, поєднавчий, сполучний
зимуючий здатний перезимувати, звиклий зимувати, зимівник, зимовик,
зимушній, зимувальний
знаючий знавець, знайко, тямущий, досвідчений, обізнаний, компетент-
ний, (погляд) знавецький, о. з головою, з клепкою в голові
знешкоджуючий здатний знешкодити, знешкоджувальний, для знешкодження
зникаючий зникомий, напівзниклий, запропащуваний, приречений зникнути,
майже зниклий, на грані зникнення, обертаний у ніщо, (- тіні)
розтаваний, танучий
знищуючий здатний /радий, покликаний/ знищити, зайнятий нищенням, знищу-
вач, винищувач, руйнівник, нищитель, нищівний, руйнівний, зни-
щувальний, смертоносний, для знищення
зобов’язуючий покликаний зобов’язати, зобов’язувач, імперативний, норматив-
ний, юр. зобов’язальний
зустрічаючий радий /покликаний, готовий/ зустріти, зустрічний
зустрічаючі хто зустрічає
інтегруючий покликаний /здатний, готовий, ставши/ інтегрувати, інтегратор,
інтеграційний, інтегрувальний, в ролі стрижня, для інтеграції,
ст. інтеграції (інтегруючий чинник = чинник інтеграції)
інтригуючий звиклий інтригувати, зайнятий інтригами, інтриган, (факт) за-
гадковий, таємничий, гостроцікавий
інформуючий покликаний інформувати, інформатор, інформаційний
існуючий здатний /змушений/ існувати, сущий, наявний, сучасний, теперіш-
ній, фр. не мертвий, живий, (у світі) подибуваний, відомий,
(закон) наш, (- права) зафіксований
караючий звиклий карати, радий покарати, каратель, каральник, каральний
кліпаючий звиклий кліпати, радий підморгнути, моргун, кліпко, моргучий,
д. моргосліпий, (вогонь) миготливий, мерехтливий, блимкий
колючий призначений /звиклий/ колоти, здатний поколоти, колій, кілкий,
колький, шпигучий, (- зброю) кинджальний, шпичастий, холодний
колюча річ гостряк, шпичка, шпичак
колючоріжучий здатний колоти й різати, шпичасто-різучий
колючоріжучий предмет колючий різачок /різак/, різучий гостряк
конаючий д! агонізуючий, вмираючий
консолідуючий здатний /покликаний/ консолідувати, консолідаційний, гуртів-
ний, для консолідації
контролюючий покликаний /готовий/ контролювати, зайнятий контролем, кон-
тролер, перевірник, контрольний, перевірчий, для контролю
конфронтуючий втягнутий у конфронтацію, протиборчий, супротивний, конфронта-
ційний
координуючий покликаний координувати, здатний скоординувати, зайнятий коор-
динацією, координатор, координаційний, узгоджувальний, для
координації /узгодження/
кривдячий здатний скривдити, звиклий кривдити, кривдник, образливий,
прикрий, дошкульний
ліберальствуючий схильний ліберальствувати, пошиваний у ліберали, ір. ліберал
куди твоє діло, всім лібералам ліберал
лідируючий передовий, провідний, авангардний, перший, лідер, флагман, на
цей час лідер
маршуючий покликаний /радий/ маршувати, маршовик, маршувальник, маршува-
льний, на марші
мешкаючий жилець, житець, мешканець, квартирант, замешкалий, на квартирі
мислячий здатний мислити, мислитель, головатий, тямущий, глибокодумний,
інтелектуальний, -думець (н. інодумець), -думний (тугодумниий)
міліючий щораз плиткіший, покинутий міліти
мітингуючий розмітингований, радий /ставши/ мітингувати, учасник мітингу,
мітингант
навчаючий покликаний /здатний/ навчити, звиклий навчати, зайнятий навчан-
ням, учитель, педагог, викладач, навчальний, вишкільний
моргаючий звиклий моргати, + кліпаючий
надихаючий здатний надихнути, надихущий, запалющий, наснажливий, поривущий
надходячий д! наступаючий2
наростаючий щораз дужчий /більший, вищий тщ/, неспинний, нестримний
наступаючий 1. (на пальці) звиклий наступати, 2. (ювілей) прийдешній, на-
ступний, майбутній, вже близький, 3. (на фронті) зайнятий на-
ступом, наступальний, штурмовий
невисихаючий невисихущий, невисихомий
невідповідаючий невідповідний, суперечний, не згідний з чим, розбіжний з чим
незмовкаючий безугавний, невгавущий, (- овацію) довготривалий, нескінченний
неіснуючий вигаданий, нереальний, уявлюваний, химерний, живий лише у сні,
уявний, невідомий, відсутній, незафіксований, фр. неживий
немислячий нездатний мислити, безголовий, бездумний, безмисленний
ненавидячий сповнений ненависти, ненависник, ненавида, ненавидець, ненави-
дний, нанависний, антагоністичний
непрацюючий, (хто) незайнятий, (мотор) застопорений, заглухлий, нерухомий,
(склеп) закритий, (проєкт) заморожений
нестихаючий д! незмовкаючий
несучий покликаний нести, носій, (- опору) підтримковий, хребетний,
плечовий, (струм) тяговий, головний, о. з ношею, ск. -носець,
-носій, -носний /н. зброєносець, крило-носій, смертоносний/
носталгуючий охоплений носталгією
нуртуючий розбурханий, розхвильований, клекотливий, бурхливий, кипучий,
розшалілий, розгойданий
обеззброюючий д! роззброюючий
обідаючий звиклий обідати, зайнятий обідом, за обідом
обіцяючий готовий обіцяти, щедрий на обіцянки, обіцяльник, перспектив-
ний, повен надій
обмежуючий здатний /покликаний, призначений/ обмежити, обмежувач, обмежу-
вальний, межовий, для обмеження
обов’язуючий обов’язковий для кого, імперативний, нормативний, змушений
зобов’язати, юр. зобов’язальний
ображаючий звиклий ображати, готовий /здатний/ образити, (вираз) сповнений
образи, образливий для кого, дошкульний, гострий, п! кривдячий
оглупляючий здатний оступачити, обаранювач, оступачувач, обаранливий, ос-
тупачливий
оживляючий здатний відживити, воскреситель, відживний, живлющий, животвор-
ний, живодайний, мед. реанімаційний
оп’яняючий здатний захмелити, п’янкий, п’янливий, (за)паморочливий, п’ян-
куватий, хмільний, млосний
організуючий здатний /покликаний/ організувати, організатор, організаційний,
організаторський, для організації
освідомлюючий 1. здатний /покликаний/ освідомити, освідомлювач, освідомлюва-
льний, освідомчий, 2. = інформуючий
освіжающий покликаний /здатний/ відсвіжити, відсвіжувач, відсвіжущий, від-
свіжливий, для відсвіження, о. сповнений свіжости
оточуючий здатний оточити, зайнятий оточенням, навколишній, довколишній,
(мур) обвідний,
оточуючі оточення, довкілля
оточуюче середовище довкілля
пануючий 1. звиклий /покликаний/ панувати, пан, володар, владар, госпо-
дар, панівний, керівний, владущий, владний, владовитий, 2. =
домінуючий
переважаючий найбільш поширений, поширеніший, більший числом, значно біль-
ший, численніший, переважний, панівний, з перевагою, на пер-
шому місці, п! домінуючий
перевіряючий покликаний перевірити, зайнятий перевіркою, контролер, перевір-
ник, перевіряльник, перевірчий, контрольний, перевіряльний
передуючий попередній, фр. відомий до цього, (- віки) колишній, дотепері-
шній
переконуючий здатний переконати, звиклий /ставши/ переконувати, переконувач,
переконливий, переконавчий
перешкоджаючий, здатний перешкодити, звиклий перешкоджати, як перешкода, галь-
мівний для, несприятливий, перешкодливий, поставлений на шляху,
для перешкодження
пиловідсмоктую-
чий здатний відсмоктувати пил, для пиловідсмоктування /відсмок-
тування пилу/, пилосмок, пиловідсмоктувальний
пиловсмоктуючий здатний всмоктувати пил, для пиловсмоктування /всмоктування
пилу/, пилосмок, пиловсмоктувальний
підбадьорюючий здатний підбадьорити, підбадьорливий, бадьорущуй, бадьористий,
бадьорий, для бадьорости
підбурюючий готовий підбурити, підбурювач, підбехтувач, під’юджувач, під-
бурливий, підбурювальний, під’юдливий
підсихаючий залишений підсихати, щораз сухіший, напівпідсохлий, майже під-
сохлий
підслуховуючий звиклий підслухати, підслухач, підслухацький, (апарат) підслу-
ховий
підтримуючий звиклий підтримувати, покликаний /готовий/ підтримати, підтри-
мувач, підтримковий, підтримувальний, підтримчий, (каркас)
хребетний, для підтримки
пломеніючий пломінкий, пломенистий, вогнистий, палахкотливий, о. як жар
побільшуючий здатний /згодний, змушений, радий, готовий/ збільшити, звиклий
збільшувати, побільшувач, збільшувальний, для збільшення
повертаючий 1. (узяте) змушений /радий, готовий/ повернути, поворотний, по-
вертальний, ск. -бумеранг (н. пружина-бумеранг), 2. (на шляху)
звиклий /ставши/ повертати, зайнятий поворотом, воротій, повер-
тайло, повертальний, повертовий, о. на скруті, (річ) воротило
половіючий (- жито) заполовілий, що половіє, напівзжовклий, майже зжовклий
помираючий д! вмираючий
пориваючий 1. здатний розірвати, 2. (руку) здатний простягнути, 3. здатний
захопити, захопливий, поривущий, 4. заохотливий, здатний заохо-
тити, 5. здатний спокусити, спокусливий, знадливий, звабливий
потопаючий приречений потонути, покинутий /ставши/ потопати, потопельник,
утопленик, тонучий, (в чім) оточений /окутаний, оперезаний/ чим
потрясаючий здатний приголомшити, разючий, приголомшливий, (ефект) могут-
ній, надзвичайний, запаморочливий, о. як грім з ясного неба,
(кошмар) моторошний, п! шокуючий
початкуючий початківець, молодий
пошкоджуючий здатний /радий/ пошкодити, калічник, увередливий, калічливий,
шкідливий для чого, для пошкодження
правлячий 1. покликаний керувати, керівник, володар, державець, керманич,
правитель, стерновий, панівний, керівний, урядущий, владущий,
2. зайнятий правленням, коректор, правильник, виправляч, випра-
вний, правильний, корегувальний, випрямний
працюючий зайнятий працею, звиклий працювати, призначений на працю, ро-
бітник, працівник, трудівник, роботар, роботяга, трудящий,
зайнятий, (двигун) урухомлюваний чим
представляючий 1. (папери) подавець, презентант, презентаційний, 2. (гостей)
зайнятий знайомленням, зазнайомлювач, рекомендаційний, 3. радий
розіграти, актор, артист, в ролі кого, 4. (громаду) покликаний
представити, представник, заступник, речник, відпоручник, зай-
нятий репрезентацією, для репрезентації, репрезентаційний
пригасаючий напівзгаслий, щораз тьмяніший /п. марніший/, приречений згас-
нути, майже згаслий, згасущий, гаснучий, о. у стані згасання
пригноблюючий звиклий пригноблювати, здатний пригнобити, гнобитель, пригноб-
лювач, поневолювач, (лад) деспотичний, тиранічний, кровопивчий,
п! придушуючий
приголомшуючий д! потрясаючий, шокуючий
придушуючий здатний придушити /стримати/, зайнятий придушенням, душитель,
пригнічувач, пригноблювач, гнобитель, глушитель, мед. депрес-
ант, депресивний, тамувальний, іст. репресивний
приєднуючий здатний /покликаний/ приєднати, зайнятий приєднанням, приєдну-
вач, приєднувальний, для приєднання
прилягаючий прилеглий, сусідній, суміжний, близький, (стінами) стінка в
стінку, (одяг) якраз по фігурі, (- землі) межа в межу
присоромлюючий, радий /здатний/ присоромити, присоромлювач, соромний, для при-
соромлення
пробігаючий здатний пробігти, звиклий пробігати, пробігач, бігун
провокуючий здатний спровокувати, звиклий провокувати, провокатор, провока-
ційний, (зухвалий) провокативний
прогресуючий схильний прогресувати, щораз сильніший /активніший, інтенсивні-
ший/, нестримний, динамічний, активний, незагальмований, фр.
живучий, упертий, (склероз) мед. агресивний
проминаючий 1. минущий, плинний, проминущий, фр. перебутній, 2. звиклий
минати, здатний проминути
проникаючий проникливий, глибокосяжний, (- рану, радіяцію) глибинний
пропадаючий запропащуваний, приречений на зникнення, напівзниклий, майже
зниклий, зникомий, пропащий, пор. зникаючий
прославляючий д! славлячий
просперуючий д! процвітаючий
протестуючий змушений протестувати, протестант, учасник протестної акції,
протестаційний
процвітаючий 1. укритий цвітом, сповнений цвіту, весь у цвіту, квітучий,
пишний, (вигляд) здоровий, 2. опромінений успіхом, удачливий,
успішний, (край) щасливий, медоносний
прямуючий що прямує, спрямований, в /по/ дорозі до, на шляху до, готовий
у дорогу куди, з думкою іти куди, подорожній, подорожанин
радіючий готовий радіти, сповнений радощів, охоплений радістю, розраду-
ваний, радий з чого, с. безмежно радий з чого
регулюючий покликаний регулювати, зайнятий регулюванням, регулятор, регу-
лювальник, регулювальний, регуляційний, для регулювання
рейдуючий покликаний рейдувати, зайнятий рейдом, рейдовик, рейдовий
рикаючий 1. (звір) звиклий рикати, рикун, ревун, рикало, ревучий, рику-
чий, сповнений рику /реву/, 2. (не звір) звиклий гаркати, гар-
кун, гаркучий
розбурюючий зайнятий розбуренням, бурильник, розбурювальник, бурильний,
розбурливий, розбурювальний
роззброюючий здатний роззброїти, зайнятий роззброєнням, роззброювач, роз-
зброювальний, для роззброєння
роззброююча усмішка здатний топити лід усміх, розтопи-лід-усмішка
розуміючий здатний зрозуміти, знавець, розумійко, тямущий, головатий,
компетентний, кмітливий, свідомий чого, (- око) знавецький,
(усміх) вибачливий, ір. розумака
роз’ятрюючий ятрущий, здатний роз’ятрити, роз’ятрювач
руйнуючий здатний зруйнувати, руйнівник, руїнник, нищитель, руйнівний,
руїнницький, спустошливий, руйнувальний, деструктивний
самовибухаючий здатний самовибухати /на самовибух/, самовибуховий, самовибу-
хущий, підриваний автоматично, з автодетонатором, з дистанцій-
ним детонатором
самодовліючий самодостатній, самоцінний
святкуючий радий святкувати, покликаний відсвяткувати, зайнятий святкува-
нням, захоплений святом, учасник свята, празничанин, святковий,
святкувальний, (люд) зібраний для святкування
сіяючий д! сяючий
скімлячий 1. звиклий скиглити, скиглій, скавло, плаксій, плаксивий, скім-
ливий, скигливий, ремстивий, 2. (біль) щемливий, терпкий, тупий
слабнучий щораз слабший, напівослаблий, напівохлялий, напівпідупалий /на
силі/
славлячий величальний, славословний, панегіричний, прославитель, велича-
льник, хвалій, радий /ставши, звиклий/ виславляти
сохнучий, сушений, висушуваний, залишений сохнути, напіввисохлий, напів-
сухий, щораз сухіший, висихущий, висихомий
спадаючий що спадає, падущий згори /з неба/, о. каменем /мов камінь/
згори /з неба/
спитуючий (погляд) пильний, допитливий, запитущий, сторожкий, інквізитор-
ський
співаючий розіспіваний, співець, співак/а/, співун, співучий, співочий,
зайнятий співами, сповнений співу, фр. голосистий
співпрацюючий залучений до співпраці, згодний співпрацювати, співробітник,
співпрацівник, співробітницький, для співробітництва, (з воро-
гом) колаборант, колаборантський
співчуваючий сповнений співчуття, перейнятий співчуттям, прихильник, симпа-
тик, співчутливець, співчутливий, жалісливий, розчулений
сплячий сонний, розіспаний, пойнятий сном, в обійиах сну, звиклий спа-
ти, фр. приспаний
спостерігаючий зайнятий спостереженням, спостерігач, споглядач, наглядач, до-
глядач, спостережливий, примітливий, уважливий, обсерваційний,
стежовий, спостерігавчий, для спостереження
спрямовуючий здатний спрямувати, дороговказ, провідний, вказівний, напрямний
страждаючий приречений /покинутий/ страждати, сповнений муки, страдник,
страдний, страдницький, довготерпеливий, мордований, катований,
стражденний
страйкуючий змушений страйкувати, страйкар, учасник страйку, страйковий,
(завод) охоплений страйком
стріляючий звиклий /радий, змушений/ стріляти, зайнятий стрільбою, стрі-
лець, стрілецький, стрільчий, вогнепальний, (біль) штрикучий
сутеніючий огортаний сутінню, дедалі темніший, напівсмерклий, майже смер-
клий, (обрій) присмерковий
сягаючий здатний /спроможний/ досягти, (розміру чого) майже такий, як що
сяючий опромінений, променистий, осяяний, блискучий, сяйнистий, сяйли-
вий, осяйний, сонцеликий, сонцесяйний, сонцеясний, сонценосний
танцюючий розтанцьований, закручений у танці, звиклий танцювати, охочий
до танців, танцюрист, танцівник, танцюра, у круговерті танцю
тріумфуючий сповнений радости перемоги /успіху/, п’яний від успіху, гото-
вий святкувати перемогу, тріумфатор, переможець, тріумфальний,
урочистий, урочий, фр. безмежно радий з чого
турбуючий звиклий турбувати, здатний занепокоїти, сповнений клопотів,
бентежний, турботний, бентежливий, клопітний, морочливий
узагальнюючий здатний узагальнити, зайнятий узагальненням, узагальнювач, для
узагальнення, узагальнювальний, сумарний, фр. узагальнений
умираючий д! вмираючий
уряджаючий здатний /покликаний, радий/ урядити, звиклий уряджати, зайнятий
влаштуванням, організатор, упорядник, організаційний
утворюючий здатний /покликаний/ створити, зайнятий створенням, творець,
сотворитель, творчий, конструктивний, -творець (н. мітотвор-
ець), -творчий, -твірний (н. горотворчий, горотвірний)
утікаючий змушений тікати, радий втекти, втікач, бігун, втікацький
уточнюючий здатний /покликаний, готовий, радий/ уточнити, зайнятий уточ-
ненням, уточнювач, уточнювальний, для уточнення
функціонуючий здатний функціонувати, функціонований, функціонер, виконавець
функції, функціональний, о. тепер у дії /в роботі/
централізуючий покликаний централізувати, зайнятий централізацією, центреліза-
тор, централізаційний, для централізації
чекаючий згодний /змушений, звиклий/ чекати, очікувальний, в чеканні,
ст. очікуючи
читаючий звиклий читати, здатний прочитати, зайнятий читанням, читач,
читальник, читальний, письменний, грамотний, (зі сцени) читець
шокуючий здатний приголомшити, звиклий шокувати, разючий, приголомшли-
вий, неймовірний, нечуваний, моторошний, кошмарний, скандаль-
ний, безпардонний, непристойний, о. як грім з ясного неба
шукаючий зайнятий пошуком, звиклий шукати, покликаний розшукати, шукач,
пошуковець, пошукливий, (- око) шукацький, (погляд) розгубле-
ний, (чого) спраглий, спрагнений, о. у пошуках.
Читати далі >>>
Повернутися назад >>>
Гіперпосилання та дизайн виконано Задорожним Д.В. ***** E-mail: eco_tech@dn.farlep.net