ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.09.27 15:47
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.

Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні

Євген Федчук
2024.09.26 14:51
Тихий вечір. Зорі небо всіяли, як маком.
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн

Світлана Пирогова
2024.09.26 09:30
Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.

Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.

Іван Потьомкін
2024.09.26 08:31
Навіки батько попрощавсь зо мною,
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч

Віктор Кучерук
2024.09.26 06:15
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.

Микола Дудар
2024.09.26 06:15
Ворог він є ворог… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро

Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем

Іван Потьомкін
2024.09.25 20:57
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.

Володимир Каразуб
2024.09.25 20:35
Цей хрущ, що втопився у бочці з водою
Чи голуб, що залетів під колесо автомобіля —
Ніколи б не стали жертвою таких історій,
Позаяк природа не вміє збивати бочки,
І немає автомобільного заводу,
І так далі і таке інше,
Але людина стала її частиною,

Юрко Бужанин
2024.09.25 13:41
Чим ти приваблюєш мене?
– Парадоксальністю своєю,
Непередбачувана ти,
наднезбагненна твоя суть...
Над виднокраями світів
зійшла надновою зорею,
Обпалюєш ти, водноча

Микола Дудар
2024.09.25 09:37
…безпосередньо породив
Себе з відродженої правди
Про те в житті як начудив
Напрочуд більш любого найди…

Дозволим вслухатися в щем
Котрий на вигляд не болючий
Котрий не виплаканий ще
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олексій Кацай (1954) / Критика | Аналітика

 Зрозуміти Ітаку (Проблема втечі в романі О.Левченка «Диявол добра»: Київ, «Дуліби», 2008)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-26 11:33:17
Переглядів сторінки твору 4170
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.692 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.653 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.04.29 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-26 12:37:30 ]
Вельми цікава, пане Олексію, стаття. Звичайно, потрібно її більш уважно прочитати, аніж оце зробив я зараз, та сподіваюся, ще повернуся до її тематики, і до неї.
Утім, хотів деякі моменти, що потрапили в поле зору, увиразнити.
Йдеться певно про філософію питання.
"Впровадження Добра в повсякденне життя Всесвіту" - безумовно цим прикриваються і будуть прикриватися будь які силові утворення, достатньо не збалансовані внутрішніми слабкостями.
Тобто йдеться про свідомо перекривлення на "Впровадження Добра в повсякденне життя Всесвіту" іншого - "Дотримання законів Добра у повсякденному житті Всесвіту"?

Взагалі, підняті вами питання нагадують "загальномистецькі". На кшталт, куди далі і чи можливий подальший розвиток мистецтва взагалі?
Для мене очевидно, що якщо йти в напрямку Божественному - то шлях осягнення і здобуття нескінченно прекрасний.
Якщо йти колом прокрустових лож відомих на сьогоднішній день державно-цивілізаційних стандартів, то і справді - виходу не бачиш.

Можливо через вушко голки - "ми" далі не проходить - тільки "я"?
І пора говорити про нові "я" спільноти, що позбулися вчорашнього "ми"?
У цьому сенсі мандрівка Одіссея теж дуже показова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кацай (Л.П./М.К.) [ 2009-01-26 16:21:22 ]
Взагалі, в якості тупезного атеїста :)))) , я намагався відійти від якихось мудрувань не тему термінів «Добра» та «Зла» як таких, що не достатньо вивчені й визначені. Адже «добро» для окремої людини не завжди є таким для її родини, раціональне «добро» для родини не завжди є таким для територіальної громади, «добро» для громади часто-густо вступає в протиріччя з «добром для країни», те – з «добром для планети». Ну, а як співвідносяться раціональні «добри» :) планети Земля та навіть лише Сонячної системи ще взагалі невідомо. Мандрівник у Левченка є дияволом раціонального добра.

«Добри» ірраціональні є «любові». При чому в замкненій системі вони доволі раціональні (в системах окремої людини, родини і т.д.). Ірраціональність розпочинається в точках переходу з системи до системи. Коли менше підсистема шукає любові до більшої. Це є небезпечні точки біфуркації. Одна з них має назву «прогресорство».

Тема прогресорства, як на мене, є темою не «впровадження», не «дотримання», а «примушення до добра». Нічого не нагадує з всесвітньої історії минулого року? :)))

Коли елементарна підсистема (людина) любить найбільшу (всесвіт), тобто, розуміє вищі критерії добра, вона сама стає всесвітом. Більшості, до якої належу і я :( заважають на цьому шляху згадані вами «державно-цивілізаційні стандарти». Нестандартна людина Христос досяг більшого. Але це питання його етичного розвитку, внутрішніх мандрів, а не втечі. Він же не втікав від людей, ні? Мандри торують шляхи. З цієї точки зору – мистецтво дуже добре шляхобудівничне управління :))))))

Чи може збудувати модерний автобан окреме «я» без «ми»? Навіть пройшовши крізь вушко голки? Якщо його на іншому боці вушка не чекатимуть інші «я»? Яким знову потрібно проходити крізь нові й нові вушка.

Останнє підозріло нагадує теорію струн. Яка підозріло підозрює, що в основі світобудови лежать елементарні одновимірні «петельки». Або в іншій інтерпретації – вихори. Це може здатися фундаментальним. Бо, якщо - замкнені петельки, то основа світобудови - зловісна втеча, а якщо розірвані вихори – то доброзичливі мандри :)

Адже непосидючий аргонавт Орфей був теж не лише музикантом :)))))))))))))




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кацай (Л.П./М.К.) [ 2009-01-26 16:31:50 ]
"...якщо - замкнені петельки, то основа світобудови - зловісна втеча, а якщо розірвані вихори – то доброзичливі мандри..."

Тобто, навпаки, вибачаюсь :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-26 16:54:04 ]
:)
Я так розумію, пане Олексію, що істина навряд чи залежить від наших поглядів на неї, принаймні на нинішньому рівні розвитку нашого "я" :)
Але істина явно включає в себе будь які наші висловлювання, інакше б вони і не народилися?
А раз так, то цілковито ймовірним є існування оберненої пропорції - мінімальна кількість вимірів (світу фіз.існування)-максимальна кількість можливих у подальшому варіантів?

Тобто, коли міжзоряну швидкісну автомагісталь неможливо втілити - можна переглянути безліч варіантів її здійснення. А коли вона втілюється - легко і невимушено, і одним-єдиним чином - наприклад, як повітря входить нам у груди, то про неї і говорити без сенсу.
Тобто, після вушка голки настає інша реальність, де рудиментарні речі на кшталт цивілізаційного "ми" - не відіграватимуть значення.
Тобто, фантастика, у старих, класичних рамках тривимірної реальності, приречена на девальвацію.
Глибини відкритих людських здатностей та і глибини відкритих ящиків Пандори штовхають світ, як на мене, лише в одному природному напрямку.
І нам у нинішніх умовах дитячого земного садка, потрібно тільки вимріяти собі бажане майбутнє і заслужити його.

Утім, на перший погляд видається, що нам з вами важко дійти до спільного знаменника - бо я не атеїст.
Але якщо ви поряд із безмежним хаосом бачите і безмежний порядок, чи хоча би будь який прояв невипадкової упорядкованості - то ви теж не атеїст. :)

А щодо "добра" і "зла", то я переконаний, людство вже дослідило все, що тільки можна. Далі іспити і "залік", або "незалік".