"Вєк жіві - вєк учісь" - не балакали в нас на западенщині так, тому не в курсі.
Змоскаляємось потрохи, раз поетична еліла переходить суржик.

Ваше заокеанство, "жисть" - це не суржик. На жаль, українська мова не вигадала такого іронічного слівця, як оце "жисть", коли треба не пафосно і не дуже спрощено.

Ото ж таке,
Ваше миле-любе лейдінаство,
так воно є - для мене мова, як "морозилка" - таку я її "заморозив" майже 20 років тому. Тому мені не видно звідтіля, як вона розвивається, тому новоутвори мені деколи не зрозумілі. Раз кажете не суржик - значить воно якось повинно відобразитись у словниках, ні?
Затуркано-янкувато,
Л.Ю. :)

Юрчику,не гони біса :) Це ж про тебе Володимир Ляшкевич сьогодні казав: "он Юрій Лазірко - творить і творить собі нові слова-значення" :)

Справа не у цьому новословоутворенні. Шановний автор не є його творцем, а споживачем.
Просто це слово існує в російській і мені видалось, що це просто - копірка, але мало, що мені може видатись.
Я не проти слова, я проти злиття мов. Хоча відчуваю у суч. укр. текстах все більше янкі впливу.
Навіть російська англомовиться, як губка зараз. Мені би не хотілося колись приїхати на Ненівщину, у Львів і щоби мені там відповіли "как жисть дарагой" або "хав ду ю денькі були"...

Хіба я казала щось про авторство "житсі"? Я про це "новоутвори мені деколи не зрозумілі" :)
Але справа дійсно не в цьому. Злиття мов відбувається незалежно від нашого бажання чи небажання це визнавати, і це природний процес. Можна, звісно, вважати себе страусом, тільки підлога може виявитися бетонною :) Просто на те і носії мови, щоб вона не перетворилася на салат олівьє :) З іншого боку, не бачу нічого страшного, коли в тексті органічно застосовуються слова іншою мовою. Інколи це збагачує.

Любонько,
Абсолютно вірно - олів`є ми вже наїлися за союзу.
Звичайно, що "носії" мови мають право на все, що їм забагнеться.
Хоча мені більше подобається французький підхід до розвитку мови, де
існує інкстинкт самозбереження, інакше украінська з часом стане лише книжково-кишеньковою, динозавром.
І так вона в країні на правах попелюшки. А потім Вася з Тамбова скаже - а какая зарніцца ета же діалєкт...

разніцца. Ooops.

погоджуюся із Чорнявою Жінкою про доцільне застосування певної, в т. ч. і простонародної лексики у творах – тут це слово звучить органічно(цікаво було б простежити, ким воно із класиків вживається:)); але важко віриться, що злиття мов – це природний процес.

Василинко, та подивиться, скільки іншомовних слів прийніс хоча б НТП! А зараз - у компьютерну еру - коли меж у спілкуванні не існує апріорі - тим паче. Просто (імхо!) до цього треба ставитись філософськи: не зачиняти власну мову і зберігати її, як носовичок у бабусіній шухляді, а розвивати (і за рахунок інших мов також) в будь-яких галузях, і не тільки в літературі. Це як змішення крові батьків - з цього народжуються незлецькі діточки :)

най Бог милує, Любо:))
Я з вами згодна!

так, розвивати, це безумовно, і НТП постарався, але ж не "злиття мов" – це шось інше, ні? я собі не можу уявити, щоб "злилися" тут у нас (в Україні)дві чи три якісь мови; насправді ж домінує одна, подеколи підкреслено в московському чи в ленінградському варіанті, а подеколи спотворена, аж сама себе не пізнає.

так, можливо, це не дуже точне і коректне означення процесу (скористалася Юрковим :), але ж сутність від цього не змінюється. Щодо домінування... от не можу собі уявити, щоб президент або прем"єр тієї ж Франції розмовляви рідною мовою з помилками. А що у нас? Можна напринимати тисячі постанов про українську мову і культуру взагалі. Але самим при цьому не вміти грамотно розмовляти іписати, закривати очі на свідоме руйнування пам"яток культури, давати дозвіл на закриття книгарен... Чи не звідти ноги ростуть?

Факт, Любо, така ситуація – це сором. Буває, не можна іноземцям адекватно пояснити, чому ж це так.
Але хіба ви під "злиттям" розумієте якесь пропорціональне поєднання рос. і укр. мов? Чи те, що тепер називають суржиком?

Василино, краще звузимо тему, а то мене заб"ють камінюками наші занадто палкі захисники "чистоти крові" :)
Я кажу про те, що влучно і органічно застосоване іншомовне слово (і суржик у тому числі) аж ніяк не шкодять українському тексту. Навпаки.