ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.09.27 15:47
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.

Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні

Євген Федчук
2024.09.26 14:51
Тихий вечір. Зорі небо всіяли, як маком.
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн

Світлана Пирогова
2024.09.26 09:30
Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.

Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.

Іван Потьомкін
2024.09.26 08:31
Навіки батько попрощавсь зо мною,
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч

Віктор Кучерук
2024.09.26 06:15
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.

Микола Дудар
2024.09.26 06:15
Ворог він є ворог… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро

Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем

Іван Потьомкін
2024.09.25 20:57
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.

Володимир Каразуб
2024.09.25 20:35
Цей хрущ, що втопився у бочці з водою
Чи голуб, що залетів під колесо автомобіля —
Ніколи б не стали жертвою таких історій,
Позаяк природа не вміє збивати бочки,
І немає автомобільного заводу,
І так далі і таке інше,
Але людина стала її частиною,

Юрко Бужанин
2024.09.25 13:41
Чим ти приваблюєш мене?
– Парадоксальністю своєю,
Непередбачувана ти,
наднезбагненна твоя суть...
Над виднокраями світів
зійшла надновою зорею,
Обпалюєш ти, водноча

Микола Дудар
2024.09.25 09:37
…безпосередньо породив
Себе з відродженої правди
Про те в житті як начудив
Напрочуд більш любого найди…

Дозволим вслухатися в щем
Котрий на вигляд не болючий
Котрий не виплаканий ще
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Портрети Природи

 Ранок у місті




Найвища оцінка Віталій Ткачук 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Іван Редчиць 4 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-20 15:52:30
Переглядів сторінки твору 6875
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 3.987 / 4.75  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 4.163 / 5  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.691
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 16:18:46 ]
Справді, треба вміти "ловити" ранок, поки день не "задушив" бензиновим чадом та іншими "прелестями" міста. І як зберегти оту ранкову свіжість і чистоту аж до кінця дня, а може і життя?! Поети - це діти, а дитинство - це ранок життя. Хороший вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 20:11:38 ]
Ой, пане Ярославе, як же ніжно Ви говорите. Судячи з того, що поети - діти, то у них все лиш тільки починається :)) Щасливі ті, хто вміють відчувати, як діти...
p.s. Пане Ярославе, а де ж зауваження (в якості гомеопатії:))?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-20 16:34:31 ]
Гарно і "свіжо". Сподобалось "...Променем сонця чуттєво збудив Замружені рами віконні" :)) Приємний твір. Успіхів, Олесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 19:39:36 ]
Дякую, Михайле! Добра і радості Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 17:56:32 ]
А який тут розмір? Проаналізуйте, будь ласка,
весь вірш, бо тут поєднуються два. А чому?
А наголоси? Третій рядок заключної строфи...
До речі, вона слабкувата...
Може бути гарний вірш... Але постарайтеся...
І віконні рами зовсім байдужі, Олесю,
до чуттєвих дотиків...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 18:29:05 ]
1) Щодо розміру. Я не дуже в цьому компетентна, але тут у мене вийшло так
/--/--/--/
-/--/--/-
2)третій рядок. Знову моє "входив"? Хай буде "ходив", здається, ще краще.
3) Щодо віконних рам. Чуттєвий тут саме Ранок (а не рами), бо він легенько дотулився першими промінчиками до віконних рам. А рами (вікна) зажмурені, бо ще закриті шторами, які вже "будяться". Таке моє бачення. І не тільки моє, як свідчать думки інших.
4)Щодо старання у мене є одна думка, але вона надто сокровенна. Можливо, колись її відкрию...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-20 19:05:19 ]
Бадьорих ранких тобі, Олесю! Приємний вірш))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 19:40:12 ]
Тобі теж, Віталію. Дякую, що завітав:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-20 19:40:21 ]
Тобто, ранків)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 20:13:19 ]
А я й не помітила... Віталію, є навіть такі тести - пишуть тексти, переставляючи у словах букви - так люди читають, навіть не помічаючи цього! Ми бачимо і віримо в те, що хочемо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 20:15:30 ]
Непогана інтерпретація Міста. Надто традиційна, як на мене, але й дещо нове в "прочитання" ранку ви внесли, Олесю!

Банальну заувагу висловлю - дієслівні рими у першій та останній строфах, причому, "не встиг" і "ходив" навряд чи можна римою назвати... Але я так зрозуміла з ваших відповідей на коментарі інших - ви прагнете самовдосконалення - тож уперед! Щиро, В.О.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 23:50:12 ]
Заувага банальна, напевно, для професіоналів-майстрів, а для мене вона цінна.
Вірш мені трохи муляв, але вирішила його опублікувати, щоб з кимось про нього погомоніти.
Дякую за зауваження, пані Вікторіє. Справді прагну бути кращою (як не банально це звучить:))...
А можна банальне питання, пані Вікторіє? Дієслівні рими надто банальні, чи просто саме в цьому контексті невдалі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 23:48:22 ]
Свіжістю ранок бадьоро дихнув
У місті розморено-соннім.
Променем сонця чуттєво торкнув
Замружені рами віконні.
........
Ранок на жаль долічити не встиг
Останні духмяні краплини –
В посмішці сонця раптово застиг,
Вдихаючи запах бензину.

Далі - справа коментаторів :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-09-21 14:33:02 ]
Авторське саморедагування справа дуже важка - знаю по собі. Вам це вдалося! Особливо мене остання строфа вразила...

Щодо дієслівних рим. Вважається, що вони віджили десь в ХІХ ст. Краще римувати дієслова з іншими частинами мови: напр., "дихнув" - "зі сну" (неточна рима, але вони нині популярні...). Та не обов'язково так: є випадки коли дієслова щось додають, римуючись. Багато такого у Вінграновського...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-21 14:37:04 ]
Щиро вдячна, пані Вікторіє, за пояснення. А то я вже почала плутатись - неточні рими -"сварена":), дієслівні - теж не те. Розумію, головне - зміст.
Дякую, що підштовхнули до саморедагування.
Радості Вам і осяйної любові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-21 23:03:31 ]
Я згоден з пані Вікторією, що все відносно стосовно дієслівних рим. Вони себе не віджили і не відживуть, хоч зловживати теж ними не варто. Але тут нема зловживання. У мене в цьому вірші нема зауважень, Олесю, він вдався, на мою думку, вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-21 23:05:11 ]
Гарний неологізм "вітроскрип", хоч не зовсім мелодійний. Але для опису міста - нормально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-21 23:19:50 ]
Щиро вдячна Вам, пане Ярославе, за увагу. Щодо вітроскрипу - моя думка знову повністю співпадає з Вашою :))