ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.09.27 15:47
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.

Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні

Євген Федчук
2024.09.26 14:51
Тихий вечір. Зорі небо всіяли, як маком.
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн

Світлана Пирогова
2024.09.26 09:30
Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.

Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.

Іван Потьомкін
2024.09.26 08:31
Навіки батько попрощавсь зо мною,
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч

Віктор Кучерук
2024.09.26 06:15
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.

Микола Дудар
2024.09.26 06:15
Ворог він є ворог… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро

Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем

Іван Потьомкін
2024.09.25 20:57
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.

Володимир Каразуб
2024.09.25 20:35
Цей хрущ, що втопився у бочці з водою
Чи голуб, що залетів під колесо автомобіля —
Ніколи б не стали жертвою таких історій,
Позаяк природа не вміє збивати бочки,
І немає автомобільного заводу,
І так далі і таке інше,
Але людина стала її частиною,

Юрко Бужанин
2024.09.25 13:41
Чим ти приваблюєш мене?
– Парадоксальністю своєю,
Непередбачувана ти,
наднезбагненна твоя суть...
Над виднокраями світів
зійшла надновою зорею,
Обпалюєш ти, водноча

Микола Дудар
2024.09.25 09:37
…безпосередньо породив
Себе з відродженої правди
Про те в житті як начудив
Напрочуд більш любого найди…

Дозволим вслухатися в щем
Котрий на вигляд не болючий
Котрий не виплаканий ще
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Катя Тихонова / Вірші

 Дмухни на золу

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Світлана Луцкова 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-25 09:41:30
Переглядів сторінки твору 4668
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.749 / 5.25  (4.782 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 4.506 / 5  (4.721 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.08.16 16:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-25 11:05:18 ]
Катю, вибачайте, але чому "зола"??? Є ж гарне українське слово "попіл"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 12:57:04 ]
Тоню, зола - не менш гарне українське слово :)(колись наші прабабусі золили білизну)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Тихонова (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-28 07:56:34 ]
Антоніно, якби це був, навіть, русизм, я б подумала, перш ніж вносити корективи, тому що, поетичні рядки творяться не олівцем, а душею. Але це давнє українське слово. Світлана першою відповіла на Ваш коментар, за це їй я щиро вдячна. Давайте частіше зазирати до словників!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-10-25 12:00:56 ]
Катрусю!
Душевності-ліричності у Вас на всіх спраглих землян досить...
Добре змерзлим біля Вас. :)

Але, Сонечко, не дозволяйте собі не-рим у класному римованому вірші: ПЕРЕПОВЗЕ/ІЩЕ, ЗІГРІВА/ГРІХА... ПРОЩАЄ/ОСТАННЄ...:

Полум’я малими язичками,
Ледь помітно в дим переповзе.
Як же легше: не прийти до тями
Чи пожити ще і ще, і ще?

Все згасає. І тепло останнє
Доторкає тіло. Зігріва.
А Господь прощає. Всім прощає.
І лікує душу від гріха,

- і він буде досконалим, як і Ваша любов до світу: з парними, а не одинокими ручками-лапками, вушками, очками...
Адже вірш - енергетично жива істота.

А тут ці краплі дьогтю в Таку бочку меду!..
Тим більше, що Ви вмієте!..

А ну бистренько виправляти-доробляти!
І більш ніколи такого собі не дозволяти!..

Зі щирою симпатією

Ігор Павлюк. :)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Тихонова (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-28 07:58:18 ]
Ігоре, дякую! Хоч із запізненням, але вношу зміни...
Кращі чи гірші - Вам судити.

Гарного дня!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 13:05:17 ]
Катрусю, Ваша поезія дуже "магнітно-притягуюча". Я частенько біля неї гріюся - зігріва, зігріва!.. Легенько "здмухніть золу" у деяких місцях, як радять корифеї :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Тихонова (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-28 08:00:18 ]
Це добре, що ми маємо біля кого грітися духовно, Світлано, - на сайті горить багато поетичних вогників. Дякую! Заходьте ще у гості!
З повагою - Катя Т.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 16:41:59 ]
Вірш щемний, Катеринко, мені подобається.
З зауваженями інших згодна. Можна трохи вдосконалити і вийде ще краще.
Головне, що в Вас є жаринка в душі.
З ніжністю,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Тихонова (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-28 08:01:16 ]
:)
З найкращими побажаннями - К.Т.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-25 22:00:57 ]
Катрусю, щось таке сумненьке тобі написалось, філософське. То все осінь, певно... :)
Я не впевнений, але хіба у слові дмухнИ наголос не на останньому И має бути. ДмУхити, але дмухнУ, дмухнИ?
Доторкає тіло - Ледь торкає (ког, чого?) - ТІЛА.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Тихонова (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-28 08:09:39 ]
Ярославе, справді осінь впливає так...
Все-таки, думаю, що наголос повинен бути на У дмУхнути.
Дякую за підтримку і поради!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-11-05 20:35:18 ]
Катрусю, від нашої з Вами думки наголос в словах
дмухнИ
дмухнУ
дмухнЕш - не зміниться, він тут на останньому складі, дивно, що Ви за цей час не перевірили цього. Не розслабляйтесь :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-11-13 19:39:32 ]
Дівчина всміхається ласкаво,
Але віршики такі сумні.
Мабуть одиноко вечорами,
Бо пройшли давно весняні дні...

Вірш сподобався...