ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.09.27 15:47
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.

Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні

Євген Федчук
2024.09.26 14:51
Тихий вечір. Зорі небо всіяли, як маком.
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн

Світлана Пирогова
2024.09.26 09:30
Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.

Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.

Іван Потьомкін
2024.09.26 08:31
Навіки батько попрощавсь зо мною,
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч

Віктор Кучерук
2024.09.26 06:15
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.

Микола Дудар
2024.09.26 06:15
Ворог він є ворог… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро

Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем

Іван Потьомкін
2024.09.25 20:57
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.

Володимир Каразуб
2024.09.25 20:35
Цей хрущ, що втопився у бочці з водою
Чи голуб, що залетів під колесо автомобіля —
Ніколи б не стали жертвою таких історій,
Позаяк природа не вміє збивати бочки,
І немає автомобільного заводу,
І так далі і таке інше,
Але людина стала її частиною,

Юрко Бужанин
2024.09.25 13:41
Чим ти приваблюєш мене?
– Парадоксальністю своєю,
Непередбачувана ти,
наднезбагненна твоя суть...
Над виднокраями світів
зійшла надновою зорею,
Обпалюєш ти, водноча

Микола Дудар
2024.09.25 09:37
…безпосередньо породив
Себе з відродженої правди
Про те в житті як начудив
Напрочуд більш любого найди…

Дозволим вслухатися в щем
Котрий на вигляд не болючий
Котрий не виплаканий ще
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Комаров / Вірші

 Василина Верховинка. Встреча на Сретенье

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Іван Зубар 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Чорнява Жінка 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-10-08 11:20:04
Переглядів сторінки твору 12848
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.653 / 5.38  (4.373 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 4.507 / 5.25  (4.240 / 5.12)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.723
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.05.01 20:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-26 11:27:40 ]
Туман стоит (лежит, парит, дрожит ...)
"Не оглянись в былое" - несогласование во времени. Можно или "оглянись в былое", или "не оглядывайся в былое".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-26 14:51:47 ]
а що таке ОТК?
калаши я знаю
ИЖ –?
колись творилися слова, казала Ліна Костенко, тепер абревіатури :((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-26 11:01:58 ]
Василино, я не знаю що сказати.
Я поки перекладу ще один твій вірш. Зараз буде готовий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-27 16:13:57 ]
Звісно. Вибач, це не моя справа :)
Усе мусить бути гаразд, так думаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-26 12:32:49 ]
Як просто, Чорнявко, я про ОТК не жартую.
Як не хотів зберегти "оглянись в былое", навіть придумав, як там в нащадків Френсіса Дрейка - фьюче інзе паст? Наче б то криміналу ніякого - є люди які в минуле не озиралися ніколи. І обіцяють ніколи не озирнутися, з тих чи інших причин. Звідси і фраза - не озирнись, бо не витримаєш.
Але згоден з Чорнявкою. Василино, ти як?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-26 14:49:29 ]
ПРИВІТ!
здається, ніколи не можу тебе зустріти тут, наче в різних півкулях :))
озирнись – не озирайсь: таки Люба правду каже, не можемо їх заміняти, хіба спеціально якось, зі стилістичною метою?
але в мене та ж думка: не озирайся – не говори зайвого, не торкайся руки, бо не витримаєш, і тоді може бути проблема багатьом, не тільки тобі.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-26 16:36:21 ]
Василино, Василино, добра ти душа. Василино, а може ти чарами володієш, як Олеся купрінська? І рутою вправляєшся і привороти розвертаєш? А Василино?
ОТК - відділ техконтролю. ИЖ - мама рідна "калашів". Китай - мачуха. Після ОТК на ИЖ результат гарантований, інакше подвиг одних - злочин інших. Не як ОТК на колишньому львівському кинескопі. Не в образу будь сказано галичанам. Я про велику радянську систему взагалі.
А вона (система) буде нагадувати через покоління. :(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-27 16:11:31 ]
Хм, добра душа :)))
зразу згадалося Лукашеве : я душу дав тобі, а тіла збавив :)
але це підсвідомо.
насправді чарувати я не вмію.
що стосується привороту, то рута його і не наводить, і не знімає, я це серйозно.
Може допомогти настоянка мандрагори, корінь її – тільки не душі, а тілу; але це досить небезпечно, бо знімає ВЗАГАЛІ потяг людини до людини (і не до конкретної), можливо, й назавжди, тут важко із дозою визначитися, хіба дуже добре знати темперамент людини тощо; але в мене уже кілька років нема взагалі запасу й маленького мандрагори, а шукати її треба на горі КУК ранньою весною або пізно восени; я вже туди не доберусь :((
у принципі, можна ще пригадати й щось інше, легше, тільки треба поміркувати; а це тобі для вірша якогось треба? чи для поеми? :)
можливий варіант із любкою дволистою, але це слабеньке зілля, так, для нетривокого характеру персонажа, хоча...
але – змінювати силоміць щось у чиємусь житті означає перебирати частину енергетики на себе, і можна "надбати" купу проблем, з яких потім не вийдеш. я це точно знаю :(
Ти вже сюжет накреслив? і тільки деталі обмірковуєш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-29 09:37:46 ]
Василино, а де вона та КУК-гора?
Мені не для писанини і не для тіла. Для душі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 11:12:25 ]
Так.
Для душі – ой, це важко. Навіть не знаю, що сказати. Хіба що – молитва. Обов’язково спробуй.
.........
гора Кук 0 у Карпатх, вона досить невисока (десь 1300 м приблизно), схили пологі, не дуже важко добиратися. Зазвичай я ішла зі сторони Міжгір’я, через урочище Козяй, там далі стежка, а тепер уже вантажівки з деревиною вкатали спочатку шлях; гора безліса, поросла чоничником і брусничником (у нас кажуть – чорні ягоди і камнянки). мандрагора росте в кам’янистому грунті, але в тіні.
можна її шукати ще на Великому Верху, але там я не знайшла, хоча бабуся казала, що є і там. Але туди вище і крутіший підйом. Зате краєвиди кращі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-10-30 20:04:02 ]
Привет. Понравилось. А что такое "танут"? (тают? тонут? исчезают? возможні варианты).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-30 20:59:50 ]
Дякую, Ондо Линде:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-05 11:49:19 ]
Маленький Чарівливий Ельф права повністю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 11:17:59 ]
Хочу ще додати, що Твої переклади читачі вважають гарними, і я дуже радію :))
Дякую, дорогий ОК.
Бажаю Тобі душевної гармонії, нехай тривога, зло відступлять.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 13:13:30 ]
давай весною вирушимо на Великий Верх :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-09 13:17:40 ]
А що Василино і на наших землях роста клята квітка мандрагора? Я гадав це тільки в Європі й то середньовічній 8-)
А едельвейс росте в Карпатах чи вони занизькі для нього?
Василино, а ти і справді в зіллях майстер-клас???
Думаю зілля річ може і гожа та тільки не поможе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 13:28:53 ]
ОК, я лише аматор, бо коли мене вчили цьому, я впиралася – не вірила :(( мене навіть штурханцями годували, щоб слухалася :)
тепер вчити нІкому – а деякі крихти здобутих знань іноді використовую, але в основному для себе, тільки найпростіше можу для інших: родини, друзів...
пробую навіть свої композиції робити – але тільки для себе, бо страшно для інших :))
помагає те, у що віриш,
але є речі, які помагають навіть усупереч вірі, деколи рослини теж,
і знову ж таки – для душі найкраще молитва,
навіть якщо людина стихійний атеїст.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 13:31:16 ]
у Карпатах і мандрагора ще зустрічається, хоч і надзвичайно рідко, і едельвейс (у нас кажуть – шовкова косиця);
едельвейс був на Говерлі, на Близниці теж :)
він голі скелі любить


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 13:32:26 ]
а на Великий Верх не дуже тяжко вийти,, але простір для душі у хорошу погоду – невимовний