Ні, Наталю, до самого Бродського ставлюся просто із повагою, і деяким захопленням - ось людина, що прожила життя так, як вважала за потрібне, навіть "слов'янській частині людства" залишила по собі багато прекрасних творів, якщо не цілий напрямок у поезії. Напрямок справжнього постмодернізму, не філологічно модерністичної складової, а саме окремого світоглядного загального для подальшого розвитку поетичного мислення життєлюбного, життєствердного напрямку. Цей напрямок він розвивав разом із деякими іншими, наприклад, напрямком необароко, неокласицизму. І ці речі не мають відношення до напрямку модернізму. Це, звичайно, моє бачення і, хоча воно приносить мені постійні позитивні результати в житті, ні з ким, хто не має власних думок і практики, а тільки апелює до європейських авторитетів, сперечатися не хочу, надоїло...

Стосовно "ідеаліста", Наталю, деяка неточність. У мене багато практичних досягнень, одними з яких користуєтесь ви, іншими "я" і мої близькі. Мій оптимізм і справді опирається на реалізовані мною ідеї, на високий ступінь незалежності від суспільства, - в цьому я і справді "ідеаліст", але ви, схоже мали на увазі інше :)
Щодо пафоса, то, мені здається, що його теж не має - просто, якщо живеш в горах, то і бачиш усе, здебільшого, зверху.
Щодо винаходів, то ще від Горація лине "Я пам'ятник собі" :)
А якщо серйозно і про поетичні надзавдання сучасності, то варто говорити про помітний розвиток, фактично з нуля, сучасної урбаністичної української поезії, а також немодерністичної стереометричної поезії класичних напрямків, в яких важливо володіти, окрім знання мови, ще і математикою, фізикою, основами інших точних наук, філософією поза модерністичних шкіл, музикальним слухом, формальною і неформальною свободою для реалізації цього всього поетично. :)
Хто не володіє цим усім, здебільшого, переконує, що окрім модернізму нічого більше й немає. Приведений вище неповний перелік Знань суттєво розширюють таке, модерністичне коло пізнання :)
Серед "деяких актуальних технічних аспектів" сучасного віршування я би назвав посилене впровадження в поетичній творчості - в конкретних текстах - "тимчасових" неозначених образів (здебільшого складнопідрядними реченнями) з дієприкметниками, і максимальним впровадженням добре відшліфованої авторської думки. Знаки пунктуації при цьому, Наталю, відіграють все більш значиму роль. :)(:

Тому, жодних "винаходів" - все значно серйозніше.

Не можу зрозуміти, Наталю, чому ви ображаєтесь? Що в тому поганого, що я реалізовую деякі ідеї у вигляді створення і подальшої модернізації "Самвидаву", а ви, та й багато хто ще, реалізовує свої ідеї за допомогою "Самвидаву"?
Я справді не прагнув своїми словами нікого ображати, вас, у першу чергу.
Щодо відсутності ваших текстів, то скажу, - якщо в українській поезії не буде вас, вона вже багато втрачатиме талановитого і перспективного. Але це ж неможливо? :) В розумінні - ваше зникнення.
Щодо розділових знаків, то говорив я не про вас, а взагалі про управління більш-менш складними побудовами.
Що би вам не думалося, Наталю, але чим вища свобода - тим складніше вибудований повинен бути її носій - а чим складніший носій, тим більше керованим він має бути - інакше зруйнується. Тут і вся еволюція, і важливе місце для розділових знаків :)

Такий шантаж зі сторони прекрасних дам завжди приємний :)

Щодо модернізації, то одна нещодавно закінчилася, збираємо матеріали для наступної. Вирішує - об'єктивна необхідність. Об'єктивна необхідність зумовлюється часом і ростом творчих потреб авторів. :)
Можете висилати пропозиції мені :)

А ви, Ростиславе, зверніться до Тараса Креміня, - пан Тарас видає найсправжнісінький паперовий "Вісник" - і дуже гарно виходить! Хоч організовуй підписку :)