ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
А війна війною
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
* * *
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
* * *
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
***
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Дядько Гуня
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
sent
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні

Євген Федчук
2024.09.26 14:51
Андрофаги
Тихий вечір. Зорі небо всіяли, як маком.
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн

Світлана Пирогова
2024.09.26 09:30
Любити й вірити (квартон)
Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.

Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.

Іван Потьомкін
2024.09.26 08:31
***
Навіки батько попрощавсь зо мною,
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч

Віктор Кучерук
2024.09.26 06:15
* * *
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.

Микола Дудар
2024.09.26 06:15
***
Ворог він є ворог… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро

Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем

Іван Потьомкін
2024.09.25 20:57
***
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.

Володимир Каразуб
2024.09.25 20:35
Природа
Цей хрущ, що втопився у бочці з водою
Чи голуб, що залетів під колесо автомобіля —
Ніколи б не стали жертвою таких історій,
Позаяк природа не вміє збивати бочки,
І немає автомобільного заводу,
І так далі і таке інше,
Але людина стала її частиною,

Юрко Бужанин
2024.09.25 13:41
***
Чим ти приваблюєш мене?
– Парадоксальністю своєю,
Непередбачувана ти,
наднезбагненна твоя суть...
Над виднокраями світів
зійшла надновою зорею,
Обпалюєш ти, водноча

Микола Дудар
2024.09.25 09:37
***
…безпосередньо породив
Себе з відродженої правди
Про те в житті як начудив
Напрочуд більш любого найди…

Дозволим вслухатися в щем
Котрий на вигляд не болючий
Котрий не виплаканий ще

Віктор Кучерук
2024.09.25 06:33
* * *
Усміхаючись привітно,
Раннє сонечко щодня
Ніжно будить теплим світлом
Лінькувате кошеня.
Промінцями пестить очі
Та втирає ними ніс,
А розніжений коточок
Сонцю муркає: Не лізь…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юляна Галич (1985) / Вірші

 ДОРІВНЮЄ НЕЗНАЙДЕНОМУ
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-01-11 09:41:00
Переглядів сторінки твору 9029
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.573 / 5.5  (4.764 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.603 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.721
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.10.30 13:37
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катруся Матвійко (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-11 10:23:49 ]
Давно не модно ділитись хлібом...
на жаль, так.... але як жити без цього? Для сміху? А в мене, напевно, проблеми з почуттям гумору.... Тому доводиться ділитися...
Дуже гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 11:06:41 ]
Дякую, Катю. Але почуття гумору ніколи не буде зайвим, навіть при поділі майна)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 10:28:01 ]
Справді, дуже гарно. Блюзово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 11:03:23 ]
Щиро дякую. (насправді це щось настільки абстрактне, що й жанровому визначенню не піддається)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 10:30:08 ]
Варто, Ю., дуже навіть варто:) Гарний вірш, мудрий, нехай і печальний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 11:01:16 ]
Дякую, Вандо :))) Буду сподіватись, що таки варто...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 11:40:44 ]
чомусь згадався "Наутілус Помпіліус":
"Я пытаюсь разучиться дышать,
Чтоб тебе хоть на минуту отдать
Того газа, что не умели ценить.
Но ты спишь и не знаешь,
Что над нами километры воды,
И что над нами бьют хвостами киты
И кислорода не хватит на двоих.
Я лежу в темноте..."

а) протестую проти "немодно" :)
б) до самоповторів тобі ще далеко;
в) доплентатись і переплентатись;
г) "у неприсутність у суєті" - отут не пойняв. Або "у неприсутності", або "у суєту"?

І взагалі - я тобі цілу кисневу подушку притащила: дихай!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 12:28:33 ]
Дякую, Чорі, втішила мене твоя асоціація. Хоч у момент написання Наутілус не був присутній в свідомості, але пісню цю люблю і ще багато їхніх речей...
Щодо неприсутності - то ніби у суєті не присутність... ну щось таке. простіше кажучи - маразм)))
За подушку - окреме мерсі))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 12:30:11 ]
Мерсі, Ярино :))) А давайте плентатись разоч, чи що))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 12:25:19 ]
Ну прямо в "десятку" влучили. Вельми і вельми гарно.
З повагою, Олександр


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 12:33:12 ]
Щиро дякую :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 14:11:22 ]
Вірш подобається. Наголос у «пітьмі» я б замінила. Ну і моя зовсім особиста :) думка: я би трошки скоротила, вірш став би більш напруженим. Хоча він і так дуже непоганий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 14:43:41 ]
Гарний, проникливий вірш!
Жаль, що такий печальний:
"останні двері відчинить доля і не спинитись.
якщо й захочеш –
нема для кого..."
Хочеться побажати скорішого "одужання", зростання нових паростків сподівань і, хоч би маленької віри у диво.
Дива частіше трапляються з тими, хто їх очікує.
І навіть прихід весни для цього не обов'язковий:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 14:59:00 ]
Щиро вдячна, пані Ларисо. Можливо, напруги й додалося б, але логіки його написання для мене була саме такою, хоч може це й не вловлюється, тож - нехай залишається як є((.
Пане Олександре, дякую за спробу розібратись у цьому скопищі абстракцій - і за побажання теж - та знаєте, метою цих рядків (якщо вона тільки у них була) є не викликати в читача жалість, а, як не дивно, вселити бодай трохи оптимізму)))))
А диво...
"Хочеш побачити диво - стань ним" - цитата з фільму "Брюс Всемогутній", ага, навіть така депресивна особа як я, дивиться кінокомедії))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 17:29:16 ]
Юляно!
Я просто спів-відчуваю з Вами.
Це не означає, що я Вас жалію.
То ж - дивіться Кінокомедії.
І головне: частіше посміхайтесь.
Посмішка - всім личить:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Осока (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 15:00:18 ]
Цей текст довершений, Юляно, і, як і всі твої тексти, він медитативний. Гарно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 15:20:53 ]
Дякую, Сергію)) Приємно чути, що тобі сподобалось (хоча щодо цього є сумнів:) медитативний - добре це чи ні?)
*глибоко замислена, йде медитувати*
:-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Терен (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 19:54:13 ]
Не можна не відмітити ритм. Він ніби синергує з текстом. Одним словом, хочеться ще раз перечитати ;) (починає перечитувати).

І ось "по-англійськи", як на мене, вибивається із загальної атмосфери, створеної віршем, а от "самоповтори віршів і збочень" - чудово)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 22:16:17 ]
Спасибі вам, Борисе. Приємно, що вловили настрій))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-13 14:40:07 ]
А що це за самоповтори збочень? Це коли пішаки забрали королеву? Двері останнього вагону відкриєш(замок проржавів), а там міміно в полосатих шкарпетках і філіжанка кави . Жіночий крик, того гляди і шампанського захочеться, а там думки сумні геть...
Гарна поезія Юляно!