ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.09.27 15:47
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.

Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні

Євген Федчук
2024.09.26 14:51
Тихий вечір. Зорі небо всіяли, як маком.
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн

Світлана Пирогова
2024.09.26 09:30
Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.

Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.

Іван Потьомкін
2024.09.26 08:31
Навіки батько попрощавсь зо мною,
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч

Віктор Кучерук
2024.09.26 06:15
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.

Микола Дудар
2024.09.26 06:15
Ворог він є ворог… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро

Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем

Іван Потьомкін
2024.09.25 20:57
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.

Володимир Каразуб
2024.09.25 20:35
Цей хрущ, що втопився у бочці з водою
Чи голуб, що залетів під колесо автомобіля —
Ніколи б не стали жертвою таких історій,
Позаяк природа не вміє збивати бочки,
І немає автомобільного заводу,
І так далі і таке інше,
Але людина стала її частиною,

Юрко Бужанин
2024.09.25 13:41
Чим ти приваблюєш мене?
– Парадоксальністю своєю,
Непередбачувана ти,
наднезбагненна твоя суть...
Над виднокраями світів
зійшла надновою зорею,
Обпалюєш ти, водноча

Микола Дудар
2024.09.25 09:37
…безпосередньо породив
Себе з відродженої правди
Про те в житті як начудив
Напрочуд більш любого найди…

Дозволим вслухатися в щем
Котрий на вигляд не болючий
Котрий не виплаканий ще
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Кав'яр Сергій
2024.06.21

Самослав Желіба
2024.05.20

Людмила Кибалка
2024.05.17

Степанчук Юлія
2024.04.15

Ольга Чернетка
2023.12.19

Іван Кушнір
2023.11.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віталій Ткачук (1983) / Інша поезія

 коли обіймалися наші сльози




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-18 11:42:54
Переглядів сторінки твору 5210
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.637 / 5.5  (4.921 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.787 / 5.37)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.879
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Інша Еротична поезія
Автор востаннє на сайті 2018.12.17 07:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Глория Горе (Л.П./М.К.) [ 2010-01-18 12:00:12 ]
мммммммм неймовірно!!!
я в захваті...))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-18 12:03:41 ]
Дякую!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-18 12:34:28 ]
Навзаєм! Хай Йорданська водиця змиє весь БРУД з нашого життя!!!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2010-01-18 12:43:52 ]
тоді лишень
розуміли ми
діалектику
льоду що тане
і танення що леденіє...
Віталію, на цьому моменті у мене душа зледеніла :)
Це саме те, що варто читати, аби дочекатися до кульмінації: до переходу з я у ти.
Давненько не була на ПМ і так щиро задоволена гарним поетичним дарунком :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-18 14:12:09 ]
Не сподобалося слово "випарувати". І саме по собі, і образ із ним теж. Хороша кінцівка( останні 2 строфи).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-19 09:23:24 ]
Дякую, Танюш)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-01-18 14:45:14 ]
Привіт! Не могла пройти просто так... Мусіла зайти і підтримати усі чудові коментарі. Дуже!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-19 09:24:27 ]
Дякую, що не минаєш, Олесю!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-18 14:48:08 ]
Виявляється і крига має гарне забарвлення. Молодчина, Віталька! Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-19 09:28:20 ]
Якого ж вона кольору?))
Будьмо, Ігоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-18 17:15:56 ]
Гарно! Добре! Чудова кінцівка!
Але може бути ще краще...
Віталику, "лютий січень" і тут же... "січневе сонце", яке ... хоче випарувати. Чому саме січневе? Якесь інше - бо і досадний повтор, і трохи збиває з пантелику, наче грудневе випарувати не може, і січневе - йому протиставляється (а лютий - взагалі не зима :)). Увиразнити б, уточнити, бо тут кожне слово - грає..
І "розуміли". Навряд чи герої тоді щось "розуміли" - радше ВІДЧУВАЛИ. Розум тут якраз усе псує


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-19 09:33:59 ]
Привіт, Наталю! "Лютий" тут дійсно не зима, а прикметник) "Січневе", як Ви розумієте, повторене зумисно, аби продовжити образний ряд таким способом. Можна, звичайно, замінити, на "зимове", до прикладу, але тоді трохи стирається первинне значення, бо "січневе" тут не характеристика місяця, а означення часу подій. Щодо "розуміли", то тут однозначно саме "розуміли", бо відчували вони з самого початку, може навіть до нього, а зрозуміли лише згодом.
Дякую за увагу, Наталю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-01-19 01:08:45 ]
Віталікууууу!
Образи класні. І знаєш що? Не притягнені за вуха, а так ніби самі прилетіли і товкли тобі у вікна, щоб ти їх впустив.
Така єдність у тому вірші відчувається!
Гарно,
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-19 09:35:37 ]
Привіт, Яринко!
Знаєш, а в цьому вірші вони дійсно прийшли самі - і образи і слова. Мабуть, то чиста і свіжа емоція посприяла)
Дякую, що співвідчула)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-01-20 10:08:51 ]
Діалектика...
не з цього вірша слово
А в решті в тебе є стиль і це не мало.
Ледачий ти трохи у вилизуванні, вичухуванні, вдосконалені.
Я теж
Яле ж я звєзда, а не поетеса ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-20 10:15:40 ]
Сьогодні день приємних гостей)
Привіт, Юлічко!
Ага, самому муляло. Спершу. Викидав, міняв. Передумав. Вирішив, значить так має бути)
А я-то думаю, чого так ясно на сторінці стало...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 11:54:42 ]
Юля Зотова, останнім часом така критична стала! Росте не по днях наша звєзда. Тим не менше, мене влаштувало все і, що найголовніше мені цей вірш дуже сподобався! Респект автору!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 11:59:13 ]
Але вона хороша "звєзда" - не за гроші, справжня така, самобутня))) Хай сяє нам яскравіше!
Дяка, Миколо!