ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.09.27 15:47
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.

Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні

Євген Федчук
2024.09.26 14:51
Тихий вечір. Зорі небо всіяли, як маком.
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн

Світлана Пирогова
2024.09.26 09:30
Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.

Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.

Іван Потьомкін
2024.09.26 08:31
Навіки батько попрощавсь зо мною,
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч

Віктор Кучерук
2024.09.26 06:15
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.

Микола Дудар
2024.09.26 06:15
Ворог він є ворог… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро

Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем

Іван Потьомкін
2024.09.25 20:57
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.

Володимир Каразуб
2024.09.25 20:35
Цей хрущ, що втопився у бочці з водою
Чи голуб, що залетів під колесо автомобіля —
Ніколи б не стали жертвою таких історій,
Позаяк природа не вміє збивати бочки,
І немає автомобільного заводу,
І так далі і таке інше,
Але людина стала її частиною,

Юрко Бужанин
2024.09.25 13:41
Чим ти приваблюєш мене?
– Парадоксальністю своєю,
Непередбачувана ти,
наднезбагненна твоя суть...
Над виднокраями світів
зійшла надновою зорею,
Обпалюєш ти, водноча

Микола Дудар
2024.09.25 09:37
…безпосередньо породив
Себе з відродженої правди
Про те в житті як начудив
Напрочуд більш любого найди…

Дозволим вслухатися в щем
Котрий на вигляд не болючий
Котрий не виплаканий ще
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ніна Яворська (1985) / Вірші

 Допоки ти є...




Найвища оцінка Валерій Хмельницький 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Марина Єщенко 5.25 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-08 22:03:27
Переглядів сторінки твору 5473
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.116 / 5.38  (4.574 / 5.28)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.462 / 5.23)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.811
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.12.27 19:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-08 23:01:06 ]
Шановна Ніно! Гарна, душевна поезія...
Велика сила жіноче самозречення чи навіть самопожертва! В ім’я кохання. Для коханого.
Але все-таки дуже би хотілося закінчення більш оптимістичного, хоч би краплинку надії для самої Лір.Героїні. Наприклад, в останньому рядку:
"А серце шепоче - дорогу в Едем ми знайдемо..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-08 23:41:37 ]
О так, пане Іване, тут вся суть вірша в отій самопожертві... Щиро вдячна, що завітали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-08-08 23:05:27 ]
а як на мене, увесь оптимізм у тому й полягає, що допоки Він є, ліричній героїні байдуже, що вона не побачить едему) Він для неї краще Едему!!! І це чудово...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-08 23:11:17 ]
Шановна Марино, Ви маєте на увазі, що Лір. Героїня
буде насолоджуватись самим фактом перебування Милого
в Едемі з Іншою? Якщо так, то воістину жіноча самозреченість не має меж...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-08 23:40:39 ]
Шановна Мариночко! Щиро Вам вдячна за розуміння і підтримку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-08-08 23:44:06 ]
але ж ви, пане Іване, пропонуєте далеко не кращий варіант!
інколи краще просто радіти за коханого, ніж попсувати йому життя, якщо він усе-таки любить іншу, та ще й взаємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-09 00:27:13 ]
Марино, ви маєте на увазі не кращий варіант подальшого розвитку сюжету, чи не кращий варіант
запропонованого рядочка? Якщо друге - то цілком можливо, погоджуюсь з Вами (якщо і автор поезії такої ж думки - то беззастережно). Якщо ж перше - то це теж не спонукало Лір. Героїню до якихось дій, що суперечать її почуттям, просто залишало маленький шанс(надію), тобто не спалювало всі мости...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-08 23:45:40 ]
хтось колись казав: "Якщо любиш - зможеш відпустити"... думаю, дуже правильна фраза...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-08-08 23:45:54 ]
Шановна Ніно! Підтримую вашу ліричну героїню у її почуваннях, а вас у творчості!:):)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-08-09 07:59:13 ]
Надію на що? У коханого ліричної героїні все добре, він щасливий зі своєю обраницею, і ліричній героїні цього достатньо, і вона щаслива. І на що можна надіятися? Що суперниця загине, що вони розлучаться, і т.д.? Ну це вже буде не те світле кохання, про яке вона мріяла, воно буде брудне. До того ж це надто егоїстично. І щастя нікому не додасть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-08-09 09:59:30 ]
Ти ставиш під сумнів логічність незвичних метафор,
укотре глузуєш із прагнення бути собою - !!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 12:20:20 ]
рада, що хоч два рядочки зачепили :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-09 10:46:43 ]
Дорога Марино! Надія, як відомо, вмирає останньою... В почутті любові люди, буває, тримаються і за соломинку (надії). З іншого боку,якщо кохання велике, таке, що вартує ТАКОЇ самопожертви, то за нього варто, навіть треба боротися. Хоча Ваші почуття мені близькі і зрозумілі, в Вашому віці ця життєва ситуація (в якій опинилися Лір. Герої) має сприйматися так і тільки так! Радий за Вас. Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-08-10 22:48:38 ]
а якщо та соломинка не рятівна, а вбивча?
те, що зроблено з егоїстичних міркувань, потім усе одно вернеться і вдарить тебе каменем в потилицю...

краще любити вільно)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-09 13:02:34 ]
А мені цей рядок сподобався найбільше:

чому сохнуть квіти, гаптовані шовком багряним.(С)

Насправді дуже гарний вірш, Ніно! І твої почуття мені дуже зрозумілі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 13:19:33 ]
ох, ті почуття... всі їх розуміють, але ніхто не може підказати, як би їх позбутися :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-09 13:26:02 ]
Все проходить...(напис зовнішній стороні перстня царя Соломона)
І це пройде... (напис на внутрішній стороні перстня царя Соломона)
;)