Висловлюєтеся дискретно (думаючи!). Я рада за вас. Цілковито чесно.

Чому мої вірші неможливо прочитати вдруге? Знаходите рубрику "Автори" (меню зверху сторінки), натискаєте потрібну літеру (в даному разі Н), клікаєте на моє прізвище і маєте все по порядку і як на долоні. Зрештою, клікайте на будь-який напис мого імені-прізвища, підкреслений як лінк, - і маєте те саме. Все просто в цьому найкращому з можливих інтернетів:)
Я заскочена. Невже ви не знали? та не вірю.

Хто сказав щось про професіоналізм? Я пишу вірші порівняно з кимось краще і, певно, порівняно з кимось гірше. Затаврували...
А-а, поети-професіонали - це такі дядьки на "волгах" і з зарплатнями, і часом ще пробивають собі різноманітні премії та санаторії, як за радянських часів. Пролетарі поетичної праці:)
Ні, я просто запрацьований різночинець, який хворіє на таку собі блягу - от хоче, аби люди людьми росли і досягали високої майстерності в художніх творах.

Відповідно, я не застрахована від ляпів. Так що при бажанні та внутрішній потребі оцінюйте і критикуйте - бийте мене моєю ж зброєю. "Ваша шпага, сер!" Тільки менше уваги ідеалістичним сімкам. Побачите таку - заганяйте клинок!

Отепер дійшло. Пропустила другий коментар. Пробуйте підходити до явища різнобічно:)

Вандо, спасибі велике. Воднораз за вірші й за повагу до критики.

Знаю про ту ситуацію з класиками. Щодо мене, то я своє ставлення до Віри Вовк задекларувала і в коментарях, і в оцінках.

То ми практично одночасно сьогодні до Інету добралися. А я, ніби передчуваючи, все ще тусуюсь по сторінках у пошуках новосказаного.

Саме те мені й подобається, що сайт нагадує школу. Позбиралась купа дітваків: одні вчаться незле і шефство брати лізуть, другі грубіянять і з однокласниками чубляться, аж пір'я летить, треті організовують подорожі й флешмоби у пришкільному сквері. Я з самого початку думала, що колись у нас таки назбирається клас коментаристів.

Пропозиції Ваші діловиті. Наразі, як каже Ляшкевич, техпідтримка після виборів відходить десь поза досяжністю. Давайте задістанемо адміна - я усно, ви листовно, - бо модернізувати сайт справді пора.

Хоча сама знаю, що в тих же чатах не засідатиму - волію спілкуватися наживо.

А щодо пародій, то варто почитати труди деяких "монахів-переписувачів" - і пародій не треба. Ефект той самий.

Щодо монахів дивіться в Шіпош Мар'яну. І не тільки.

Скільки вашому хлопчакові років? Багато про нього говорите, з чого можна виснувати, що розумна дитина росте.

Згодом напишу більше.

Щодо забезпеченості митців - час на час не попадає. Є ж і інші фактори. Романтизуєте творчу особистість, як істинний реаліст:)

Щодо попереднього коментаря. "Первій пошел". Сьогодні (вже вчора) була в гостях у адміна, доповідала, що сайт хоч кров із носа потребує хоча б форуму, а загалом - модернізації. Ляшкевич дзвонив при мені до програмерів, довідувався, як графік. Відказали, що зайняті дуже - щось чи не воюють голіруч проти Індії (майже дослівно цитую!). Словом, до кінця весни у них цейтнот. Я дала директиву "насідати їм на голову й не злазити". Ще говоритиму про це. Наразі користуватимемося "методом Татчина" - забивати місце під віршем і коментарити до повної ручки.

Позитивна новина: ми збагатіли на двох редакторів (двох інтелектуальних кобіт, до того ж у поезії справжніх професіоналів).

Владові привіт. (І тут я ставлю крапку, воліючи промовчати з одним нескромним запитанням.)

Сама відчуваю потребу продумати. Таки руки колись долізуть. Зараз ото Скибину книжку фундаментальну правлю.