ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.09.27 15:47
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.

Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні

Євген Федчук
2024.09.26 14:51
Тихий вечір. Зорі небо всіяли, як маком.
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн

Світлана Пирогова
2024.09.26 09:30
Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.

Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.

Іван Потьомкін
2024.09.26 08:31
Навіки батько попрощавсь зо мною,
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч

Віктор Кучерук
2024.09.26 06:15
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.

Микола Дудар
2024.09.26 06:15
Ворог він є ворог… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро

Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем

Іван Потьомкін
2024.09.25 20:57
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.

Володимир Каразуб
2024.09.25 20:35
Цей хрущ, що втопився у бочці з водою
Чи голуб, що залетів під колесо автомобіля —
Ніколи б не стали жертвою таких історій,
Позаяк природа не вміє збивати бочки,
І немає автомобільного заводу,
І так далі і таке інше,
Але людина стала її частиною,

Юрко Бужанин
2024.09.25 13:41
Чим ти приваблюєш мене?
– Парадоксальністю своєю,
Непередбачувана ти,
наднезбагненна твоя суть...
Над виднокраями світів
зійшла надновою зорею,
Обпалюєш ти, водноча

Микола Дудар
2024.09.25 09:37
…безпосередньо породив
Себе з відродженої правди
Про те в житті як начудив
Напрочуд більш любого найди…

Дозволим вслухатися в щем
Котрий на вигляд не болючий
Котрий не виплаканий ще
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ванда Савранська (1979) / Вірші / Переклади

 Менестрель




Найвища оцінка Жорж Дикий 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-03-12 20:59:24
Переглядів сторінки твору 4876
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.169 / 5.13  (4.779 / 5.33)
* Рейтинг "Майстерень" 5.137 / 5.13  (4.782 / 5.37)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.866
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2023.02.09 13:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-12 21:11:14 ]
Гарні два куплети, і з Лесею перегукується: "щоб не плакать - я сміялась..." Сподобався вірш.
Як пропозиція -
Ти думаєш, що я танцюю?
Ні, я вмираю у ту мить!
так мені здається трішки виразніше, чи що... оживляє вірш це запитання... Буде завтра сонце?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-03-12 21:16:25 ]
Langston Hughes
(1902-1967)

Minstrel Man

Because my mouth
Is wide with laughter
And my throat
Is deep with song,
You do not think
I suffer after
I have held my pain
So long?

Because my mouth
Is wide with laughter
You do not hear
My inner cry?
Because my feet
Are gay with dancing
You do not know
I die?

1932, США

Мені подобається цей вірш.Він звучить легко, технічно "граційний", а за змістом - сповнений трагізму, кохання, печалі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-03-12 21:21:18 ]
Ярославе, дякую, гарна пропозиція! Я подаю оригінал, можливо, будуть ще варіанти перекладу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-12 21:32:40 ]
Ця усмішка, вона вже сяє...
Ця пісня все ще з горла б’є, -
В Тобі втонути - я кохаю,
І серце... ніби не своє.

У лет свій сміх я замаскую -
Ти не почуєш крик... Приліг.
Ти нерухомий, я танцюю,
Знова вмираю... з губ Твоїх. ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-12 21:32:47 ]
Вандочко, я по зарубьожному майже ні бум-бум! Але у мене по цих справах є супер-пупер-балабупер заступник по вербовці клятої зажерливої Гамерики на сторону неньки баєц Юрко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-12 21:34:00 ]
Як Вам його вар`ят? Тху - варіант!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-03-12 21:50:46 ]
Оце швидкість!
У Юрія гарний (свій) вірш,здається, тут розповідь про найпалкіший момент кохання.
Чи ні?
Тільки чому усмішка "вже", а пісня "все ще". Не все зрозуміла зі статтю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-12 21:56:35 ]
Тому, що рот на усміх видно щирий
І горло власне оглибила пісня,
Не думай, мучитись не буду після
Занадто довго я тримала біль, Мій Милий.

Тому, що рот на усміх видно щирий
Ти внутрішього плачу не почуєш,
Тому, що ноги весело танцюють
Ти і не знаєш - відійшла у мирі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-12 22:02:52 ]
От шо значить агітація - навіть у мертвих пащека сміється а ноги танцюють!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-13 21:43:28 ]
Якось подруга влаштувала мені напрочуд цікаву екскурсію. Вона працює у ботанічному саду. Знаючи, що я страшенно люблю квіти, вона відкрила мені таємниці вирощування деяких екзотичних рослин. Серед усіх квітів мене найбільше вразили орхідеї. Уявляєте, вони доти квітують, доки метелик або птах не торкнеться цвіту. Тоді гордовита квітка згасає. А найголовніше, орхідея - однолюб. Це мені дуже близько. Як не поважати ці красиві квіти? Кажуть, що вони відчувають більше, як нам здається. Ось такі загадкові орхідеї. Можливо, так воно і є. Я хочу вірити у це. І може не тільки орхідеї вміють відчувати? Пам'ятаєте, як Шевченко змалював чудово лілею? Орхідея "Ванда" любить світло. Отож, чи не близька вона Вам? Я помітила у Вашій поезії світло, Вандо, недарма ж "усмішкою сяєте", навіть тоді, коли надто боляче. Щасти Вам! Щиро М. М.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-03-24 22:25:23 ]
Так, тепер переклад ніби точний. А перший вірш Юрія ніби кращий. цікаво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-03-24 22:27:32 ]
Марії - яка гарна розповідь! Новела про квітку і про красу. Я такого ніколи не чула. Вибачте, що запізно відповідаю. Маріє, нехай у наших серцях завжди буде світло, адже як інакше жити?