ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.09.27 15:47
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.

Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні

Євген Федчук
2024.09.26 14:51
Тихий вечір. Зорі небо всіяли, як маком.
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн

Світлана Пирогова
2024.09.26 09:30
Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.

Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.

Іван Потьомкін
2024.09.26 08:31
Навіки батько попрощавсь зо мною,
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч

Віктор Кучерук
2024.09.26 06:15
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.

Микола Дудар
2024.09.26 06:15
Ворог він є ворог… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро

Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем

Іван Потьомкін
2024.09.25 20:57
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.

Володимир Каразуб
2024.09.25 20:35
Цей хрущ, що втопився у бочці з водою
Чи голуб, що залетів під колесо автомобіля —
Ніколи б не стали жертвою таких історій,
Позаяк природа не вміє збивати бочки,
І немає автомобільного заводу,
І так далі і таке інше,
Але людина стала її частиною,

Юрко Бужанин
2024.09.25 13:41
Чим ти приваблюєш мене?
– Парадоксальністю своєю,
Непередбачувана ти,
наднезбагненна твоя суть...
Над виднокраями світів
зійшла надновою зорею,
Обпалюєш ти, водноча

Микола Дудар
2024.09.25 09:37
…безпосередньо породив
Себе з відродженої правди
Про те в житті як начудив
Напрочуд більш любого найди…

Дозволим вслухатися в щем
Котрий на вигляд не болючий
Котрий не виплаканий ще
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Вировець / Вірші

 Не питай




Найвища оцінка Катерина Івченко 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Юрій Кондратюк 5 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-06-10 11:03:34
Переглядів сторінки твору 4419
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.653 / 5.33  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.782 / 5.5  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-06-10 19:46:31 ]
Почуття самотності та смутку війнуло з той картини.
стиглі суниці, шпаки, кропива з молочаєм...
Ввечері — з кольорових обкладинок — сотень душ
виберу рідну — посидимо вдвох за чаєм...
Хай щастить Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-06-11 07:03:53 ]
Дякую, Ярославе. То — зважаючи, як сприймати: може й не самотності, а свободи жити так, як хочеться. Погодьтеся, цього не вистачає майже всім. Коли людина врешті починає жити саме тек, як мріяла, вона мимохіть змінює своє ставлення до багатьох речей. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-06-11 07:13:19 ]
Нарешті знайомий камінець серед моря піску...
Але чекав більшого(огранка - не та... Ще слід шліфувати).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-06-11 09:00:57 ]
Добрий день, Ларисо!
Чомусь мені дуже вже близький цей стан. дивне відчуття наче це я написав. Тільки от "роздуми довгі про Рим, про життя та зраду.." - звідки?
Це мабуть випадково так співпало, але це ж я зхиблений на Римі.
Як каже мій брат - будемо надіятись що випадковість невипадкова.
Дуже знайомий настрій...
Дуже близький...
Тільки от у мене причина...
Раптово померла мама і все що я зробив не допомогло. Рак четвертої стадії, який ну ніяк не діагностувався.
Вже пройшло скоро сорок днів, а я не можу змиритись.
...
Вірш гарний. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-11 10:09:07 ]
"Ти не питай, бо не знаю, як відповісти,
чим ти для мене є, і чого взагалі я хочу..."

Дякую за ці рядки, пані Ларисо! :)
Влучне завершення вірша.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Івченко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-11 11:42:38 ]
цілісний, легкий та... справжній вірш
такі пишуться на одному диханні
і, як на мене, не потребують "шліфування"

думаю, кожен може знайти Свій рядок, тому
цитувати не буду
просто подякую))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2007-06-11 14:13:55 ]
Погоджуюсь з пані Катериною - кожен може знайти свій рядок... але я процитую той, що ближче мені: "Ти не питай, бо не знаю, як відповісти,
чим ти для мене є, і чого взагалі я хочу..."
Вірш чудовий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-06-11 22:52:15 ]
Дуже гарна штучка, дуже природна, Володимир Замшанський з деякою правотою говорить, що можна ще трохи дошліфувати. Можливо, але легка тінь хаосу в божественному саду в цьому випадку може зникнути разом із божественністю?
Все просто, як насолода від простих, природних речей, читаючи, я її отримав, Ларисо :)
"Ти не питай, бо не знаю, як відповісти,
чим ти для мене є, і чого взагалі я хочу..."
Що додати до цього, хіба що жіночий погляд,
і недогляд природи, його невтамовану спрагу (до її віршів, звісно) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-06-12 07:24:54 ]
Дякую Вам, мої справедливі судді. Я обов’язково ще працюватиму над цим текстом. Так завжди буває: спочатку виплеснеш із себе, а потім починаєш думати і бачиш, що багато чого треба впорядкувати. Я вже багато чого й змінила у порівнянні з першим варіантом.

Дякую всім. Зараз не маю можливості писати багато, бо ремонтується мій комп’ютер, і я не маю поки що виходу на інтернет.

Юрасю, тримайся, сонечко. Я знаю, як тобі зараз важко. Обов’язково колись поговоримо про Рим. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-07-01 10:13:34 ]
Привіт Ларисо ( з Москви), настав час, подавайте своїх лауреатів нашого конкурсу і, бажано, з невеличким обгрунтуванням :(
Ось тут на цій сторіночці.