Як на мене, класно.

Тільки прагнути в укр. мові можна не "до чого", а "чого". Треба підправити передостанній рядок - наприклад: "Чого Ви, графе, хочете, чого Ви прагнете".

О, полку морганістів-маньєристів прибуло! Це добре, бо весело, і весело, бо добре.

Ось якби ще ви, пане Олександре, долучилися до маньєризму, зі всіма вашими "в'їдливими підтекстами"! Тоді наші графи з віконтами жіночу частину точно чуттєво подолали!

Дякую, Олександре, за відгук і за виправлення. :)

Ах, люблю я поэтов!
Забавный народ.
В них всегда нахожу я
Историю, сердцу знакомую,
Как прыщавой курсистке
Длинноволосый урод
Говорит о мирах,
Половой истекая истомою.
С.Есенин "Черный человек"

Редакціє, я дякую за віру в мої сили. На жаль, обіцяти щось побоююсь. Але надія, що мене таки потягне на маньєризм, таки є.

А ще, пане Валентине, кажуть, що "неуместное остроумие зовется цинизмом". :(

Було б добре, Сашуню))
Гарний вірш, Іване.
З любов"ю, Варця)))

А ви, Варю, готові до легкого флірту з поезією? Коли за удаваною "Половой истекая истомою", чи іншими, здавалось, грайливими речами, ховається інша, досить іронічна, щодо спрощеного до чорнобілого мультфільму прямолінійного бачення світу, свобода.

Редакція Майстерень (М.К./М.К.) [ 2008-01-19 13:44:07]
А ще, пане Валентине, кажуть, що "неуместное остроумие зовется цинизмом". :(
А це як до мене пється, РМ? У чому ви таке побачили?

Ах, як допепно, я в захваті! Ах, іронія життя! Тонкощі стосунків, темні лискучі рибки у річках відносин між статями:) Та вже краще хай шкварчать на сковорідках іронії, ніж кусатимуть потім стиха за що не чекали :)!

Які разючі зміни, пане Іване, порівняно із першим віршиком, де поетів продавали пучками, - цей просто смакота ! :)))
До речі, як вам оце?

Тому і вважаю, що фільтрувати свої промови Валентин Бендюг повинен навчитися.

РМ:
:))) До речі, за іронією долі (ах, як я люблю іронію! Іронія врятує світ, якщо його взагалі можна врятувати) я доволі таки "длінноволосий". Ну а чи "урод" - то це вже відносне. :) Але особливості моєї зовнішності навряд чи відомі Валентину. Так що власне та цитата мене аж ніяк не ображає. Хоча частково з Вашою критикою на адресу Валентина я погоджуюсь. Особисто мені є за що Валентина як поважати, так і критикувати.

Не знаю, чи потрібен панові Валентину мій голос підтримки, але я його розумію. Мій голос тут.

Можна гратися (як на мене) з правописом десь під інакшим гаслом. Маньеризм якийсь дивний я бачу.
Нашу рідну мову і так паплюжить майже кожен, хто її не знає, починаючи з братніх нам кордонів не зовсім братніх держав.
Була б рубрика, наприклад, такою, як "суржик" - і я б до неї віршиків приніс. Я таку мову теж знаю. Смішна як мова, але і сумна як поганий приклад.
Пробачайте, авторе. Не запрошували Ви мене з таким тортом до хати :-)

Олдр Де: А де суржик? Тицьніть пальцем, будь ласка. А до хати моєї можна з усякими тортами ходити. :)
Наталка Трахтенберг: Дякую Вам. :)

Дякую Вам, шановний Іване, за стриманий коментар - та ще зі смайликом. Не посваримось :)
Мною малась на увазі тенденція.
Ви ж самі бачите, що перстом вказівним у Ваш бік я не цілився. Суржика у повному розумінні значення в Вашому вірші нема. А елементи - є. Але Ви їх використали, мабуть, спеціально для колориту. Є у вірші невірний наголос, або якщо Він вірний, тоді невірною є ритміка декількох рядків.
Тому і маньєризм трохи не світський.
Але хіба автори сайту передбачали нюанси? Що маньеризм може бути з нюансами?
Ваш вірш - це відповідь дами на чиюсь куртуазність.
З Наталкою з вигаданим прізвищем я згоден.
Не всім дано паплюжити рідну мову. Я ж написав чітко, хто її паплюжить. Їх достатньо і без нас з Вами. Творчих вдач, Іване :-)
P.S. Я бачив Ваші закиди на адресу віршів-хмарочосів (Ви їх "понтами" назвали). Мені теж подроблені, покоцано-порубані рядки не подобаються. Вірш нагадує звукову доріжку на кіноплівці.

Дякую Вам. А наголос де неправильний? Що Ви все манівцями ходите? :) Кажіть прямо. Я ж "турок" в мові.

Ні, не можу. Є на це причини.
1. Ритміка всього вірша взагалі не тримається.
2. Я вже, мабуть, остогид своїми винятково толерантними зауваженнями. Мабуть, досить.
До того ж маю приклад. Я і сам іноді помиляюсь, а вірш так і висить перед очима, а читачі мовчать. Читаю - і знаходжу. Сумно і радісно.

Слово "вірш" у орудному відмінку де наголос має?
Це я вже не витримав - розповів.
Але у Вас ритміка всього вірша хитається - тому я і не хотів детально своє зауваження пояснювати.