ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.09.27 15:47
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.

Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні

Євген Федчук
2024.09.26 14:51
Тихий вечір. Зорі небо всіяли, як маком.
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн

Світлана Пирогова
2024.09.26 09:30
Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.

Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.

Іван Потьомкін
2024.09.26 08:31
Навіки батько попрощавсь зо мною,
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч

Віктор Кучерук
2024.09.26 06:15
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.

Микола Дудар
2024.09.26 06:15
Ворог він є ворог… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро

Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем

Іван Потьомкін
2024.09.25 20:57
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.

Володимир Каразуб
2024.09.25 20:35
Цей хрущ, що втопився у бочці з водою
Чи голуб, що залетів під колесо автомобіля —
Ніколи б не стали жертвою таких історій,
Позаяк природа не вміє збивати бочки,
І немає автомобільного заводу,
І так далі і таке інше,
Але людина стала її частиною,

Юрко Бужанин
2024.09.25 13:41
Чим ти приваблюєш мене?
– Парадоксальністю своєю,
Непередбачувана ти,
наднезбагненна твоя суть...
Над виднокраями світів
зійшла надновою зорею,
Обпалюєш ти, водноча

Микола Дудар
2024.09.25 09:37
…безпосередньо породив
Себе з відродженої правди
Про те в житті як начудив
Напрочуд більш любого найди…

Дозволим вслухатися в щем
Котрий на вигляд не болючий
Котрий не виплаканий ще
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Кав'яр Сергій
2024.06.21

Самослав Желіба
2024.05.20

Людмила Кибалка
2024.05.17

Степанчук Юлія
2024.04.15

Ольга Чернетка
2023.12.19

Іван Кушнір
2023.11.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марія Гончаренко (1943) / Інша поезія

 ПАНТОКРАТОР. Мозаїчна композиція у куполі Софійського собору в Києві. ХІІ ст.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-20 23:53:03
Переглядів сторінки твору 4832
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.12.02 10:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Севрук (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-21 00:23:31 ]
Вседержитель пані Маріє можливо і трохи розгублений,але він направить грішників і покарає сучасних ,,Пілатів,, від влади за скороминучі радості і втіхи. Дякую за гарну і вдалу віршовану мозаїку.Дуже давно не був у Софії.З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-21 21:40:45 ]
Доброго вечора, пане Михайле, дякую, що відгукнулися.
А може Він хоче, щоб ми були вільними у своїх діях і приймали свої рішення, а не Його. Він спостерігає, а не контролює. І Він уже до невідомої нам межі тримає десницю застережливо, не карає...
Тішуся, що спричинилася до спогадів про Софію.
З повагою, Марія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-21 07:54:57 ]
Може то тільки так здається, пані Маріє, що Всемогутній зображений розгубленим. Розгубленість - ознака ситуації, що вийшла з-під контролю. Господь не може впасти у розпач. Його дії завжди впевнені. Звідтінком співчуття до нас - грішників, але досить виважені і заздалегідь передбачені.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-21 21:47:08 ]
Так, пане Ігорю, теж думаю, що дії Його виважені, але ж чи "заздалегідь передбачені"? - гадаю, - ні.
Він - Творець, а не сухий передбачуваний Логік... І Йому, так хочу думать, властиві не тільки любов, співчуття, але і розпач, але не той безсилий, а той, як казав Франко, - "з великої любови"...

Дякую, що завітали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2011-01-21 08:49:22 ]
Ви великий оптиміст, Михайле... Історія Церкви Христової(віри) свідчить, що Він нагороджує і возвеличує "пілатів і грішників"... упосліджує й карає вірних і благочестивих... Винятків немає! Монастирські служки шепчуть , що Там (на Небесах) вже давно стався таємний путч і Доброго Великого і Світлого кинуто у цеавх в підземелля.. його ж місце , одягши маску благочестя посів Той (Ворог роду людського). Чи не тому вся планета залита людською кров"ю по рамена а ... Вседержитель "безмолствуєт"...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-21 12:56:50 ]
Цікаве у вас, пане Сазанський, тлумачення історії церкви. Гріхи смертних, які "возвеличують і нагороджують грішників", ви чомусь приписуєте Йому - і рука не здригнеться. Ще цікавіше ваше розуміння Вседержителя як безпомічної істоти, яка нездатна захистити не лише своє творіння, але й себе... Творець Всесвіту, якого хтось там може звергнути і кудись кинути - абсурд. Але не для вас. Кого ви бачите у дзеркалі, пане Сазанський? Не страшно?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2011-01-21 16:09:20 ]
Шановна Грануіль! Ви, здається , пересмикуєте...
У даному випадку це я дерзнув сказати слово проти сваволі Диявола на земних обширах... Ви ж так пристрасно Його намагаєтесь вигородити..! Це стверджує лише ту нехитру істину , що Той (котрий творить Зло) заховавшись під маскою ,викохав величезну армію своїх помічників, які теж одягли на себе лукаву машкару рабів божих. Адже саме служирелі церкви і Бога розп"яли Його сина... Зазирніть у дзеркальце...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-21 19:37:18 ]
З вашого дозволу - ГрЕнуіль.
Кого ви зібралися обдурити - себе чи мене? Ні логіки, ні адекватності у ваших коментарях.
(Звиняйте, але, на відміну од вас, з великої літери я пишу лише ім'я Боже).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-23 08:01:39 ]
Анатолію, не всі, хто вдає з себе служителів Бога, насправді такими є. Звернемось до Євангелії, де сказано: "Багато хто казатиме: "Чи не Твоїм ім'ям ми вздоровлювали, чи чуда творили?", але Христос відповідатиме на те: "Відійдіть від Мене, бо Я не знаю вас". Отже, ті, хто розіп'яв Христа, служили дияволові. Неможливо прислуговувати двом панам. Історія церкви - всього лиш історія церкви і шлях великих відступів від Слова Божого. Якщо і брати з неї якісь уроки, то це уроки про те, як намножується гріх і оце гріховне та штучне заступає живу віру в Спасителя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-23 21:25:24 ]
Згоджуюся з Вами, Ігоре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-25 22:09:09 ]
"Неможливо прислуговувати двом панам",- кажете, пане Ігорю, але я думаю, що "прислуговуватися" не треба нікому, хто б то не був...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2011-01-21 19:56:35 ]
..Ох те лукаве Дзеркальце... Ваш ГОСПОДар своїм чарівним служницям не ріжки а хвостики причепив.. Тож... Славіте його мудрість!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-21 20:54:53 ]
Ну для чого ж вважати всіх довкола розумово неповноцінними? Не все так погано, як вам би того хотілося :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-21 22:03:33 ]
Доброго вечора, пані Гренуіль і пане Анатолію! Читаю вашу переписку і радію, що цей вірш дав поштовх до цієї такої відвертої розмови.

Дуже дякую, що завітали.
З повагою. Марія.