ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.09.27 15:47
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.

Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні

Євген Федчук
2024.09.26 14:51
Тихий вечір. Зорі небо всіяли, як маком.
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн

Світлана Пирогова
2024.09.26 09:30
Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.

Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.

Іван Потьомкін
2024.09.26 08:31
Навіки батько попрощавсь зо мною,
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч

Віктор Кучерук
2024.09.26 06:15
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.

Микола Дудар
2024.09.26 06:15
Ворог він є ворог… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро

Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем

Іван Потьомкін
2024.09.25 20:57
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.

Володимир Каразуб
2024.09.25 20:35
Цей хрущ, що втопився у бочці з водою
Чи голуб, що залетів під колесо автомобіля —
Ніколи б не стали жертвою таких історій,
Позаяк природа не вміє збивати бочки,
І немає автомобільного заводу,
І так далі і таке інше,
Але людина стала її частиною,

Юрко Бужанин
2024.09.25 13:41
Чим ти приваблюєш мене?
– Парадоксальністю своєю,
Непередбачувана ти,
наднезбагненна твоя суть...
Над виднокраями світів
зійшла надновою зорею,
Обпалюєш ти, водноча

Микола Дудар
2024.09.25 09:37
…безпосередньо породив
Себе з відродженої правди
Про те в житті як начудив
Напрочуд більш любого найди…

Дозволим вслухатися в щем
Котрий на вигляд не болючий
Котрий не виплаканий ще
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Мельник (1958) / Вірші

 Колима 1938-го. Втеча




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-10 09:48:27
Переглядів сторінки твору 7260
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (4.754 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.187 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.06.30 20:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-02-10 10:53:23 ]
Слово "фраєр" має декілька значень. Одне з них якраз відноситься до тих людей, які не мають ніякого відношення до злодійського світу. Зараз це слово набуває іншого значення - такого як "людина, близька до блатних" (тобто, до того ж самого світу людей, які мають особливі стосунки з законом) etc.
А коли людина не має відношення, але декларує його чи пише на цю тему - мовляв, був, сидів, знаю, це трішки інша історія. Вона навіть нерідко має фатальні закінчення, а також несе певні фінансові навантаження.
Пощастило Вашому літературному герою.
України дістався, "феню" залишив там, де їй місце.
Римувати навчився.

З радістю,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Мельник (М.К./М.К.) [ 2011-02-10 13:44:50 ]
Якщо дивитися з такого погляду... Я думаю, римувати мій герой навчився ще до Колими - туди назавжди направили у "творче відрядження" багатьох українських письменників. І я не впевнений, що вони там одразу перейшли на зеківський жаргон.
А що стосується першої частини, то мені не дуже ясно, при чому тут слово "фраєр". Я його не вживав. І Солженіцина з Варламом Шаламовим читав дуже уважно, і сам працював на Колимі влітку і взимку, але це слово у нас не було в ходу. Хоча про функціональні зміни значення - цікаво...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-02-10 14:03:26 ]
Я не відчув у люб'язно наданому Вами вірші проявів якоїсь особливої емоційності. Крізь мальовничі метафори основних ознак зими я побачив метафорично (вибачте мені тавтологію) змальовану людину, яка дісталась чийогось житла. Мабуть, юрти. Бо йдеться не про домівку. Одним словом, я відчув щось дуже схоже на поетичну вправу (тим більше, що деякі рими висотою свого поетичного рівня вказують на це) або відписку самому собі - мовляв, пишу, віршую.
Самі бачите, який резонанс. Ніхто не плаче, а тільки я трішки зрадів, хоча яка мені різниця - як і що там у того літературного героя? І за що він сидів? Напевне, що був політичним чи "ботаніком".

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-02-10 14:18:20 ]
Гаррі, а чи потрібна особлива емоційність в таких випадках? Принаймні у тих, що пройшли найважчі випробовування - емоції вельми непоказні...
Можливо композиції і трохи не вистачає суворості...
Але ж і йдеться про звичайних осіб, що ураз потрапляють у повний безмеж (як інакше "безпредел"?), і вони ще на зламі...
Та останній рядок все, схоже, ставить на свої місця...
Тобто, шановний Гаррі, є ще і символізм, що займає у нашому житті таки більше місця, аніж "логізм", "логічне"...
Та й рік написання має значення "1989"
Та й багато чого - навіть можливе існування тематичного циклу віршів.

Якщо нас, дорогий Гаррі, цікавлять усі ці тонкощі, то є сенс про них запитати в автора, і використовувати отримане собі на користь, - ми ж не збираємось видозмінювати світ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-02-10 14:46:51 ]
Якщо я щось не вгадав або не спромігся визначити (як у даному, якщо це дійсно так, випадку), то, мабуть, це не моя вина.
Але я у наступних випадках віднині шукатиму проявів не тільки символізму, але, можливо, і їнших стилів. Навіть, якщо про них не згадуватиметься.
Або підганятиму побачене під якийсь з них. І вірш відразу виграє. І я його розумітиму до гвинтика, до крапки.
Емоційність... Я розумію, що літгерой міг ледве дочовгати до чиєїсь юрти. Втомився. Йому не до балачок. За ними гнались спеціально підготовлені собаки.
Про метафори я писав.
"Сліпі руки" - це міцний троп.
Писати про теплі шибки - це прискіпуватись. Тому не писатиму про те, які вони холодні навіть усередині самої хатини. І не тільки на Колимі, а навіть у Княжичах у євровікнах.
Ви згадали про рік...
Зараз 2011-тий. Багато чого змінилось.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Мельник (М.К./М.К.) [ 2011-02-10 16:09:24 ]
Гаррі, щодо реалій - та немає юрт на Півночі, є звичайні будиночки, у чукчів - яранги. І собак у мене у вірші немає, та й не впевнений я, що в північну заметіль - пургу - вони взагалі здатні взяти слід, коли стоїть снігова стіна, і вітер січе густим снігом, в сильну пургу видно максимум на три метри... Теплі шибки - це ж не об'єктивний фізичний температурний параметр, а сприйняття ліричним суб'єктом - промерзлою людиною. Хоча мені подобається ваша щира спроба розібратись, правда.
Я так іне зрозумів, чому в коменті зринуло слово "фраєр"...
А що стосується "висоти поетичного рівня" рим, які вказують лише на те, що це вправи - :)). :)).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-02-10 16:26:59 ]
Бо воно має певне значення.
Почну, наприклад, я писати про Вітчизняну війну чи якусь іншу так, наче я там був, то виглядатиму фраєром. Або, як кажуть у тих місцях, звідки воно (слово) пішло, навіть "дешевим фраєром".
Про яранги я чув. Вони без вікон. Існують юрти не тільки монгольські, а і схожі на яранги. Щоправда, вони зроблені не з повсті, а зі шкір бідних тварин, яких чукчі, евенки, коряки etc) забили та з'їли.
Не знаю, наскільки далеко втік би той втікач за умови погодних умов, змальованих Вами.
Та то таке...
Не було б того літгероя, не було б сталінщини, не було б і проблем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Мельник (М.К./М.К.) [ 2011-02-10 17:06:39 ]
Одне діло, коли людина просто починає брехати про себе те, чого не було. Але ж наразі - мистецька творчість, тут навряд чи можна проводити таку паралель. Та хіба ж може вважатися фраєром сучасний письменник, який пише роман від першої особи головного героя про Другу світову? А актор, який грає роль Сталіна? Я думаю, тут недоречно говорити про "фраєрство". Можна говорити про талановитість, правдивість, новаторство чи традиційність оповіді тощо - але не про те, що автор є "фраєром". Не був же фраєром Загребельний, коли писав роман "Я, Богдан". А в "Берестечку" Ліни Костенко - від чийого імені веде оповідь автор?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-02-10 18:08:27 ]
Так. Їх можна вважати дослідниками.
Тим більше, що тематика серйозна і в деякій мірі (в залежності від місяця і округлості дати) має попит. До того ж вона може бути патетичною чи корисною.
Ось я вже бачу, що смертельна втома знайшла свою героїню і в сучасності :)). У сусідньому коментарі.
Вже можна казати і про реалізм.

На все добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2011-02-10 17:18:51 ]
Я Літгерою повірила... Смертельна втома, яку він відчуває, присутня в кожному рядку і навіть між рядків. Сильний вірш, як на мою скромну думку. Дякую автору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Мельник (М.К./М.К.) [ 2011-02-10 19:46:31 ]
Порозумілись. :)) А Ви, шановна Світлано, дуже вчасно вступили в розмову. :) Радий, що сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2011-02-10 22:41:03 ]
Висоцького часто-густо питали чи бува не сидів..а чи не служив... відчували як свого у різних міросоціуцмах.
це добротні вірші, Вікторе. і дата написання не анулює актуальності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-02-10 23:06:27 ]
Дата, Юлечко, говорить про певну сукупність обставин, в яких писався вірш, тобто про ті тонкощі, більшу частину з яких сучасні молоді автори собі навіть уявити не можуть...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2011-02-10 23:17:46 ]
власне, шановна Редакціє, я воліла б почути Вашу думку: чи саме це робить вірш ЩЕ БІЛЬШЕ актуальним?. наважитись висловитись у певні часи при певних режимах..висловитись саме ТАК як відчуваєш.. (чи вірно я розумію тонкощі моменту?) чи це впливає потім на долю віршованих рядків, на їхню позавимірність, себто - позачасовість?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Мельник (М.К./М.К.) [ 2011-02-10 23:29:33 ]
Міняються обставини - актуальні речі можуть втратити актуальність, відтак раптом актуалізуються "гравці", що сиділи в запасі. От тільки вони мають бути постійно у добрій формі, себто - мають бути талановитими і майстерно виконаними.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Мельник (М.К./М.К.) [ 2011-02-10 23:31:44 ]
Гаррі, у вас точне спостереження - а таки не втік би. Якраз про це і йдеться - про безнадійність втечі і все-таки спробу відважитись на неї.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-02-10 23:42:29 ]
Шановна Юліє, автор, Віктор Мельник, оце дав дуже точну відповідь. І справді, коли на поверхні відшумить черговий перехідний процес (шторм, вітер, масова істерія....), то знову відкриваються осяйні глибини. І стають більш актуальними лоції щодо тих глибин...
А глибини дуже часто річ надто стійка, бо вже максимально наближена до стійкого характеру ландшафту. Саме через це глибинні речі значно довговічніші, аніж поверхневі, які певний час у всіх на вустах. Якось так мені здається...

Так ось сяє Кавафіс, та й хіба лише він? І в нас достатньо таких авторів - знаних і зовсім не знаних - хто на якій глибині...

Тонкощі максимального проникнення світла і внутрішня фундаментальність у стосунках із "найпростішими" словами - це здається і є наближенням до вічності...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 05:48:12 ]
Вікторе, де можна придбати Вашу збірку?. Я , як пересічний читач скажу, що сподобалося, аж , наче побачила кінофільм. От в цьому і є талант. Так я вважаю! Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Мельник (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 09:41:57 ]
Книжка, в якій були опубліковані останні мною виставлені поезії, називається "Просто вірші". Вона вийшла ще 1991 року, так що придбати її зараз неможливо. Я постарався свого часу зробити НЗ - і в мене ще залишилось примірників 15-20. Мені сподобались Ваші вірші, і я задоволенням Вам одну зможу подарувати. Можете на мене вийти з приватним повідомленням у Фейсбуці, домовимось. Додам, що більше творів із цієї книжки виставлено на моїй сторінці на сайті poezia.org