ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.09.29 16:00
В сорок першому, як німці швидко наступали,
А червоні міста й села з боями лишали,
Взяли німці і румуни у кільце Одесу.
Дійшли уже до Татарки, зайняли Пересип.
Довелося із Одеси червоним втікати
Та загони диверсантів в тилу залишати.
Не до того готу

Юрій Гундарєв
2024.09.29 09:16
… На вулиці Артема вже було суцільне стовпотворіння. Люди з вузлами, з колясками, різні двоколки, підводи… Серед вузлів і валіз лежали хворі, гронами сиділи діточки. Немовлят іноді везли по двоє, по троє в одній колясці. Дуже багато було тих, що проводжаю

Микола Дудар
2024.09.29 08:37
Без літа нам не обійтись
А Осінь треба ще зустріти
Але щоб разом їм зійтись
Потрібно буде море квітів…

Без літа вже ні те ні се
А Осінь так собі, як Осінь
Не будем згадувать про все…

Віктор Кучерук
2024.09.29 06:20
Прикривають небо кучеряві хмари,
Хоч кошлатить вправно вітер білизну, –
Та вони від ранку, як овець отара,
Купчаться щільніше вшир і глибину.
Поїдають просинь групи волохаті
І втрачають швидко світлі кольори, –
Тужать за блакиттю й плачуть винуват

Микола Соболь
2024.09.29 04:46
Ти така, як легіт на світанку
там де море стишує зорю.
Пам’ятаєш нашу обіцянку?
Я її і досі бережу.
Збудеться усе, що не збулося
кожна мрія суща на землі.
Заплітаю ружу у волосся,
що так полюбилося мені.

Пиріжкарня Асорті
2024.09.28 22:14
ночам на зміну дні приходять
між ними ранки й вечори
пантрують зорі сонце й місяць
згори

грицько був парубок моторний
і доглядав козу й свиней
сміявся кум казали люди

Юлія Щербатюк
2024.09.28 21:41
Заплітає вітер віти тополині,
Золотава осінь в вікна загляда.
Десь, за теплим літом, клин птахів полинув,
І зимова в ранках чується хода.

Ще осіннє сонце небо ніжно пестить.
У його промінні тішиться блакить.
Павуки мережив вже не будуть плести, -

Іван Потьомкін
2024.09.28 14:04
Усе частіш спада на думку Богу
Як янголи тримаються ще там, у горніх висях,
Бо ж глупота людська сяга все вище й вище?
Мабуть, бояться вже на Землю сходить,
Принишкли біля Всевишнього господи.
Уже й самі розказують, мов казку,
Як їм хотілось аж до с

Світлана Пирогова
2024.09.28 10:42
Не писали би ні віршів, ні романів,
Не буяло б навесні зело.
Без любові пересохли б океани,
Без любові сонце не зійшло б.

Не зустрілись би закохані ніколи,
І дитини не почули б сміх.
Без любові вся планета охолола б,

Козак Дума
2024.09.28 09:52
Коли панує моветон
у цілоденній каламуті –
уже чіпляються за тон,
не апелюючи до суті!.

Микола Дудар
2024.09.28 08:43
Висять на гіллі абрикоси…
Здалеку манить самота…
А тут ще вітер голо - босий
І не покинеш блокпоста
Щоби тако пірнути в серпень,
Забути геть, бронижилет...
У цю прийдешню літа зелень
Зустрітись з кумом Василем…

Віктор Кучерук
2024.09.28 06:39
Дні стають короткими, як миті
Нещодавніх зоряних дощів, –
Жалюгідні залишки блакиті
Одягнули з хмарності плащі.
Тьмяне мерехтіння листопаду
Кожен день нагадує про те,
Що уже лишилося позаду
Швидкоплинне літо золоте.

Микола Соболь
2024.09.28 05:24
На криниці збоку, на гвіздочку,
зачекалась кварта спраглих губ:
«Йди водиці зачерпни, синочку,
та присядь у затінок під дуб».
Кажуть: неживе не розмовляє
та душею зовсім не кривлю,
якщо йшов хоч раз до виднокраю,
стріти мав криниченьку свою.

Микола Дудар
2024.09.28 03:02
Зросли, чи ні, поміж тривог
Не відповім… відповіси
Якщо ти є той самий Бог,
Чому лютуєм від Краси,
Вона ж не ділиться на двох?
Отож…

Біжиш, чи ні, словами між

Леся Горова
2024.09.27 15:47
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.

Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марія Гончаренко (1943) / Вірші

 “Зов золотого дуба” *



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-12 19:09:30
Переглядів сторінки твору 3663
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Реалізм та Неореалізм. Інша поезія
Інша візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2013.12.02 10:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-12 21:16:01 ]
Мне после моего позавчерашнего стихотворения чего-то "золотого дуб" как золотой "золотой зуб" слышится. Т.е., своим словосочетанием напоминает. Стойкое оно. Что-то наподобие "память сердца". В Вашем стихотворении "кровь". Тоже, как мне кажется, где-то рядом.
Молодец художник, что все-таки изобразил не чью-то "фиксу". Картину бы только саму как-то увидеть. То ли в нашем интернет-сегменте ее нет, то ли она на выставке где-то вывешена - не знаю. Не нашел.
Хотя в ней ли вопрос?
Он, скорее всего, в ассоциациях и параллелях.
Может быть, стихотворение превзошло по красоте саму картину. Рисовать, как мне кажется, легче.
Конечно же, смотря что.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-12 23:24:40 ]
Так, художник він цікавий, пише експресивно, часто самим лише мастихіном...
А от паралель дуб-зуб, та ще золотий, коли писалося, в голову не прийшло - бо тоді навряд чи і придумала би щось на зразок цих рядків...
Дякую, з Вами приємно базікати ніби ні про що, а насправді - розмовляти про серйозні речі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 22:13:09 ]
Асоціації і паралелі...
Жаль, картини цієї не знаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-12 23:35:10 ]
Дякую, Василю, за увагу! Про що думав художник, коли писав - не знаю, але коли я дивилася на неї, виник цей ряд...
Намагалася поставити картину в образок - не вийшло, мабуть завеликий у мене файл (роблю, певно, якусь помилку). Цього художника можна подивитися на: www.franchuk.com - але там саме цієї картини, здається, нема.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-13 12:38:25 ]
Нет ее там. Проверено электроникой.
А хотелось увидеть. Реклама сделала свое дело.
"Кровь сердца" мне как не нравилась, так и не нравится. Вообще зачем кровь? "Пензлик серця" куда лучше, а предыдущий пензель можно заменить.
Вам, конечно же, виднее.
Жаль, что нет картины.
Ее бы "Фотошопом" до нужных размеров и объемов уменьшить (200 на 150 пикселей при не более, чем 34 килобайтах) - и все дела.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-13 13:36:46 ]
Доброго дня, Алексію ІІІ, радію, що "реклама сделала свое дело". Спробую зменшити - дякую за допомогу!
"кров"ю серця" - так вже написалося,знаючи ЯК працює цей художник, але ж подумаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-13 11:15:22 ]
Дуже достойна інтерпретація полотна! Хоча цієї роботи я не бачила, але інші полотна художника цікаві. Дуб - одне із моїх улюблених дерев і ваші висновки мені близькі. Дякую і щасти Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-13 12:58:05 ]
Так, Олено, поділяю таке відношення до дуба, пам"ятаючи його тотемність: Дуб - дерево Перуна, а Прадуб - помешкання богів у Пралісі...

1909 року у Дніпрі біля Києва було знайдено священного дуба, що зберігся з корневищем, він мав висоту 10 метрів, а в обхваті біля коренів - близько 2 м, а на висоті 6 м у розгалуженні було вставлено 9 вепрових щелеп... Така ж знахідка сталася і 1975 року - у язичницькому Києві був священний Дубовий гай...

Дякую за увагу.
Снаги Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-17 16:51:27 ]
Цікава інформація про ці знахідки, я не знала. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-17 21:32:34 ]
Мені приємно і може ця інформація ще Вам знадобиться...
З повагою.