ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.09.27 15:47
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.

Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні

Євген Федчук
2024.09.26 14:51
Тихий вечір. Зорі небо всіяли, як маком.
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн

Світлана Пирогова
2024.09.26 09:30
Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.

Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.

Іван Потьомкін
2024.09.26 08:31
Навіки батько попрощавсь зо мною,
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч

Віктор Кучерук
2024.09.26 06:15
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.

Микола Дудар
2024.09.26 06:15
Ворог він є ворог… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро

Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем

Іван Потьомкін
2024.09.25 20:57
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.

Володимир Каразуб
2024.09.25 20:35
Цей хрущ, що втопився у бочці з водою
Чи голуб, що залетів під колесо автомобіля —
Ніколи б не стали жертвою таких історій,
Позаяк природа не вміє збивати бочки,
І немає автомобільного заводу,
І так далі і таке інше,
Але людина стала її частиною,

Юрко Бужанин
2024.09.25 13:41
Чим ти приваблюєш мене?
– Парадоксальністю своєю,
Непередбачувана ти,
наднезбагненна твоя суть...
Над виднокраями світів
зійшла надновою зорею,
Обпалюєш ти, водноча

Микола Дудар
2024.09.25 09:37
…безпосередньо породив
Себе з відродженої правди
Про те в житті як начудив
Напрочуд більш любого найди…

Дозволим вслухатися в щем
Котрий на вигляд не болючий
Котрий не виплаканий ще
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 * * * (не у моря)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-18 11:11:28
Переглядів сторінки твору 7010
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ГЕОГРАФІЯ
Автор востаннє на сайті 2020.12.10 23:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 12:22:06 ]
Ну, умора!
Шикарно завернул! За такое у моря не только хибару самозахвата но и дворец отхватить можно. Тут и п...дец бродячей жизни. Прекрасная работа. Спасибо Алекс.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 12:34:27 ]
Спасибон, о Володя.
Мне иной раз не достает твоей залихватской смелости "завернуть покрепче" )
Удач-дач-дач. Я как раз собирался обратиться к твоему стихотворению.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-02-18 14:11:17 ]
Здорово)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 20:15:04 ]
Если так, то я не против )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-18 14:36:24 ]
Наче знову побувала на березі Чорного моря. Я хоч і в Україні живу, та, мені до нього з кожним роком все далі і далі у всіх розуміннях цього слова. В молодості один раз була з чоловіком і донечкою - і щаслива на все життя. Та що це я - все про себе і про себе?... Мені здавалось, що Ваш ЛГ має наречену в Петербурзі. Чи я щось наплутала? А втім, це мене не стосується. Вірш - чудовий! (А в якій точці Земної кулі Ваш літгерой у цю хвилину?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 20:14:14 ]
Вернулся в Питер после двухдневного посещения Севастополя.
О городе русской боевой славы я немного написал в комментарии к предыдущему стихотворению. Культовые сооружения всех эпох, безусловно, прекрасны. Акустика изумительна.
Городской орнамент удручающе печален.
А что поэту так необходимо, как не печаль?
Пишется гораздо лучше.
Летом о зиме, зимой о лете.
Короче говоря, хочется моему ЛГ обрести крышу над головой - нет, не в Севастополе, но у моря.
Вплоть до размена квартиры на лачугу. И плюс квартиру. Хотел сначала на коттедж.

Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-18 15:10:56 ]
... душа не знає кордонів, а Душа Поета не має меж...
Чудовий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 20:35:30 ]
Наверное, у поэтов души именно такие.
А я себя к графоманов пускай полушутя, но причисляю. А это полезно - причислять. Ведь оно как получается? Я себя и к космонавтам могу причислить. Но стану ли я им? А если сильно захочу? А если еще сильнее?
А это уж как сложится. Тем более, что космонавтом я быть не хочу, и поэтом не стану, если дара не имею. А тщиться тоже не желаю. Могу, конечно, соорудить, вербальную конструкцию - и сооружаю.
Может быть, она невысока? Но естественна.
Паразитировать не желаю на образах заброшенного села или станицы. Не хочу с умным видом изрекать известные истины, разве что адаптированные к чему-то. Многого не хочу. Зато немногого хочу.
И оно у меня есть. Приходите читать мои стихи, а это о чем-то говорит. И мы о чем-то говорим.
И не ссоримся, и не миримся, и не кривим душами.
Разве что поддерживаем друг дружку в творческом пути. Когда и где он был легким? Но интересным был и пока что остается.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 15:54:31 ]
Добрый день, уважаемый Алексий!
:-)
Ну, очень-очень...
:-)
С уважением...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 21:01:51 ]
Догадываюсь, о Александр.
Просто "смайлики" - это одно, а еще один абзац к ним - это, в некоторой степени, следующее.
Скоро встретимся. Может быть, даже в Крыму.
Понравился мне он.
А мне многое нравилось с первого взгляда, а не все приживалось. Ой, блин...
Долой сомнения.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 16:27:55 ]
Хм, никак ЛГ решил обзавестись невестами во всех местах своих жизненных скитаний? :) "А мысли витают уже вдалеке,
Как будто бакланы и чайки - у моря…"



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 20:25:56 ]
Тяжелые мысли и наивно-глупые. Бакланы.
И летучи, как чайки. Тем тоже нужно где-то присесть.
С Санкт-Петербургом, наверное, не сложится.
Приятели спились, новые - не тем, чем позволяю интересоваться, интересуются. Притона в моей квартире не будет.
Но все это так шатко...
Но почему бы не осесть в Крыму?
Удастся ли?
По гороскопу ЛГ (читай - я) Водолей. Но первого дня знака. Затеваю одно, а делаю - другое.
На поверку выходит третье.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-18 17:18:00 ]
вірш вдався)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 20:07:48 ]
Хочется верить )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-18 20:26:04 ]
что это такое: Нева, как Нева!!!
Нева, белые ночи и разводные мосты это одно из моих самых сокровенных желаний.

А стих действительно хорош.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 20:56:49 ]
Ко всему можно привыкнуть.
Нева себе да и Нева.

В свадебное путешествие поезжайте.
Оно ведь-когда-нибудь будет.
Это ведь лучше, чем потратиться на новый диван или золотые украшения.
Меня море пленило. Хочу пожить возле его.
Небо изумительной голубизны. Наверное, от холода цвет сконцентрировался. На пляж ходил. Но купаться ни-ни. Штиль, а холодно.
Южный Берег Крыма оказался едва ли не северным.

Поезд ходит. Билет в одну сторону едва ли не 200 "гринов" в эквиваленте. Харьков не отличить от любого российского вокзала. Русская речь, зазывалы, архитектура...
О дорожных впечатлениях как-нибудь напишу.
Половина дороги, считай, по Украине проходила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-18 21:23:09 ]
свадебного путешествия не будет - я не хочу выходить замуж, а какое-нибудь приключение с озорным любовником... почему и нет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 20:59:46 ]
Потапий, а как же монашки?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 21:08:14 ]
Я к местности привязываюсь, наверное.
Увидел Севастополь, но не столько его, как окрестности. Нас на экскурсию возили. автобус, правда, был черного цвета, но впечатления - другого. Горы, выдолбленные комнатушки в них, качинский берег - гагаринские места...
Часть дороги по Украине пролегла.
Не отличить от России. Разве что символика.
Жаль мне монашек, но постепенная разлука смягчает боль. Резать по живому, конечно же, больнее...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-18 21:33:31 ]
і вдруг набліжаетцца словно волна
ана
слетая как ліфчік со стула
мне хочецца з нею напіцца віна
а ей -
пріжімацца ко мне будта к дулу
Аврори