Сильна поезія, при тім, що міцнішає, наростає до фіналу і вибухає наприкінці. Початок: перший рядок важко читабельний, можливо ситуацію виправила би інверсія. Скажімо: Себе в мені убий - як теза антитезу (ще докину про цю пару - не вельми поетичні слова, але нехай, чомусь отут, в оцьому віршеві вони мені подобаються :-)) я лиш ішла по лезу - я промайнула лезом - теж пропозиція задля плиннішого звучання, можна пошукати, звісно, свій варіант. І вже зовсім дрібниця: "цей гріх" у третій строфі було б незле назвати або свій гріх, або той гріх.
Дякую, Ярославе, чудовий вірш, аплодую!

дякую, Наталю!:) зауваження конструктивні і я обов"язково над ними подумаю :)
що найцікавіше, що цього вірша я написав серед ночі. прокинувся - і практично одним духом усе склалося мені в голові. а між "цей" і "свій" я довго вагався і зупинився на тому варіанті, який є у вірші.

Свій - на мою думку, стовідсотково те, що треба. Щоправда, лише деміург тексту точно знає, як саме треба. :-)

Сильний вірш, сильні почуття і відчуття після прочитання. І читається легко і природно, проникаючи словами у душу.
Сподобалось.:)

дуже сподобалося!
і – відчутно, що ви любите поезію Андруховича ))

від Андруховича можна пертися й без поезії, та й взагалі - без літератури:)
як колись ми були з моїм двоюрідним братом на якійсь вечірці. і під час концерту на сцену вийшла до непристойності красива дівчина. взяла мікрофон і почала співати. і брат так здивовано до мене промовив:
-Ти диви, а вона ще й співає!:)

!!!

пані Любо! ті ваші 3 знаки оклику я з переляку сприйняв за третє китайське попередження))