ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні

Євген Федчук
2024.09.26 14:51
Тихий вечір. Зорі небо всіяли, як маком.
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн

Світлана Пирогова
2024.09.26 09:30
Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.

Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.

Іван Потьомкін
2024.09.26 08:31
Навіки батько попрощавсь зо мною,
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч

Віктор Кучерук
2024.09.26 06:15
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.

Микола Дудар
2024.09.26 06:15
Ворог він є ворог… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро

Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем

Іван Потьомкін
2024.09.25 20:57
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.

Володимир Каразуб
2024.09.25 20:35
Цей хрущ, що втопився у бочці з водою
Чи голуб, що залетів під колесо автомобіля —
Ніколи б не стали жертвою таких історій,
Позаяк природа не вміє збивати бочки,
І немає автомобільного заводу,
І так далі і таке інше,
Але людина стала її частиною,

Юрко Бужанин
2024.09.25 13:41
Чим ти приваблюєш мене?
– Парадоксальністю своєю,
Непередбачувана ти,
наднезбагненна твоя суть...
Над виднокраями світів
зійшла надновою зорею,
Обпалюєш ти, водноча

Микола Дудар
2024.09.25 09:37
…безпосередньо породив
Себе з відродженої правди
Про те в житті як начудив
Напрочуд більш любого найди…

Дозволим вслухатися в щем
Котрий на вигляд не болючий
Котрий не виплаканий ще

Віктор Кучерук
2024.09.25 06:33
Усміхаючись привітно,
Раннє сонечко щодня
Ніжно будить теплим світлом
Лінькувате кошеня.
Промінцями пестить очі
Та втирає ними ніс,
А розніжений коточок
Сонцю муркає: Не лізь…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сегеда / Вірші

 і кава як символ кохання до тебе




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-06-25 00:20:37
Переглядів сторінки твору 8768
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.596 / 5.5  (5.066 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.960 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.877
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.01.29 14:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-06-25 07:17:37 ]
Так, Юрію, тупо римувати до неба дійсно не варто...
А чого серце трикляте? Його любити потрібно і берегти, і воно заслуговує в кожного найкращих слів.
І що попало йому говорити не гоже... Кожен із нас мусить щодня піднімати планку, а редактор тим паче...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гай (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-25 08:40:39 ]
Як можна з точністю відчути, що в даний момент відбувається у автора в душі, щоб судити щодо підіймання планки... Я б не сказала, що цей вірш недостойний звання редактора. Є настрій, коли серце трикляте, а завтра воно буде ніжним і люблячим. Мені сподобалося.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-06-25 09:44:04 ]
Можливо "ти мусиш це знати", а? Бо серце ж стукає сьогодні, то нехай вона зараз про це і дізнається. Сподобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-06-25 10:51:18 ]
ох ця кава


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Гаврильченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-26 16:48:25 ]
Гаряча кава і тремтіння штор
Під вітром...
Перетворилося у тихий шторм
Це літо.

:)

Якщо відверто, мене саме такі вірші надихають... не знаю, чому, але факт. Піду перечитаю ще раз :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2011-06-27 21:02:03 ]
:)
Так, пане Іване, тупо було б римувати "небо - не треба" (як і "життя - майбуття" :) ), але ж там йдеться про "delete". Вам я теж цю команду раджу...

І про "що попало говорити" - теж повністю згоден: краще вже промовчати іноді, ніж нав'язувати в коментах свої поняття про кардіологію і про стрибки в висоту :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2011-06-27 21:10:55 ]
Так, пані Юліє, це така собі настроєва одномоментна замальовка - нічого оригінального і глобального, попса, але іноді й отаке лягає на... серце :) Каву саме пив, коли написалось...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-29 00:38:52 ]
дуже гарно і самовіддано(пити каву, щоб не заснути, пишучи вірші для коханої). жовта романтика.
ще тілько цигарок не вистачає...


віршик таки зачіпає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2011-06-29 20:12:49 ]
Декаданс :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-08 16:52:18 ]
А мене Ваш вірш, Юрію, все ж таки трохи зачепив. навіть не дивлячись на банальінсть теми та гидке римування неба-треаб, ще мить-мить....
ех. буває ж таке зі мною. може це тому, що сама обожнюю каву????)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-08 16:53:41 ]
ой, вибачайте вже за помилик. дуж швидко клацаю букви на клавіатурі..((((((((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 12:43:40 ]
Так отож, панннно Маріаннннно - банальна кава іноді надихає на такі банальні віршики, але і напій цей, і тематика близькі багатьом. Цікаво - твір такий собі, стьоб фактично, а коментарів назбирав... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Томин (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 22:06:22 ]
віршик то може й стьоб, але зачіпає і, можливо, того, хто саме зараз оце каву п'є і лампа його таки горить вночі, зачіпає найбільше...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 18:52:51 ]
Отже, нашкрябаний не марно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Кабаровський (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-29 20:12:21 ]
хто ображатиме Юру, буде мати справу зф мною!)))а якщо чесно то обожнюю поезію Сегеди

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2012-04-03 12:26:52 ]
Та ніби ніхто й не ображав :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Букатюк (М.К./Л.П.) [ 2013-01-22 22:59:31 ]
Маю честь познайомитися з Вашою поезією!) Мені її вперше почитала одна Прекрасна Леді, а тепер ще раз переконуюсь, що це "золота жила"))) йдеться не про конкретно цей вірш, а взагалі:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2013-01-27 15:29:17 ]
Приємно, що Леді читають мої вірші Джентльменам :)