ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 Дорожній тріолет

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-19 15:58:08
Переглядів сторінки твору 5461
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 9.785 / 5.5  (7.789 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Тріолети
Автор востаннє на сайті 2020.12.06 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-19 16:33:39 ]
Гарно - "Втікали небом від зими". Та і взагалі, шанувальнику строгих форм, - цікавий цей перехід до філософського узагальнення!(кніксен)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 16:46:37 ]
Тут за узагальнення, буває, що сварять. А до них належать такі масштабні поняття як "ми", "усе", "люди" або "людина" - тобто, займенники та іменники, за якими ховається смисл (якщо він є) і поетична краса слова.
Та знаючи про те, що чекає планету (бо у нас по супутнику йде "Діскавері") і людство(я на ніч читаю "Новий Завіт"), а днями - попрощавшись зі стареньким сусідом (84 роки), я наважився вжити узагальнення. Бо вживай чи не вживай, а Вічність (це ще одне, але менш критичне узагальнення) була і є. То вона кличе і не дає забувати про себе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гай (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-19 16:39:04 ]
Наснажили мене на втечу, та... тільки нікуди тікать.) Гарно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 16:47:17 ]
Особисто від Вас приємно чути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-19 16:45:27 ]
*** Втікали небом від зими.***
- гарно придумали.
Якби змогла, то теж би втікла (від зими).

буслЯчі - ?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 16:55:22 ]
Так, бусля́чі. Але бу́слів.
Ваша увага заохочує мене віршувати краще :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 17:21:43 ]
бусля́чі - слово з фоновим стьобним відтінком. і воно ріже слух навіть не один, а зразу три рази. чи ви хотіли саме такого сприйняття вашого вірша?

Гаррі, але ж ви профі у своєму жанрі, вам під силу замінити будь-що зі спритністю факіра :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 20:36:34 ]
Бувають дятли у лісі, так само як бувають і у дорослому житті - у містах, смт і селах. Вони теж двоногі, але вони працюють, частіше за все, у державних установах.
Бувають назви одного і того ж самого пре́дмету чи живої істоти, і вони теж різні.
Підсумок такий:
1. Мені не вдалось розділити ключі на дві категорії - тих перелітних особ, які летять на Канари чи Анталії та Єгипти, і тих, печальні співи яких розпочинаються приблизно у середині другої декади вересня. То і не ділитиму.
2. Мені також не вдалось об'єднати читацьку Україну нашого літературного осередку, одна частина якої каже "лелека", а друга - "бусол".

Тому виходимо на чаплю :)
Дякую за коментарі і вашу дружню стурбованість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 18:04:01 ]
Привіт, Друже.
Слово "бусел(бусол)" мені подобається, але воно здається означає те саме, що і "лелека".
Тому краще щось підшукати до "ключів" - навзірець "нестримано лелечі" чи ще якось...
Файно.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 20:39:13 ]
Погоджувальна рада відбулась :)
Дякую, Юрію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілля Радуський (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-19 18:57:02 ]
Змахнемо й ми колись крильми,
Та чи втечемо від зими ?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 20:56:36 ]
Можна втекти. Зараз - у Анталію (вона найближча за усі курорти цієї пори), пізніше - Єгипет або Туніс.
Почне видихатись зима, то знову Єгипет і Анталія.
У Європі немає чого робити. Такої думки (про себе, тишком-нишком), НМСД, і президент, і його МЗС, і регенти.
То виходить, що втекти можна.
А от стосовно подальшої долі - тумани.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-10-19 20:37:17 ]
Для мене самим цікавим місцем, як ти вже здогадався, Гаррі, є те, де ми змахнем колись крильми.
Тост: так випємо за те, щоб у нас завжди були крила:))
А запитання Іллі актуальне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 20:52:22 ]
Мені не хотілось писати про журавлів, бо про них існує пісня. От чому, скажи-но мені, мій приятелю, в селі співучий народ? А відповідатиму я:
- тому що слухає радіоточки української національної мережі. А вони розносять співи мало не всіма мовами двох дружніх народів.
"Високо лєтят под облакамі,
І курличут журавлі над намі,
Вдаль скользя по нєбу лєгкой тєнью,
Тают птіци в тішинє осєннєй".
(музика В.Мураделі, слова - першого чоловіка А.Барто, Пєтра).
І це не одна пісня.
"Мнє кажется порой, что солдати,
с кровавих нє пришедшиє полєй,
нє в зємлю нашу полєглі когда-то,
а прєвратілісь в бєлих журавлєй".
(інверсія у другому рядку, НСМД, жахлива).
(композитор Ян Френкель, слова Р.Гамзатова.
Не плутати з Газмановим.
То чи варто мені віршувати про співане і віршоване? Ні.
- і друге. Співучий народ тому, що співав і співає.
А щодо змаху крил... Треба жити далі.
Навіть у потойбіччі.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-10-19 21:01:46 ]
До речі, Гаррі, (ABaAaAB) - анонсована тобою форма має сім рядків, а у тебе - вісім. Вас іс дас?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 21:14:25 ]
Тріолети я створюю, не замислюючись. Схему римування писав нашвидкуруч. Я її вже виправив.
Тріолет упорядкований.
Його я назвав саме так :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 21:24:23 ]
Пардон. Не створюю, не замислюючись, а вибудовую. Створювати нелегко, бо існує ідея. яку треба втіліти у вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 21:56:04 ]
Красиво. Особливо про аксакалів. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 22:05:13 ]
Думка доволі розмита. Я маю на увазі свою.
Поясню.
Люди зростають у віковому напрямку від малечі (тобто, від дитячого віку) до аксакалів, а не навпаки. Але ж душі нового поповнення землян виковувуються небесними ковалями на небі. Туди поступово переміщуються аксакали, з плином часу (не всі, щоправда) своїм розумом або сприйняттям дійсності переходячи у інфантильних старців, за інтелектом схожих на малечу, якщо не на немовлят.
Можна уявити і Апокаліпсис, у якому вік не відіграватиме ніякої ролі.
Можливо, тріолета замало, або забагато, якщо тема банальна, а автор такий звичайний випадковий літератор як я.
З деякою часткою самоіронії,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-19 21:58:42 ]
... чомусь Ваш твір асоціюється з "Чарлі Чапліном", до речі, напишіть щось про нього (знаю, що пропозиція дурнувата, але з отакого нелогічно-ідіотського іноді щось народжується, в т.ч. вірші:))
!