Дякую, Олю!)
А "погостювавши" там не влізається). це слово ще робоче. бо хочеться, щоб було слово типу насвяткувавшись, нагостювавшись, але з прийменником "й" перед ним, воно важкувато звучить. ще думаю...

Ну то й плюньте на прийменник, в чому справа?:) Думайте, роздуми прикрашають не лише жінок))

без прийменника теж не "пляше"...
а я лише те й роблю, що думаю...
І тепер ще почну думати й про те, для чого роздуми жінкам)

так, Чорі. я поміняв. Бо ніяк не можу визначитися з формою цього вірша. але глибинна суть вірша не змінилася. ЛГ - це шизофренік. в якому живе кілька людей, один з яких бомж). Однозначно не відомо чи це діалог з самим собою чи з іншим бомжем. але для людини з роздвоєною психікою та ще й в умовному способі - хіба це так важливо? Чорі - це ж сюр). хоча, хтось його може сприймати і більш логічніше. В цьому вірші є кілька рівнів сприйняття. Я навіть не знаю чи варто щось деталізувати. я й сам про більшість лише здогадуюся, хоч і порозставляв різні ключики то там, то сям. комусь вони будуть щось підказувати, а когось збивати з пантелику. я люблю таку неоднозначність.
це як фільм "гральний будинок", де є кілька рівнів його розуміння. і жоден не можна визнати правильнішим за іншого.
але ідея вірша зрозуміла - незатишність цього світу і самотність людини в ньому.
в першій версії було занадто все завуалььовано, тому лише кілька людей здогадалося, що то була розмова з самим собою. Зараз же є більше підстав для цього. мені видається таке цікавим. Але я не можу настоювати, що так повинно бути всім. Я ще думаю над ним, хоч мені видається ця версія вже досить близькою до остаточної.
Дякую!)

а мені здалося,що роздвоєння тут служить прийомом для того, щоб показати невидиму сторону душі.
І від цього мені сумно. Але вірш гарний, бо ЛГ тут, нмсд, щирий і безпафосний :)

Дякую, Жозефін!)
А ви часом не зі Львова?
А якщо так - чи не з тих де Ліллів, що живуть на Клепарівській?