Дуже дякую, Патарочко. Приємно, що читаєте. Завжди рада вам!!!:-)))

Спасибі, Богдане, за відгук. Рада візиту.:-)))

трепетна душа у ЛГ)

Погоджуюся,Тетяно, трепетна...)))

Мабуть все вкладається в загальновідоме:"Що маємо, те не цінимо..." Дякую, Патарочко:)))

Який зворушливий заклик! І повний глибоких істин, які відчувається на рівні душі. Дякую!

Щиро дякую, Олесю!:)))

Велике спасибі, Лесю, за відгук і візит:)))

Не зволікай, прошу, не зволікай:
вона - єдина і така - одна.
Немов уперше, ти її кохай,
і як востаннє - пий нектар до дна!:)))

Який чудовий відгук, Мирославе! А можна його додати як коду? Не звинуватите у плагіаті?

Мені не шкода. Але Ваш вірш вдало завершений. Я ж зімпровізував цю строфу, бо сподобалось прочитане.
Натхнення!

Якщо Ви додасте рядок з "пий до дна", з цим віршем можна буде організувать гастролі - наприклад, у Грузію чи у Росію. Там полюбляють такі заклики.
Можна організувати творчий чос Україною.
"До дна" - це дуже вдала додача.
Вона "прокатить" усюди. В нас люблять красиво випивати, під красиви тости і брудершафти з красивими жінками.

Гастролі з віршем... У вас бурхлива уява, Семене, і іронія теж. Але, попри все, мені приємно, що читаєте. Дякую!:)))