ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні

Євген Федчук
2024.09.26 14:51
Тихий вечір. Зорі небо всіяли, як маком.
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн

Світлана Пирогова
2024.09.26 09:30
Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.

Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.

Іван Потьомкін
2024.09.26 08:31
Навіки батько попрощавсь зо мною,
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч

Віктор Кучерук
2024.09.26 06:15
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.

Микола Дудар
2024.09.26 06:15
Ворог він є ворог… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро

Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем

Іван Потьомкін
2024.09.25 20:57
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.

Володимир Каразуб
2024.09.25 20:35
Цей хрущ, що втопився у бочці з водою
Чи голуб, що залетів під колесо автомобіля —
Ніколи б не стали жертвою таких історій,
Позаяк природа не вміє збивати бочки,
І немає автомобільного заводу,
І так далі і таке інше,
Але людина стала її частиною,

Юрко Бужанин
2024.09.25 13:41
Чим ти приваблюєш мене?
– Парадоксальністю своєю,
Непередбачувана ти,
наднезбагненна твоя суть...
Над виднокраями світів
зійшла надновою зорею,
Обпалюєш ти, водноча

Микола Дудар
2024.09.25 09:37
…безпосередньо породив
Себе з відродженої правди
Про те в житті як начудив
Напрочуд більш любого найди…

Дозволим вслухатися в щем
Котрий на вигляд не болючий
Котрий не виплаканий ще

Віктор Кучерук
2024.09.25 06:33
Усміхаючись привітно,
Раннє сонечко щодня
Ніжно будить теплим світлом
Лінькувате кошеня.
Промінцями пестить очі
Та втирає ними ніс,
А розніжений коточок
Сонцю муркає: Не лізь…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сашко Пазур (1964) / Вірші

 Я від раю лишуся скраю...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-08-20 18:45:14
Переглядів сторінки твору 5503
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.346 / 5.5  (4.370 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.746 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.03.10 20:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 18:54:06 ]
Супер. Мені сподобалось!
Хау у Вас буде все добре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сашко Пазур (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-21 03:18:44 ]
Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-20 20:15:38 ]
...Три слова в кошельке.
Купила рай в мешке.
Неважно, что не в масть -
не дам ему пропасть,
сниму с него мешок!
Спасённым – рай, мне – шок
и воля вольная.
Чем недовольна я? –

Держу свой рАюшек
теперь за краешек…

от пропащих на краю райской пропасти, с благодарностью за жизнь..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-20 21:03:08 ]
продолжаем разговор..дышим глубоко..спокойно..


Я от рая останусь с краю:
зарытый в прах,
не на сердце тебя качаю -
держу – в когтях.

Я не Феникс, но это в моде -
дотла сгорать,
да при это способен вроде –
еще держать!

Знаешь, пташка, что эти трели -
сплошной обман:
когти тоже мои сгорели
и след пропал.

Только в тело твое вонзаясь,
чтоб нерв пронять,
впились когти да в нем остались –
как суть меня.
Только в теле твоём, как дервиш,
живут они.
Ты сама их в себе и держишь.
А ну – спугни!

Взмах единый – и ты на воле.
Я - прах. Умчись!
...Что, тебе и в раю без боли
Не обойтись?!

Пусть всему уж конец настанет..
Малыш, пусти.
Я ж тебя.. мимо сердца.. в память..
Живи.. лети..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сашко Пазур (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-21 03:24:28 ]
Добре. І ду-у-уже по-жіночому)
Дякую за м-м-м... діалог)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сашко Пазур (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-21 03:34:08 ]
А щодо перекладу... М-да, я писав, схоже, довше, ніж Ви перекладали-переводили))
Власне, цілком впізнавано, а місцями, мо', навіть краще, ніж в оригіналі. Правда, деякі рими аж надто пріблізітєльні... і "дервиш" десь узявся, з яким я не знайомий і знайомитися тут не хотів би...
Але загалом я не заперечував би. Без жартів. І без дервіша... І без обман-пропал і вонзаясь-остались - Ви можете значно краще!
Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-21 06:06:20 ]
Только к телу белее мела,
чтоб нерв пронять,
когти острые прикипели –
как суть меня.
В твоём теле они кайфуют,
они – в раю.
Ты ж и держишь. А может ну их?
Очнись, молю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-20 20:45:37 ]
кода хороша...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 21:49:21 ]
На мою думку тут слово "кайф" органічно не вписується в текст. Можливо би в цьому місці варто якось замінити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сашко Пазур (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-21 03:36:07 ]
А знаєте, я згоден! Спробую. Ось тільки воскресну з праху)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:23:25 ]
Я віддраю
Нашу хату скраю)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-20 23:02:32 ]
Хороший у вас вірш.
"Я від раю лишуся скраю" - метафоричність цього рядка очевидна, але я , певно б, не насмілився так написати. Бо розумні люди кажуть: "як напишеш - так і буде".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сашко Пазур (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-21 03:37:14 ]
Угу. Так і буде. З мудрими я не сперечаюся(((((((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сашко Пазур (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-21 17:54:58 ]
Пані Марті

"Очнись!" - харашо! А те, шо я тут став "кайфувать" кігтями в ній) - пагано(. І не по-моєму принципово. Було краще! До того ж, тут така заморочка: я погодився, що кайф тут узагалі нєумєстєн (як слово), і пообіцяв підредагувать. А мужик сказав - здєлає! Мо', почекаєте нової редакції?
Справді, як на мене-автора, у першому варіанті перекладу, попри мої зауваження, Ви краще - ну майже точно, з прийнятними для перекладу нюансами - переклали суть. А ось у цьому варіанті дещо змістилося - вбік від мене. Ну, те, що я казав раніше про переклад-пєрєвод...)(
Дякую за пошуки. Якщо вони Вас втомили - ради Бога, облиште... А якщо таки хочете перевести мене через пропасть... ну... я ж не можу сказати жінці, що проти? Чого хоче вона, того хоче Бог, так же?))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-21 19:56:15 ]
ну давайте зависнем, над пропастью во ржи, мужик...)
хотелось бы конечно удовлетворения обоюдного - не только от процесса, но и результата. а по сему я хочу, чтобы вам нравилось. если вы не принимаете - я этому жить не позволю. хотя обидно, за кайф).. хоть и с краю - были в рае
почти)
стихо это символично на фоне вашего имени/ника. оно портретно. и этот портрет напоминает мне то, что я вижу каждый день, вижу в зеркале. это то, что побуждает меня переводить - через пропасть между двумя душами.
спасибо. мне было интересно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сашко Пазур (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-21 22:55:11 ]
Пані Марто, мені теж цікаво. Ваші варіанти перекладу і потреба розібратися з "кайфом" спричинили те, що я радикально практично переписав середину. М-да, назвати цей процес кайфом не випадає((( Але сподіваюся, я зробив краще. Тож якщо Ви прагнете "удовлетворения обоюдного" - маєте змогу спробувати ще, уже з цим текстом.
Мені все ще цікаво)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-22 12:16:35 ]
ну хватит мяться на краю)..
надо прыгать в эту пропасть
с Шайтандага)
за руки)

http://maysterni.com/publication.php?id=81302