ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.09.27 15:47
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.

Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні

Євген Федчук
2024.09.26 14:51
Тихий вечір. Зорі небо всіяли, як маком.
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн

Світлана Пирогова
2024.09.26 09:30
Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.

Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.

Іван Потьомкін
2024.09.26 08:31
Навіки батько попрощавсь зо мною,
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч

Віктор Кучерук
2024.09.26 06:15
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.

Микола Дудар
2024.09.26 06:15
Ворог він є ворог… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро

Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем

Іван Потьомкін
2024.09.25 20:57
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.

Володимир Каразуб
2024.09.25 20:35
Цей хрущ, що втопився у бочці з водою
Чи голуб, що залетів під колесо автомобіля —
Ніколи б не стали жертвою таких історій,
Позаяк природа не вміє збивати бочки,
І немає автомобільного заводу,
І так далі і таке інше,
Але людина стала її частиною,

Юрко Бужанин
2024.09.25 13:41
Чим ти приваблюєш мене?
– Парадоксальністю своєю,
Непередбачувана ти,
наднезбагненна твоя суть...
Над виднокраями світів
зійшла надновою зорею,
Обпалюєш ти, водноча

Микола Дудар
2024.09.25 09:37
…безпосередньо породив
Себе з відродженої правди
Про те в житті як начудив
Напрочуд більш любого найди…

Дозволим вслухатися в щем
Котрий на вигляд не болючий
Котрий не виплаканий ще
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Зоря Дністрова (1980) / Вірші

 Прорвемось!

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2015-12-25 11:16:49
Переглядів сторінки твору 4313
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.891 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.175 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.803
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.01.15 18:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-12-25 12:14:05 ]
Лілеє, не знаю, хто ховається за ніком, але зауважу таке: ми... повтор ми. Тут, тут.
До стратИ. ЖдемО наголос має бути.
Не уявляю неба, що здригається від тиші.
Нами дихають сотні живих...негарно, за нас дихають ...
Там би це підлаштувати під ритм.
ПтахИ наголос.
Ну, і одвічне риторичне запитання: навіщо ця війна...ці жертви... Оцими віршами, які пише зболена душа, не втішаться родичі полеглих, а політики далекоглядні-летючі вціліли, як завжди.
От мій пацифізм нарешті отримав сатисфакцію, всі погодилися, що треба досягати миру не війною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2015-12-25 12:49:13 ]
Ви були в АТО? Повірте, небо від тиші таки здригається. Бо за цією тишею знову будуть бити ГРАДИ. Я була, знаю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-12-25 12:25:53 ]
Уточнення: писала я Зорі).
Тут і Зоря, і Лілея Дністрова на сайті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2015-12-25 12:43:45 ]
Щодо ніку. Я за ним не ховаюсь. Хто є у ФБ, той знає, як мене звати. Моє дівоче прізвище - Франко. Саме тому колись, давним-давно, взяла собі псевдо - Дністрова. Зоря - скорочене від мого імені Зоряна. З повагою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2015-12-25 13:21:15 ]
Щодо останнього вашого зауваження - не писати про війну просто не можу. Болить вона у мені.

Щодо досягати миру не війною. Можна, можливо. Якби було з ким домовлятися. Як накажете із карликом домовлятися? Коли його слово нічого не варте. Наші хлопці домовляються про те, що заберуть загиблих, а по них починають бити зі стрілкового. Як домовлятися?!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2015-12-25 16:19:04 ]
Зоряно, дуже емоційний і хвилюючий вірш!
..але останнє слово збиває з розуміння усього тексту, якщо мова іде про тих, хто у товщі асфальту живе непохованими, то саме "Нами дихають сотні живих"(і мені цей вислів зрозумілий, і він дуже влучний -ДУЖЕ!!!!! а якщо "за нас дихають"-то сотень тоді мало).
.. ну і щодо заголовку і останнього слова - там би краще - Прорвемось, це більше б відповідало змісту, емоційності і збільшувало б напругу, яка є впродовж усього вірша, а укінці - спадає.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2015-12-25 19:44:53 ]
Дякую, бо мені цей текст дуже, дуже важливий! І так, йдеться саме про тих, хто непоховані. Знаю, що сепаратисти буквально танками їздили по тілах наших бійців, тих, хто поліг в аеропорту. Дослухаюсь до Вашої останньої зауваги. За "Нами дихають" і "за нас дихають" буду думати, бо уже геть заплуталася... Згадую, чому ж написалося саме отак.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-12-25 19:09:24 ]
Погоджуюся з попередніми зауваженнями і порадами.
Ними варто скористатися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-12-25 19:21:44 ]
Для мене нами дихають - некрасиво. Якщо у "товщі асфальту", то.......чому нами дихають? То вже панцир.
Що влучного у ньому? (це я коментатору Озерній пишу).
Дискутувати не варто, хай автор сам вирішує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2015-12-25 19:43:26 ]
Якщо питання мені - то я відповім. Так, з точки зору побутової естетики - можливо і некрасиво, але насправді ТАМ хлопці саме дихають один одним в прямому і переносному значенні, і ними, тими відчайдушними хлопцями, дихають усі патріоти України, і те, що написалося Зоряною, яка не один раз була ТАМ, підсвідомо, є дуже цінним. Світлано, Ви були на похороні молодого хлопця-воїна? Дихали тим повітрям?Повітрям війни і материнським плачем, плачем сироти? Я не була в зоні АТО, але я її відчуваю, я чула розповіді знайомих. Один близький знайомий був в бригаді, яка зачищала територію після бою..не через годину-дві... Так, там хлопці дихають один-одним і якби це було некрасиво для когось, це - наша зараз реалія, втілена у віршах, і вірш Зорянин дихає війною і тими хлопцями, ДИХАЄ КРАСИВО! А ми, скільки б не слухали розповідей і не дивилися відео, не почуємо і не побачимо майже нічого з того, що чують і бачать, і відчувають ті, хто зараз ТАМ! Тому Зорянине слово для мене ЦІННЕ, бо воно відчуте!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-12-25 19:34:59 ]
За нас дихає віра живих... - може так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-12-25 19:37:21 ]
Перечитала текст. Я б радила взагалі переписати той рядок.
Не нами, не за нас дихають, а висловити думку ліпше, ширше, глибше.
Така порада.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-12-25 19:50:22 ]
Я все написала вище.
Так звана естетика війни не може тішити жодну нормальну людину, тим паче, мене.
Це жахіття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2015-12-26 23:49:53 ]
Не можу зрозуміти, про що саме Ви пишете. Війна нікого не тішить. І подібні вірші - це данина усім полеглим. Низький їм уклін.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2015-12-27 00:16:34 ]
Переробила на "нами дихають". Вдячна за зауваги.