ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
А війна війною
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
* * *
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
* * *
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
***
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Дядько Гуня
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
sent
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні

Євген Федчук
2024.09.26 14:51
Андрофаги
Тихий вечір. Зорі небо всіяли, як маком.
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн

Світлана Пирогова
2024.09.26 09:30
Любити й вірити (квартон)
Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.

Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.

Іван Потьомкін
2024.09.26 08:31
***
Навіки батько попрощавсь зо мною,
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч

Віктор Кучерук
2024.09.26 06:15
* * *
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.

Микола Дудар
2024.09.26 06:15
***
Ворог він є ворог… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро

Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем

Іван Потьомкін
2024.09.25 20:57
***
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.

Володимир Каразуб
2024.09.25 20:35
Природа
Цей хрущ, що втопився у бочці з водою
Чи голуб, що залетів під колесо автомобіля —
Ніколи б не стали жертвою таких історій,
Позаяк природа не вміє збивати бочки,
І немає автомобільного заводу,
І так далі і таке інше,
Але людина стала її частиною,

Юрко Бужанин
2024.09.25 13:41
***
Чим ти приваблюєш мене?
– Парадоксальністю своєю,
Непередбачувана ти,
наднезбагненна твоя суть...
Над виднокраями світів
зійшла надновою зорею,
Обпалюєш ти, водноча

Микола Дудар
2024.09.25 09:37
***
…безпосередньо породив
Себе з відродженої правди
Про те в житті як начудив
Напрочуд більш любого найди…

Дозволим вслухатися в щем
Котрий на вигляд не болючий
Котрий не виплаканий ще

Віктор Кучерук
2024.09.25 06:33
* * *
Усміхаючись привітно,
Раннє сонечко щодня
Ніжно будить теплим світлом
Лінькувате кошеня.
Промінцями пестить очі
Та втирає ними ніс,
А розніжений коточок
Сонцю муркає: Не лізь…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Світлий (1968) / Вірші

 День довжиною у життя
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-01-08 16:48:41
Переглядів сторінки твору 6808
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.886 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.709 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.699
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.04.09 14:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 17:54:29 ]
О Василю! Хоча це звучить банально, проте: скільки літ, скільки зим?!
З поверненням та Різдвом Христовим!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 19:11:50 ]
Давненько, давненько.
Дякую, друже, за теплу зустріч.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 18:08:30 ]
о... вже задумані інші кольори...

збудуться
неодмінно

Василю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 19:27:38 ]
Не так задумані як придбані, Домініку.
Дякую за візит.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-01-08 18:46:51 ]
Гарно. Наголоси деякі напружують. ПонівЕчений, твОго. Може, "опустілий стакан" чи щось таке? "А Різво і кутя оминули мій дім". І все буде гаразд. Хоча можу помилятися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 19:31:29 ]
Дякую, Олександре !

Різдво і кутя не оминули, саме радість...
Над наголосами попрацює.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 19:26:15 ]
З поверненням і подальших удач!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 19:36:27 ]
Дякую Вам, Іване.
Усім нам у новому році нових висот бачення і подолання границь страху падінь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 19:31:05 ]
Дуже гарний і світлий твір. Сподобалось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 19:40:10 ]
Дякую, Шоне .
Усім нам більше світлих сподівань в міцних обіймах темряви.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-01-08 21:54:58 ]
Чоло, що голосить не уявляю.
Метафори люблю.
Але не таку.
повтори це цей ці
занедбаний час....... як час може бути занедбаним......
він же тече.
не писати разом доречно тричі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-09 21:33:41 ]
Дякую, пані Світлано, що завітали, за цей букет негараздів , звісно, також.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2018-01-09 21:17:14 ]
Василю, вітаю! Дуже радію, що побачив твою публікацію! Сподівався, що зустрінемося в Тернополі на презентації "Освітянської скрині"... Трохи не погоджуся зі Світланою Майєю. Чоло передає міміку людини. Затуліть обличчя і залиште для огляду тільки чоло - своїми зморшками воно розкаже дуже багато... І повтори стилістично виправдані. Занедбаний час... Можливо, краще знекровлений або інший варіант...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-09 21:31:45 ]
Дякую, друже !
Радий, що завітав.
Не знаю чи на презентації але обов'язково колись зустрінемось.

Щодо вірша, то чоло то велика річ, багато чого може. Як там у пісні: Б'ю чолом тобі, витязю-Львове!
Щодо часу то його , здається можна марнувати, як варіант :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-01-09 23:13:54 ]
Я не закликаю погоджуватися. Розмірковую.
Богдане, розкажуть...... ви пишете - розкажуть.
От і я про те. Щось бачимо - і робимо умовиводи.
А чоло не кричить. Бо кричить сумління...рот...
От чола, що кричить, я не уявляю - а уява моя багатюща. До чого зморшки? В тексті не про них.
Зморшки не показник важкого життя.
Нерідко - байдужості до зовнішності.
Є вправи...
Занедбаний час таки ліпше замінити на змарнований тощо - і автор це зробив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-10 00:09:57 ]
Пані Світлано, ніхто цьому і не заперечую. Ласкаво просимо - міркуйте...

То вже інше наскільки це доречно в нашому випадку. Бачите, фізіологія людини річ наскільки витончена, що здатна будь-яку "багатющу уяву" перевершити. І щоб в цій галузі давати слушні та вишукані поради варто і самому бути доволі обізнаним.

Наприклад, сумління людини не кричить, в нього дещо інші функції. Внутрішній крик ? Так !
Але в цьому випадку "спітніле чоло" якраз доречне.
Може,і "голосить" занадто... Краще б "говорило".
Та в будь-якому випадку для опису внутрішнього стану людини у нього це краще виходить ніж у рота.

Та і час не така вже абстракція для конкретики. Тече собі, нехай і тече. Автор говорить про те, як він розпорядився цією субстанцією, а не описує її фізичну суть.

Все інше не вартує такої уваги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-01-10 09:32:58 ]
Так можна будь-яку нісенітницю відстояти).
Пане Василю, головне - текст. Написав, відійшов у сторону. Читач віч-на-віч із образами.
От вірш поліпшуйте, щоб не виникало запитань до чола...))))
Абсурдність буття спонукує творити негармонійні конструкції
"І щоб в цій галузі давати слушні та вишукані поради варто і самому бути доволі обізнаним".

Ви впевнені, що я "необізнана" з психологією... А хто ж за мене писав поезії?
Ви хос дивіться. хто коментує.
Якщо мої розмисли зайві, не приходитиму).
Щоб не марнувати часу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-10 14:07:15 ]
Пані Світлано, я не відстоюю, а лише, як Ви влучно висловились, р о з м і р к о в у ю.
Більше того враховую і Ваші побажання і добродія Олександра щодо покращення структури тексту.

Щодо образів, даруйте, але тут я не знайшов переконливих аргументів. У цих судженнях більше емоцій пов'язаних з відчуттям якогось внутрішнього дискомфорту, аніж прив'язних то твору. Образ спітнілого чоло цілком доречний і красномовний у тій ситуації, яку переживає ЛГ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-10 14:20:50 ]
Пані Світлано, там йшлося не про психологію, а про фізіологію. Погодьтеся, це різне.

Щодо обличь то є така вада: перейматися не "хто", а прислухатися про "що". В цьому є своя логіка. Згадаймо хоча б, фараона. Чи допомогли йому його світська обізнаність, магічна науковість, військова могутність у вирішенні питань іншого ґатунку складності ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-01-10 09:34:56 ]
Ви хоч дивіться... (там огріх набору).
Натхнення!
Хай не завмирає перо!