По тому, хто як ставиться до жартів, можна багато чого визначити. І по тому, хто чого хоче від своєї місцевої літературної діяльності. Яка тактика. Які вчинки.
Мене влаштовує це "миле словоблуддя". Можливо, перебуваючи в іншому настрої, я оберу інший засіб художнього відображення.
Мене влаштовує і Ваша реакція.
Мій вірш жартівливий - і про це вказано у відповідній графі.
Так що дякую.
Ю. С.
P. S. Існує категорія дописувачів у повному розумінні цього слова.
Але не на їх мені рівнятися.

Зрозуміло. Ви людина талановита і вправна. Тому Вашим жартам можна повчитися, як і художній майстерності. А в мене конкурсні опції вимкнулися місяць тому. Не можу написати - чи це жарт, чи серйозна лірика. Читачі самотужки дотумкують, що автор написав: вічне, чи таке-сяке?

Не зовсім так.
А інакше.
Навчатися жартам не треба.
До Ваших зауважень я завжди прислухався. Це я вже про начебто мою майстерність.
І в даному випадку мною зазначено, що мене влаштовує Ваша реакція. Зауважили одне, зауважили друге.

Щодо Ваших віршів. Я більше схиляюся до їхньої жартівливості. Практично одна і та ж сама низка образів. Що ж тут серйозного?
Що тут сатиричного?
Лірики від Вас чекати, на мою думку, марно.
Багато від кого її тут чекати також марно.
На власному прикладі знаю, що ніхто не всерйоз її не сприйме. Авторські недомовки з режимом секретності не дозволять і недовіра. Плюс читацька черствість на межі з цинічністю.
Про всяк випадок згортаю свій виступ.
Те, що сьогодні тобі здається важливим, завтра може здатися смішним.
Дякую за увагу.
Ю. С.
P.S. Мало не забув. За гумор.
За горілчаний і родинний (кум-кума та муж-жона*) гумор вже назрів час вручення спеціальних призів. Якогось там валянка чи чогось такого. Це вже давно як не смішно.
Не виключаю того, що і пташиний не кращий.

*мовою оригіналу їхніх гумористів.

Можливо, треба просити Редакцію редагувати сторінку нових публікацій. Так само як колись додала "Рондо" та інше, додала би і ФАРС.
І ніхто не думатиме за автора, що це за твір.
Хіба що зауважить, що це не фарс, а таки щось більш серйозне.

Сатириками треба не назватися, а відповідати цьому (дозвольте пафос) високому званню.

Останні теж не пасуть задніх. Умови для цього сприятливі. По собі знаю, оскільки сам належу до прибічників твердих форм віршування, зокрема рондо, ронделі, тріолети etc.
Досить нелегко втриматися (але є приклади, коли поети втримуються) на тій висоті, з якої можна досить легко дозволити скотитися своїм творам до рівня води.
В ній починається нове творче життя.

Питання фарсу залишається відкритим.
Дякую за увагу,
Ю. С.

Доволі складно зустріти сатирика, який би відповідав певним важливим критеріям обраного ним жанру. Бракує як не знань у граматиці, так чогось іншого (можу перелічити). То який це сатирик?
Природно, я не вказую пальцем. Існує історія нашого сайту. Новітньої я не торкаюся.