ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні

Євген Федчук
2024.09.26 14:51
Тихий вечір. Зорі небо всіяли, як маком.
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн

Світлана Пирогова
2024.09.26 09:30
Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.

Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.

Іван Потьомкін
2024.09.26 08:31
Навіки батько попрощавсь зо мною,
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч

Віктор Кучерук
2024.09.26 06:15
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.

Микола Дудар
2024.09.26 06:15
Ворог він є ворог… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро

Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем

Іван Потьомкін
2024.09.25 20:57
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.

Володимир Каразуб
2024.09.25 20:35
Цей хрущ, що втопився у бочці з водою
Чи голуб, що залетів під колесо автомобіля —
Ніколи б не стали жертвою таких історій,
Позаяк природа не вміє збивати бочки,
І немає автомобільного заводу,
І так далі і таке інше,
Але людина стала її частиною,

Юрко Бужанин
2024.09.25 13:41
Чим ти приваблюєш мене?
– Парадоксальністю своєю,
Непередбачувана ти,
наднезбагненна твоя суть...
Над виднокраями світів
зійшла надновою зорею,
Обпалюєш ти, водноча

Микола Дудар
2024.09.25 09:37
…безпосередньо породив
Себе з відродженої правди
Про те в житті як начудив
Напрочуд більш любого найди…

Дозволим вслухатися в щем
Котрий на вигляд не болючий
Котрий не виплаканий ще

Віктор Кучерук
2024.09.25 06:33
Усміхаючись привітно,
Раннє сонечко щодня
Ніжно будить теплим світлом
Лінькувате кошеня.
Промінцями пестить очі
Та втирає ними ніс,
А розніжений коточок
Сонцю муркає: Не лізь…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Варвара Черезова (1987) / Вірші

 Коридорами мозку...




Найвища оцінка Анатолій Мельник 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Роман Бойчук 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-06-09 14:55:18
Переглядів сторінки твору 4245
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.536 / 5.8  (5.006 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 5.704 / 6  (4.976 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.807
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.04.20 13:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Бойчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-09 15:28:28 ]
Красота, Варцю
, тільки от у слові передостанньому передостаннього рядочка буви "є" і "ю" поміняй, б. л. місцями. Вірш СУПЕР. Мої вітання!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-06-09 15:40:57 ]
Дякую, Романе, виправила))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-09 15:53:32 ]
Надія віру повинна скоріше не замінювати, а доповнювати

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-06-09 15:54:19 ]
Ну це в ідеалі, Павле((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-09 16:00:10 ]
Це гарно, Варцю. Це не залишило байдужим і я аж ніяк не втомився, читаючи цей вірш. :) Навпаки, читав з наростаючим зацікавленням. І образність з метафорикою дуже навіть нічогенькі, нічого не зіпсували, а тільки присмачили.:)
Останній рядок взагалі дуже влучний. Молодець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-06-09 17:12:33 ]
Дякую, Іване, дуже приємно!;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2008-06-09 17:01:45 ]
Ой і порадували, Варочко! Напрочуд цілісний і влучний вірш! Дякую! Особливо за "гармонію тиші", і "на вітрі замішані вірші", і "чорносокіл печалі"! А "волосся вростає у постіль" - несподіваний сюр!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-06-09 17:14:57 ]
Дякую, Вікторіє, звертайтеся до мене на ти, так простіше. Ваша увага завжди приємна, а похвала тим більше))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-09 19:10:52 ]
Варя, в моїй особистій номінації на кращи вірш дня, ти знову перемогла! "...Гармонія тиші
Монотонно диктує на вітрі замішані вірші..." -
ефіграфом проситься! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-06-11 08:14:50 ]
Анатоліє, ти мені лестиш, але тішуся дуже))
З теплом, Варя))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-09 20:16:28 ]
"блукає стооке безсоння,
визираючи радість" - мощний образ! І взагалі, це найсильніше, що я у тебе читала останнім часом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-06-11 08:41:52 ]
Дякую, Чорі, ну не все ж діаманти(((
Хочу в Харків!!! Як же з Луцька далеко, але мо таки приїду влітку)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-06-09 22:38:23 ]
файно вибудована складна автентично-психічна конструкція. окремі метафоричні пазли зчіплюються (особисто для мене) швидше в лабіринт, ніж в систему коридорів, бо коридори все ж конструктивно логічні за будовою, а лабіринт швидше ні чим так. хоча, образ коридорів файний - уявляються нескінчені (чомусь нічні?) безлюдні помешкання, довжелезні напівосвітлені коридори, де відлунює кожен крок, вищерблені сотнями ніг-думок плити... і ти не знаєш що за рогом...і очі... і волосся... але самЕ слово "коррррридоррррами" дере піднебіння до кашлю, а "лабіринтами" - воно більш тактильно приємне для мого лінивого язика:) а ще лябіринт має візуальну паралель до картатої хустки, полатаної сірим, - вона сама як лабіринт. це я до чого - якщо авторка не заперечуватиме, я кликатиму цей вірш саме так... коротше - файно! а щоб не тільки хвалити, скажу що не дуже (самнезнаючому) подобається рядок "Чорносокіл печалі стирає з обличчя усмішку", я його, звичайно ж розумію - від однієї його (чорносокола) появи стає сумно й млосно, але якщо вже чорносокіл, то ця хижа штука має ще й... полювати, наприклад! а оскільки в творові є мишки - то неодмінно на них, на мишок-усмішок. скажімо, "Чорносокіл печалі полює на мишку-усмішку". тоді в кінці буде ще одна паралель - ти борешся з сумом за допомогою штучних, роблених усмішок. така собі гра: ти граєшся з котиком-сумом в мишки усмішки, а на неї ще й полює чорносокіл печалі, отак от!:)))
фу-ти/ну-ти! сам заплутався:) не буду навіть перечитувати, бо ще витру, а так і ти заусміхаєшся - і я маю надію що ця усмішка не буде через силу:)))
класна аватарка - хто з них ти? чи це взагалі одна істота?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-06-11 08:22:31 ]
Ач, Сергіє, є така пісня у Висоцького "Баллада о детстве" і є там такі слова: "Коридоры кончаются стенкою, а туннели выводят на свет", боюсь, про світло тут ні слова(( З тими соколами-мишками-котиками ще тра пожити і подумати, а перечитала дійсно з посмішкою і чом так колеги зиркають?;)
З теплом, Варя))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-11 19:09:20 ]
Утримаюсь від справедливого шквалу дифірамбів.
Що ж, переступила ще одну межу. Твір вже навіть не юнацький.
Дещо бентежить твій темп зростання (не інакше якесь поетично-зачароване зілля допомагає). А втім, - так тримати :о)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-06-12 09:12:47 ]
Нє, зілля не вживаю))) Сержику, я перед цим досить довго не писала зовсім, а тепер ніби знову пишеться, надзвичайно приємно чути від тебе такі слова, особливо згадуючи про твою чорну мантію злобного критика))))
З любов'ю, Варя))