мда... шкода, що такому хорошому поету пишуть такі рецензії...

Пані Лесю, доводжу до вашого відома, що рівень літературознавства, лексика і культурологічні пласти, сягнули далі дев’ятнадцятого століття чи совкового соцреалізму з його пестливими та пафосними "криками душі", "витоками чоловіцтва" чи іншими тогочасними витребеньками.

Завдяки якраз отаким коментарям вчительок літератури, діти закінчують школу зі стійкою ненавистю до української літ-ри...

Ну, благаю вже, - хоча б одним оком прочитуйте стилістику Беккета, Ж. Батая, Бахтіна, Р. Барта, А. Платонова, С. Крижановського, С. Вінценза, Умберто Еко. Почитайте (жінка-філософ!) Сюзан Зонтаг. Урешті, хоча б, - ази -літературознавчі праці Лотмана, Шкловського, Жермунського; урешті почитайте лекції з літератури Набокова чи Бродського... А вже потім беріться за класних поетів.

Шановна Редакціє, у певному сенсі Ви маєте рацію. Втім, не потрібно недооцінювати читача, бо:

- людина, котра читає вірші, у любому випадку заслуговує на "школу" - себто право довідатись щось нове))
- у читачів поезії свідомість, можна сказати, розкручується центробіжною силою вірша... А рецензії такого штибу - навпаки обертають її, перепрошую, у горизонтальне положення))

Втім, то є окрема розмова)) Гадаю, незабаром матиму у Львові презентації то ж зможемо цей темат окремо обговорити))

Ну, ти бач, ніяк не заспокоїться...
Пане Володимире, Ви даремно підшліфували крик душі п.Короташа - "бездарна рецензія", "ведмежа послуга", хай би собі залишалося, бодай для Ігоря Павлюка, може. посміється, може, розгнівається.
З Ігорем нас уже багато років пов'язує щира дружба. Рецензія написана на його прохання і саме така, якої він чекав - від серця і від почуття. Ну, подумайте. звідки у мене його нові, щойно написані, ніде не надруковані вірші?
Звісно, першим читачем сих рядків, ще до публікації, був особисто Павлюк.
Можете просторікувати скільки вам заманеться.
Честі бути вчителькою літератури, на жаль мій превеликий, не маю. Але повчити багатьох мудрагелів техніки письма можу.

А чому оце маю "заспокоїтися" і, власне, чому? У нас що - п. Романчук - багіня літератури і вже забороняє говорити?))

Шановний пане Сварчевський, спасибі, що завдали собі праці зареєструватися на сайті, щоб стати автором аж отакого зауваження! Це, безумовно, моя творча перемога!
Може, дозволили б ознайомитися з власною творчістю? Я ж не вчителька літератури, і з Вашою творчістю, яка, безперечно, вивчається у курсі середньої школи, не обізнана... :( На жаль... :)