ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 ***
Образ твору Ці ночі, ці дні та ночі...
Оракул тікає пріч:
Здавалося, день пророчив,
Насправді - двоїсту ніч.

Великі зіниці страху -
Дві повні. А вість - одна,
Пекуча. На місці плахи
Оперюється сосна

І вчить за образи кровні
Платити лише добром,
Й розписує чорні повні
Зеленим своїм пером...

2015




Найвища оцінка Юлія Івченко 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ірина Кримська 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-01-20 19:00:46
Переглядів сторінки твору 7942
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-20 20:05:19 ]
Хочеться, як та сосна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-01-20 21:45:48 ]
... а виходить, як та верба... Вівчарику :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-20 20:57:21 ]
Самодостатня, вивищена філософія. Просто вражає об"ємністю духовної інформації та наснаги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-01-20 22:10:38 ]
Та ні, пані Ірино :)). Все набагато простіше. Дякую Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2015-01-20 20:58:10 ]
така умиротворююча поезія...
навчитися незлобивості, відповідати добром навіть на зло, а ще - виправляти "духом кротости" -
це все дуже важко дається, особливо у такі епохи, як наша!

дякую за поетичну істину, Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-01-20 21:52:33 ]
І особливо у такі епохи, як наша - не втрачати надії. Віко, рада бачити і чути!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2015-01-20 22:09:33 ]
дякую, Світланочко! я теж дуже зраділа, як побачила Твої поезії знову - і ну читати...

деякий час на ПМ важко було щось читати - перевадало політичне чтиво... але ось - все відновлюється!

І Тобі - надії! Сподіваймося на краще!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-20 21:02:54 ]
Чиє це?
- Стала зрідка писати. Напевно, ще рідше, ніж
плакати...
Світланко, пишіть, будь ласочка, пишіть частіше, про будь-що, будь-де і як заманеться, лише не плачте, а ми заплатимо добром! А віршик нічогенький!))) Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-01-20 21:44:44 ]
То старий вірш, Марисю :)) А цьому, видко, на повню подивитись закортіло :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-20 21:44:27 ]
Не можу не повернутись до таких віршів-поезій-спостережень, бо в них є те, що мене поверта.
Поезія, яка красно вирізняється серед инших.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-01-20 21:55:02 ]
Можна сказати, зелено вирізняється? :)) І, якщо Вас поверта - то, напевно, неспроста?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-20 22:01:53 ]
:
- метафори ("зіниці страху". Це і лупатий місяць, і така ж сова);
- оперення сосни (справді рідкісна знахідка).

Не жалкую, що я знов тут.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-01-20 22:09:08 ]
:)) У страху очі дійсно великі. Будемо все робити, аби надовше Вас тут затримати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-20 22:15:27 ]
Побачим :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-20 23:15:59 ]
Орази і метафори і почуття дуже гарні! Усе бринить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-01-21 00:07:10 ]
Дякую, Оленко. Хочеться, щоби бриніло, та не завжди вдається :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-21 00:52:24 ]
проймає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-01-21 22:44:06 ]
Дякую, що знаходите час :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2015-01-22 01:05:29 ]
Сонячна поезія!) На місці плахи
Оперюється сосна..... Ох, Світланко.)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-01-24 22:35:32 ]
Прилетіла Блакитна, пір"ячко розправляє :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-01-24 22:59:52 ]
Добрий віш, у прямому і переносному значенні:"І вчить за образи кровні
Платити лише добром..", а ще щирий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 11:55:36 ]
Дякую, Лесю.