Добридень!

надзвичайно приємно, коли поети мають можливість, і снагу
завітати до менш, здавалося би, зіркових розкошів

ми буквально оце не так давно трохи дискутували...

якби йшлося про те, щоби виставити кількасот
(насправді десь півтори сотні, якщо відверто) хітів
і то, насправді топових кількадесят і не більше

я про таке, що взагалі доступно для споживання в перекладеному виді
бо далеко не всяка музика, яка створюється, насамперед, як музика
має більш-менш добротний текст, що не знецінює анічого
оскільки музика є первинною, або ось Вам ті ж Бітлз ("Michelle", etc.)

так от

якщо би йшлося про те, щоби підіймати планку чисто хіт-парадним методом
а планку якось треба підіймати, хоч-не-хоч
бо навіть чорна ікра за деякий час не лізе вже в горло.... (Ви в курсі алюзій)
то я би не брався за такого роду проєкт
бо це ну окей, 150 ну 250 шедеврів, які ще треба довести до ума
а потім дивитися, як піпол не знає що про це сказать
і німує

суть моєї насправді не надто масштабної, але таки прорахованої із
прицілом на певний усе-таки триваючий десь рік-два період, амбіції
у тім, щоби перекласти, зокрема, знакові для рок-культури, альбоми
(їх десь тридцять із чимось, авжеж, можна було би і більше
але всякий перекладає те, що любить, бо так воно перекладабельніше)

то ж я і працюю над цим, щось афішую, щось ні, збираю окремі пазли у щось
іще красивіше, імовірно, та побачимо

мені більше подобається таке, аніж, прикладом, плести віночки зі сонетів, всі на один мотив

а сама тема не є ганебною аж ніяк
це Бітлз, у моменті найвищого розкрилля творчого
це Джон Леннон, при фірмовім сомнамбулізмові дещо аутичнім
який дивиться рекламу пластівців по телевізору
і надихається на пісню, яка десь-реалізм, десь-сюрреалізм
чи то соціальний зріз провінційної не такої вже й похмурої нудьги
& ще Джон бажав, щоби це все звучало "дивно" ("weird")

якщо є якісь направду ідеї, як це можна приблизити до оригіналу якнайвигідніш
я би радий був поміркувати суспіль

це не перший варіант перекладу, імовірно не останній
прозорість тексту мене, авжеж, цікавить, щодо ПМ, насамперед

але ж бажано не вихлюпнути дитину разом із водою, в якій дитину купали

Дякую, Олександре, за розлогі прояснення.
очевидно, що у вас свої, виправдані часом і досвідом погляди. І добре, що ви їх втілюєте.
Зі свого боку, коли я пробую щось таке, важливе для мене, перекладати, то теж зацікавлений, що саме мав на увазі автор оригіналу.
І тут і справді починається робота з алюзіями. ) Тобто, як на мене, з невисловлюваним, але автором пережитим. Бо слова з музикою наче б то, лише намагаються те все, що глибше, передати.
Інколи для цього не вистачає перекладацьких слів. )
В цьому, певно, і місія перекладача, вносити нові алюзії і уточнювати, народжувати потрібні слова і теми. )

мерсі

імовірно я трохи десь і пошкодував, що претендую
бо народ якось недозрів, таке враження
але що вже тепер

звісно, мова є медіум
одні, своєю власною мовою, змагаються донести
смисли щодо власних чуттів, щодо власних скорбот
інші, своєю власною мовою, змагаються
я навіть не знаю, як це сказати точніш ~
схопити щось відповідне, мабуть

і перші, і другі, скоріше за все, хиблять-десь
на мовному ідеальному, злотому перетині
оскільки слова вони заважкі надто часом, знаєте

у кожного слова якісь свої відлуння, зчеплення, провалля

написання (трансферування) віршів, безумовно, ейфорійна парафія
дехто підсів, і що би там йому не казали, часом, залишається залежним

мені особисто, дедалі частіше
йдеться про позитивні енергії, про гумор, про зворушення
це те, що може дати мова, вона якби рушій

пафос - не моє

звісно, веління часу етц., але я так собі скромно мислю, що пафос
то є попросту брехня, зазвичай

оце як, знаєте, Юрко Іздрик, Шевченківський наш лавреат
у свій час волав "дайте мені шевченківську, я тоді куплю героїну
і піду красіво, з пєною на губах"

ну і дали, ну і шо

пафос чистої води

Будемо сподіватися, що в Іздрика все найкраще попереду.
І витончення творчих спроможностей відведуть від темних залежностей. )
Зрештою, "хімія", наркотики, алко - не шлях досягнень, лише втрат...

ну ми ж оце дискутували його "феномен"
і Татчин був тоді присутній

я бачив його, ми ходили на презу
коли у Харкові була Мар'яна Савка
ну і Іздрик, трохи розбавляв

та й на львівських форумах якось там-сям, авжеж

у мене нема негативу

хай собі

я власне щодо пафосу, понтів & натягування сови на глобус
висловлювався

Загалом Іздрик і Шевченківська Премія - ще та тема. Але нічим, нмсд, не відрізняється від тем - "будь хто з лауреатів і ця Премія".
Декілька разів я пропонував представникам високої Комісії чи там Комітету зробити все по-людськи, а не кулуарно. Але влада розпоряджатися славою - це невиліковно.
А всього лише - дати можливість широкому колу експертів у тій чи тій галузі безкоштовно подавати від свого імені чи від своєї інституції - кандидатів для широкого списку. Відтак формувати своєю позицією і вузький.
А що робити з останньою трійкою кандидатів? Вочевидь, теж варто опиратися на думку експертів і їхні голоси.
Але ж комітетчики вважають себе гуру в цих питаннях, і найчастіше дослуховуються до вказівок із офісу президента.
Утім, Юрій Іздрик точно не від офісу.

або є ось такий собі Юрко Іздрик
мабуть нарик, він оце, не пропагує
але це його ДВЕРІ, чо би ні

і він у своїх правах
за текстом, все це за текстом
безумовно