Ех-ех-ех. Ви пишете такі тексти, що я й не розумію про кого йдеться. завжди було погано в мене з інтерпретацією загадок і розгадуванням ребусів. Не зміг оцінити належно цей допис, бо ні з чим порівняти, так би мовити

мислю, іронічність публікації полягає саме в її складночитабельності
адже і сам заархівований матеріал стосується всяких складних матерій
мабуть того був видалений/вилучений і потрапив до архіву
кому потрібно, той може звернутися із пошуком за ключовими словами & щось відслідкувати
знайти собі т.б.м. ситуативну перлинку в купі компосту

адже ні самі дописи, ані відповідні зауваження, ані коментарі не являлися натхненним витонченим
поетичним якби продуктом

то все важка й не сильно подячна рутина, та часом вона необхідна

Якщо сидіти, скажімо, на одній з трибун, перед якою на прямокутнику футбольного майданчика розгортається хай не боротьба за першість, а лише якась і чиясь товариська зустріч, а ти весь час "випадаєш", щоби закурити, "зависнути" в мобільному Інтернеті, подудіти в дудку тощо (водночас у думах про своє etc), то відповідним буде і сприйняття футбольних реалій того чи іншого тайму.

Системний або тупо зацікавлений підхід до перегляду даного священнодіства чи будь-чого іншого з того, що робиться, є на ⅞ запорукою того, що ти "в темі".

А якщо вже ти "випав" (займенник "ти" не має прямої цілеспрямованості, а радше за все, є просто чинником, який об'єднує всіх – і випадаючих, і тих, хто тримається нитки живого життя), то питай сусідів по трибуні – мовляв, а що було?

От і гарно.

З Головного офісу "Пиріжкарень" надійшла подяка.
Завтрашній день оголошений як вихідний.

Відділ культури почав його ще значно раніше.
Ну що ж – на те вони і офіси, щоби "планктони" та пліткарі про все дізнавались одними з перших.
А це вже і ми.