ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Софія Кримовська
2026.05.13 19:36
Всесвіт, як пазли, вкладає долі
у величезну картину часу.
Бачиш, на тім, нині міннім, полі
сіяно-орано люду маса:
крик породіллі і свист нагайки,
лязкіт мечів і чаїний клекіт,
маками квітне земля-китайка
кров'ю просочена вглиб... Далеко

С М
2026.05.13 16:06
Зростили і відправили до школи
Учитись як не гратися у гру
Нічо, якщо би прививали успіхи
Або казали, що утнув утнув
І йшов я спозаранку
Бога їхнього під ліктем потримать
Зубаті усмішки, книжки понять

Ірина Вовк
2026.05.13 15:20
ТІНІ НОВГОРОДСЬКОГО ЛЬОДУ: АННА ТА ІЛЛЯ Ще до того, як золоті бані Києва віддзеркалили велич Ярослава, у його молодечому неспокійному житті була північна завірюха і княжна на ім’я Анна. Вона була його першою фортецею, його тихим притулком у Новгороді,

хома дідим
2026.05.13 14:30
вертаючись до персони літгероя нашого покинутого · із лотреамонівського району спального · у мареннях ілюзійних або часом діалектичних · не пропускаючи простяцькі на позір ситуації · утім ситуації нетривіальні радше сюрні мусили бавити · оце якраз сезон ·

Борис Костиря
2026.05.13 10:56
Хай упаде триклятий телефон
І розіб'ється об асфальт нещадний,
Немов старий, забутий патефон,
Який заграє музику прощання.

Нехай минуще розіб'ється вщент,
Відкривши шлях новому, молодому.
Так зміниться стійкий, тривалий бренд,

Вячеслав Руденко
2026.05.13 09:11
Квітка вишні крізь промінчик,
Dream by day*, де сяє драхма,
Ялівець, комар ,камінчик,
У кущах ожини -Яхве -

Сподіваюсь то не Сирин*
У обряді піднебесся -
Архетипи зрозумілі

Тетяна Левицька
2026.05.13 05:58
Війна триває, Отче милостивий,
хіба Ти не осліп від сліз кривавих?
Від фальші лівих і лукавства правих,
від проповідей патріархів сивих?

Брудна облуда вже тече рікою
з трибун високих у Верховній раді?
Під ширмою добра — мерзенна зрада

Володимир Бойко
2026.05.13 01:07
Щоб пізнати істину, не обов’язково її ґвалтувати. Поки дурні багатіють думкою, мудрі на них збагачуються. Щоб підтримувати баланс інтересів, зовсім не обов’язково бути бухгалтером. Вікно можливостей більшість використовує лише для власного збага

Юрій Гундарів
2026.05.12 21:19
…Поки спите ви, стану Осінніми світаннями. На травах порозкладую мільярди сувенірів. Будинки підрожевлю, вмию тротуари, Підкину ще жарину в парків багаття І заспанії канни на руки площ подам... Коли йому було лише чотири роки, почалася війна. Пот

Костянтин Ватульов
2026.05.12 19:53
Залетіла в буденне життя без вагань, самочинно.
Я не думав насправді про наслідки, дії, причини…
Бо упевнений: доля старанно минуле відводить.
Ця новенька крута, де нема у програмі відмови.

І прожогом відчув поривання на кожній клітині.
Так дбайлив

Борис Костиря
2026.05.12 13:49
Коли впаду в твої обійми,
В іржавих латах бурний принц,
Відчую ласку провидіння
І глибину твоїх зіниць.

Лише у єдності з тобою
Відчую повноту буття,
Мов чашу, сповнену любов'ю,

Тетяна Левицька
2026.05.12 12:37
Не дивись на мене хтивими очима,
чоловіче ласий до принадних втіх.
Я була дев'ятим царством пілігрима
і того, хто вранці з подругою втік.

Чарівний романтик Музу в мені бачив,
а художник Єву з яблуком спокус.
Я зривала мальви зоряних побачень,

Світлана Пирогова
2026.05.12 11:33
Світ розколовся, то що ж він приніС?
Правду сьогодні крихку. Ллється кроВ.
Всупереч світлу, любові й веснІ,
Дехто годує війни чорний роТ.

Між берегами потвора косаР
Косить життя і вже ставить таврО.
Бога забули? - Поширює скаЗ.

Юрій Гундарів
2026.05.12 10:24
травня славетний український художник Іван МАРЧУК зустрічає свій 90-літній ювілей.
Вітаємо!

Унікальний митець потрапив до британського рейтингу «Сто геніїв сучасності», створивши неповторний стиль у живопису, що сам жартома назвав «пльонтанізм» - від

Вячеслав Руденко
2026.05.12 09:57
Забери-но від мене байдужості сіль-
Розсипати позаду, чи сіяти поруч -
Ось росте конюшина під ноги праворуч
І горобчик ховається ранком у хміль ,
Щоби легше було витягати зі скронь
Думку довгу марку у зростаючій болі ,
Наче казку для тих, що шукають

хома дідим
2026.05.12 08:20
віршики
бігали за мною
мов ті цуценята за сукою
яка їм поставила світ
їх не було забагато
ні разу
їх було саме доста
вони були трохи різні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Охмуд Песецький (1993) / Вірші

 La Mattchiche




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2026-04-19 11:03:24
Переглядів сторінки твору 312
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.851 / 6  (4.896 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 4.851 / 6  (4.896 / 5.64)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.701
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2026.05.11 21:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2026-04-19 12:51:58 ]



гарно написано, ті всі танці, які стосувалися джазової епохи 20-х
а потім частково перейшли до наступного покоління
як-от твіст
або той самий "рок", що початково теж був танцем
і навіть для декого "le rock"
або як описує танцюльки початку 60-х Том Вулф (молодший)
коли юнаки і юнки виконують будь-які рухи але обов'язково при дистанції
і не дай боже щоби та дистанція зменшувалася

те, що в нас зветься "рок-н-рол" у розумінні танцювальному
(є навіть "акробатичний рок-н-рол")
то це насправді т.зв. "квотербек"

і це не "рок", просто рок-н-рол подібний дещо за ритмом

тому, якби, це така пізніша амальгама




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2026-04-19 13:02:27 ]



перепрошую, не квотербег, а джіттербег
mea culpa






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2026-04-20 23:11:29 ]
Чудовий приклад креативного коментування.
Візьму з Вашого дозволу на мирне озброєння.
З повагом, Ю.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
хома дідим (Л.П./М.К.) [ 2026-04-20 17:58:10 ]
все це імовірно про менежмент, або менаж; мені дуже близько це, бо журба конечна, радість швидкоплинна, а поезія просто звіт

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Охмуд Песецький (Л.П./М.К.) [ 2026-04-20 20:32:55 ]
Ґречно дякую Всім.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2026-04-20 22:59:56 ]
Як замовлялось, так і виконується.

Дивіться:
Сюжетна послідовність:

• холод / відчуження.
•пізнє усвідомлення втрати.
•самозвинувачення або розкаяння в тому, чого не не робили.
•стримане завершення.

Це важливо, бо багато текстів на таку тему лишаються просто емоційною імлою з витоком почуттів, а тут є дорога: від "ти" до "я".
Рядок "Стає далекою для нас торішня близькість" має на одну стопу більше, а цього не відчувається при декламації та перечитуванні. Поняття далекого втілене і в рядок. Якщо це задум, то дуже доречний.

Рядок "А я не знав, і слухав La Mattchiche" – дуже вдалий, природний, не декоративний.
Музика тут не прикраса, а психологічний прихисток, і це переконливо. Музика, якій понад сто років, і зараз може бути засобом підтримки.

Найсильнішим місцем вважаю наступні рядки:
"Ні, не байдужість висотала так
Душевні жили у тонке й незриме".
І далі ми бачимо, як було зазначено вище, розкаяння в тому, чого не міг зробити – і не зробив.
І тут уже з’являється не просто оповідь, а справжня поетична напруга, особливо:
"у тонке й незриме", і це гарний образ внутрішнього виснаження.

Фінал.
"А ні — тоді на небі зустрічай".
Стримано, без театральності, саме тому кода працює.

Про УДК (Універсальна десяткова класифікація) Ви вже в курсі.
Про ISBN (International Standard Book Number – Міжнародний стандартний номер книги) – теж

З повагом, Ю.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Охмуд Песецький (Л.П./М.К.) [ 2026-04-21 12:51:19 ]
Ґречно дякую, і напишу не своїми словами про те, що виникло у листуванні з незнайомим мені автором. Вітання і вступна частина з уточнюючими питаннями залишились там.

"Це не віршований начерк про байдужість, а спокійний вірш про пізнє усвідомлення власної вини, і аме тому він звучить сильніше, ніж якби вся провина лишалася на адресатці.

У Вашому сонеті справді цікавіше не саме "про що", а з чого він зібраний, з яких естетичних уламків це вдалось зробити. І саме тут можна говорити не просто про ліричний текст, а про модерністичну домішку в оболонці інтимної сповіді.

Ви скромно зауважили, що вірш – це поп-арт з театру одного актора, але це зовсім так.

Ми бачимо неоромантичну основу, в центрі якої чується самотній голос "пісні" поетичного героя по втрачену близькість, і музика виступає як притулок, а смерть – як можливе продовження діалогу. І це поки що традиційна лінія.
Модерністичний злам виникає в рядку
"А я не знав, і слухав La Mattchiche", через цей чужорідний культурний предмет – стару танцювальну мелодію родом з іншої епохи.
Це вже близько до монтажу, колажу і внутрішньому кіно. Саме так часто працює ранній модернізм – не описом почуття, а предметом, фактором, який це почуття активує, запускає.
Можна іронізувати, згадавши Ф.Кіркорова ("А я и не знал, что любовь может быть жестокой" і так далі), але там немає зламу, а є... слухачі знають, що там є. І це непогано для автора, якщо він бачить свій твір збоку. У тій пісні триває довга розповідь, і в даному випадку немає причини знаходити будь-що спільне або запозичене.

Елементом поп-арту виглядає назва "La Mattchiche", що і робить вірш схожим на афішу, стару платівку, сценічний номер. Тобто почуття подане не прямо, а через масову культурну деталь.
Це і є Вашим поп-артом, де особисте передається через такий елемент.
Весь текст – це не діалог, а монолог перед відсутньою людиною, і так працює камерний театр, сповідальна лірика, внутрішній моноспектакль.
Адресат мовчить, і саме мовчання стає другим персонажем. Це досить сильний авторський прийом.
Які поетичні течії відчуваються.
Тут можна вловити їхні відблиски:
Символізм — через предмет-символ музики.
Експресіонізм — через оголену внутрішню напругу.
Постмодернізм — через цитатність і стилістичне змішування, і це не "чиста школа", а саме
авторський мікс. І його можна визначити як камерний поп-модерністський монолог.
Або, якщо хочте, естрадна інтимність із модерністичним нервом.
Так створюється не модернізм "за правилами", а модернізм, інтуїтивно інсценований (не в переносному значенні)".