ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
Клекоче, булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 "Осінні стріли - золото і мідь"
Образ твору Осінні стріли - золото і мідь.
Каштани - карі лані полохливі.
А сонця лук над луками горить,
І промені бринять, немов тятиви.

Солодкий бій, гірчинка холодів,
Моя свобода і твоя поразка...
І жовтень-лучник з-під лукавих брів
Стріляє оком. Падаємо навзнак,

Як падають поранені зірки
У жовті води скошеного поля.
Осінні стріли, гострі та меткі,
Не убивають. Лиш під серцем колють.

2010

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-09-20 23:22:08
Переглядів сторінки твору 9142
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-09-20 23:35:37 ]
Ой, Світланко!!!!!
Я думала то ти очима стріляєш, а он воно що.....
Дуже гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 14:54:25 ]
Вже не стріляю. Дострілялася. Нині використовую, переважно, тупі предмети... :)) Як ся маєш, Софі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-09-21 18:04:34 ]
усе добре! цьом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 00:16:03 ]
А краще б убивали?
Гарний осінній золото-медовий напівреквієм )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 17:24:05 ]
Напівреквієм?... Сальєрі, "вихаді, подлий трус"!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 17:43:28 ]
Хочете довести справу до кінця? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 00:10:23 ]
Хотіла б, да. Тільки -тссс! Мріє, не зрадь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 00:22:03 ]
Та ні в жисть! Можу стріли потримати... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 08:27:31 ]
А й справді колють. Зате які красиві! Як Твої рядки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 17:34:48 ]
Дякую, Вівчарику!.. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-21 09:44:47 ]
До вподоби

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 17:40:05 ]
Спасибі, пані Маріє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-21 09:49:19 ]
Що ж та осінь творить - так підсилює почуття? Давні оживають? А каштани-лані підсвідомо єсєнінські дерева як вершники наводять. Неординарно. Світлано, це тосканський робінгуд чи тінь комісара Катані? Перший куплет дуже добре.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 17:38:30 ]
Така вона, ця осінь, Саньчику :) А про хлопця - чесслово не знаю. Кашкет мені його сподобався, такий оптимістично-зелений на золотисто-мідному фоні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-21 10:15:48 ]
Мене, дорога світлосте, кольнуло у Вашому вірші те, що колись був наголос "тятивА", а не "тятИва", і в школі колись учили, що слово "колють" пишеться через "я" - що роблЯть - колЯть".
А загалом:
На небі знов засяяв рак,
Упав, я, зранений, навзнак.
Мене, мене, неначе шило,
Стріла поезії прошила.

Чудовий вірш, я, прочитавши, задзвенів тятивОю, як струною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 14:48:59 ]
Ярославцю, одна тятивА - добре, а багато тятИв - краще. Ну, і коли бурячки пол-Ю-ть, то будячки кол-Ю-ть... Перевірте, перевірте :))
Бажаю, Славку, щоб і шило
У Ваших пальчиках "віршило" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-21 10:24:35 ]
Надзвичайно сподобалось - і лучник, і лукаві брови. А особливо - "золото і мідь". Звучить
супер. Закінчення чудове.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 17:43:57 ]
Кому ж, пане Йване, золото не сподобається? :) А тут і мідь є, і вінки посріблені: І, ІІ і ІІІ місця, усі переможці, так би мовити. За знайомство!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-09-21 13:23:42 ]
Дуже гарно, пронизливо і влучно. Та, мабуть, таки "колять". Щодо "тятИви", не впевнена, але в множині, може так і має бути. Мені подобається.
Пані Світлано, а Ви не хочете замінити "прудкі" на "меткі"? Воно якось по змісту наче більше підходить. Прудкі переважно ті, що біжать. А у Вас - про політ стріли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 14:38:20 ]
Вітаю, пані Любо. Приємно Вас бачити у себе. Дякую за "метке зауваження" щодо стріл - скористалася, виправила :) Щодо колють і тятИви (множина) - я не помилилася (якщо виникає сумнів, його одразу ж можна позбутися тут, на Майстернях, скориставшися ел.словником - див. кінець сторінки. Дуже зручно. До зустрічей!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-09-21 15:42:31 ]
Таки справді "колють"!(Перевірила в книжці-довіднику "Сучасний український правопис"). Треба запам'ятати. Чистота мови понад усе. Хай щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 16:04:27 ]
Я вражена - і золотою, і мідною... і луцковою.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 16:06:30 ]
... і, незмінно, Луцковою! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 17:45:32 ]
Аби не стрілою, Зорянцю!.. (ну хіба тією, "амурною" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2010-09-21 20:13:00 ]
без коменту - чу-до-во!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 00:12:10 ]
без компліментів - рада бачити! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-22 01:32:12 ]
Ви якась Амуриця, пані Світлано, чесне слово. Я, як лицар у двобої, все захищався щитом, та все одно Ви стрілами Вашого вірша поцілили у саме серце.
З поклоном шлю повітряний цілунок гарній незнайомці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 00:17:41 ]
Чи Вам стріли боятися, Музограйний? Стережіться макогона :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 16:18:06 ]
Видел я Ваше стихотворение, возле которого и без меня было довольно людно.
Курицу в соусе "кари" я чего-то вспомнил, а потом и свое старое почти что забытое стихотворение.
Вы вчера поделились своим, а я сегодня - аналогично. Можно считать, познакомились.
Не такая уж и печальная пора - осень.

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 16:18:27 ]
Сияет солнечный алмаз,
Краснеет листьев медь.
В такие дни немало раз
Хотел я умереть.
Но жив доныне и здоров
Практически как бык,
Себя вконец переборов.
И к осени привык.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 22:09:51 ]
Да Вы, Алексий, из толпы выгодно выделяетесь - и стихотворение, практически, хорошее, и здоровье :) А чего это я раскудахталась?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 22:21:39 ]
В обмен на комплимент презентую Вашей страничке эту миниатюрку из прошлого. По коньячным меркам - пять звездочек (*****)

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-10-11 21:35:11 ]
... особливо останні рядки сподобались невиправданим оптимізмом :)))
Цьом, мандрівнице!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 22:11:51 ]
... оптимізмом, який добиває... цьом...плюх...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 01:05:18 ]
воно бувало як підколять
то хоч тікай, язик ховай,
захеканий в легенях поля,
обвінчений, мов коровай...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 23:27:29 ]
Не хекай :) Коровай має безліч альтернативних варіантів: "Коровай, коровай, кого хочеш вибирай" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-03-13 11:38:59 ]
(без пафосу і всього такого)

щ и р о - як добре, що Ви так вмієте писати!)