ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але й досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,

Ілахім Поет
2024.04.21 21:09
Ти була всім, чим я дихав і дихаю.
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.

Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сір

Євген Федчук
2024.04.21 14:49
Стояв травневий ясний, свіжий ранок.
Вже сонце освітило куполи
Софії. Ніч майнула наостанок
За Гору. Пташки співи завели.
Грайливі горобці чогось зчепились
У поросі. Знайшли, напевно, щось.
А сонні голуби на те дивились
Зі стріхи. Сонце вище піднял

Ігор Шоха
2024.04.21 11:43
Життя таке, що їде дах,
та поки дибаємо далі,
воно збувається у снах
як репетиція реалій.
Ховатися немає де,
хоча і мусимо – подалі:
на Марсі, Місяці... ніде,
якщо і досі де-не-де
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші / Грен(ь)Ки

 Гірчичне зерня
Образ твору Надії – огризок окрайця.
Сліпма балансую над краєм.
Світ – пустка. Хоч неба хапайся…
…Вхопилась. Тримає.




Найвища оцінка Оксана Лозова 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-15 00:49:47
Переглядів сторінки твору 10077
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.830 / 5.63  (4.891 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 4.771 / 5.63  (4.889 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.04.21 22:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2011-09-15 01:17:23 ]
Гренуіль, я дуже люблю мініатюри, тим паче, такі вдалі і точні, як Ваше "Гірчичне зерня"!
А ще я здивована тим, що називають творчими перегуками. Сьогодні мене полонили подібні настрої, що теж вилилися в мініатюру. Не оприлюднила, бо ще думаю: мо" що зміню... Але для Вас – ось:
До любові світ осліп-оглух.
Каже хтось, що, може, так і треба.
Та не я одна тебе люблю
Не для тебе, світоньку, для себе!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 01:28:50 ]
То, певно, день такий трудний - вірніше, вже ніч. Як же ж тяжко на собі оте все волочити... і розуміти, що відповідаєш не просто за себе - бо світ поза нами просто не існує... Легше, мабуть, тільки в дитинстві, поки цього всього не розумієш. Хоча й тоді - інтуїтивно - це знання вже є в тобі...
Дякую за розуміння. Вже легше :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2011-09-15 01:53:49 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-09-15 08:52:39 ]
Якісь майже у всіх схожі настрої на ПМ, про що свідчить тематика віршів. Але це радує, бо проявляє живі і чутливі щирі душі.
Гарно, Гренуіль, дуже!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 16:22:47 ]
Дякую, Адель :)
Самі знаєте, поети - народ погодо/природо/залежний. А тут цілий день небо захмарене, а о восьмій вечора вже справжня ніч... Часом аж хочеться руками небо роздерти, щоб сонечко виглянуло! Мабуть, тому й настрій у всіх відповідний ((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-15 09:39:27 ]
Ой, Нуілі!
Так щемливо, що не вистачає слів у мене...
"Оте все волочити"...

Годі вже суму
і гніту вечірнього, -
зливи неясного
блиску і тьми... :))

І поки "тримає" - тримайтеся,серденько!!!
:))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 16:25:02 ]
Та не переймайтеся, Василю :) Уночі, та ще й посеред приступу мігрені і не таке можна "наваяти" ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 10:01:13 ]
Дуже тонко і вишукано, Грені!
Відшліфований, наче справжній діамант, що блищить кожною своєю гранню. Зрештою, подібне відчуття було й від попереднього твого катрена.
Вражений!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 16:38:04 ]
Спасибі, що обійшовся без "геніально_неперевершено". Цього б я точно не пережила ;))
Пропоную таку шкалу:
- місцями навіть нічогенько;
- нормально;
- могла б і краще постаратися;
- фігню, пані, зволите верзти!
І щоб жодних "діамантів"! ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 17:05:00 ]
діамант - лише стосувалося того, що в такій мінімалістичній формі, а так все заіскрилося. Та й, Грені, не забудь, що я вихований в східній культурі. А в нас там все дуже крислато)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 10:19:30 ]
дуже гарно, Гренуіль! дякую )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 17:10:53 ]
Дякую вам, Олю, що заглядаєте на мою "кухню" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-15 12:00:22 ]
Іноді мені здається, що тільки небо - і тримає. Дуже точно підмітила, Гренуіль! Просто чудово.
І ще... дивовижно - скільки вмістили в себе ці коротенькі чотири рядочки, тут і відчай на межі, і така надія, в присутності якої дихається легше. Друге дихання. Тримаймося неба.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 17:15:04 ]
Коли одна за одною обрубуються всі земні "ниточки", це сприймається як незаслужена жорстокість. А це, можливо, лише намагання навчити нас самостійності - і віри...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-09-15 14:27:18 ]
Небо - це все!
Доля у нас така...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 17:15:52 ]
Виходить, що так... Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 15:42:04 ]
ТАК!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 17:16:22 ]
Таки так :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-15 15:56:54 ]
Еге ж, за небо триматися і так добре, а якщо і плече чоловіче підпирає, то взагалі куханота! Та тоді і Місяць за Сонце яскравший!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 17:21:51 ]
Еге ж. Якщо підпирає, то добре. Мабуть. Але бувають інші варіанти: "Ти топив, як умів. А вона, як уміла, пливла..." (А. Малігон). Так що я вже краще за небо триматимусь. Воно якось надійніше :)
Сашо, а шо то за звір такий - "куханота"?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 17:23:58 ]
Тряпки жжем смеёмся

мізансцена 1

Реквізит - стіл графін, й "запліснявілий місяця окраєць"* в друкованому вигляді та єдінствєнном і неповторімом екземплярі

Г о с т я:
Кінчаймо це й вишняк
Несіть мерщій канабіс...
(Драматична пауза)

На вікном почулось шарудіння.
У дворі запахло черговою облавою, а у хаті горілим мокрим рядном.

З а н а в і с

Далі б?.. а на хріна, хіба чекаєм нового вина і гарних віршів! )

* тешо в кавичках мона погуглити кому тре


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 18:01:37 ]
- Макс, канєшно, поет - зашибісь, а от кухар з нього...
(Прибирає оте запліснявіле зі столу, шпурляє назад у небеса, а на стіл подає миску з овочевим рагу і свіжоспечену хлібину).
- Шарудіння не бійся, це не облава - якраз навпаки, то хлопці у долині з "фантою" і шоколадом вмощуються. Ото повечеряємо та й підемо, подихаємо свіжим... гм... повітрям... посміємося...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-09-16 00:57:45 ]
О хавчик, хавчик, хавчик ))))
ги... ги-ги... оу-у-у-у... ги-ги, гик )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 17:27:03 ]
Поясню може...
Канабіс, бо сама він і тримає...
Ну... як у вірші
"…Вхопилась. Тримає."
от...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 17:53:04 ]
Та... кого тримає, а кому останню солому зі стріхи зриває :) Нашо нам такий екстрім?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 18:00:34 ]
Бо вишняку нема вже
а душа бажає свята ще )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 18:07:50 ]
А про шампанське ти забула? Стоїть, чекає ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-16 11:34:38 ]
Схиляю голову перед МУДРІСТЮ Великої Клеопатри, яка не поспішала (і правильно робила) іти "дорогами, що ведуть до Риму"...

Нуілі!
Це не до "гірчичного зерняти", яке все ж може стати маковим - солодким і п"янким, а до...
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 20:45:35 ]
Ох, ці вже мені загадки! Ніби не можна було прямо сказати: заглянь-но, жінко добра, на мою сторінку... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-17 21:25:21 ]
Оте ребро, що шарпається, підказує мені (останнім часом) що я десь схибив і мене вербально "занесло"..
То, відчуваючи(!) невеличкі зміни Вашого настрою, Нулі, я вже ото і боюся прямо... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 21:36:24 ]
Та не бійтеся - качалкою не докину, далеченько все-таки до вашої хати ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-16 16:11:43 ]
Куханота, маркіза, це те саме, що і кухота, тільки ще краще!
Топив, а вона пливла? Куди дівається тоді високе, вічне і невмируще?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 20:20:30 ]
Головне, аби краще - це мене втішає :) А взагалі так нечесно: я і з "кухотою" не знайома, не те що з "куханотою"! Питала Гугла, а він мені каже, шо сіє слово відоме тільки вашій високості ;))
Куди дівається "високе, вічне і невмируще"? Та туди ж, певно, куди і все нице і нікчемне - у персональний заплічний мішок, до купи... а "там" уже розсортують, зважать та розберуться, чого більше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 21:54:34 ]
гірчичне зерня, а стільки емоцій і відчуттів.
надзвичайно влучно і ємко - і твір, і назва.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 13:51:10 ]
Дякую :)
Назва "вискочила" сама собою - бо тут і гіркота, і біблійне: «Истинно говорю вам: если вы будете иметь веру с горчичное зерно и скажете горе сей: "перейди оттуда сюда", и она перейдёт; и ничего не будет невозможного для вас»...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-20 16:12:01 ]
Наше преосвященство, дорога графине, велить не бачити Вас сумною і при світлі Місяця. Бо це якраз гірше ніж куханота мінус кухота.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 23:21:16 ]
Та який там сум, ваша величносте! Ви на наступну сторіночку в коменти загляньте - там така веселуха, аж декого плющить! ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 17:25:02 ]
Мумниця, Грені!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 23:19:43 ]
А по голівці погладити? А кахєтку дати?! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 23:26:34 ]
і пиріжок ще не забудь взяти з полички.
з конопелькою :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-30 20:08:36 ]
Гренуіль...
Так мені тепло на душі, коли я дивлюсь на ВАС... Така гармонія - Ви і Ваша поезія. Щиро. Вибачте, якщо я нехотячи спричинила й Вам якийсь дискомфорт своїм коментарем на сторінці Сін. (Бо це й справді, не моя справа). Ще раз прошу мене вибачити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 14:37:45 ]
Ні-ні, Любо, що ви! Нема за що вибачатися. Моя ота аватарка була таким собі чисто візуальним "меседжем", адресованим Сін, тіпа: "Ага! А я знаю, де ти цукерки береш, я й собі там одну поцупила - ось, бачиш?!" Ну, такий собі дитсадочок :) Сін, правда, як істинна підпільниця, мовчала, а я чухала потилицю і перебирала варіанти:
- помітила, усміхнулась і мовчить;
- мовчить, бо не помітила - а що, запросто: у коментах аватарка зовсім дрібненькі розміри має (я, наприклад, зі своїми п'ятьма діоптріями часом і знайомих на вулиці не впізнаю).
І поки я ото думала, чи варто озвучити своє "Ага!" на всі ПМ, ви зробили це замість мене :) Так що я зі спокійною душею знову поставила на аватарку рідну фотку - а чим я за ту Сару гірша ?! (жартую) :)
Звичайно, у кожного, хто ховається під чужими іменами і фотографіями, є на те свої якісь причини - але тих, хто нічого не приховує, це все-таки трохи неприємно дряпає, бо спілкування ведеться не на рівних умовах.
А за теплі слова дуже вам дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-02 15:03:31 ]
Тепер я розумію ще краще і Ваш вчинок. Бо я так і подумала, щось не так, і так не має бути. В цій ситуації - обидвом мало би бути дискомфортно. Може, тому, як мені здалось, ненав'язливо втрутилась, щоб звернути увагу. (Я лиш не здогадалась про Ваші мотиви). А взагалі, Грені, мене ця ситуація не те щоб дряпонула, я просто замислилась, а чи не є я аж занадто довірливою, а також відкритою для інших? Я зрозуміла, що те, що я вважаю життям, інші вважають грою. Мені потрібен час для переосмислення...