ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Cпротив
Образ твору Восени мені пишеться не так, як влітку.
Восени безпритульно і трохи щемно.

Я заглядаюсь на свою сусідку,
але поводжуся вельми чемно.
Не зупиняю її в парадній,
не домагаюся в ліфті тіла,
наче байдужий, ведусь порядно,
як джентельмен... А вона б хотіла!

Світ дістає, листопаде-брате,
дощем-самосієм із неба-олова,
словами, оціненими в карати,
що переповнюють вулик-голову,
спорадичним прагненням простоти,
марними спробами бути грубим
і одкровенням – допоки ти
не одречешся цієї згуби.

Восени мені пишеться, наче вперше,
з осторогою, з острахом, і – з бажанням!

Рибини хмар у небесну вершу
Запливають повільно, у славі й шані.
І дерева схиляються вздовж землі,
у падолисті – колючі й голі.

А мені, наче кисню, бракує слів,
що безмовно стоять поперек у горлі.

У цієї печалі нема розради.
І таке відчуття, наче віршам зрадив.

А сусідка...
Сусідка живе навпроти.
В її погляді зовсім відсутній спротив.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Зоряна Ель 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Юлія Набок-Бабенко 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-28 21:04:57
Переглядів сторінки твору 7633
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.452 / 5.88  (5.188 / 5.7)
* Рейтинг "Майстерень" 5.546 / 6  (5.224 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-28 21:50:11 ]
ну привіт, той_кого_давно_не було_чути))

з кожним новим прочитанням усе сильніше затягує настрій...
класно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-09-28 21:59:28 ]
привіт, та_яка_пише_ніжно_й_чуттєво!)
завжди радий бачити_чути_читати)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-28 22:10:58 ]
Якщо б йшлося про живописне полотно, сказала би - написано широким мазком - корпусно, зримо: "переповнюють вулик-голову", "Рибини хмар у небесну вершу / Запливають повільно"... цікавий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-09-28 22:14:07 ]
дякую уклінно.
дозволю спитати: а ви художниця? пишете картини? просто цікаво стало - не зовсім звичне порівняння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-01 19:30:13 ]
Відповідаю: живописом займаюсь і це моє хобі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-09-28 22:20:21 ]
сусідка, мабуть, теж практично не п"є. але з іншої причини )
ПС. картінка файна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-09-28 22:23:48 ]
угу. думаю, що так і є.
картінка самому подобаєцця)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-28 22:25:27 ]
Дякувати осінньому вітру, що заніс тебе сюди нарешті. Не дивлячись на спротив :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-09-28 22:30:10 ]
/розмазуючи сльози і соплі від потужного осіннього вітру/ га? шо-шо?
дякую, що заходиш) радий бачити) /на межі надможливостей все-таки долає спротив/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-29 00:28:07 ]
Ех, не пощастило з сусідкою... :( Але якщо квартира у багатоповерхівці, то не все ще втрачено: мають бути сусідки ще й знизу/зверху/збоку... (це я про розташування їхніх помешкань) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-09-29 00:59:20 ]
(розштовхуючи сусідок знизу/зверху/збоку) ну чому ж не пощастило....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-29 09:47:22 ]
О, як мене зацікавила та історія з Вашою сусідкою, Сергію! Так, що аж вирішив присвятити їй пародію:

http://maysterni.com/publication.php?id=67299

Прошу сприйняти з гумором. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-09-29 20:43:10 ]
сприйняв з гумором, Валерію.
думатиму над розвитком подій)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-30 07:57:43 ]
Дякую, Сергію!) Чекатиму з нетерпінням Ваших нових публікацій. І йду знайомитись ближче з Вашою творчістю, аби краще розуміти автора.
Зі щирою повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-09-29 09:53:30 ]
Доброго дня, шановний Сергію!
Дуже емоційно.
З повагою...
:-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-09-29 20:44:36 ]
дякую, Олександре!
з аналогічною повагою)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-09-29 09:55:03 ]
воно і не дивно, все-таки осінь - не така як літо :)) чудова цілісна композиція. не шкодить і аритмічність, навіть навпак - щось у цьому є. певно, характер ліричного героя :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-09-29 23:29:14 ]
ви так вважаєте? нє, ви так серйозно думаєте? - я про характер ліричного героя...
стосовно цілісної - певно, сперечатимусь, але то таке)
дякую, Ніко Новікова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-29 11:23:17 ]
Сподобались "Рибини хмар..." і закінчення.
У вірш треба вчитатись. Він як гойдалка, потрібно зробити певне зусилля, щоб налаштуватись з автором на один ритм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-29 11:25:13 ]
А тут немає одного ритму. Вірш - аритмічний. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-09-29 23:31:02 ]
саме так - аритмічний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-09-29 23:30:35 ]
сенкс вам. рибини хмар поки що й самому подобаються... /розгойдуючись/ чи надовго?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Савельєва (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 22:26:46 ]
Сподобалося про сусiдку))))Ну, просто цiкаво читати)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-03 20:11:10 ]
Ги знову розминулися...)
Я тут прам як ота сусідка в парадній, вже не знаю як напроситися...
Я чо не п'єш? наче ж не жарко...
Ай! лов'ю,
Ой! мідью...
ай ой ой ой ай а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-х!
Ну шо ше... шоб ми були у сімедесятих а не тут, і у гамереках а не тут, і ти грав би на гітарі і співав у великого мікрофона а не читав вірші, і нам боло б до 20-ти а не за 30-ть, то я б ше мо в тебе ліфчиком запустила, з поваги до твої творчости... У сімидесятих були такі смішні ліфчики )))
Короче розмічталася я щось...
Ти цей і правду заходь я та-а-ак чекатиму )
Люблю
Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Строкань (М.К./М.К.) [ 2012-06-11 10:25:06 ]
класно. І сусідка наче знайома)