ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2025.07.20 18:01
Гірка і чорна, ніби кава, п’ється ніч.
У ній себе від смутку не сховати.
Розчинить трохи час думок на чашки дні.
Неспокій кличе в стрій нічної варти.

І я в молитві щирій світлом проросту.
А світ мене повторить раз по разу.
Підкину місяця монету зо

Євген Федчук
2025.07.20 14:49
Бажання бути вище від усіх
У москалях ще з давніх пір сиділо,
Коли вони з боліт своїх гляділи,
Як живуть люди в землях у чужих.
Щоб жити так, то треба щось робить.
А їм же лінь, тож брехні і пускали
Про те, чого не знали і не мали.
І в брехнях тих

С М
2025.07.20 07:19
Ніби в танці із моря зринув
Їх військовий галеон
Дикунів підкорити
І палацом у сяйві сонць

Був сей берег Монтесуми
Із листям коки золотим
Довгі зали з таємницями

Віктор Кучерук
2025.07.20 06:38
У пошуках щастя земного,
Від міста іду до села, –
Устелена терном дорога,
Між глодом густим пролягла.
Дивлюся під ноги й навколо
Невтомно спрямовую зір, –
Здається – ходжу я по колу,
Раз бачу щодня до цих пір

Володимир Бойко
2025.07.20 01:17
Мода на патріотизм стає модною так само, як донедавна мода на зраду. Люди, що з якогось дива зараховують себе до когорти великих, мають схильність до дрібного паскудства. Писаки, що довго і марно претендують на визнання власної геніальності, в очік

Артур Курдіновський
2025.07.20 00:48
Назустріч снам запрошує мене
Не виправдана дійсністю надія.
Я знов будую речення складне,
Здогадуючись: кожний гість – месія.

Побачу сяйво – синє, крижане,
Йому червоне – явна протидія.
Гарячий колір високо стрибне…

Борис Костиря
2025.07.19 22:05
Лунає крик зозулі з тої далі,
Де ти живеш в надії та печалі,

Де розчинились мрії і думки,
Де йдуть назад змарновані роки.

Я продерусь крізь зелень живодайну,
Крізь сумніви стривожені і давні

Юрій Лазірко
2025.07.19 19:28
от і все
набігались думки за правдами
та кляп у роті замість лірики
утрати стали непоправними
і слів нема на панегірики
зі сходу дме есересер

приспів:

Юхим Семеняко
2025.07.19 18:35
Під мостами клошарами Франції
Розглядались державні вакансії.
А не в офісах десь.
Ви чогось боїтесь
Під мостами пожити у Франції.

Непогане життя у Валенсії –
У народу є пільги та пенсії.

Світлана Пирогова
2025.07.19 11:15
Зранку до вечора сонячні мандри
ллються промінням, лоскочуть теплом,
створюють літній на згадку альбом.
Хмари біліють - розв'язані банти.
Сукня небесна в палітрі відтінків,
ніби прасована ніжна блакить.
Персик пахучий медами п'янить,
а від крисан

Ірина Вовк
2025.07.19 10:32
Літо – по літі… По лІтах – літа…
Човник пливе. Зелен-хвилечка грає!
Хай не минає година свята,
Хай не минає…

Стежечка в житі – тужніють жита…
Зірка твоя мерехтить – не згорає…
Хай не минає лиш бутність ота,

Віктор Кучерук
2025.07.19 08:13
Яри прохолодні
У нас, де завгодно,
Злякають імлою
Когось вслід за мною.
В яру, як годиться,
Завжди багновиця
Та ще таємниця,
Мов мрія, ясниться...

Артур Курдіновський
2025.07.19 02:25
Сумний полон смарагдової тиші
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.

Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,

Борис Костиря
2025.07.18 22:16
Ця жінка погубить мене.
В подвір'я забуте й сумне

Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.

Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить

М Менянин
2025.07.18 21:34
Встала думка українця
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.

Смерть йому нести не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,

С М
2025.07.18 17:00
Рештки волосся випадуть геть
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?

Артур Сіренко
2025.07.18 16:08
Таїна дерев і повітря
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –

Іван Потьомкін
2025.07.18 13:17
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник. Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент

Ігор Шоха
2025.07.18 10:02
А наші предки мали на Русі
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.

***
А косолапе рижого не чує.

Віктор Кучерук
2025.07.18 05:15
Треба вірити в краще,
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.

Олег Герман
2025.07.18 02:18
Психологія – не математика. Вона не оперує догмами чи аксіомами, а радше є широким полем для досліджень, гіпотез та інтерпретацій людської поведінки. Саме ця гнучкість, на жаль, створює благодатний ґрунт для маніпуляцій та спекуляцій, особливо в просторі

Олександр Буй
2025.07.17 22:21
Моя спокуса і мої вериги.
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.

З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,

Борис Костиря
2025.07.17 21:35
Місто-привид, в якому втонули серця,
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.

Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу

Євген Федчук
2025.07.17 20:44
Вже сонечко до заходу хилилось.
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги

Ігор Герасименко
2025.07.17 18:25
Ні порічки, ні Марічки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.

Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки

Вячеслав Руденко
2025.07.17 11:43
Серед стерні, що вицвіла в борні
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,

Віктор Кучерук
2025.07.17 06:25
Перегріте сонцем літо
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.

Юрій Лазірко
2025.07.16 23:14
Ледь прозора нитка з поділкою між -
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.

Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас

Юрій Лазірко
2025.07.16 23:11
Згубило небо слід амеби в краплі
і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.

Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.

Борис Костиря
2025.07.16 22:04
Це вже ніколи не повернеться,
Немає вже шляху назад.
Минуле відлетіло з вереском,
Немов грайливий зорепад.

Ці усмішки і сльози намертво
Вросли в минуле, як трава.
Укрились листям рухи й наміри,

Устимко Яна
2025.07.16 20:28
з горішка човник хлюпає веслом
і довга тінь між хвилями і дном
і те весло до дна – як перевесло
гойдає сонце глибоко на дні
весняні ночі теплі літні дні
й передчуття «от-от» – аби не щезло

з горішка човник брижі на воді

Ігор Терен
2025.07.16 20:21
А деякі сліпі поводирі,
не маючи душі, явили тіло
і... пазурі
на тому вівтарі,
куди нечистій силі закортіло.

***
А шулеру політики не треба

Ольга Олеандра
2025.07.16 09:43
Ти програєш, я виграю.
Що з цим підходом нездорове?
Чи ми з тобою у бою
списи схрестили гарячково
і має хтось перемогти,
а інший, здоланий, програти?
А переможець святкувати
«поБеду» бажану свою,

С М
2025.07.16 09:00
Коли матуся відмовить усім на запрошення
І сестрі вашій батько розжує
Що ви втомились від себе і власних утотожнень
Запрошую, королево, міс Джейн
Чи зайдете, королево, міс Джейн

І коли квіткарки зажадають виплати за кредитом
А троянди їхні відпахт

Віктор Кучерук
2025.07.16 08:51
Непереливки без жінки
Стало жити козаку, -
Сивиною павутинки
Засріблилися в кутку.
Вкрилась плямами підлога,
Як і скатерть на столі
І, неначе чорний погар,
Пил з'явився скрізь на склі.

Борис Костиря
2025.07.15 22:32
Новорічні іграшки в середині травня -
що може бути абсурдніше?
Можна кожен день починати
як Новий рік.
Новорічні іграшки лежать
як свідчення швидкоплинності
часу. Вони лежать
у бетоні, у піску,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Равлик Сонний
2025.06.25

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Інша поезія


  1. Олександр Гора - [ 2013.04.23 21:25 ]
    Вiн поряд
    Мій друже.,
    Я пливу крізь пил віків,
    І клавіш спалених мною мостів,
    До ранкового променя...
    Але, я не прошу пробачення...
    Молитвою Богові шану - вдячний Йому
    Знайшовши те, чого заслуговую.
    Спалахом в небесах
    Осяянно невинності дах...
    Увійду в свої надра - глибокосочисті світи,
    В них - Земля, що запрагла родючости.
    Споконвіку нема там провини,
    Де в любовi злились половини...
    Наповнюю чашу грудей Милосердя
    Припливом Його незліченних дарів,
    Щоб вилити їх в океан світів ...
    Ось йду крізь пил доріг,
    Не спалюючи останній міст...
    Подорожую рікою по життю,
    І за глеєм туману - ранком,
    Вічності промінь обов'язково зустріну.
    Мiй День Народження - посміхнуся Щастю!
    I, наче води розталі,
    Життєдайнoсти Рай обійму...
    Друже, коли дійдеш - до крайньої межі,
    Про Його муки пригадай,
    Він поряд завжди -Той,
    Кому ти не байдужий.
    Його страждання і за тебе, друже.


    Рейтинги: Народний -- (5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  2. Юлія Марищук - [ 2013.04.23 10:01 ]
    ***
    кажеш
    оця втрата відчуття проминання часу -
    найкращий спосіб
    залишитися у вічності
    кажеш
    колись
    пригадуватимемо це чекання
    але не скоро
    бо поки будемо зайняті іншим
    зайняті одне одним втіленням
    мрій бажань думок і снів
    що зараз назбируються
    щоденним сьогоденням
    де стільки всього
    нам пережити разом
    провідчувати разом
    кажу
    найкращий спосіб
    залишитися у вічності -
    оце безупинне знаходження
    неминуче знаходження
    оце входження в себе через
    твій неймовірний погляд
    через контур чуттєвих губ твоїх по якому я
    тисячу разів за добу
    провожду думкою
    ніби намагаючись розповісти
    собі знову і знову
    скільки ж в губах цих
    вічності
    яку ми обоє
    шукали



    23.04.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.33)
    Прокоментувати:


  3. Михайло Десна - [ 2013.04.23 01:45 ]
    А вам?
    Звичайна кавалькада нецікавих ста подій -
    ну просто рівнобедрений нав'язливістю стрій.
    Чомусь цивілізації закон -
    мобілізації тон.

    І хочеш "відпроситися", і тичеш хабаря...
    Але, як не обурюйся, - лише до вівтаря.
    А тільки-но вмикаєш мікрофон -
    мобілізації тон.

    За писарем сценарій - між сюжетом і творцем.
    Як часто автор твору не твоїм живе лицем?
    Лишається чинитися взнаки...
    Як не - в "тире", то - в "лапки".

    Обридла вакханалія чужих перипетій
    воює не без успіху з форпостом інших мрій.
    Виснажлива триває боротьба...
    А вам цікаво хіба?


    23.04.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (2)


  4. Юлія Марищук - [ 2013.04.21 22:57 ]
    ***
    мені наснилася твоя долоня
    твоя тепла долоня в мене на животі
    я прокинулась і пішла з нею у світ
    і світ знав світ бачив світ
    ішов до нас на паломництво як
    до своєї найбільшої святині
    спочатку тендітний метелик
    тонкими своїми крильцями
    лоскотав твої пальці
    і я відчувала лагідний жар
    від кожного поруху
    потім маленьке сонечко
    червоне сонечко в шість чорних цяток
    гладило пестило нас
    кумедно перебираючи лапками
    і десь узялась в нього сила
    зірватись в повітря
    й зникнути між дерев
    навіть стрункий молоденький бук
    напершими зеленими пагонами
    пригортався напитись теплом
    сором'язливо так пригортався
    ніби уперше скуштувавши
    квітневого сонця на смак
    й на радощах не знав де подітись
    і просто чекав того хто притулиться
    до налитого соками стовбура
    аби поділитись любов'ю
    поки блаженний день догорав
    а я пішла далі
    пішла не озираючись
    у вечір у завтра в життя
    пішла з твоєю долонею
    з твоєю теплою долонею
    в мене на животі


    21.04.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.33)
    Коментарі: (2)


  5. Василь Роман - [ 2013.04.21 17:18 ]
    Аве, Львів Лева!

    Аве! Львів лева!
    …до ран вам, яничаре,
    Бермуди та Канари!
    так самогон в Миколи
    дунь умора!!!
    Париж - а сапсан літав,
    О дуб хитав - оман туман!
    Досить! а шило кололо… оль –оль…око!
    Лишатись? Одна мутна мова тих,
    будова тіл - нас!
    …пасажира парому нудило!
    ким? в нього маска тирана!
    кати дум, ребер, а чин я мав – народ…

    Авель вів ЛевА!


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (2)


  6. Василь Кузан - [ 2013.04.21 15:59 ]
    Сито вічності

    Виливаю життя на мілке сито вічності.

    Цівочки років
    Розтікаються по площині і
    Групуються.

    Спочатку крізь дірки просочується
    Дитяча здатність дивуватися
    І вміння радіти.

    Зрілі почуття, ніби желе,
    Закупорюють отвори.

    Вони тримаються купи,
    Обмінюються енергією,
    Чіпляються за повітря,
    Гронами крапель
    Звисають
    Знизу.

    Ніби у руках золотошукача,
    У ситі залишаються
    Кристали чистого розуму,
    Зерна пам’яті,
    Хмаринка душі
    І відчуття болю.

    Вічність не відпускає їх у невідомість,
    Бо саме вони
    Є результатом нашого досвіду
    Самовдосконалення і праці,
    Любові і
    Вмирання.

    21.04.13


    Рейтинги: Народний 5.75 (5.54) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (8)


  7. Михайло Десна - [ 2013.04.20 13:23 ]
    Start/stop (engine)
    Я ж тобі,
    я ж тобі звідусіль...
    Я ж тобі,
    я ж тобі для дозвіль
    обіцяв автомобіль!

    Ексклюзивний імпортер -
    сміттєзвалищанських сфер
    АвтоАЗ "СССР"!
    Не звертай уваги ти,
    що роззявлено роти
    на... передній привід би.

    Я ж тобі,
    я ж тобі, наче хміль...
    Я ж тобі,
    я ж тобі ще з весіль
    обіцяв автомобіль!

    Бачиш, ми тепер "круті":
    нам безмежно заздрять ті,
    хто лишився "на хвості".
    Нумо, з вітерцем... Егей...
    Пару б коней (чи людей),
    то із транспортом - ОК!

    Ти ж мені,
    ти ж мені клявсь, як міль...
    Ти ж мені,
    ти ж мені під кадриль
    обіцяв...
    обіцяв
    а в т о м о б і л ь!!!


    20.04.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (4)


  8. Олександр Гора - [ 2013.04.19 10:44 ]
    ***
    Коли ми поряд, як дiти...
    Все здається краще.
    Зараз я знаю, бо зрозумів -
    Нам бути судилося - разОм!..


    Рейтинги: Народний -- (5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  9. Михайло Десна - [ 2013.04.18 23:03 ]
    Суші

    Чого ж ти витріщивсь, юначе!?
    Світлина я.
    І я... подобаюся.
    Значить,
    як на facebook,
    я - Мавка чарівна.
    А ти...
    Ти - лайк. Ти - очі, сповнені вина -
    вина бажання.

    Напишеш коментар -
    я так люблю читати оди.
    Комп'ютер вимкнеш -
    не тепер, так згодом!
    А я - світлина та,
    що видалить хазяйка чи схова
    (у неї, звісно, на мене права -
    нема питання!)

    Зараз
    ти розглядатимеш мене,
    бо я існую.
    Я тим живу, що погляд твій чарую.
    І ти все знаєш:
    сороміцьки заздритимеш вдома.
    Бо Мавка - чарівна!
    Бо замість крапки - кома...
    Свята на мрію кома.

    Напружився?
    Тобі нестерпно коле око?
    Реальність поруч...
    Ненароком
    втручається, вербує, сушить душі.
    Смакуй мене...
    Підписано:
    "Сподобалися суші..."


    18.04.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (6)


  10. Юра Товмач - [ 2013.04.17 19:54 ]
    Гармонія


    Простір без межі і краю
    Доторкаю –аю-ою
    Час вмістилища із раю
    Розтуляю-яю-лляю
    З шовкопряда ореолом
    Морем, морем - океаном
    За світами із туману
    Шовковію-в –ію
    Променію й спопеляю
    Дію-ію в протидію
    Знаю-з нею-зігріваю
    Від арію-зрію-візувію
    Вибухаю-вибух-аю
    Нею –в-неї-я лілею
    Мить із миті вибираю
    Вічність з вічності стихії
    Діамантовії-її в тілі
    З лілії меланхолії
    Відчуваєш, знаєш і не знаєш
    Думку її наганяєш й знаєш
    Прозріваєш, осягаєш
    Мікромакрокосмонієш
    Ще серцеве рево поглинаєш
    В п’ятки серц опускаєш
    Інь і Янь і Янь у Їнь
    Вічлевість із вічності
    У вічність…


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  11. Михайло Десна - [ 2013.04.16 23:25 ]
    Правда-правда
    Зайшли у гості юності посли
    (зо три години у мене були)...

    Ой правда... Правда... Правда-правда:
    сьогодні-вчора, вчора-завтра!

    Молились разом юності моїй,
    згадали кожну із юнацьких мрій...

    Ой правда... Правда... Правда-правда:
    сьогодні-вчора, вчора-завтра!

    Насвистував нам диригент октав -
    я вірчі грамоти свої вручав...

    Ой правда... Правда... Правда-правда:
    сьогодні-вчора, вчора-завтра!

    Сміялись до зволоження повік,
    пробачили мій величезний вік...

    Ой правда... Правда... Правда-правда:
    сьогодні-вчора, вчора-завтра!

    Зайшли у гості юності посли...
    до чого ж гості гарними були!

    Ой правда... Правда... Правда-правда:
    сьогодні-вчора, вчора-завтра!


    16.04.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (4)


  12. Сашко Шкурупій - [ 2013.04.16 18:34 ]
    Якщо завтра гаплик усім
    Якщо завтра гаплик усім
    Хто буде дивитись
    На химерні лінії долонь
    Небесних, мріючих,
    Хто буде митись
    У сяйві Сонця
    Від щоденного бруду
    Скорюченних вулиць.

    Хто запхне своє «я»
    У далеке місце
    Заради правильності
    Заради, чогось
    Що сліпі звуть «життя»

    Якщо завтра гаплик усім
    То поставте мені самогон
    І я буду вважать себе
    Людиною
    При цьому як стара свиня
    Купаючись у калюжі лайна
    Не буду ні кого обзивати
    І злитись теж не буду.

    Проміняйте свої мрії
    на ще один сірий день.
    Павутину сну.
    Нікчемності.
    І назвіть це мистецтвом
    У якого немає
    ні рими
    ні душі.


    Рейтинги: Народний 5.5 (0) | "Майстерень" 5.5 (0)
    Прокоментувати:


  13. Сергій Сірий - [ 2013.04.15 14:48 ]
    * * *
    Одрізав я неба смужку
    і подарував тобі на щастя,
    аби ти могла пришити її усмішкою до своєї долі.
    Я розкроїв яскравого літа шматочок,
    узявши ситець польових квітів,
    і для тебе веселими промінчиками сонця
    зшив чарівну сукню із ніжних пелюсток.
    Візерунки грайливої веселки
    я вишив на ажурних крильцях мрій твоїх,
    аби осяйністю своєю радувала погляди зустрічних,
    але лише моєю була ти…


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.48) | "Майстерень" 5.25 (5.38)
    Коментарі: (2)


  14. Оксана Єфіменко - [ 2013.04.14 21:32 ]
    Камінь
    політ каменю
    над ненависною травою
    над сухоплетом
    я зображу тобі

    колись я лежала біля дерева
    наді мною було гілля
    на гіллі зріли грушки
    зривалися і падали вниз
    щоби гнити в траві
    у сухоплеті волосся
    біля каменю тіла мого
    я дивилась
    і майже не бачила
    як росте моє тіло

    політ каменю
    над кожним листом
    і водою
    я зображу тобі


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  15. Флора Генрик - [ 2013.04.14 19:29 ]
    Іронічне(Забула все)
    Забула все,
    мандрую крізь життя
    без почуттів,
    загублена у віршах.

    Навколо світ,
    мов райдуга цвіте,
    його ж дитя
    метро лиш знає
    й риму.

    Кімнатний рай,
    а в нім, окрім стіни,
    найголовніше -
    тиша,
    тиша, тиша…

    Вона мене на крилах
    віднесе
    і заримує сумніви
    густіше.

    Гіркі хвилини
    втраплять у верлібр,
    мов карасі,
    запечені в сметані.

    А я закрию очі
    і вкраду
    картинки,
    наче яблука в саду...


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (6)


  16. Юлія Марищук - [ 2013.04.14 16:54 ]
    ***
    хочу ділитись з тобою усім
    краплями що тарабанять по підвіконню
    пугуканням сови яка не знати де заховалася
    запахом мокрої землі залежаного листя
    першої зелені що пробивається
    проривається соками
    в цю ще невіджиту в цю
    запізнілу сірість
    сміхом дітей на гойдалці
    ранковою лінню яку не хочеться
    випускати з ліжка
    шишками з ялин навпроти моїх вікон
    різьбленим Довбушем на стіні
    вас навіть звати однаково
    перестрибуванням через калюжі поки на них
    розходяться тисячі кіл
    рясних і спокійних кіл -
    весняний дощ зовсім як я мрійливий
    сонцем ще таким боязким
    таким ненахабним
    але дедалі теплішим
    дедалі ніжнішим
    таким всеохопним як моє бажання
    ділити з тобою всесвіт


    14.04.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.33)
    Коментарі: (1)


  17. Юра Товмач - [ 2013.04.13 18:50 ]
    Білизна


    Білизна на розі ямки з щічок
    Піка льоду прози з меду
    Злетів сніжок впаши біля ніжок
    Твойого злету на мою планету

    Вакуумного древа за вікновим ліжком
    Марево цукатів кленотари із каштанів
    Полишаю самотінь я тишком-нишком
    І гудуть все бджоли солодом тетанів

    Вологі язики вивчають гірські піки
    На вершинах для лавини з неба
    Поглинає в себе із любові ліки
    Кантовим апостеріорі ця морфема


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (1)


  18. Олена Рибка - [ 2013.04.13 11:09 ]
    Так почути
    Запитуючи, чи читаю Гельдерліна,
    Він прагне почути «так». І кажеш «так»,
    Пригадуючи третій курс університету,
    Запаморочливий головний біль і шурхотіння
    Пожовклих сторінок у півтемряві бібліотечної зали.

    Коли я була дитиною, Бог рятував кожну мить:
    Від невідворотності болю, від палахкотіння слів,
    Від шаленств віровчення і чистилища розплати
    За невивчені уроки історії й істеричні читання:
    А однак усе, що триває, постає завдяки поетам.

    І в німому запитанні «що є мисленням?»
    Постає зачудування найневиннішим заняттям,
    Яке відсвічує у півсні чужими словами,
    Перекладеними на мову твоїх пальців,
    Якими вчитати можна, не знаючи шрифтів Брайля,
    Всі неспроможності мови, всі нестримності плоті,
    Всі непроминання поглядів і недоречності поезії.

    І найнебезпечніше благо, проходячи через горнило
    Горла, горлицею всідається на губи, що шепочуть
    «Так», не чекаючи на запитання про Гельдерліна.


    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (1) | "М. Хайдеггер. Гельдерлін та сутність поезії"


  19. Василь Кузан - [ 2013.04.12 19:20 ]
    Про шкідливість вживання великої кількості алкогольних напоїв (типу – коньяк) для психоемоційного та
    Про шкідливість вживання великої кількості алкогольних напоїв (типу – коньяк) для психоемоційного та фізичного стану чоловічого організму в умовах загальнонаціональної економічної кризи, повної зневіри та масових розчарувань, а також у день тимчасового нерозуміння (сварки) з коханою жінкою

    вірш:

    Я с-с-сьогодні сх-схожий на с-с-свиню,
    А св-св-свиня сміється, о!
    Ніби пані.

    12.04.13


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (9)


  20. Юра Товмач - [ 2013.04.12 08:59 ]
    Обкладинка


    Пікантна, «чілі», лагідна
    Ти – хамелеон у монооправах
    Манірність твоя трьохвимірна
    А філософія життя в окалинах
    Бездоганну маєш ідеальність
    Ти - жорстка сентиментальність
    Суцільна картотека з утопії
    Ти - амазонка клоустрофобії
    Ти пізня постмодерністка
    Заслана псевдоатеїстка
    Ти витончена словорубка
    Ти філка, а може ж і фобка…


    Рейтинги: Народний 5.25 (0) | "Майстерень" 5.25 (0)
    Прокоментувати:


  21. Юлія Марищук - [ 2013.04.10 19:04 ]
    ***
    дивися на мене
    отой твій погляд з екрану
    найніжніше
    що коли-небудь доводилось бачити
    дивися дивись так на мене ще
    як засинаю
    мовчазними губами підспівую
    нашій з тобою пісні
    то ж буде перша
    наша з тобою пісня
    дивися на мене
    як думаю мрію
    як обіймаю тебе уві сні
    як відсуваю штори впускаючи
    найперше світло
    дивися на мене
    бачиш пальці свої на моєму лиці?
    торкаєш його і здається ніби
    маленькі сонячні зайчики
    танцюють і сиплеться радість
    з їхніх завжди усміхнених заячих вуст
    а сонце все вище а тіні
    тіні все меншають
    бачиш як час скорочує відстань?
    і ще один тиждень і ще
    просто дивися на мене
    дивися на мене



    10.04.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.43) | "Майстерень" -- (5.33)
    Коментарі: (7)


  22. Юра Товмач - [ 2013.04.10 07:18 ]
    Наснилась


    Притулилися лиця у снах полуничних
    З морозива губи кусаю твоїм я міжряддям
    Доторком плеса тендітних думок я невинних
    Зомліваю тебе у стернах осоту з кохання

    Крила піднялись у мить опустившись
    Зі швидкістю світла відірвалась землі
    В плеяді галактик моя діва з’явилась
    В телескоп розглядаю я зорі твої

    Твій зоряний промінь мене осліпив
    І вічність в душі немов оселилась
    Яріє субстанцію, і тіло ліпив
    Летючою в сні ти сьогодні наснилась

    Струменем дощ, рябіє коромисло
    Павутина огорнула нас в лещатах перини
    Мабу’дь то снігами у квітні пороблено
    Мабу’дь то з колисок заметілі дитини


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  23. Олександр Гора - [ 2013.04.09 03:10 ]
    Сказочный сон...
    Струится из сердца любовь, как большая река
    И в небесах Луна говорит со звездою.
    «Она тебя любит!» — шепчут мне облака,-
    «И будет вечно с тобою.»
    Мы сок пожеланий в бокалы нальем,
    Мы счастливы здесь, с тобою вдвоем,
    Купаемся в радости и любви,
    Глаза от счастья сияют твои.
    Прошлое кануло в небыль, его не осталось,
    На весеннем лугу ты собираешь цветы.
    Радостью ласково мне улыбаясь...
    Может мне все это снится?
    Поцелуй, будто сказочный сон...
    Нас не вино пьянит, а счастье!
    Сердца поют как птицы - в унисон!


    Рейтинги: Народний -- (5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  24. Борис Костиря - [ 2013.04.08 15:39 ]
    * * *
    Космос плаче
    на зелені груди Землі
    серце космосу
    сміється та розбризкує
    свою вогняну кров
    на галактики
    по його артеріях
    пульсують
    метеорити й астероїди
    космос цілує
    геніїв планети
    блакитними губами
    розсипає в їх головах
    родюче насіння
    з якого колись виростуть
    золотоокі квітки

    Липень 2003


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.44) | "Майстерень" 5.25 (5.43)
    Коментарі: (1)


  25. Борис Костиря - [ 2013.04.08 15:29 ]
    * * *
    Дівчинка йде стежиною,
    Одягнена в платтячко з місячного серпанку.
    Місяць постелить їй постіль
    І заграє симфонію містичної сопілки.
    Місяць — дуже великий вигадник.
    На що він тільки не здатний!
    Це сам чорт у білому вбранні,
    Хитрий, лукавий, але мудрий.
    Він посилатиме зі свого холодного трону
    Солодкі сни дівчинці.
    У хороводі ніжнолицих хмарин
    Він танцюватиме вальс ночі.

    27 листопада 2003


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.44) | "Майстерень" 5.25 (5.43)
    Прокоментувати:


  26. Борис Костиря - [ 2013.04.08 15:43 ]
    Гарматні очі
    Гарматні очі
    Цілими роями
    З’являються мені вві сні.
    Вони вповзають у душу
    Холодними упирями.
    Гарматні очі
    Пропаще та приречено
    Вибухають в душі.
    Вони прибивають мою душу
    Іржавими цвяхами
    До скелі німоти.
    Вони поселяють пустку
    В моє оазове серце.

    18 грудня 2003


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  27. Борис Костиря - [ 2013.04.08 15:59 ]
    Сонце в крові
    Моя кров заклято вибухає сонцем,
    Сонце заклято вибухає моєю кров’ю.
    Я здіймаю до сонця камінь,
    Який котиться проклято назад
    У мою душу і може її загубити.
    Цей чорний і волаючий камінь
    Я так би хотів розтопити
    В скривавленому сонці.

    19 грудня 2003


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.44) | "Майстерень" 5.25 (5.43)
    Прокоментувати:


  28. Борис Костиря - [ 2013.04.08 15:41 ]
    Горе моєї коханої
    Я хочу випити все твоє горе, кохана,
    Я здатен його помістити в душі.
    Воно роз’їдатиме наскрізь мене.
    Це горе блукатиме привидом,
    Що не може потрапити до потойбіччя.
    Воно шкутильгатиме
    Неприкаяною дитиною.

    19 грудня 2003


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.44) | "Майстерень" 5.25 (5.43)
    Прокоментувати:


  29. Борис Костиря - [ 2013.04.08 15:50 ]
    Старий годинник
    Старий годинник
    Тишу колише.
    Дивиться в спокій
    Меланхолійних хмар.
    Старий годинник
    Залоскочує стіни,
    Щоб їм наснились
    Кольорові сни.
    Годинник вистукує
    Ритм свого серця.
    Годинник блимає
    Карими очима печалі.

    20 березня 2004


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  30. Борис Костиря - [ 2013.04.08 15:06 ]
    * * *
    Я впився поглядом у небо,
    Пооране фіалковим плачем.
    Я проламую кригу тиші,
    Яка не дозволяє мені чути
    Приречену симфонію троянд.
    Кожна зоря запліднюється нектаром,
    Принесеним з яблунь мого саду.
    Зорі падають на землю,
    Спалахують і перевтілюються
    На чарівні жар-птиці.
    Чи можна виплакати
    У груди Всесвіту
    Усе криничне страждання?
    Чи можна посіяти в полі безмежжя
    Зерна кульбабових надій?
    Вибухає журба тополина
    Бездонністю журавлиних доль.

    21 лютого 2005


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  31. Борис Костиря - [ 2013.04.08 15:11 ]
    Трояндовий голос
    Голос троянди хоче мене доторкнутися,
    А я хочу його поцілувати.
    Я хочу взяти його в долоні
    І пригорнути до себе.
    Трояндовий голос глибокий,
    Мов криниця космосу,
    В яку падають
    Живі людські сльози.

    31 квітня 2006


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  32. Василь Кузан - [ 2013.04.08 10:18 ]
    Тлумачення сновидінь

    Пуп’янки твоїх цілунків
    Розцвітають дивним цвітом
    Орхідейним.

    У молитву
    Заплітаю грішну думку
    Приворожену тобою.

    За водою
    Упокорено пливу.

    Не обожнюю, а більше:
    Ритуальне поклоніння
    Вимальовую на сонці.

    Сонні ранки напливають
    На холодний берег ночі,
    Злизують
    Із неба сіль.

    Тіні Фрейда незбагненно
    Вписують мене пастельно
    У картини
    Пікассо.

    08.04.13


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (12)


  33. Юра Товмач - [ 2013.04.06 19:04 ]
    Скальпель то є зброя?





    Онде-де, то – вони?
    дикуни?
    та ні,
    то зоря’ небес
    зірка наша рятівна
    Одна Єдина
    Наша Медицина
    Вона - то є Ти!!!
    а
    ще - вони...
    з давніх тих давен
    і повсяк час
    думає
    за
    нас,
    й
    за тих,
    хто думати не хоче...
    сам собі не допоможе
    недолугою рукою
    відчиня
    це
    немовля світів
    науки
    і
    кладе собі
    на руки
    піцу в майонезі
    із тієї
    піцерії
    дороговказ
    до хіміотерапії
    чи може
    фітотерапії
    чи все ж
    імунотерапії
    алеж,
    масаж...
    то
    не
    міраж,
    а
    лиш
    спланований
    і
    організований
    фото антураж
    світлини
    тієї
    спини
    і
    талії
    із давньої Анталії
    мудреців
    тії
    науки
    Авіцен та Гіпократ
    Зачинателі,
    Мужі!
    в руки взяли
    ті
    ножі!
    різати
    й
    колоти стали
    дозу
    для наркозу
    щоб
    мовляв
    не так боліло
    ай-я-я-ай!
    чули струм
    той
    зойків
    але
    терпіло…
    мусило,
    пожити трішки ще хотіло…
    час далебі не стояв...
    мовляв
    схаменіться
    й за голову візьміться!
    поміркуйте й зацініть
    ви ноу-хау
    Скальпель?
    а…
    Амосов?


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  34. Юра Товмач - [ 2013.04.06 19:54 ]
    Г...багно




    Іду на вибори, чи може я не йду, що ж робити , мда…

    Не будь занозою свого життя!

    А будь його щасливою підковою, створи себе

    Будь ковалем у кузні «Україна» і все буде’



    Для чого це? Всі кажуть мні

    І не відчувають, що по саму шию в цім г…багні

    Пірнули з головою й пірнатимуть надалі

    Як тобі таке цунамі…



    Не будь г…багнюкою все байдужість проявляючи

    Потім винних завжди ти шукаєш, навкруги волаючи

    Чому усе таке ніяке, й не пахне а смердить мов - «та»

    Повір якщо не ти - то інші і довга ще рука - «та»



    Тому тоді і не шукай і не волай

    А просто пізнавай

    Всі солодощі того г…багна

    Від чого в роті гіркота…


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  35. Юра Товмач - [ 2013.04.06 19:50 ]
    Сіно


    Нестримно у небо здійматися?
    На крилах із мрій?
    Можливо несправжніх?
    Можливо болючих?
    Ні!
    Вбезтямі у сіні кохатися!
    У скиртах нічних!
    Можливо колючих а можливо і ні…
    Липневим промінням пройматися?
    Із домішками медових цілунків?
    Заборонених? Днем і в Ночі?
    Так!
    В судомах тобою купатися!
    В блаженній солодкій росі…
    Я буду постійно в тобі!
    На голій і теплій землі…
    По черзі ми будем знущатися?
    Можливо ще більш оголятися?
    Можливо і цілуватися?
    Мабудь!
    Після цього у хащах ховатися!
    На очі батькам не траплятися!
    В таємниці тримаючи - ті скирти нічні…
    Можливо колючі, а можливо і ні…


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  36. Юра Товмач - [ 2013.04.06 19:19 ]
    Світовий хаос чи психодинамічний гіпноз


    Заварив я кави
    Сів до клави
    Тисну на капслок
    В світі
    Шок
    Хаос
    І
    Паніка
    Як
    Із
    Доленосного
    Титаніка
    Що
    Пішов
    На
    Дно
    Від
    Свого
    Надмірного
    Лібідо…
    Де
    Ж
    Обіцяні
    Комети
    Аверс
    Реверс
    Хвостатої
    Монети.
    Вже
    Опівніч
    На планеті.
    Де розмазане
    Полярне
    Сяйво
    Над
    Українськими
    Степами
    Девятнадцятиповерховими
    Мазанками
    Й
    Хатами
    Де
    Ваш
    Катаклізмовий
    Апокаліпсис,
    Армагедон
    І
    Астероїд-
    Для
    Страху
    Він
    Стероїд,
    Для
    Сонця
    Він
    Мала планета,
    Для
    Мародерів
    Дзвінка
    Банкнота,
    Для
    Бегемота
    Це
    Антикалорійний стрес,
    Для
    Корупціонера
    Це
    Випробовування
    На
    Міжгалактичний
    Прес…

    А для
    Тебе
    Що
    Це?

    Історія
    Сюжету
    Про
    Земну
    Орбіту,
    Чи про
    Переддень
    Ранкового
    Головного болю
    Перегару
    Й
    Холодного
    Моноліту…
    Щож,
    Наразі
    День Новий
    А
    Парад Планет
    Старий
    І
    Все ж
    Залишив
    Він по со’бі
    Слід…
    Хоча
    І
    Кволий...
    Незначний…


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  37. Юра Товмач - [ 2013.04.06 18:04 ]
    Томущо


    Чому горять зорі
    Бо є ти у мене
    Чому світить місяць
    Бо є я у тебе
    Чому сліпить сонце
    Бо то ти а не сонце
    Чому над нами небо
    Бо то янголи над нами
    Чому трава зелена
    Бо неї ступають твої ноги
    Чому вода мокра
    Бо наші очі сповиті морями
    Чому вітру не видко
    Бо торкаю твій подих
    Чому вербе гнешся
    Бо слухаєш мій погляд
    Чому Дніпро стогнеш
    Бо бачимо наші голоса
    Чому соловейко співає
    Бо тепло торкає наші серця
    Чому музика грає
    Бо в колисці хтось плаче
    Чому обручка на то’бі
    Бо кохання спокою не знає
    Чому ти мене кохаєш
    Бо не бачимо життя наосліп
    Чому ти стала моєю
    Бо життя то є казка...


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  38. Юра Товмач - [ 2013.04.06 18:10 ]
    Моя ти бабо


    Посадив тебе я біля себе
    Милуючись красою
    Обливав кору водою
    Наливалася росою
    Безвільні помахи вустами
    Піднімали вії й опускали
    Свавільні постріли очима
    Поїли копоті в туманах
    Невинні витівки думками
    Полонили й здобували миті
    Нагнітали і ховали кпини
    У твоїх очах блакиті
    Інтрига набувала ностальгії
    У спогадах безвинних
    Пора по зимньому кипіла
    У пристрастях осінніх
    Тебе спіткала доля з снігу
    Бабою стояла із мітлою
    Ти пошепки кричала іншим
    Танцюючи вальс Бостона
    Тебе усі хотіли
    Запросити на світанні
    Зустріти разом сонце
    Яке сходить зпозарання
    Тебе хтів я й хочу
    Теж я запросити
    Бабо
    Снігова ти бабо
    Зустріти захід сонця
    У ліжку вздовж віконця
    Бабо ти моя сніжна леді
    Ти вигадка зимова
    В тебе німб і крила
    Леді - бабо моя ти сніжна королево
    Обійняти міцно й полонити тісно
    Щоб зігріти…
    Зігрів тебе я моя ти бабо із кришталя
    Не знав я що тепло то просто жах для тебе
    Нагрілась і розтала
    На очах
    Тепере вода ти тала
    Пропала баба
    Моя ти бабо
    З снігу
    Моя ти сніжна бабо
    Моя ти леді...


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  39. Юра Товмач - [ 2013.04.06 18:58 ]
    Розмова


    Привіт!
    Привіт!
    Як ти?
    Гаразд, а ти?
    Як ти!
    А ще,
    Хтів запитати?
    Питай!
    Чому ти?
    Тому!
    Гаразд, але ще
    Хтів сказати?
    Кажи!
    Скільки всього,
    Отого неземного
    Твойого,
    А’ле,
    Не знаю що й сказати!
    То не кажи!
    Гарно поговорили!
    Говорили!
    Мабудь краще помовчати?
    Мовчи!
    Ну то я мабудь пішов?
    Іди!
    Ну, то йду!
    Та йди!
    Ну, все – пішов…
    Стій! Зачекай – не йди!


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  40. Юра Товмач - [ 2013.04.06 18:41 ]
    Тебе я бачив




    А я тебе сьогодні бачив!
    Де?
    Запитаєш
    Ти…
    І
    Скажеш,-
    Ти
    Кумедний
    Як
    Торішній сніг
    Той,-
    Що
    По
    Коліна,
    Під ногами…
    Ти
    І
    Є
    Той
    Сніг…
    Він білий,
    Скорше
    Біло-жовтий,
    І схожий
    Він
    На той,
    Що
    Сьогодні
    Випав
    Із кишені
    Твого
    Потоптаного життя
    Слонами
    Із трибуни
    Тії гангрени
    Із
    Арени
    Акробатів
    У смокінгах
    Й
    Потертих
    Джинсах
    Із
    Дірками
    В
    Голові…
    Бо
    Влада
    Завжди
    Мізки
    Нам
    Кує,
    Жує,
    Дратує
    І
    В
    Натурі
    Пальці
    В
    Двері
    Щоб
    Мовчали
    Жувавали
    Сіно
    і
    Спали…
    На колінах
    На
    Привокзальнім
    Тім
    Ві-Сі
    Де
    Бібісі
    Тарахкотить
    Побитими
    Киями
    Киянами
    Із
    Гауптвахти
    Ось там
    Тебе
    Я
    Й
    Бачив
    Чи
    Не
    Так?...
    Чи може
    Пальці
    В
    Двері
    Тим
    Що
    На арені?...
    Щоб
    Стали
    Проводити
    Теледебати
    На вокзалі
    Разом
    Із
    Бібісі
    Щоб
    Аж
    Прозріли
    І
    Так
    Зраділи
    Щоб
    Аж
    Зомліли…


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  41. Юра Товмач - [ 2013.04.06 18:51 ]
    Дикий степ


    Вепр
    Дикий
    Степ
    Дволикий
    Доля
    Воля
    Бій, бої
    Шабля, ятагани
    Козаки і яничари
    Татарва, ясир
    Кайдани
    Трава, шия, зашморг
    Гарем, галери
    Постріл, ядра
    Кулачний бій за виживання
    Море Чорне
    Головою в береги
    Б’є
    Втікач гандола
    Хмарка тегів
    Розриває
    Бетонні стіни
    Най
    Не буде
    Перепона
    Дике поле
    Степ, гонитва
    Пазурі, невільник
    Дикі звірі
    Кримчаки, коні
    Голі
    Стоять
    Тополі
    Понад усе тієї волі
    Вишневий сад
    Мазанка за край села
    Сусідка,
    Коса чорнява
    Очі, стан дівочий
    Лелека
    Опіка
    Буденна радість
    Діти
    Бій, бої
    За виживання
    Кагала
    Шайтана
    Для султана
    Твоя чорнява
    Діти
    Яничари
    Знов ясир
    Галери
    І кайдани
    Знов руїна
    Та
    Настала
    Україна…


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  42. Юра Товмач - [ 2013.04.06 18:13 ]
    А- ь


    Знак
    Літери
    Книжки.
    Книнегарні
    А ще книгарні
    Протоптані стежки
    Ти - недоперечитана
    І недоперепрограмована
    Твоя історія недорозказана
    Незапланована і незаангажована
    Пролистую ці тво’ї огоголені сторі’нки
    Жую і пережовую у тебе смажені я грінки
    Ти є вікіпедія - розхрістана моя ти енциклопедія


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  43. Юра Товмач - [ 2013.04.06 17:12 ]
    Присниться ж таке
    Навіщо лізти в чужу історію
    Невже своєї ми не маємо

    Навіщо забивати баки пропагандою
    Невже цього ми всі бажаємо

    Навіщо бадлятись в чужій білизні
    Невже цього усим вам хочеться

    Навіщо ми героїв власних забуваємо
    Невже не схилим голови в пошані ми

    Навіщо піддаємось провокаціям
    Невже не маєм власного ми бачення

    Навіщо часто поступатися
    Невже нам байдуже

    Навіщо лізти іншим у кишені
    Невже за це руки’ не відрубаємо

    Навіщо ми самі себе плюндруємо
    Невже самооцінка так занижена

    Навіщо в хаті ворога тримаємо
    Невже ми вигнати його не зможемо

    Навіщо садомаза нам у раді
    Невже заміни ми не знайдемо

    Навіщо ми своє чужим вважаємо
    Невже ми просто так усе залишемо

    Навіщо у ярмі до цих пір ми ходимо
    Невже кайдани не розірвемо

    Навіщо свою землю гнобимо
    Невже ми як ті справжні гобліни

    Навіщо це всим нам
    Навіщо і невже
    Цю дрібноту ми не здолаємо


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  44. Юра Товмач - [ 2013.04.06 17:09 ]
    Триптих
    ШЕФ-ПО-ВАРВАР

    Кулінар з дробовиком вийшов на околицю
    В лісі за селом по-зимньому спекотно
    Сизі спиногризи згризли грізлі
    Зайвий дробовик - повар в розпачі

    ТОТАЛ-І-ЗАТОР

    Каламуть анархії місцевої ієрархії
    Банкують на Банковій банкноти
    Дежавю чи справді то - джекпот
    Помилилися, наразі то – дефолт

    МАНІТУ

    Вождь червонокожих пролетарів
    Махає руками в небо на Охтирці
    Віджите слово пере - голосків
    Наразі не -до -взуття - не -до -носків


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  45. Юра Товмач - [ 2013.04.06 17:33 ]
    Кінопанорама
    ПОВНОМЕТРАЖНЕ КІНО І

    Легендарний всесвіт має сво’ї легені
    Здавалось, завдяки цьому ніби існує
    То все є так метафізично й оманливо
    Не сприймаючи насправді головного
    Де його справжня істина, - де вона?

    ПОВНОМЕТРАЖНЕ КІНО ІІ

    Земля -вона теж не обділена пафосом
    Вдихаючи ультрафіолет сонцестояння
    В межах державності, створенні етносу
    Лиш пестощі одвічного протистояння

    ДОКУМЕНТАЛЬНЕ КІНО

    Спрага правди - напитись хочеться юрби
    Облиш перенасичення життєвих поглядів
    Кинь нефритове каміння у свічадо бездни
    Наберися мужності зірвати маски з лиця землі

    КОРОТКОМЕТРАЖНЕ КІНО

    Двигун затих, лобове - струмочки Київ-зливи
    Онде-де росте калина - перестиглі ягоди
    І, втамували спрагу, кольором перестиглої води


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  46. Юра Товмач - [ 2013.04.06 17:21 ]
    Вони
    Недоспані ночі, втомлені очі
    Вранішня кава, без цукру
    Гірка’, і перець червоний
    На язиці -

    Зірвана квітка, поставлена мітка
    Тавро, відпечаток душі
    Шкребе по долоні
    Як цвяхом по шклі –

    Згачена гребля, налив Кабарне
    Посмішка, та Незабудка
    Квітнуть віка, виноградна ріка
    Солодкі безтямні вуста -

    Вони - моря та океани
    По самі вінця наливають
    П’янке вино кохання

    Вони - стежинка пізнання
    Оспівна із краю і до раю
    У сплесках водограїв

    Вони - небесна блискавиця
    Що навпіл серце зпопеляє
    Із полум’я жарптиці
    Вони –


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  47. Юра Товмач - [ 2013.04.06 16:54 ]
    Чай з пелюсток
    Якби я мав право обирати
    Я став би…
    Запашним бузковим чаєм
    Я кричав би…
    Наливай ти ме’не –наливай
    Я змочив би твої губи
    Пелюстка'ми фіолету
    Я створив би з себе
    Над-людину
    В ту хвилину - водянію
    І течу, лечу, тремчу
    Леденію, солодію
    На твоїх губах я карамель
    Із туті –фруті
    На твоїх зубах я твій ірис
    Із кипарису і нарцису
    Я мікс – я містер «Х»
    Що бузовіє
    Від довгих шпи'льок
    На твоїх ванільних ніжках
    Мліє, тліє, пітьмяніє й дотліває
    Все – я, зітлів
    Жаром на твоїм розігрітім тілі
    Від га'рячі тепла
    Фіто-чаю - із бузка…


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  48. Юра Товмач - [ 2013.04.06 16:22 ]
    Ти це сказала
    Поцілунок - то є твій мені дарунок, вперше я відчув твойого язика

    Ти була тоді собою, ніжилася мною - смакувала й очі свої закривала

    Твоє тіло тоді від холоду все мліло, злива нас лякала, таки прогнала

    Ліхтарики над мо́стом нас ховали, небесні капельки з нас злітали

    Цей перший вечір тішився над нашими холодними і синіми вустами

    Ти стояла мокра вся переді мною і благала гріти, можливо і кляла’…

    Можливо хтіла чаю чи шоколяду, байдуже, аби лишень гарячого!

    Я би все віддав, але тоді лише діставав ріжок морозива, покрите інієм

    Воно було солодким до істерики твоєї, яка лилася зливою на мене…

    І все ж ми вилізли на гору, і все ж ти це сказала: о-у ти мій гуру…


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  49. Юра Товмач - [ 2013.04.06 16:38 ]
    Твої парфуми
    Сонцестояння твоїх парфум
    У моїх прошарках гортані
    Вимкнуло весь розум

    І лиш дволикий медіум
    Тобою вибраних світів
    Вийшов з надр наркозу

    Що той світ то все не то
    Гляне та сльоза на дно
    Тіло ж зіткане з глюкози

    Вийняв кісточку з ребра
    Що тобі судилась
    Розітління із моралі
    Ти є та - що народилась

    Змій спокусник у очах
    Діамантовим кільцем на шиї
    Яблуко дає тобі
    «Надкуси, притулись вустами»

    Яблуня потекла по тілу
    Сік - зеленої отрути

    В моїх очах куліса ожила
    А парфюмер - внадміру

    Надто, надто близько я стояв
    Я, не встояв – я, впав
    Від того’ - твого' парфюма


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  50. Юра Товмач - [ 2013.04.06 16:20 ]
    Про Очі
    Вони-

    суцільна за’гадка для нас…

    То є

    боги

    міжгалактично-аеродинамічних

    харизматиків

    у

    сенсі віри

    та

    довіри

    у

    пізнанні

    метеоритних спалахів

    в

    люстерках

    наших душ…

    Так - це вони

    знов ті самі -

    опівдні карі,

    а

    спозарання чорні…

    Але, цього разу’ - нові’

    й такі -

    мов нічна’ та сажа,

    яка веде

    по місячним алеям

    мі’ста сонного

    та монотонного

    де -

    всі давно уже

    літають

    по лабіринтам

    нічних

    головоломок

    й

    пристрасним тунелям…

    де -

    хтивим наміром

    когось бажають

    вбезтямі

    й -

    крізь призму пальців

    наближають…

    в транквілізатор сну…

    Вони -

    мінятись мають здатність…

    Сьогодні добрі

    після вчора проявляють наглість…

    Байдужість ввічливо

    встромляють

    у спину

    біополя…

    Як енергетичний той вампір

    із давнього Акропо’ля…

    Вони -

    вмить колір поміняли

    І

    обрели

    блакить небесних далей

    Вони -

    мов ластівки за коршуном літають

    й

    вполювати хочуть…

    і заклювати

    янтарним спалахом

    безкрайої блакиті…

    І

    саме з тієї миті

    сповідь наростає з відтінком

    пристрасних деталей

    обплітаючи

    і

    проникаючи

    в

    комірчину твоїх фантазій

    в яких

    ці небеса - десь там

    на переломі океану й обрію морської хвилі

    створюють ілюзію

    всього

    що

    додає людської

    насолоди

    в

    їх емоціях

    спянілих від вина кохання

    плоті

    квінтесенції

    від вибухового бажання розірватись

    в насолоді

    з

    тими

    хто в польоті

    пізнання

    цих

    звилин розуму людського…


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:



  51. Сторінки: 1   ...   61   62   63   64   65   66   67   68   69   ...   124