ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2025.07.19 12:30
Воно таке нікчемне і слизьке,
таке падлюче, а іще – огидне.
Усе мерзенне так йому близьке,
що совісті і трішечки не видно.

А завидюще – то якийсь капець,
готове сперечатись до знемоги.
У нього фішка – підкилимний герць

Світлана Пирогова
2025.07.19 11:15
Зранку до вечора сонячні мандри
ллються промінням, лоскочуть теплом,
створюють літній на згадку альбом.
Хмари біліють - розв'язані банти.
Сукня небесна в палітрі відтінків,
ніби прасована ніжна блакить.
Персик пахучий медами п'янить,
а від крисан

Ірина Вовк
2025.07.19 10:32
Літо – по літі… По лІтах – літа…
Човник пливе. Зелен-хвилечка грає!
Хай не минає година свята,
Хай не минає…

Стежечка в житі – тужніють жита…
Зірка твоя мерехтить – не згорає…
Хай не минає лиш бутність ота,

Віктор Кучерук
2025.07.19 08:13
Яри прохолодні
У нас, де завгодно,
Злякають імлою
Когось вслід за мною.
В яру, як годиться,
Завжди багновиця
Та ще таємниця,
Мов мрія, ясниться...

Артур Курдіновський
2025.07.19 02:25
Сумний полон смарагдової тиші
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.

Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,

Борис Костиря
2025.07.18 22:16
Ця жінка погубить мене.
В подвір'я забуте й сумне

Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.

Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить

М Менянин
2025.07.18 21:34
Встала думка українця
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.

Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,

С М
2025.07.18 17:00
Рештки волосся випадуть геть
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?

Артур Сіренко
2025.07.18 16:08
Таїна дерев і повітря
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –

Іван Потьомкін
2025.07.18 13:17
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник. Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент

Ігор Шоха
2025.07.18 10:02
А наші предки мали на Русі
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.

***
А косолапе рижого не чує.

Віктор Кучерук
2025.07.18 05:15
Треба вірити в краще,
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.

Олег Герман
2025.07.18 02:18
Психологія – не математика. Вона не оперує догмами чи аксіомами, а радше є широким полем для досліджень, гіпотез та інтерпретацій людської поведінки. Саме ця гнучкість, на жаль, створює благодатний ґрунт для маніпуляцій та спекуляцій, особливо в просторі

Олександр Буй
2025.07.17 22:21
Моя спокуса і мої вериги.
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.

З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,

Борис Костиря
2025.07.17 21:35
Місто-привид, в якому втонули серця,
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.

Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу

Євген Федчук
2025.07.17 20:44
Вже сонечко до заходу хилилось.
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги

Ігор Герасименко
2025.07.17 18:25
Ні порічки, ні Марічки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.

Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки

Вячеслав Руденко
2025.07.17 11:43
Серед стерні, що вицвіла в борні
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,

Віктор Кучерук
2025.07.17 06:25
Перегріте сонцем літо
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.

Юрій Лазірко
2025.07.16 23:14
Ледь прозора нитка з поділкою між -
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.

Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас

Юрій Лазірко
2025.07.16 23:11
Згубило небо слід амеби в краплі
і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.

Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.

Борис Костиря
2025.07.16 22:04
Це вже ніколи не повернеться,
Немає вже шляху назад.
Минуле відлетіло з вереском,
Немов грайливий зорепад.

Ці усмішки і сльози намертво
Вросли в минуле, як трава.
Укрились листям рухи й наміри,

Устимко Яна
2025.07.16 20:28
з горішка човник хлюпає веслом
і довга тінь між хвилями і дном
і те весло до дна – як перевесло
гойдає сонце глибоко на дні
весняні ночі теплі літні дні
й передчуття «от-от» – аби не щезло

з горішка човник брижі на воді

Ігор Терен
2025.07.16 20:21
А деякі сліпі поводирі,
не маючи душі, явили тіло
і... пазурі
на тому вівтарі,
куди нечистій силі закортіло.

***
А шулеру політики не треба

Ольга Олеандра
2025.07.16 09:43
Ти програєш, я виграю.
Що з цим підходом нездорове?
Чи ми з тобою у бою
списи схрестили гарячково
і має хтось перемогти,
а інший, здоланий, програти?
А переможець святкувати
«поБеду» бажану свою,

С М
2025.07.16 09:00
Коли матуся відмовить усім на запрошення
І сестрі вашій батько розжує
Що ви втомились від себе і власних утотожнень
Запрошую, королево, міс Джейн
Чи зайдете, королево, міс Джейн

І коли квіткарки зажадають виплати за кредитом
А троянди їхні відпахт

Віктор Кучерук
2025.07.16 08:51
Непереливки без жінки
Стало жити козаку, -
Сивиною павутинки
Засріблилися в кутку.
Вкрилась плямами підлога,
Як і скатерть на столі
І, неначе чорний погар,
Пил з'явився скрізь на склі.

Борис Костиря
2025.07.15 22:32
Новорічні іграшки в середині травня -
що може бути абсурдніше?
Можна кожен день починати
як Новий рік.
Новорічні іграшки лежать
як свідчення швидкоплинності
часу. Вони лежать
у бетоні, у піску,

Артур Курдіновський
2025.07.15 17:05
Відомий поетичний троль
Стріляє знову з лайномета.
Стріляй! Така твоя юдоль,
Коли немає пістолета.

Іван Потьомкін
2025.07.15 11:51
На Меа-Шеарім здалось мені,
Що Рабін йде навстріч.
Якби не цей примружений
Тепер уже хрестоматійний погляд,
Нізащо б не подумав, що це він:
У шортах (знаю, що в теніс грав),
В капцях на босу ногу,
Голомозий, як цабарі усі...

Тетяна Левицька
2025.07.15 07:54
Воркують горлиці, та що їм,
до лютих проявів війни?
Щоденно сіллю рани гоїм,
гарчать над світом двигуни.
Втрачаємо останні сили
в хімічно-ядерній війні,
копає смерть сирі могили —
хрестами круки вдалині.

Віктор Кучерук
2025.07.15 05:50
Закурликавши зраділо,
Мов уздріли диво з див, –
Чорногузи чорно-білі
Подалися до води.
Довгоногі, гостродзьобі,
Старуваті й молоді, –
Віддалися дружно хобі –
Бути довго на воді.

Борис Костиря
2025.07.14 22:13
Хто я?
Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть

Козак Дума
2025.07.14 19:52
Не бережи на завтра завше те,
що може легко скиснути сьогодні,
і пам’ятай про правило просте –
усе потоне у часу безодні.

Згорить усе, розчиниться як дим,
спливе весняним цвітом за водою –
ніхто не буде вічно молодим,

Артур Курдіновський
2025.07.14 19:50
Народився експромт.

Він був і Дефлоратором,
І фалоімітатором,
Ким тільки вже не був наш Самослав!
Пустинником, Пустельником,
Аж раптом став Смиренником -
Невдало сам себе дефлорував.

Тетяна Левицька
2025.07.14 14:22
Катальпа, туя, барбарис,
черешенька, розарій —
тут ніби всесвіт зупинивсь,
щоб викурить сигару.

І споглядає на красу
затишного обійстя;
як сонце струшує росу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Равлик Сонний
2025.06.25

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Інша поезія


  1. Василь Кузан - [ 2012.09.16 12:42 ]
    Гріх (неформат)
    Життя любити на очах у всіх
    Неприпустимо.
    Це великий гріх!

    Собою бути на очах у всіх
    Ніяк не можна –
    Це страшенний гріх.

    Робити вибір з тисячі доріг
    І думати –
    Це неспасенний гріх.

    І прагнути міняти це життя,
    Вселяти віру в себе у серця –
    Це також гріх.

    Нових гріхів багато…

    Тож треба жити так, як і усі:
    Сидіти тихо в крайній своїй хаті,
    Не пхати носа і не висувати
    Себе із натовпу,
    Бо натовп – то святе.

    На то і є канон оцей гріхів,
    Щоб кожен знав, дотримував і вмів
    Лизати… –
    Думають вони.

    А ми
    Посміємо, ми зможемо, бо ми
    Гартовані в пекельному вогні,
    Сказати «ні», коли потрібно «так»
    Отим,
    Що смикають за нитки наверху.
    Їм заявити непоборне: «Ху…!»

    Сказати слово – не брутальний мат.
    Та хтось придумав термін: «неформат»
    І чеше всіх єдиним гребінцем,
    Всіх міряє хибашним олівцем…

    Хай міряє-розчісує…
    А ми
    Прокричимо своє велике: «Ху…!»

    Хай «ху із ху» побачить цілий світ,
    Якщо йому побачити
    Не гріх.

    14.09.12


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (18)


  2. Наталія Буняк - [ 2012.09.14 22:30 ]
    ЯКБИ
    Якби так можна залишитися у сні,
    Де творяться незнані дивовиди,
    Де небо на землі , земля вгорі,
    А ти ,без крил , злітаєш на Бескиди...

    Й дивуєшся, що сонце там внизу,
    Купається у бистрих хвилях моря,
    Вітри Карпат висушують сльозу,
    І в снах твоїх нема земного горя!



    Рейтинги: Народний -- (5.35) | "Майстерень" -- (5.24)
    Коментарі: (2)


  3. Мирослав Артимович - [ 2012.09.14 21:13 ]
    ***
    ...комусь вересень дарує перший шкільний дзвоник,
    комусь - перший подружній вальс,
    комусь - солідність першого поважного ювілею,
    а мені нині в надвечір подарував першу внучечку,
    синові – першу донечку,
    а внукові – першу сестричку…
    Отакий він – вересень!


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (8)


  4. Любов Бенедишин - [ 2012.09.13 20:32 ]
    Янгольське…

    …ріднесенькі!
    Аж посвітліло…

    І злинула б.
    І полетіла б.

    Та справ насущних –
    ще тьма-тьмуща:
    робити – не переробити.

    Тяжіння земне –
    мов линва:
    рубати – не перерубати.

    А пір’ячко до пір’ячка:
    то синочкові на периноньку,
    то донечці на подушечку.

    Ох, душе моя, душечко…

    Собі на крила –
    все не вистачає.

    2012


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (18)


  5. Михайло Десна - [ 2012.09.12 19:14 ]
    Мініатюрний ракурс
    Не бойовий, а так... в стихію буй.
    Статура є - не треба і фен-шуй.
    Не феєрверк, а поруч не горюй.
    Ще не Левицький, звісно... Ну, Нечуй!
    До поцілунків навіть не ревнуй:
    не Попандопало, а з гарбузом малюй.
    Наполягаєш? Знаєш, не мудруй...

    Ну, зазирнув у сплюнуту я слину...


    12.09.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (9)


  6. Наталія Буняк - [ 2012.09.12 16:01 ]
    Музо, де ти? :))
    Ну що ж ти музо знову «підкачала»,
    підсунула мені не ті жнива,
    «справжніх» поетів я розчарувала,
    Завжди пишу повторнії слова.

    І рими всі якісь такі буденні,
    якими ще Шевченко римував,
    та й думка вже стара, нема надхнення-
    любити край він палко закликав!

    То як знайти слова «високопарні»
    про секс, зарозумілість, про хвальбу,
    щоб захопити читачів запальних,
    Може і я в поети попаду!


    Рейтинги: Народний -- (5.35) | "Майстерень" -- (5.24)
    Коментарі: (8)


  7. Галина Фітель - [ 2012.09.12 10:03 ]
    кава для тебе
    я кава
    я чорна міцна кава
    я достобіса смачна гаряча чорна міцна кава
    сьогодні я зварена для тебе
    ти можеш мене повільно сьорбати
    ти можеш на ходу запивати мною канапку на роботі
    ти можеш пролити мене на свої білосніжні мешти
    ти можеш просто вилити мене за вікно на траву в умивальник
    тільки не пробуй допити мене до дна
    а потім ворожити на моїй гущі
    я не покажу тобі твоє минуле воно було прожите не зі мною
    я не покажу тобі твоє майбутнє воно буде прожите не зі мною
    я твоє сьогодні і ти його знаєш
    пий і тішся що я не розбавлена молоком соком коньяком
    достобіса смачна гаряча чорна міцна кава для тебе
    та коли ти боїшся гарячої кави
    бо у тебе слабке серце
    і зашляковані нутрощі
    пий холодний чай
    з молоком і медом
    смачного

    12/09/2012


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (12)


  8. Алина ВеснянаКиця - [ 2012.09.11 21:42 ]
    Єнергія думок

    Сповненою рікою теплих мрій
    Энергія думок твоїх
    протікає крізь мене...
    Торкає. Іграє...


    Думками твори тільки добро,
    Якщо серце, твоє,
    Щастя вірності жадає,
    Мир любить і кохає...
    "012рік





    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  9. Алина ВеснянаКиця - [ 2012.09.11 19:29 ]
    По закону
    Непонимание - это один из недостатков дюдей.
    Самый большой враг в жизни человека - он сам,
    а самая большая глупость -это его ложь.
    В жизни поражение - это надменность.
    не наступай на грабли - ее не тревожь...
    Искренние чувства, во здравии разума, - это
    Достояние чистоты мыслей Божественного человека.
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  10. Алина ВеснянаКиця - [ 2012.09.11 07:56 ]
    ***
    Читаю твого листа.
    Серденько щемить.
    Дивлюся в очі. Зорепадом
    Осіння журба.Сама...
    Ти далеко і поряд.
    Не треба журитися, прошу!
    Ми робимо те,
    Що потрібно робити.
    Я дуже тебе кохаю.
    Цілую, чекаю.
    2012р.



    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  11. Алина ВеснянаКиця - [ 2012.09.10 07:50 ]
    Ти в Серці
    Світ вічний в бескінечності.
    Серце живе вірою і надією.
    В Серці народжується майбутнє...
    Я люблю Тебе!
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  12. Наталка Янушевич - [ 2012.09.09 23:41 ]
    :)
    День наробився, він хоче одного – спати.
    Просто прийти і без зайвих розмов лягти.
    Ніч – повна сили, у неї сьогодні party.
    Вже увімкнула попсовий якийсь мотив.
    Ніч не стелила м’яко – на шмати темні
    Жилавий мармур неба порве от-от.
    Ніч – істеричка, вмовляти її даремно,
    Тіло її вимагає нових пригод.
    День не змовчав - нездалі з роками нерви:
    Чубились, гризлись, аж бризкав на землю сік.
    Тільки під ранок зробили на сон перерву…
    «Злива минула», - байдуже сказали всі.
    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (11)


  13. Алина ВеснянаКиця - [ 2012.09.09 20:48 ]
    всеединство
    время детей,
    это наше время
    ценой тысяч лет воплощений.
    родная хранит нас Любовь.
    видеть - значит быть,
    а быть - значит видеть...
    мы пришли творить добро -
    соединить все миры воедино.
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  14. Михайло Десна - [ 2012.09.09 18:20 ]
    Знову...
    Знову осінь.
    Знову щось мені набрешуть ночі.
    Поза очі.
    Не до мрій.
    Я не в змозі
    обгорнути осінь скотчем
    і відправити до вулиці Надій.

    Жовте літо
    в незнайомому блукає місті.
    Для таксистів -
    в інший бік!
    Платить мито,
    а не має де і сісти.
    Наче вигнаний із дому чоловік.

    Покладеться
    в лотерею літо незабаром
    (може, й даром)
    на джек-пот:
    хто озветься,
    з ним ще біля стійки бару
    хто замовить при нагоді бутерброд?

    Я не в змозі
    чути те, що наговорять ночі.
    Бачать очі
    мапу змін...
    Знову осінь
    обгортає літо скотчем -
    золотий лунає звідусюди дзвін.


    9.09.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (21)


  15. Николай Малый - [ 2012.09.08 23:30 ]
    Лирическое стихотворение "Счастье"
    О, горе !

    2009


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  16. Николай Малый - [ 2012.09.08 23:00 ]
    Гимн Серому
    Серий! (Серий!)
    Серий! (Серий!)

    Мир тебе!

    Ты - самый лучший из всех Серий,
    Которых мы когда-либо Серий!
    Мы тебя очень и очень Серий!

    Будь счастлив!

    2012


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  17. Николай Малый - [ 2012.09.08 23:12 ]
    ***
    Ты делаешь: "Уф, уф, уф..." -
    И мои крылья начинают шевелиться.

    Ты говоришь: "Ну ты и жучек!"
    И я их росправляю.

    Ты слышишь - "Мио!",
    Когда я поднимаюсь.

    Ты чувствуешь меня,
    Когда я уже лечу.

    2010


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  18. Николай Малый - [ 2012.09.08 23:35 ]
    Творчество (полендром)
    А зачем меча за
    Нос он
    Онес? Сено
    Вор в ров?!

    Он лыбу был, но
    Уму, ого, ого, уму,
    Ого, - лил! Ого!

    2010


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  19. Николай Малый - [ 2012.09.08 23:17 ]
    Уже как ежу (полендром)
    Уже как ежу.
    Я делал едя
    Горе, но не рог!

    Те все - свет
    Да как ад.
    Меня коробит. Ибо рок. Я нем.

    Меч в нём! Имён в чем
    ли? Духи, как быть? Ты б каких удил?

    - Дядя, - яд, яд!

    2010


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  20. Николай Малый - [ 2012.09.08 23:38 ]
    Лучшая
    Какая ты красивая,
    Какая ты приятная,
    Какая ты нежная и румяная!

    Какая ты вкусная,
    Какая ты сладкая,
    Какая ты беспечная и славная!

    Ты мною любимая,
    Ты мною желанная,
    Ты мною заботливая и оберегаемая!

    Ты мною отобранная,
    Ты мной приготовленная,
    Ты мною сваренная каша!

    2009


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  21. Николай Малый - [ 2012.09.08 23:49 ]
    Сегодня она мила
    Сегодня она мила!
    Мила - мила!
    Ничего не поделаешь - она мила.
    Она мила сегодня,
    Мила она. Вот так!
    Ничего не поделаешь - мила она !
    Мила она, когда гроза !
    Мила она, когда зоря !
    Мила она всегда-всегда. Вот так!
    Ничего не поделаешь - мила она
    О, если бы понять
    Зачем она мила?
    О, если бы
    Хоть на капельку узнать
    Почему она так мила?
    Я бы все бросил
    И сам бы мёл.
    Мёл , мёл пока не станет чисто!


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  22. Николай Малый - [ 2012.09.08 23:20 ]
    "Я не хочу погрязать в болоте"
    Я не хочу погрязать в болоте.
    В болоте не хочу я погрязать!
    Я погрязать в болоте не хочу,
    Не хочу в болоте погрязать я.

    Погрязать я не хочу в болоте?
    Не хочу я погрязать в болоте?! -
    В болоте я погрязать не хочу!!!
    Погрязать в болоте я не хочу!


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  23. Оля Лахоцька - [ 2012.09.08 22:14 ]
    Стрічка
    Стрічка життя –
    не барвиста, а трав'яна.
    Іноді вона буває хрустка і шовковиста,
    іноді – пожухла і суха.
    Вона міцно тримає мене
    і ніколи не зупиняється.

    Зустрівши байдужість в твоїх очах,
    я зриваю її, щоб заплести собі в коси
    і повернути тобі усмішку.

    Але тоді мені нема на чому стояти.
    І я падаю.


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (18)


  24. Алина ВеснянаКиця - [ 2012.09.08 16:02 ]
    трем
    трем нароста - аааааааааааааааааааа!
    життя три в аааааааааааааааааааааааас
    Свобода!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
    твроя...
    А...................................
    -------------------------------------
    Рок.І..
    Цьом
    ......


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  25. Сергій Гольдін - [ 2012.09.07 21:03 ]
    Запоріжжя

    В місті, що розкинулося над нашою рікою,
    В місті, що охопило острів нашої пам’яті,
    В місті, де всихає дерево нашої волі,
    Згадував про тебе, моя мово,
    Якою я дихаю і якою я живу.
    Якщо тебе не стане, то не стане й мене,
    Бо не буде чим дихати та жити.
    Буду ходити рухомим мертвяком
    І лякати горобців та дітей.
    А навколо голосні матюки.
    Тепер брати «разгаварівают на ньом».
    В цьому місці, де острів нашої пам’яті
    «Разгаварівают на ньом».
    І так страшно мовчать могили
    В навколишніх селах.
    Краще б вони кричали,
    Ті, що в могилах, в навколишніх селах,
    Ті, що звільнили місце під сонцем
    Для тих, хто «разгаварівают на ньом».
    Краще б вони кричали…
    Яка ж то мука – вмерти з голоду,
    І знати, що онуки та правнуки
    «Разгаварівают на ньом».



    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.52)
    Коментарі: (1)


  26. Сергій Гольдін - [ 2012.09.06 22:06 ]
    Договір міни.
    Вони поклали на стіл сало на провощеному папері.
    Сало було таке біло – рожеве,
    Таке чудове,
    Як травнева хмарка.
    Я відчув як мене переповнює
    Власна слина.
    Вони поставили пляшку на стіл.
    Пляшка була прозора,
    Мов ранок в моєму дитинстві.
    Мій кадик рефлекторно здригнувся.
    Вони дістали з торби кружальце ковбаси:
    Таку ковбасу робила моя бабуся.
    Як же вона пахла!
    Так пахне мрія про статок.
    «Це все мені»? - спитав я.
    «Тобі», - сказали вони.
    І також спитали:
    «Ну, що скажеш»?
    Я нічого не став говорити,
    Витяг з горла свій голос,
    Неприємний надтріснутий голос,
    І віддав.
    А потім витяг з кишені хустину,
    Зав’язану вузликом хустину,
    Розгорнув на столі.
    В хустині лежала гідність,
    Моя засмальцьована гідність,
    Моя закоцюрблена гідність.
    «Бонус». – кинув недбало.


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.52)
    Прокоментувати:


  27. Василь Кузан - [ 2012.09.06 09:09 ]
    Грішні яблука
    Яблука в саду гупають.
    А комусь ввижається
    Гріхопадіння…




    серпень 2012


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (23)


  28. Малина Ольхович - [ 2012.09.05 20:08 ]
    анемія душ
    Не треба бути лікарем,
    щоб розуміти,
    що рана від ножа,
    встромленого у серце,
    призводить до величезної втрати крові.


    Не обов*язково бути дівчиною
    під час менструації,
    щоб розуміти,
    що втрата крові -
    то доволі-таки неприємна річ.

    Не треба бути патологоанатомом,
    щоб розуміти,
    що людина - мрець,
    коли по судинам її тіла
    не циркулює життєво важлива
    рідина буро-червоного забарвлення.


    Не треба бути відчайдухою-
    митцем,
    щоб відчувати
    завданий тобі біль,
    що пронизує з голови до ніг,
    а точніше - від мозку і до серця.

    І зовсім необов*язково бути найманим
    вбивцею,
    аби щодня наносити десятки
    ножових поранень
    оточуючим душам,
    які і без того хворіють на анемію.

    05.09.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  29. Віталій Ткачук - [ 2012.09.04 17:10 ]
    Метаморфози на "ч"
    Я бачив
    дорослих чоловіків,
    які забивали
    на дитинство своїх дітей,
    а потім
    дуже любили онуків

    Однаково імпозантно
    вони
    ніжилися в лінощах
    і справляли малу нужду
    ще
    хизувалися переліком
    із кількох досягнень
    і багатьох коханок

    Загалом
    усе це було би смішним,
    але я бачив,
    як від болю чи холоду
    вони скручувалися
    у положеннях
    ембріонів


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.37)
    Коментарі: (2)


  30. Микола Дудар - [ 2012.09.03 19:40 ]
    меридіани...

    там пахла ніч, і небом пахло там.
    і трави пахли бджолами і медом.

    уперше в поцілунку він застряв -
    не думав, що помре від насолоди...

    як тільки-но вона родила знов -
    він сам себе акцизами обклеїв...

    один із них (приблизно - цар царів)
    засвідчив, що зрікається престолу...

    мазюкали брехнею білий світ
    одного разу Бог лишив такої честі...
    2012.






    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.84)
    Коментарі: (9)


  31. Наталя Скосарьова - [ 2012.09.02 21:43 ]
    Гість
    Давно колись
    прийшов до мене
    біль погостювати.
    Такий похмурий, невеселий...
    Зайшов у душу,
    ніби в хату.
    Сказав, що так йому
    і затишно, і добре...
    Зостався жити,
    і живе донині
    у зболеній душі-хатині.
    2008




    Рейтинги: Народний -- (5.55) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (7)


  32. Олександр Адонин - [ 2012.09.02 17:06 ]
    Чисты родники
    в нас - ЕГО детях
    струится энергия бытия
    воображаем и творим
    природу Бога
    Чисты родники
    Он - это Мы
    Со-знание
    Воли и Любви
    Истинной свободы
    Проявляющейся в многообразии
    измерений и качеств
    полноты многогранности пирамиды
    Круга Жизни....


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (3)


  33. Алина ВеснянаКиця - [ 2012.09.02 13:00 ]
    з тобою
    поцілунком
    танго ніжності в ночі
    прийшла
    календарна Осінь любові
    лагідно
    нам срібник посміхнувся
    у серці
    дзвенить радості струна

    з тобою
    мені добре
    сонячна донечко моя
    сьогодні
    материнського свята тепло
    твій
    день народження!



    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  34. Василь Кузан - [ 2012.09.01 23:39 ]
    Сумно...

    Осінь наступає на п’яти…
    П’ятниця повертається
    Спиною…


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (7)


  35. Микола Дудар - [ 2012.09.01 21:57 ]
    меридіани.
    на осуд? - ні! о давній біль…
    їх "бронзи" й досі проти свідчать.

    …там холод синім на губах.
    його, як слід, сльозоточили.

    вогонь горить… вогнем горить
    і вогнеоче дружньо плаче.

    червоним плакала ріка
    їй рукава не ті пришили…

    " …і вам щасти" - слова, слова..
    а як теплішає одразу…
    2012.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.84)
    Коментарі: (6)


  36. Василь Світлий - [ 2012.08.31 08:12 ]
    Удвох, так удвох...
    - Підемо шляхом цим удвох ?
    - Але там дощ…
    - А в мене парасолька.
    - Нехай тоді нам допоможе Бог !

    ***
    Ось так йдемо ми ним …
    Удвох: я під дощем,
    вона – під парасолькою.


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (6)


  37. Софія Кримовська - [ 2012.08.30 19:23 ]
    ***
    твоє сонце
    зачепилось за моє небо
    як майка
    що падала з горішнього поверху
    чіплялася
    за натягнуті
    для білизни дроти
    і
    тепер у мене є ти


    Рейтинги: Народний -- (5.57) | "Майстерень" -- (5.66)
    Коментарі: (11)


  38. Уляна Ностальгія - [ 2012.08.30 16:20 ]
    Не така
    Вона не така,
    Якою хотів її бачити.
    Вона не така
    І не зможе нею стати.

    Вона не така
    І не зможе любити як я.
    Вона не така,
    Але вона любила…

    І що з того що було до того?
    Кому судити?
    Лягла під ніж і вбила життя
    Нікому не казати чия вина.

    Вартий кращого…
    Кому вирішувати?
    Вона не така.
    Та може і не треба.
    Лягаючи під кожного
    Шукала своє життя.

    Лягала під тебе
    Я впевнена – любила…
    Любила вигідно тебе
    Тримала за руку
    Плакала, молила, кричала,
    Не відпускала.

    Вона не така
    І не зможе любити як я.
    Вона не така,
    Але вона любила…

    2012 р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  39. Уляна Ностальгія - [ 2012.08.30 15:43 ]
    Любила любити
    Здавалося, що любила і люблю,
    Любила вірші і ще більше ненавиділа.
    Любила тебе, але слова виграли.
    Слова і тепер вбивають,
    Все по манівцю.
    Любила і люблю.
    Все зненавиділа.
    Зненавиділа всі вірші.
    Міняю їх на тебе.
    Міняю на нещастя.
    Міняю на спогади.
    Підборами розчавлюю наші серця,
    А ти дебіл, вірив що на щастя?
    Тепер же гляди…
    Неоглянувся, а вже не твоя.
    Тримав, пускав, розчавлював.
    А я любила.
    Любила більше, ніж вірші…
    А вони чогось варті?
    Варті моєї зіпсутої любові?
    Ти вирішив горщик збирати
    розбитий, зі скла…
    і ціле моє життя
    вкрилося павутиною спогадів.
    Тебе любили вірші,
    А ти їх нечитаючи зненавидів.
    А ти тепер би скло плавив,
    Стелив не мені,
    Вбивав любов у мені.
    Згрішили разом,
    Ще коли любов
    ненароджену вбили
    тоді…
    2012 р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  40. Сергій Рожновський - [ 2012.08.29 20:41 ]
    УМОВНА
    Шкварчить олія
    на розжареній пательні,
    Шкварчить папіроска
    в зубах місцевого Єті,
    Шкварчить шкіра курортників
    від гарячого сонця!
    Шкварчить…
    Кидаю на пательню
    цибулю з морквою,
    Дивлюся на Єті
    з посмішкою,
    Пропоную крем
    для курортників!
    Літо…
    Зарум’янилася
    цибуля з морквою,
    Ще одну папіроску
    запалює Єті,
    Курортники - жирні
    від крему!
    Вечір…
    На тарілці –
    цибуля з морквою,
    Під під’їздом –
    Єті обкурений,
    В номерах –
    курортники стомлені!
    Ніч…
    Шкварчить…
    Шкварчить шкіра курортників
    від гарячого сонця,
    Шкварчить папіроска
    в зубах місцевого Єті,
    Шкварчить олія
    на розжареній пательні!
    Ранок!

    Ранок! Сніданок! Яєчня! Кава!
    Липень і ніч на Івана Купала!

    літо 2012 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  41. Іван Потьомкін - [ 2012.08.29 18:53 ]
    Їфтах

    Удруге я осиротів. Тепер вже по своїй вині.
    Першого разу мати підкинула мене
    Спокуснику своєму та й подалася в блуд.
    Мачуха, а з нею й названі мої брати,
    Як підросли, мені всіляко дошкуляли
    І не інакше як приблудою щоразу звали
    А принагідно ще й вказували на ворота.
    Тож врешті-решт я змушений був-таки
    Піти із батьківського дому.
    Прижився у ватазі одчайдухів.
    Не ховавсь за спинами чужими.
    Не полюбляв непевне «будь-що-будь».
    Себто, тільки зваживши усе як слід,
    Кидавсь на супротивника й перемагав.
    Може тому невдовзі ватажком обрали.
    Не думав, що знадоблюся краєві,
    Відкіль змушений був колись піти.
    Та ось старійшини Гільаду мене знайшли.
    Я нагадав їм про своє гірке минуле,
    А вони: «Забудь те, що було в родині.
    Про Ізраїль нині йдеться..
    Без помочі твоєї не встоїмо проти Амона.
    Будь нам за голову. Робитимемо все, що накажеш».
    «Згода, якщо на те воля Господня».
    «Він стане свідком поміж нами».
    Миром хотів я завершити справу.
    І раз, і два виряджав до напасника послів,
    Та на своєму він затявся:
    Одчикрижить шмат нашої землі,
    Наміривсь. Мовляв, одібрать хотів
    Те, що ми начебто в нього забрали,
    Як йшли в Обіцяну Господом Землю.
    Коли бракує комусь пам’яті, сказав я,
    Нехай Всевишній буде суддею
    Поміж Ізраїлем й Амоном.
    А після перемоги віддам Йому
    Того, хто перший мене стріне.
    Жорстока була січа. Чимало люду полягло.
    Та ворог раптом кинувся навтьоки,
    І я пройшов із вояками весь його край,
    Підкоривши кілька десятків міст.
    Радісний, вертаюся додому, в Міцпу,
    І що ж я бачу: танцюючи, з тимпаном
    Назустріч вибігає...моя донька.
    Радості як не бувало. Мозок обпекла
    Обіцянка, дана Всевишньому.
    Тож перш, ніж пригорнути любу єдинку,
    Став я рвати запорошений свій одяг,
    Заходивсь ревіти, наче недобитий звір:
    «Доню, вбила ти мене появою своєю!..
    Отруйною стрілою навік застряла в серці!..»
    «Що скоїлося, тату? Ти мені не радий?
    Я ж день при дні тебе все виглядала.
    Просила Господа, щоб ти живим вернувся...»
    «Чом Він не стримав тебе од поспіху оцього?»
    «Навіщо?!»
    «На те, аби не стати на кострище,
    Як обіцяв я віддать Йому за перемогу
    Того, хто перший мене стріне...
    Невже Всевишній так скарав мене
    За недовіру в Його силу?
    «Не край своє і моє серце, тату!
    Вчини, як обіцяв тоді ти Богу,
    Аби непослух твій не розгнівив Його
    Та не наразив Ізраїль на нове лихо!»
    «Себе я сам осиротив. Як мені далі жити?..»
    «Ізраїль лишається з тобою.
    Ти його суддя і захисник.
    А мені останню послугу зроби:
    На два місяці кострище відклади.
    Піду я з подругами в гори,
    Щоб там відплакати своє дівоцтво».
    P.S.
    Щороку ізраїльські дівчата йшли в гори.
    Чотири дні відплакували Їфтаха доньку.




    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.85)
    Прокоментувати:


  42. Біла Ліна - [ 2012.08.29 10:32 ]
    Доторкаюсь
    Доторкаюсь до Твоїх зіниць
    обережно,
    майже не вловимо.
    Тривожно подих схоплюють судоми
    і час від часу
    серце завмира.
    Доторкаюсь до Твоїх світил
    безглибинних
    сонячних галактик.
    Так буває, певно, раз в житті -
    у любові
    не існує ґратів...
    Доторкаюсь до Твоїх артерій,
    до венозних
    згущених шляхів.
    До душі присмаком матерій
    я візьму
    Твій нестерпний біль...


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5)
    Прокоментувати:


  43. Володимир Сірий - [ 2012.08.28 11:48 ]
    ***

    срібним
    серпиком
    серпень
    стинає
    сни


    снопи
    сновидінь
    скроплюють
    спальню
    снагою

    серця
    скорені
    спрагою
    ступають
    стезею
    спокуси

    соло
    солов’я




    28.08.12


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (21)


  44. Оксана Барбак - [ 2012.08.27 21:23 ]
    ***
    Коли серпень виганяє корови по обіді на пашу
    а сонце збиває підвищену температуру
    люди розморені бадьоряться
    покидають незамкані хати
    підперті віником (нікого нема вдома)
    і пірнають у розпечене літнє повітря
    припадають до самого дна до землі
    і перевертаючи сухі корчі
    здається шукають перли
    що більші то кращі
    бо за ці перли можна багато чого виміняти
    на цьому віддаленому острові
    що до нього не їде жоден автобус
    з великого залізнопикого материка
    Сигналять машини
    покидайте лопати
    гайда до відер
    скорше до воріт
    спиняйте
    питайте
    Бібі-бібібі-біп
    міняємо олію кавуни дині
    помідори болгарський перець
    цибулю баклажани
    на перли бараболяні
    кіло на два
    відро на відро
    Вибігають люди
    один поперед другого
    міняють бараболю
    але не міняють долю


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.34) | "Майстерень" 5.25 (5.22)
    Коментарі: (5)


  45. Віта Парфенович Віва ЛаВіта - [ 2012.08.27 10:55 ]
    На сон грядущий
    «…Что ж, дорогой,
    «В Багдаде все спокойно»,
    И спят дома, уставшие за день,
    Нет ни с водой, ни светом перебоев,
    Как говорят в Америке о*кей.
    И я усну, под покрывалом ночи,
    И о тебе подумаю не раз,
    И прокручу разорванные в клочья
    Отрывки фраз...»:
    «Все хорошо, прекрасная маркиза»,-
    Сквозь сон мне донесет издалека, -
    «Нам хорошо, пройдет суровый кризис,
    И потечет, и забурлит река,
    И снова будем вместе, но надолго,
    И снова расхитители сердец
    Нам небом будут посланы в подмогу,
    А не торговец душами, купец.»
    «И снова мы, объединяя силы,
    Сольемся в преогромный океан?»
    «Возможно, нам даруют даже крылья,
    Ты просто верь моим словам…»


    Рейтинги: Народний -- (5.37) | "Майстерень" -- (5.29)
    Коментарі: (5)


  46. Алина ВеснянаКиця - [ 2012.08.27 00:51 ]
    Чуєш мене
    Моє серденько сумує без тебе...
    Ніхто в нього не війде.
    Ти тільки пам*ятай
    Люби, чуєш мене!?
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  47. Василь Кузан - [ 2012.08.26 20:09 ]
    Репетицiя пекла

    Жарко…
    А сховатися нема куди,
    Бо і тінь обпікає.

    Хата
    Всю прохолоду випила,
    Спрагою мучиться.

    Протяг
    Сховався під ліжком –
    Вилазити не хоче.

    Муха
    Літає під стелею –
    Вентилятором прикидається.

    Марно
    Чекати ночі, бо
    Вона асфальтом плавиться.

    Ноги
    Прилипають до місива,
    Що у казані вариться.

    Пекло
    Приходить у життя
    Днями серпневими.

    Ніби
    І звикаємо… А куди ж нам іще
    Подітися?

    Репетиція –
    Це обов’язок
    Для акторів життя

    Земного…

    26.08.12


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (30)


  48. Наталка Янушевич - [ 2012.08.26 15:46 ]
    Виборцям

    Не будь телепнем! Не злись і не падай духом!

    Раз на п’ять років тобі облизують вуха.

    Раз на п’ять років тобі закапують очі.

    Раз на п’ять років кохають твій край отчий.

    Раз на п’ять років навіть достойні брешуть,

    Щедро дають жебракам, не беруть решту.

    Раз на п’ять років у них всенародний тур!

    Улюблена візуалізація – маркіза де Помпадур,

    Улюблена сцена – абсолютна покора уркам,

    Улюблена мелодія дуже нагадує «Мурку».

    Не будь телепнем! Скільки тобі казати?!

    Злидні залазять щодня крізь шпари у хату,

    Злодії вростають щодня у простори мас-медійні,

    Пишаються голосно, офіційно своїм злодійством.

    Думай, земляче, бо не наросли ще гори,

    Що відділили б навіки сибіри і голодомори.

    Думай, людино, бо НАМ у цім краї ЖИТИ.

    Просто не маємо права його загубити!
    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (10)


  49. Алина ВеснянаКиця - [ 2012.08.25 13:29 ]
    так бывает в жизни
    среди мелькающих теней
    по бездорожью лет
    мирской суеты-сует
    встретилися две души
    и включились сенсоры...
    кто он
    не может быть
    есть мысли
    которые мне хочется сказать
    но лучше промолчать
    особенно
    когда не знаешь
    кто же он
    на самом деле
    разве можно откровенничать
    надо прояснить
    лично для себя то
    что останется за семью печатями
    вокруг царит мишиная возня
    как надоела эта суета
    храню молчание
    но
    сердце бешенно стучит
    он знает то
    что знаю я
    ведаю ли я о том
    что ведает и он
    ведь как-то загадками
    он все же говорит
    да кто же он
    дивным образом себя
    он преподносит
    знает все что было
    есть и будет
    намекаю
    не нервируй
    вроде бы шутя
    ведь он не может знать
    кто на самом деле я
    и моя сила какова
    он же лукаво смотрит
    и улыбается
    гневить меня не надобно
    владею жалом острым
    я царица
    своей жизни
    и богиня
    суд вершить мне
    мои дали небеса
    смотрит мне в глаза
    я на башмаки его
    странно
    глаза его теплом лучатся
    мысли мудреца
    а башмаки же
    как у босяка
    что-то новое
    в нем нахожу
    он как магнит притягивает
    моя семья
    работа
    от раздумий и забот
    у меня
    крыша едет не спеша
    кто же он
    зачем пришел
    иль почему
    главное осмыслить
    разобраться
    что к чему
    знать про себя
    лишь я одна могу
    ведь я таланлива
    красива
    везде во всем
    порядок у меня
    разве может знать он все
    меня не проведешь
    и на мякине не возьмешь
    но сердце пылает
    трезвонят в голове колокола
    они поют
    это судьба твоя
    и да и нет
    не зна ю
    хм
    подумаю
    не верю я
    сама себе
    о мой бог
    но однако не хватает мне
    счастья женского
    ежель мой
    послан мне судьбой
    шанс не упущу
    мысли веером
    стремительный поток
    хаос
    и внем извечный блин
    вопрос
    быть или не быть
    мне
    ему верною подругой
    иль женой
    успокойся
    себе я говорю
    чему быть
    того не миновать
    счастье
    оно лишь раз дается
    и вправе ты им обладать
    ведь ты богиня мудрости
    и сердце добротой наполнено
    с рождения в нем сокрыта
    радость материнства
    это Божья благодать
    взаимностью и верностью
    храню сие
    в ладонях души
    и не позволю
    никому
    счастье мое увести
    мы ведем беседу
    он что-то пишет
    на листе бумаги
    любопытство не дает покоя мне
    что вы пишите
    дает мне прочитать
    (читаю)
    женщина - дочь вечности
    если она делает что-то
    она делает навсегда
    ...
    (я обезоружена)
    он написал то
    что выше прочитали
    вы
    это во время разговора
    с ним
    мои мысли
    ...
    он любит другую
    она - иностранка
    и я рада
    Бог послал мне брата
    могу ему доверять и
    просить совета
    мы
    с ним
    верные друзья

    2011г


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (5)


  50. Оля Лахоцька - [ 2012.08.24 18:31 ]
    Взаємозалежність
    Коли час ще не ділився на день і ніч,
    а з пащі сонячного лева викочувалися галактики,
    над світом розбилася жива кришталева сфера-райце
    і осипалася мільйонами осколків у воду.

    Сірі небесні птахи і риби, що так хотіли жити,
    прийшли і склювали їх,
    і ожили.

    Ти, що носиш у собі життя
    так само, як я,
    поверни мені часточку мене...


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (23)



  51. Сторінки: 1   ...   68   69   70   71   72   73   74   75   76   ...   124