Західноукраїнська мистецька спілка | Організація та підтримка мистецьких конкурсів
Бібліотека кращих авторів нашого видання
Поезії Ростислава Балеми ( м. Хмельницький)
***
1
... Ось захотів прославити красу
Сухих листків жовтаво-золотистих,
Та вистиг
Слабкий вогонь, що, думав донесу
Я до душі.
А скільки тої слави,
Краси тієї марно пропада...
"Біда-а-а... біда-а-а!..."
То сум алейний резонують гави.
Я - експонат гербарію, старезне
трухляве листя, що от-от - і щезне,
Не лишить сліду, попелу від тіла.
Колись і ця алея зеленіла...
2
...Ось захотів прославити красу
Дітей дощу - краплинок слізно-чистих,
Врочистих
Осінніх сліз, що , думав, донесу
Я до душі.
А може так і треба:
Бреду повільно, змоклий до межі,
Ножі, ножі
І до землі пришпилюють, й до неба...
Я - експонат осінньої природи.
Хтось зазирне за скельце вряди-годи:
"Простий метелик, що там говорити...
Душі - нема, а тілечко - пробите..."
3
Ось захотів прославити красу
Тих почуттів, що осінь навіває.
Немає.
Ні дум, ні почуттів не донесу
Я до душі.
А осінь вечоріє.
І скоро ніч - зима все замете...
Не те... не те!..
Прокинься, пробудись, моя Надіє!
Я - крізь листок пророслі квіти.
Згадай: ти мріяв зеленіти?
То зеленій!
Я - та комаха слабосила -
Нові розлагоджую крила
В порі ясній.
Я - новий дух в новому тілі -
Співаю жовтій заметілі
Хвалу нову,
І посміхаюсь Мрії карій,
Не експонат і не гербарій -
Живу!
Живу!!!