Ліліана Косановська м. Львів



Я - Кармен.

Барвиста хустка з порухом рамен
На стіни кида відблиски грайливо.
Я горда й незалежна. Я - Кармен.
Я - блискавка й весняна перша злива.
Смагляві очі вишнями блищать,
Спада волосся хвилею на плечі.
Хто прагне мою душу розгадать? -
Застерігаю - марно втратить вечір.
Душа моя, мов дзеркало криве,
Її весна бентежить, непокоїть.
О, хто мене коханою назве,
Хто мою душу ніжністю напоїть.
А раптом хтось у тиші цій блука,
Готовий простягнуть любов і вірність.
Хто він такий. Звідкіль жага така.
Чи зна мою шалену непокірність.
Чом не один отут марнує день
І шле ночами диво-серенади.
А я спочити хочу від пісень
Пісні кохання - це п'янка принада.

Спурхнула хустка з втомлених рамен,
Запнувся світ за гордими плечима.
Я визнаю свободу. Я - Кармен.
Дивлюсь на світ циганськими очима.