ЛІРИКА Ти - не мій… (пiсня) Знову розлучає нас дорога У осінній просині дощiв, Лиш далекий сплеск моїх мелодій Нагадає біль моїх очей… Приспів: Ти - не мій, а я тебе кохаю, Ти - не мій, а я тебе чекаю що є сил, А я тобі дарую сяйво жовтих хризантем, Дарую я... Ти - не мій, кружляє вересень в обличчя, Ти - не мій, шепоче впале листя, Ти - не мій... А осінь все пита: "Навіщо? Зустрілись ми, зустрілись ми?" Ти пробач мені… Тебе не варта… Розсипає вітер всі мої листи, Котрі всі - тобі!Де на моє: "Здрастуй"- Відповідь одна: "Мене прости..." Словами: І знову листопад... А пам'ятаєш, як колись, Вечір і дорога... Жовті ліхтарі... Осіннє листя в дзеркалі калюж привокзальної площі... І твої хризантеми... Так знай, Що в них - моя душа, моє серце, Моє останнє: "Прощай..." Замок на піску (пiсня) Ти пам'ятаєш, мила, Моря далекий обрій, Радісний сміх прибою - Падав до ніг твоїх? Ти пам'ятаєш, милий, Неба щасливі зорі, Самий прекрасний замок Ми на піску возвели? Замок на піску - біжу до тебе... Всесвіт у очах - синіших неба... Як в останню мить, як в мить розлуки - Раз і назавжди сплелися руки... Легкий дотик хвиль... цілую очі... Тихо дві зорі упали вночі... Тільки ти і я, і тільки вечір Золотом упав тобі на плечі... Наша щаслива казка - Мрія, Надія, Віра,- Де ми хотіли бути Завжди з тобою одні... Тільки дійти до тебе, Тільки, на жаль, не можна, Тільки тепер назавжди Море змиває сліди Замку на піску, де ми з тобою Поруч разом йдем - рука з рукою, Замку на піску, де ми в полоні Нашої розлучної любові... Замок на піску - прекрасна мрія... Замок на піску - сама надія... Де з тобою я, і тільки вечір Золотом упав тобі на плечі... Забуті лілеї (пiсня) Я піду, а тобі залишається світ - Де немає, не буде вовіки надій... Тільки знай: через тисячі-тисячі літ Ти навіки, назавжди залишишся мій! І куди не підеш ти - самотності тінь За плечима стоятиме, наче печать. Все багатство землі ти тоді віддаси, Щоб навіки мене не втрачать... В наші ночі минулі повернешся знов, І шукатимеш всюди - не зможеш знайти - Очі ті, що тобі дарували любов, Очі ті, що належали тільки тобі... І розгублять лілеї свої пелюстки, Тільки серце не зможе, не зможе простить. Тільки знай, що ніколи в своєму житті Ти не будеш нікого любить.

Олена Чайка народилася в м.Харкові.Освіта вища. Нагороджена дипломами за участь у конкурсах "Червона рута 95",та неодноразово за участь в конкурсах "Жива вода" ( в номінації найкраща авторська пісня -1 премія). Професійно займалася музикою і вокалом. В 1997 році вийшла до друку збірка "Криниця". - elenachaika@rambler.ru Прости-прощай (пiсня) Осінній день… Палає в барвах золотих, Неначе кличе за собою в синю даль… Прощання час...Лиш журавлів осінній спів, Візьме на крилах голубих мою печаль... Лети, лети, моя любов, моя печаль... Не вір мені, коли скажу: "Прости, прощай!" Не вір, коли на вікнах намалюю, Косим дощем про те, що не люблю я, В перлинних краплях ти Забуте ім'я моє згадай... Коханий мій… А пам'ятаєш, як колись Світило сонце лиш для нас, для нас двоїх? В любистка цвіт... З минулих і далеких літ, У сяйві падали із неба дві зорі... Твоя й моя... Одна - любов, одна - печаль... Не вір мені, коли скажу: "Прости, прощай!" Не вір, коли на вікнах намалюю, Косим дощем про те, що не люблю я, В перлинних краплях ти Забуте ім'я моє згадай... Невже навік? Не йти з тобою нам удвох Стежками давніми у світ, невже не йти?.. Останній крок... До тебе я так довго йшла, Ну, як, скажи, останній крок мені пройти? Остання мить... Я ще з тобою, я - твоя, ` ` Не відпускай мене назавжди, назавжди... Не вір, коли на вікнах намалюю, Косим дощем про те, що не люблю я, В перлинних краплях ти Забуте ім'я моє згадай… Словами: А дощ тане , як моя Надія… Останній крок - і я зачиню двері , І тільки глухий відзвук моїх кроків пролунає на весь Світ… Єдине , що буде зі мною - це твоє серце… Я заберу його до себе… Пройде час і ти відчуєш , що значить жити без серця… Я не віддам його тобі, так і знай!!! Червоні троянди (пiсня) А осінь знов розпалює костри, І лине пам'ять знову в ті краї, Де стежка у жита, і з макiв повінь Лиш одна була для нас з тобою... Словами: "Червоні троянди... Твій останній дарунок мені... Як спогад... Як останнє "Прощай!"... Подивись, милий, які вони червоні - як кров, і ніжні, як твоя любов до мене..." І ронять цвіт червоні пелюстки Троянди ті, що ти приніс мені... Невже настав той день, невже забудеш? Очі мої, губи мої? Руки мої?.. Невже настане день, і я забуду Очі твої, губи твої, руки твої? Останній раз скажу тобі: "Прости", А серце птахом вирветься з грудей, Розіб'ється в сльозах, Розсіється в дощі, Любий мій, коханий, милий, захисти! Україночка (Пiсня) Сонце сходить над ланами, Червоніють промені... Я іду, і край коханий Усміхається мені. Тільки видно жито й небо, Жовте сяйво й голубе, А веселка стежку стелить, Із колосся воду п'є... Українко, україночко! Танцюй та грай, моя сопілочко, Кружляй ти мене карооку, Співай про серцю милий край. Українко, україночко, Чорнобровая дівчиночко, Я всіх запрошую у танок, А ну, сопілко, дужче грай! Пісня лине поміж гори, І відлунням поверта. Синій-синій цвіт волошок Загубився у житах... Я сплету вінок із квітів, Неба, жита і трави, Як же тебе не любити, Краю рідний, краю мій!