Музичним полум'ям здіймуться заспані планети: коли Allegro mosso виллється у космос незбагненний міжгалактичною рікою.
*** Музичний сніг... Яке натхнення! Без музики не можу жити я. Закоханий у музику, мов композитор сонячних симфоній відроджую життя, злітаючих у небо весняних метеликів сумних.
*** Засніжені простори навкруги, Заснули ми і вітрозоряні вогні, Примара! Вічний сон! - та Ні! Погляньте: Духмяно серце ллє гарячу кров у полохливе небо: Ми вибухнемо полум'яно-юним океаном І береги розмиєм квітофарбою життя Ввійдем у вічність музикою мрій: фантазіями сонця.
*** Засумували чорні хмари брудного неба Опромінені блиском сонячного світла, Розворушився принишклий вітер, А зорі задивляються...
Світ у прозоро-чистих сльозах.
*** Спадає з віт вітрів духмяне листя світу і квіти серця покриває запашні безмежним шаром золотавих мрій.
*** Я відчуваю рухи світу в серці захована свобода, що розірве нудьгу очей вологих, які омиють тіла бруд сльозами чистоти.
*** Місто затуманеними фарбами світу розмальовано. Дощ. Вітровіння сніговію.
Небесно місяць звеселяє Бузковий цвіт суничної ріки, І серцевієм омиває Заплакані мелодії трави.
*** Як стрімко лань біжить думки мої кружляють в шаленому танку... На вулиці спокійно, але життя вирує: Дощ омиває бруд осінніх барв сумного безперервного провалля, Гроза вирує... А бурі все немає...
*** Сумні озера чорних хмар Втопились у вогні полів безкраїх, згубились У морях червоного туману.
Лиш моє серце ще живе і Сподівання створює У снах вчорашніх майбутнього життя
*** Я - комп'ютерний файл інстальований системою, дефрагментований повітрям, відформотований незбагненністю і викинутий в світ
ранкового осяяння синтагм і парадигм
сонячних симфоній & ницості існування.
*** Сонячно дихає музика серця.
Вийшов на вулицю: Оркестр безупинно грає т р а у р н и й м а р ш.
Навколо смерть тортурна, мов полунична ріка, багряноока.