* * * Тридцятилітній Буратіно, Я все такий же оптиміст, Пропив давно свою Мальвіну, Що мав - пустив коту під хвіст. Але щовечора я п'яний Сміюсь в харчевні на весь рот, Веселий гарний, дерев'яний, Країни дурнів патріот. Я п'ю - і море по коліна, Бо знаю: завдяки вину Я, проспиртоване поліно, В житті цьому не потону. * * * Приходьте до мене завтра! Я розкажу вам правду! Приходьте до мене автра! Я розкажу вам равду! Пи одьте о мее авра! Я оза жу ам аву! Пи о те о мее ава! Я оа жу а ау! И о е о ее аа! Я оа у а ау! Алкохоку Здавалось, лиш учора Ми разом сіли пити, А вже на дворі осінь... Задзвонив телефон Не знімаю я трубки - Ще півпляшки лишилось. Ах, як співає пташка, Ах, як вона співає! Іще сто грам замовлю. Учора я надравсь, Сьогодні в дупу п'яний - А може, це любов? Як смішно всі внизу голівки задирають - З балкона я стругнув. Сьогодні вдруге я Хрещатиком проходжу І ні з ким випить... Ах, як сюркоче Цикада у траві - Рубля лиш не хвата. Усе той сон страшний - Шампанське й самогон Плюс вермут й тепле пиво. Ах, бульбашко легка В шампанськім золотім... Аристократа жизнь. Хоку Під грушею цією Мене робив мій батько - Тепер тут песик сцить. © Юрій Позаяк. Всі права застережені.