Н. Чибісова | "Лексико - семантична структура поезії С. Йовенко"

Дослідження

           

"Лексико - семантична структура поезії С. Йовенко"

      Наталія
      Чибісова

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Ім. Т.Г.Шевченка

 Кафедра сучасної української мови

Курсова робота на тему:
"Лексико - семантична структура поезії С. Йовенко"

Студентки І курсу філологічного факультету відділення класичної філології Чибісової Наталії

Київ - 2001

Зміст роботи:

Вступ
І. Слова і числа.
ІІ. Частотний словник і лінгвістичні дослідження.
ІІІ. Теоретичне визначення поняття "семантичне поле".
ІУ. Дослідження особливостей лексично-семантичної будови поезії С.Йовенко.
Висновки.

Вступ.
Задача, яку я ставлю перед собою:
1. Розробити методику аналізу лексико-семантичної будови поезії на базі творчості Світлани Йовенко.
2. Прослідкувати за даними результатів аналізу певні тенденції відображення творчою людиною як своїх особистих проявів у мові, так і відображення свідомості людини, яка живе наприкінці ХХ сторіччя, у поетичних текстах.
Мета роботи: Виявлення особливостей лексико-семантичної будови поезії С. Йовенко.
Метод: Компонентний аналіз.
Новизна: Поезія С. Йовенко вперше стала предметом лінгвістичного аналізу. Також вперше її особистість як поетеси досліджується за допомогою компонентного аналізу за матеріалами, що подані у частотному словнику її поезії.
Матеріал: Частотний словник, що укладений автоматично на базі поезій С. Йовенко

І. "Слова і числа".
Гете належать слова: "Числа не правлять світом, але вони показують, як управляється світ". Додамо до цього: якщо числа стосуються мови, мовлення, то вони показують нам, як саме сприймає людина довколишнє і себе за допомогою слів [4]
Найтонше відчуває світ і його закони творчо обдарована людина - художник, митець. А художник слова найкраще може передати свої відчуття словами. Ось чому не лише цікаво, а й важливо простежити, які слова письменники вживають частіше, а які - рідше. Для цього й існують частотні словники [4]. Ці слова найкраще характеризують основний принцип дослідження, яке буде проведене в цій роботі. Тут треба відразу окреслити декілька головних положень. Основним є те, що поезія є особливим індикатором людської особистості і, аналізуючи її, можна "прочитати" людину, зрозуміти її внутрішні порухи, емоції, зрозуміти, чим насправді живе ця людина. Другий аспект - це поєднання в особі поета яскравої індивідуальності і представника всього загалу людської спільноти, оскільки він є частиною людства.
Літературознавці мають свої методи аналізу поезії і, через неї, людської особи, а лінгвістика з появою частотних словників різного ґатунку (історія укладення частотних словників налічує менше століття [5] ) почала застосовувати до аналізу текстів різноманітні методи обчислення: Справедливо вважають деякі дослідники… що застосування статистичних методів до вивчення словникового складу почалося власне з укладання частотних словників. З накопиченням великої кількості даних виявилося необхідним теоретичне узагальнення одержаних результатів [5].
Тут правомірно може виникнути питання, яке дає добрий привід до дискусій щодо правомірності підходу до мови і літератури з обчислювальними приладами. Відразу заперечу на це, хоча б з тієї позиції, що світ чисел має безпосереднє відношення до духовного світу людини. Ці два світи ще древніми (хоча б греками) навіть не роз'єднувалися і маю надію довести таку єдність у цій роботі.

ІІ"Частотний словник і лінгвістичні дослідження"

Частотним навивається такий словник, у якому кожне слово характеризується певним числом, що вказує на кількість вживань цього слова в обстеженому масиві текстів, тобто на його абсолютну частоту в цих текстах [12, 7 ]
З якою метою створюються такі словники?
Навіть прості спостереження над текстом показує, що слова щодо їх частоти вживаються неоднаково: одні повторюються мало не в кожному абзаці, інші - рідше, деякі - надзвичайно рідко. Для відображення цієї - закономірності мовознавці користуються такими поняттями, як "поширене", "часто вживане", "маловживане", "непоширене", "рідковживане" і под. Проте, ці поняття не можуть дати уявлення про науково обґрунтовану міру вживаності слів. Про сфери їх переважного використання, про істотні відмінності у вживанні слів чи груп слів у стильових різновидах текстів. Розкрити всі ці закономірності функціонування лексики (чи інших одиниць мови) можна лише за допомогою статистичних методів. Саме тому вони набули такого широкого застосування [12, 7]
Без статистичних обстежень великих масивів текстів, що належать до різних функціональних стилів і жанрів, не можна було б виявити хоча б такі закономірності, як обмеженість реєстру слів у будь-якому тексті чи масиві текстів, закон переваги, за яким невелика кількість мовних одиниць вживається дуже часто, а решта - з невеликою частотою. Зараз встановлено багато статистичних закономірностей та параметрів, які показують функціонування лексики в різножанрових текстах. Всі вони знайшли практичні застосування, такі як відбір лексичного мінімуму при вивченні іноземних мов, створення ефективних систем стенографії, атрибуція не підписаних рукописів, створення економічних алгоритмів кодування текстів для ЕОМ, а також систем машинного опрацювання текстів, машинний переклад, інформаційний пошук, автоматичне реферування й анотування літератури. Практичні потреби статистичного обстеження текстів для опрацювання їх на ЕОМ набувають особливо великої ваги в період науково-технічної революції. Тому, якщо перші частотні словники створювалися з метою вдосконалення систем стенографії та для відбору лексичного мінімуму, то в наші дні частотні словники створюються в основному для потреб інформаційного пошуку та машинного перекладу [12, 7] Об'єктом цього дослідження став частотний словник, створений за допомогою комп'ютера.
Систематизуючи матеріал, поданий в цьому словнику, і групуючи його у лексико-семантичні поля, ми отримуємо можливість , за допомогою компонентного аналізу, зазирнути у внутрішній світ як пересічної людини, яка живе наприкінці ХХ століття, так і людини яскраво і багато обдарованої. Але до того, як безпосередньо перейти до матеріалів дослідження, треба дати визначення поняття лексико-семантичного поля.

ІІІТеоретичне визначення поняття "семантичне поле"

Концептуальне значення слова існує не ізольовано, а в певному співвідношенні з концептуальним значенням інших слів, передусім слів того ж "семантичного поля". Терміном семантичне поле визначають більшу чи меншу множину слів, точніше - їх значень, пов'язаних одним і тим же фрагментом дійсності. Слова, значення яких входять у поле, утворюють "тематичну групу" більшу чи меншу. Приклади таких груп слова, що позначають час і його різні відтинки (час, пора, рік, місяць, тиждень, доба і т.д., також весна, зима … ранок, вечір…); терміни родинних зв'язків (батько, мати, син, брат, кузина і т.д.); назви рослин ( чи більш вузькі групи: назви дерев, кущів, грибів і т.д.); назви температурних відчуттів (гарячий, холодний і т.д.); назви процесів чуттєвого сприйняття (бачити, чути, помітити, відчути) та інш. З точки зору їх внутрішніх смислових відношень слова, які належать до однієї тематичної групи, треба розглядати як певну відносно самостійну лексичну мікросистему [3, 96]. Таке визначення терміну "семантичне поле" подає російський лінгвіст Ю.С.Маслов. Трохи інше визначення пропонує український мовознавець С.В.Семчинський. Однією з важливих особливостей лексем як величин лексичної підсистеми є можливість лексеми бути одночасно пов'язаною з кількома значеннями. Завдяки полісемії значно скорочується кількість елементів, що складають лексичну підсистему. Якби кожна лексема мови була моносемічною, інвентарі лексичних одиниць зросли б кількісно в декілька разів. Завдяки полісемії різні значення можна позначити однією й тією ж екстерформою. Внаслідок цього одна й та ж лексема може входити до різних семантичних полів[6]. …Способом здійснення системних зв'язків у лексиці є належність лексем до певних семантичних полів. Семантичним полем називають таке угрупування лексем, яке створює "тематичну" групу, що стосується якоїсь виділюваної людською свідомістю частини психічної чи фізичної дійсності. Наприклад, семантичне поле споріднення людей об'єднує різні назви споріднення. В цьому полі виділяються два підполя - підполе кровного і підполе шлюбного споріднення. Скажімо, лексеми дочка, батько, дід, онук виражають поняття кровного споріднення, а лексеми дружина, тесть, свекруха, свояк виражають поняття шлюбного споріднення [6, 196].
Тож семантичні поля тісно пов'язані з поняттями мова і свідомість, вони стосуються, як сказано вище, якоїсь виділюваної людською свідомістю частини фізичної чи психічної дійсності [6, 196.].
Прибічники знакової теорії мови вважали, що слово було знаком, за допомогою якого люди позначали певне явище своєї свідомості [6, 31].
ІУ Особливості лексично-семантичної будови поезії С.Йовенко

Зв'язок свідомості і поезії, поезія як віддзеркалення свідомості, завжди хвилювала людину. Особливо ці питання хвилювали самих митців. Показовою в цьому відношенні є робота І.Франка "З секретів поетичної творчості", де поет досліджує ці тонкі взаємозв'язки. Він вважає, що модель творчого акту передбачає "виверження" інформації, яка із свідомості перейшла у підсвідомість. У підсвідомості інформація не просто зберігається, а й обробляється. А потім відбувається її "виверження" у творчому акті на папір [7].
Поштовхом для цього дослідження стала робота Е.Донської "Деякі особливості мови і стилю сонетів Шекспіра" ("Некоторые особенности языка и стиля Шекспира") [9, 240].
Авторка використала у своїй роботі методику дослідження стилю, яка була розроблена В.А.Кухаренко [2].
Методика включає два етапи. На першому розглядаються одиниці тексту усіх рівнів, а також їх частота і розподіл у тексті [9, 240].
Другий етап передбачає використання множини лінгвістичних контекстів для розширення сутності явища, яке було виявлене. На цьому рівні відбувається декодування, або розшифровка художньої інформації. На цьому ж етапі передбачається використання не тільки тексту художнього твору, але й всього комплексу поза текстових структур: епохи, літературних напрямків, особистого досвіду художника, його принципів [9, 240].
Двоступеневий метод дозволяє використати і кількісний і якісний підходи до художнього твору і представити його як факт мови, з одного боку, і як факт мистецтва - з іншого[9, 240].
Згодом довелося відмовитися від використання другого етапу і зупинитися на компонентному аналізі, залишивши використання другого етапу для подальших досліджень.
Тому інформація буде декодуватися ще на першому етапі, що є можливим без використання інших контекстів крім контексту семантичних полів.
Крім цього з роботи Е.Донської був запозичений метод підрахунку лексичних одиниць (далі ЛО) і загальної кількості всіх використань цих одиниць в усьому корпусі текстів (КУ). Тобто загальна кількість одиниць певного семантичного поля у всьому корпусі тексту (КУ) [9, 240].
Крім того, кожну ЛО я віднесла до відповідного класу слів за двома класифікаціями. У своїй статті Е.Донська відносить кожну ЛО до відповідного класу слів за словником Роже. При цьому вона враховує як кількість одиниць, які входять в той чи інший клас, так і частоту використання (КУ) цих ЛО в усьому корпусі текстів [9, 240].
У цій роботі співвідносилося використання ЛО в усьому корпусі частотного словника поезії С.Йовенко [11]. Крім цього були використані методи, які подаються у статті В.Перебийніс [4].
Перший етап практичної роботи полягав у обробці матеріалу словника. З усього корпусу словника [11] були виокремленні іменники. Таким чином було створено міні-частотний словник іменників. Як і в словнику поезії С.Йовенко [11] вони були розташовані в алфавітному порядку, але розгруповані на три групи:
низькочастотні (9>1), середньочастотні (10>19), високочастотні (20<). Кожен з них отримав відповідний індекс частотності. Кожна ЛО була класифікована за двома класифікаціями. Перша з них - класифікація понять за Р.Хелігом і В.фон Вартбургом [1]. Друга - семантичні групи, які були використані у "Сучасній українській мові" (Н.Г.Шкуратяна, С.В. Шевчук) [8, 107]. Ці класифікації доповнилися . Кожна семантична група отримала цифровий і буквений код. ЛО віднесені кожна до певної семантичної групи за двома класифікаціями і кожна з них отримала відповідний код групи. Підрахована кількість ЛО, які входили до кожної семантичної класифікації і поставлені співвідношення. КУ в цьому випадку не підраховувалося. Далі мною окремо виділені певні домінуючі семантичні поля, чи найчастотніші ЛО згруповані окремо і проаналізовані. На цьому етапі вже постала можливість говорити про особливості лексико-семантичної будови поезії С.Йовенко, про певні особливості індивідуальності автора поезій, і прослідкувати загальні тенденції свідомості людини, яка живе на зламі часів, наприкінці ХХ століття.
Тут слушно буде навести докази неоднаковості свідомості пріоритетів у мисленні людини і відображення цього мовленні і на письмі. Це також стане ще одним доказом зв'язку мовлення і свідомості. І того, що за допомогою компонентного аналізу можна "зчитувати" індивідуальні особливості людини взагалі і конкретної особистості.
Дослідники говорять про те, що недоцільно укладати частотні словники, які за хронологічним принципом охоплюють великі проміжки часу [6]. Наведемо приклад. На недоцільність такого підбору текстів вказує хоча б коротенька замітка " Віки і слова" надрукована в тижневику "Неделя" №3 1972р. [5].
"Як видно з даних, опублікованих паризьким інститутом газетознавства, найчастотнішими словами французької преси в 1871р. були любов , пристрасть, жінка, серце, фривольність, рента.
Через 100 років - у 1971 р. статистика відмітила інші слова і в іншому за частотним вживанням порядку: автомобіль, швидкість, жінка, війна, місяць, наркотики, атом, політика. Тільки на 9-му місці стоїть слово любов [5] .
Таке ж зіставлення провели і на "російському грунті". Воно показало, що певні ЛО повторюються на протязі віків, але вже з різною частотністю [5].
Дві класифікації [1; 9] дозволяють з багатьох сторін розглянути у різних співвідношеннях ЛО поезії С.Йовенко.
Почну з результатів класифікації Хеліга [1].
Всього проаналізовано ЛО різних частот 605 (КУ не враховувалося). Впадає в око значна кількісна перевага семантичного поля людини:
Все: 605
Всесвіт - 110
Людина - 400
Людина і Всесвіт - 95
Неможливо не звернути увагу на майже ренесансову гомоцентричність поезії С.Йовенко. На жаль, немає можливості контекстуального порівняння цієї тенденції з загальною тенденцією української поезії і світової кінця ХХ століття. Також констектуальний аналіз дав би дані щодо того, чи відносяться ці ЛО до людини взагалі, чи це певний егоцентризм, притаманний даній людині і поетам , особливо після доби Ренесансу, а також здатність бачити світ через себе і маркувати його також з середини власної особистості.
Кожна група також має власні співвідношення.
Всесвіт:
Небо і небесні тіла - 23 (височінь, зірка, зірниця, зоря, космос, небосхил, сонечко …)
Земля - 32 (земля, золото, каміння, печера, курган)
Рослинний світ - 34 (береза, бузок, вишня, кульбаба, конюшина, кактус, квіт, калина…).
Тваринний світ - 17 (бджола, жайвір, журавлик, коник, ластівка, зайчик… )
Тут можна помітити хіба що тяжіння до географічних понять і того, що пов'язано з землею і водою (бруд, вологість, грядка, джерело, Дніпро, дно, земля …). А також до рослинного світу (береза . бузок, вишня, конюшина, кактус, калина. Мальва, кульбаба), якому надається перевага перед тваринним.(бджола. жайвір, журавлик, коник, крило, ластівка, горличка).
Можна також зауважити, що семантична група небо і небесні тіла має лише два пункти за класифікацією, які містять 23 ЛО у той час, коли рослинний світ має 15 пунктів. Тому можна виділити також частотність 14 ЛО згадувань про небо і небесні тіла (височінь, зірка, зоря, місяць ), а також про погодні умови (вітер, град, дощ, завія, завірюха, замет, заметіль, злива…).
Друга група "Людина і Всесвіт" має два підполя:
A priori (філософські категорії) :
79ЛО(майбутнє, майбуття, мертвий, мить, істина…)
Наука і техніка:
16 ЛО (коліщатко, літак, нерв, ген…)
Тут очевидна "філологічна орієнтація даної людини і невелика зацікавленість технікою і технічними сторонами життя .
В цьому підполі також привертає увагу перевага семантичного поля часу 23 ЛО і досить велика кількість ЛО , яку "тягнуть" на себе семантичне поле "Буття" - 15 ЛО (майбутнє, життя, смерть, мить…) і "Якості і стани - 16 ЛО (ажіотаж, передчуття, тривога).
Семантичне поле "Людина" : 400 ЛО
Людина як жива істота - 85
Людина як істота соціальна - 82
Душа і розум -- 104
Соціальні організації і інститути--125
Усі ці підполя мають дуже високу кількість ЛО, але також включають і багато пунктів.
Л.-жива істота -- 13
Душа і розум -- 7
Л.-істота суспільна -- 10
Соціальні організації -- 11
Цікаві тенденції до переваги категорії "почуття" (ажіотаж, бентежність, блюзнірство, гординя, скорбота, гідність ...) з підполя "душа і розум" - 60 ЛО, а також література і мистецтво ( словечко, барва, спектакль, струна, сцена, Сфінкс, Беатрічче, Ромео, оркестр, Орфей, сонет, ямб… ) з "Соціальних організацій і інститутів" - 53 ЛО. Знов випливає "філологічна" спрямованість автора і її "чуттєвість" як жінки і поета. Велика " увага" приділена категорії "побут" -20 ЛО (борщ, кухня, колиска, свічка, сіно, скалка, коса… ) і категорії "час" -23 ЛО, а також небайдужість автора до питань моралі: "мораль" - 17 ЛО.( суд, істина, кара, прощення, каяття, доблесть…)
Тепер подивимося результати іншої класифікації і проаналізуємо іх. Тут варто підкреслити певний нюанс розподілу. Класифікація за семантичними групами неначе ділить "світ" лексичних одиниць на інші категорії, переформульовує іх. Тому групи можуть "відтягувати" на себе більше ЛО, ніж у попередній класифікації, чи "набирати" на себе меншу кількість за рахунок того, що її ЛО групуються до іншої групи
. Загальні результати є такими:
1. с.г. назви людей - 54 ЛО (лікар, вчителька, Данте, Шекспір, Давидівна, )
2. назви тварин -19 ЛО (зайчик, змія, ластівка, бджола, птаха, сокіл, соловей, соловейко )
3. назви рослин - 45 ЛО (каштан, кульбаба, кактус, мак, цибуля, сосна, галузка …)
4 назви предметів - 38 ЛО (листочок, сіно, конверт, коліщатко, лялька, м'яч, ліхтар…)
5 назви явищ природи - 42 ЛО ( завія, повінь, паводок, райдуга, , паморозь…)
6 назви абстрактних понять 315 ЛО (безмір, ніжність, мрія, безсоння, ласка, ажіотаж, тисяча, забобон…)
7 назви установ, організацій, підприємств -8 ЛО (лікарня, товариство …)
В додані семантичні групи увійшли 189 ЛО
Серед них "результативні" групи:
Вода і водоймища 12 ЛО (струмок, ріка, крапля, дно… )
Земля
11 ЛО (грядка, дорога, стежина, стежка )
Звуки
13 ЛО (легіт, крик, грім, ляск… )
Вікові категорії
17 ЛО (парубок, дівчатко, старець, )
Час
33 ЛО

Людське тіло ,
внутрішня і зовнішня
25 ЛО (палець, кров, вуста, вухо, долоня, горло…)
будинок і його частини
11 ЛО (хата, кімната, вікно, дім…)
театр
11 ЛО (сцена, гурт, Отело, Шекспір ) культура
42 ЛО.
Проаналізуємо більш детально. В загальній класифікації дуже яскраво превалює семантична група (далі СГ) "абстрактні поняття". Тут можна говорити про домінацію абстрактного мислення. Знову постає цікаве питання про приналежність цієї домінації лише поетичному мислення чи мисленню сучасної нам людини.
У СГ назви людей, досить численний за кількістю ЛО, ми можемо побачити, що майже половина ЛО "належить" до групи імена, прізвища, по батькові - 21 ЛО,(Давидівна, Данте, Світлана, Гете…) впадає в око важливість номінативних одиниць для людини нашого часу і, зокрема, для С.Йовенко.
Підгрупа родинні стосунки - 15 ЛО звертає нашу увагу на важливість родини. Ця СГ буде проаналізована окремо.
Привертає увагу і важливість суспільної сфери (роботи) для сучасної жінки: СГ назви людини за родом занять - 11 ЛО.(вчителька, лікар… )
Цікаво зіставити результати СГ: назви тварин - 19 ЛО з попередньою класифікацією. Ця група за кількістю ЛО різко контрастує з іншими. Група назви рослин чи не вдвічі більша за кількістю ЛО. Усі дані підтверджують гіпотезу про "любов" авторки поезій до тваринного світу.
"Технічна" сфера також , по цій класифікації не входить до сфері зацікавлень С.Йовенко, ця група обіймає лише 8 ЛО і є найменшою кількісно.
Детальний аналіз СГ назви рослин показує любов поетеси до квітів - 13 ЛО (мак, кульбаба, жасмин, мальва, бузок) і дерев (вишня, береза, ліс, листя, яблуня, явір…) - 23 ЛО. Побут також небайдужий авторці, як нормальній сучасній жінці - предмети побуту - 27 ЛО(ремінь, скалка, борщ, конверт, сіно )
Також варта уваги любов до природних явищ, але тут можна сказати, що ця якість відрізняла усіх поетів усіх часів. Але можна це витлумачити і з тих позицій, що зі змінами екологічної ситуації природа все настирливіше звертає на себе увагу людини, що не може не позначитися на психіці людини. Можна також гіпотетично сказати про метеорецензивність поетеси.
З "доданих" СГ цікава увага до категорій часу, які з ренесансових і барокових часів не перестають хвилювати людину. Особливо на "зламах" часу, яким є грань між сторіччями і тисячоліттями СГ "Вікові категорії" підтверджує співвідношення цього часу з часом життя людини. Ренесансні традиції панують і у відношенні небайдужості людини до свого тіла, пильної уваги до своєї внутрішньої і зовнішньої будови. Тут також йдеться про використання термінів біологічних не напряму, а у співвідношенні її, у віднесенні до світу духовного.
Культура і мова, як видно з результатів, віднесені автором до превалюючої категорії, особливо впадає в око її зацікавленість театром.
Тепер проаналізуємо окремі найчастотніші ЛО і окремі семантичні групи.
Наприклад, була виділена окрема група "емоційна сфера людини" (стани і відчуття). Її проаналізовано детальніше. Результати такі:
низькочастотні (далі нч) 70 ЛО КУ 218
середньочастотні (сч) 10ЛО КУ 126
високочастотні (вч) З ЛО КУ 142
Загальні результати: 83ЛО з КУ 486
Тобто взагалі ЛО семантичного поля почуттів вживаються 486 разів з різною частотою ЛО. Висновки тут очевидні.
Тепер проаналізуємо ці ЛО за позитивною і негативною конотацією. Але перед цим треба подати подібні результати, як у роботі В.Перебийніс "Що показує частотний словник" [4].
І що ж показує частотний словник (мається на увазі двотомний Частотний словник сучасної української художньої прози) ?
Насамперед виявляється, що слова, які пов'язані з позитивними емоціями, вживаються набагато частіше ніж протилежні їм за значенням [4].
Аналізуючи поезію С.Йовенко, можна дійти до діаметрально протилежних результатів: негативно забарвлені відчуття різко домінують.
Нч: позитивні: ЛО 12; КУ 32
негативні: ЛО 39; КУ 107

Сч: позит.: ЛО 4; КУ67
негат.: ЛО 5; КУ 60

Вч: позит.: ЛО 1; КУ 20
Негат.: ЛО 1; КУ 53

Всі групи: позит.: ЛО 17; КУ 119
негат.: ЛО 44; КУ 220

Зауважимо, що свідомо не включалися в ці групи ЛО любов (КУ 69) і кохання (КУ 11), оскільки неможливо стверджувати позитивну чи негативну забарвленість цієї ЛО поза контекстом, оскільки ця забарвленість може бути як позитивною, так і негативною.
Якщо проаналізувати семантичне поле "культура" окремо, то отримаємо такі результати:
нч. ЛО 56 КУ124
сч. ЛО 4 КУ 30
вч. ЛО - ; КУ -
Загальні результати ЛО 60;Ку 154
Цікаво, що відсутні в цьому полі високочастотні іменники.
Семантичне поле "побут":
нч. ЛО 25 ; КУ 68.
ЛО сч. і вч. взагалі відсутні.

Семантичне поле вогонь: (палахтіння, огонь, спалах, тепло, сяйво,…)
Нч. ЛО 15; КУ48 ; вч. 1; КУ 20
Загал. ЛО 16; КУ 68.
Можна сказати про певну захопленість поетеси цією стихією.
Проаналізуємо семантичне поле "час":
нч. ЛО 21 КУ 75
сч. ЛО 6 КУ 83
вч. ЛО 3 КУ 97
Всього: ЛО 30 КУ 255
1 зима 16 КУ
2 весна 10
3 осінь 6
4 літо 5
Можливо, ці цифри говорять про перевагу, яку надавала порам року С.Йовенко на час написання поезій.
1 майбутнє 4 -- 1 секунда 2 -- 1 май 2
2 віха 2 -- 2 хвилина 4 -- 2 травень 4
3 дата 4 -- 3 година 5 -- 1 день 64
4 пора 9 -- 4 день 64 -- 2 ніч 35
5 вік 19 -- 5 тиждень - -- 3 вечір 4
6 епоха 2 -- 6 місяць -- 7
7 рік -- 16 -- 1 ранок 11
8 сторіччя 3 -- 2 рань 2 -- 3 присмерк 4 -- 4 світання 4
Тут також "проступають" переваги певних часових ЛО
Порівняємо результати, які були отримані при аналізі семантичної групи сім'я" , з результатами, які отримала В.Перебийніс і подала в своїй статті [4].
.візьмемо іншу сферу об'єктивної дійсності - стосунки між людьми, точніше в родині. Числа показують, що найголовніша в родині мати [4].
Далі по "частотності" вживання іде батько[4].
А далі ієрархія членів сім'ї така: син важливіший ніж дочка (відповідно до цього брат важливіший ніж сестра) [4].
Цікаво, що в статті обчислювалися інші дані, а результати майже співпадають. У С.Йовенко цифри виходять такі:
1.мама 21
2.брат 9
3.батько (тато) 8
4.дочка (доня, доньки) 6
5.син 4
6.чоловік 2
7.бабуся 2
8.сестричка 2

нч. ЛО 11; КУ 35
сч. - ; -
вч. 1; КУ 21
загал. ЛО 12; КУ 56
Цікаво, що для С.Йовенко ЛО дочка більш значуща, ніж син, хоча цей відрив невеликий. Також цікаво, що брат "переважає" над батьком.
Тепер подамо деякі групи ЛО середньочастотних і високочастотних іменників і деякі протиставлення.
1.а) біда 14 КУ, відчай 10, вина 12, кров 18, печаль13, жаль 13, біль 37, сльоза 53, смерть 32.
б) радість 19, сміх 14, усмішка 11, щастя 20.
в) радість 19 / печаль 13
щастя 20 / біда 14
2. вітер 44, вогонь 20, земля 48 , небо 70, світло 25, сніг 31, сонце 33, хмара 20.
3. а) небо 70, земля 48, вітер 44, вогонь 60.
б) сонце 33, світло 25, вогонь 20.
в) вітер 44, хмара 20, злива 22.
4. голос 25, обличчя 26, око 121, погляд 31, рука 52, серце 131, сльоза 53, сон 36, лице 21.
5. а) день 62, літа, 22, мить 21, ніч 35, час 31.
б) день / ніч 35
6. діти 20, мама 21, дитина 11, дитинство 11, дитя 19, дівчинка 12, молодість 11, дітлахи 3, дитятко 2.
Тут треба зробити примітку, щодо включення до цієї групи низькочастотних ЛО. Це було зроблено для підсилення результату, який говорить про важливість для поетеси цієї пори людського життя. Можна також з певною часткою впевненості стверджувати, що поетеса мало щасливе дитинство і подумки часто звертається до цих часів, як до "втраченого раю" Цікаво також привести ще один "контрастуючий" показник на підтвердження цієї гіпотези: ЛО майбутнє = 4. Цей показник говорить про певну оберненість до минулого : ЛО майбутнє = 3.
7. а) небо 70, любов 69, життя 58, світ 57, душа 49, ім'я 41,біль 37, смерть 32, час 31, щастя 20.
б) життя 58
смерть 32
час 31.
Тепер подамо коротку характеристику високочастотним іменникам у поезії С.Йовенко.
На першому місці (за кількістю вживань ЛО) стоїть ЛО серце 130. Але ця ЛО вживається не в сенсі людського тіла, а як духовна субстанція. Звертає на себе увагу той факт, що більшість ЛО з цієї категорії - філософські поняття. Дуже багато вч. ЛО входять до семантичного поля людини, особливо привертають увагу ЛО поля "частини тіла": серце 130, око 121, рука 152, обличчя 26, лице 26.
Аналіз вч. Іменників теж підтверджує "зверненість" людини кінця ХХ століття на людину, на себе, свій внутрішній світ, заглиблення в нього.
Також зовнішнє середовище, природа відбиваються у цих цифрах: небо 70,земля 48, вітер 44,сонце 33, сніг 31, світло 25, злива 22, вогонь 20, хмара 20.
Особливу увагу звертає на себе частотність згадування погодних умов. Завершимо аналіз оптимістичним результатом. Незважаючи на перевагу негативно забарвлених почуттів у аналізі класифікацій, життєстверджуюча нота все ж проступає серед цифр високочастотних іменників: життя 57 / смерть 32.

Висновок
В цій роботі була проаналізована лексико-семантична структура поезії С.Йовенко. Поставлена задача була виконана - розроблена своя методика аналізу лексично-семантичної будови поезії С.Йовенко. Крім того, на численнях прикладах було доведено можливість аналізу людської особистості за допомогою компонентного аналізу лексико-семантичної будови текстів, написаних людиною. А також продемонстрована перспективність досліджень такого роду. Таким чином можна заглиблюватися в таємниці людської психіки і краще зрозуміти митця, який живе з нами у спільному часі, або віддалений від нас століттями. Далі є можливість співставляти дані, які ми отримали, з відповідними подіями біографії цієї людини, а також робити контекстуальний аналіз, що дає широке поле для подальших досліджень і співпраці лінгвістів і літературознавців.

Список літератури:

1. Караулов
2. Кухаренко В.А "Лингвистическое исследование английской художественной речи". - Одесса., 1973г
3. Маслов Ю.С. "Введение в языкознание". - М., 1987г.
4. Перебийніс В.С. "Що показує частотний словник".//"Літературна Україна". - 1985р. - №28
5. Перебийніс В.С ., Муровицька М.П. , Дарчук Н.П. "Частотні словники та сфера їх застосування". - К:" Наукова думка".,. - 1985р.
6. Семчинський С.В. "Загальне мовознавство". - К., 1987р.
7. Франко І. "З секретів поетичної творчості".- К., 1969р.
8. Шекспировские чтения/ под ред. А.Аникста - М.,1986 "Некоторые особенности языка и стиля сонетов Шекспира" Е.Донская/.
9. Шкуратяна Н.Г. , Шевчук С.Г. Сучасна украська мова: Навчальний посібник.- К.,2000.
10. Частотний словник , укладений автоматично на базі поезій С.Йовенко.
11. Частотний словник сучасної української прози в 2-х томах. Т.1 - К. "Наукова думка", - 1981р.