МАНЬЄРИЗМ Енциклопедійні
|
МАНЬЄРИЗМ ( від італійського "maniera" - манера, стиль).
Художня течія, що чітко проявилася в різних видах мистецтва Західної Європи XVI віку між Ренесансом і бароко. Маньєризм (М.) - це ціла низка явищ за пізнього Відродження, коли під "головною" ціллю мистецтва почалося розумітись наслідування "красивій і вченій манері", "ідеальним" зразкам Ренесансу, проте без належної йому змістової глибини та гуманізму. Основним естетичним витоком М. було вираження суб'єктивної ідеї художнього образу, який народжувався в уяві художника. Прихильники М. проводили різкий розділ між фантазією художника і втіленням її в матеріальні форми.
В композиційних вибудовах, кольористиці, в музиці й поезії Маньєризму досягалася віртуозність професіональної майстерності, що співвідносилася і з академічною офіційністю (Академізму), і з вдумливим аллегоризмом, і з аффектацією почуттів, і еклектизмом у використанні інших, розроблених раніше, художніх прийомів
В другій половині XVI віку М. став домінуючим напрямом придворного мистецтва Італії, здійснив широкий вплив на французський і голандський живопис, а також на французську та іспанську поезію придворного типу (XVI - XVII вв.). Творчість ряда художників М. тісно сходилася з релігіозно-містичними течіями. В той же час в М. знайшла значний відбиток і "світська" еротична тематика, відповідна смакам дворянства і молодої буржуазії.
Варто наголосити, що в теоріях М. панували ідеї неоплатонізму, що опиралися і на середньовічну схоластику, символіку чисел, астрологію.
Можливі поетичні зразки
Copyright 2000 - "ПОЕТИЧНІ МАЙСТЕРНІ" - Львів