АКСІОМАТИЧНЕ ПІДГРУНТЯ:

1. Цивілізації мають початок і кінець, а Життя безкінечне.

2. Конкретна Людина є найвищим результатом Життя на Землі.

3. Людина, є усвідомлено і гармонійно зрілою Особистістю, створеною до (за Замислом і Призначенням) і під час (за Долею і самореалізацією) свого життя по Образу і в подібності до Творця Живого.

4. Будь-яка Sapiens-особистість призвана стати Людиною.
Будь-яке населення – стати етносом, культура сягнути, щонайменше, рівня цивілізації.
Ці явища постійно історично відбуваються природнім, ненасильницьким шляхом – “автоматично”, хоча й можуть прискорюватися, чи на деякий час хворобливо деформуватися різними чинниками.

5. Українська цивілізація, її етнос - як і всі інші цивілізовані етноси - несуть в собі свою Національну Ідею.

6. Кожний конкретний Українець, рівня Людини, є найвищим результатом життєдальності України, Українського етносу.

7. Рівень Людини – це найбільш можливе природне особисте наближення в даний історичний і цивілізаційний момент до відкритого Людством Образу Творця Живого за сукупністю явищ, що належать Творцеві і які передані ним кожній Людині, кожному Людському “Я” - Свободи, Любові, Творчості.


ТЛУМАЧЕННЯ:

1. Населення – сукупність жителів на Землі, в якій-небудь країні, області, в якомусь конкретному місці.

2. Етнос – спільнота жителів (плем’я, народність, нація), що історично склалася і має соціальну цілісність і оригінальний стереотип поведінки, себто свою оригінальну культуру.

3. Культура – сукупність природно-історично сформованих традицій-цінностей, які допомагають у виживанні і примноженні життя, як етносу, так і в процесах формування з конкретної особистості Людини.

4. Цивілізація – ступінь розвитку суспільної культури до поняття “сучасної”, якому передують два інші – доба дикунства й доба варварства.

5. Ландшафт – частина земної поверхні з певним, природно усталеним, сполученням рельєфу, клімату, ґрунтів, рослинного і тваринного світу.

6. Природне Живе – як доповнення до поняття ландшафту вищими умовами необхідними для розвитку живих організмів, - невидима, але історично помітна взаємодія життя земного і Надземного Вищого – дещо відмінна для різних ландшафтів.


ПУНКТИ РОЗДУМІВ:

Вважаємо основним незаперечним і базовим принципом існування Української Національної Ідеї сам факт існування України, як Явища, що природно сформувалося і формується надалі.

Під Явищем–Україна розуміємо гармонійну єдність ландшафту і етносу, що в межах цього ландшафту природнім шляхом зародився, розвинувся і розвивається надалі, і відомий, як Українці.

Українці – єдині, що нізвідки в Україну не прийшли, не були нізвідки сюди переселені – їх культурні традиції виросли з умов проживання саме в Україні, її кліматі, серед всіх тих умов, що сформували і формують далі як Україну, так і Український етнос.

Росіяни, поляки, українці, німці, англійці, китайці, інші етноси - саме тим поміж собою і відрізняються, що природно і гармонійно сформувалися у відмінних ландшафтних умовах, і відмінних культурних традиціях виживання і примноження життя.

Різні етноси сформувалися і надалі формуються автоматично, користуючись специфікою для кожного регіону як ландшафту, так і сили природного живого, що розвивають в цілому етнос і створюють спільне для етносу відчуття Батьківщини.

Ландшафт, природна сила живого, що розвивають етноси, гармонійно співвідносяться з Божественною природою, закладеною в кожну конкретну особистість. Божественна природа, що стимулює розвиток особистості в Людину, одного походження і характеру з гармоніями існуючих ландшафтів, природних сил живої і “мертвої” природи.

Людина, як зріла на даний історичний момент Особистість, є вищою видимою ціллю і задачею співіснування усього живого і “мертвого” на Землі - Людина є результатом долучення цього співіснування до роботи над собою, усвідомленим розвитком у собі Свободи, Творчості й Любові.

Зрілій Людині характерне свідоме сприйняття і розуміння вищевказаної співпраці, розвинутість в собі зворотних реакцій гармонійного єднання, як із Божественним Вищим, так і з живим земним.

Кожна особистість не випадково з’являється у своєму місці народження, і покликана нести і розвивати в собі закладене звище ідеальне “Я”.
Саме цей розвиток і є основою для існування Національної Ідеї, що реалізовується відповідним етносом.
В цьому розумінні - Етнос, це тільки сукупність, множина конкретної людської специфіки в даних невипадкових умовах життя.


ДЕЯКІ ВИСНОВКИ:

1. Національна Ідея України в тому, щоби кожен Українець, як особистість, міг як в Україні, так і за її межами досягнути рівня Людини, як за своїми якостями, так і у своєму вищому призначенні.

2. Національна ідея, реалізуючись спершу у верствах національної еліти, з її допомогою зростає разом із Українським етносом.

3. Вища задача Українского етносу сягнути рівня людського життя в цілому - з розвитком усього спектру цивілізаційних громадських інститутів, котрі забезпечують підвищення життєдальності етносу за всіма напрямками розвитку Людських прав, свобод і Природніх зобов'язань кожного конкретного Українця.

4. Національна ідея, розширяючись в кожному конкретному Українцеві, являє собою Вищу свободу відчувати і творити з себе Людину в оболонці любові до живого оточення, природно вироблених і актуальних для особи культурних традицій Життя - в рамках загальнолюдських культурних традицій - в напрямку постійно знаходжуваного в собі через явище любові власного Божественного призвання.

5. Особи, що свідомо належні іншому культурному середовищу, наприклад - англійському, німецькому, китайському, російському…, але є жителями України, дотичні до реалізації Української Національної Ідеї в тій степені, в якій вони оволоділи культурними здобутками Українського етносу, гармонійним співіснуванням з його ландшафтом і Природнім Живим.

6. Державні кордони не можуть бути кордонами між етносами. Природні кордони між етносами складніші, - ці області є найбільш животворними місцями для розвитку і досягнення Особистостями найвищих якостей Людини.

7. В ситуації, коли є можливість убезпечити природній розвиток людства від організованого дикунства Homo Sapiens - Держава не є обов’язковим атрибутом розвитку, як цивілізації, так і особистості.
..........................................................................

Висловитися.