Автори /
Гриць Янківська (2012)
|
Рубрики
/ ЖОДНИХ ПЕРЕВТІЛЕНЬ. Світ чарівний (2012-2015рр.)
Опис: Картина Богдана Савицького 2023р.
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Трояндою
•
Подих червневого вітру
•
Якби я знала
•
Не розумій мене
•
Завзяті дівчата
•
Декому
•
Несказанне
•
Чарівні бойківчаночки
•
Заклики 4
•
Заклики 3
•
Заклики зцілення
•
Заклики 2
•
Могли б дивуватись
•
Жодних перевтілення
•
А якщо забуду
•
Я ніколи тобі не казала
•
Горлиця
•
Озватися
•
І на тихому-тихому обрії літ
•
Опале листя
•
На рідному плечі
•
Отак, як в пізні весни
•
П'яніти без вина
•
Дощ у Карпатах
•
Літо моє красне
•
Крилата
•
Яблука для сестри
•
Осипаються липи
•
Чудо з чуд
•
Там прохолодним розлилось туманом
•
Серп наливається
•
Зі скелі
•
Я не сама
•
Плакучі дощі
•
Березневі мрії
•
Оповили тумани високу гору
•
Заклики
•
Світ чарівний
Переглянути всі твори з цієї сторінки
І я почну своє нове життя.
Буде воно, мов свіжий подих вітру.
Буде воно, мов свіжий подих вітру.
То, що це між ними було:
Чи подих червневого вітру,
Чи подих червневого вітру,
Якби я знала, як тепер болітиме –
Закрила б очі клаптем полотна,
Закрила б очі клаптем полотна,
Не розумій мене, не шануй мене,
Не вертайся додому з цілунками.
Не вертайся додому з цілунками.
А у великих містах
У вікнах стоять
У вікнах стоять
Такому рідному, далекому
Тобі! На пам'ять! На віки!
Тобі! На пам'ять! На віки!
Той екзамен вигадали Ви,
Пані Ліно, геній цього віку,
Пані Ліно, геній цього віку,
Чаруючи
Лікують серце панночки
Лікують серце панночки
Читайте книги, пийте молоко,
Любіть вологу і шануйте землю!
Любіть вологу і шануйте землю!
Люби весну і не картай за зливи,
За польові роботи, талий сніг,
За польові роботи, талий сніг,
Не плач, не картай себе, дівчинко!
Така твоя думка розхристана,
Така твоя думка розхристана,
Шукай себе, як знайдеш – не плач,
Бо вже запізно битись у тривозі.
Бо вже запізно битись у тривозі.
Могли б дивуватись. Та що дивуватись і з кого?
Бо ж завжди невірно були ми тлумачені світом.
Бо ж завжди невірно були ми тлумачені світом.
От якби була я гостродзьобим птахом,
Мала крила дужі та тендітний стан, –
Мала крила дужі та тендітний стан, –
А якщо забуду за весну, –
Лебедино, отже, не любила.
Лебедино, отже, не любила.
Я ніколи тобі не казала
Найпотрібнішу кожному фразу.
Найпотрібнішу кожному фразу.
На три пори року приспали, на три пори.
І три рази ноги скували сухі вітри.
І три рази ноги скували сухі вітри.
Хочеться озватися у польоті птиці,
Променем яскравим в небесній блакиті,
Променем яскравим в небесній блакиті,
Впродовж всього життя на широких вітрилах
Пронесу я любов незбагненну свою.
Пронесу я любов незбагненну свою.
Опале листя гріє душу.
Грій, листя, грій!
Грій, листя, грій!
Я тільки хочу, щоб щоразу,
Коли на рідному плечі
Коли на рідному плечі
Я вдячна всім, хто стрінувся в житті,
Найперше тим, хто був в нім нетривало,
Найперше тим, хто був в нім нетривало,
Чи та любов, що є в мені, сама дорогу знає?
Чи так сміливо серце б'є, бо щось святе тримає?
Чи так сміливо серце б'є, бо щось святе тримає?
А у Карпатах знову дощ –
Карпати плачуть.
Карпати плачуть.
Літо моє красне, бий мене у скроні!
Висуши вітрами змучені вуста!
Висуши вітрами змучені вуста!
Не сумуй, моя пташко мила,
Ти – крилата, а я – безкрила.
Ти – крилата, а я – безкрила.
У коліно б'є трава, люба моя зелень,
Залоскоче по нозі – серденько веселе.
Залоскоче по нозі – серденько веселе.
Осипаються липи в одвічному розрізі днів,
Під гарячою парою золотом вкрили дороги.
Під гарячою парою золотом вкрили дороги.
Я брела просторими вулицями днів ранками.
Побачила, небо хмуриться на дощ.
Побачила, небо хмуриться на дощ.
Там прохолодним розлилось туманом
В весняну пору – соковиту, п'яну,
В весняну пору – соковиту, п'яну,
Спогади, спогади, пещені діти,
Як вас прогнати з закутків серця?
Як вас прогнати з закутків серця?
Часом буває, що зорі
Геть обмануть у дорозі,
Геть обмануть у дорозі,
Я не сама! Я з кожним, хто за мене
В молитвах просить, хто – на край світів!..
В молитвах просить, хто – на край світів!..
Плакучі дощі.
Дрімучі, замріяні роси.
Дрімучі, замріяні роси.
Березневі пробуджені мрії
Напоїли нам спраглі серця.
Напоїли нам спраглі серця.
Оповили тумани високу гору,
Обняли, розлилися по ній і дишуть.
Обняли, розлилися по ній і дишуть.
Не губіть серця! Не калічте долі!
Не втрачайте душі! Не тримайте сліз!
Не втрачайте душі! Не тримайте сліз!
Є світ близький та чарівний,
Неначе мрій чарівність тиха.
Неначе мрій чарівність тиха.