Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
С М (2025)

Інфо
* Народний рейтинг 5.403 / 5.84
* Рейтинг "Майстерень": 5.404 / 5.84
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Переглядів сторінки автора: 34269
Дата реєстрації: 2025-01-25 16:00:26
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2026.10.15 09:11
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
Мій друг (Jimi Hendrix)
 
“Ей, уваж мою чарку, бармене
Це мій дрінк, еге, це мій дрінк, гаразд
Доливай, до верху
Хтось має співати
Чи хто співатиме?
Хтось має співати, вірно?
Ну а що”

 
Подайте ту пляшку
Я заспіваю реально
Ей
Дайте зайти у ноти

 
Роздивляюся через Гарлем
І мій шлунок бурчить уже трохи
Діліжанс, повний пір’я й слідів ніг
Під’їжджа до моєї коробки
Леді ось, перламутровий бантик
Із водійським ременем
Видихає акцентом
Із марафету й бурбона
“Чи не бачила я тебе в пеклі
Чи усе лише інцидент?”
(Уяви, що відчув я, гов)
 
Поки я питав “То був Іст або Вест-Сайд?”
Мої ноги боліли своє
Колеса слави ріжуть глибоко
Але дощ мене більш достає
І як вони забрались, просік я слова
Що валились на мій брудний тент
Ну, я їх підняв, і обтер їх
До чого те все
І ти не повірив би
“Зайди у мій номер, зубець посередині
Із тебе пляшка та президент”
 
Так бо, часом усе не просто, бейбі
Як оцей твій друг єдиний
Мовить, бачить, чує, як ти
А ти чиниш те саме, що він
(І на тій дорозі самотньо, бейбі)
(Ехех, є)
(О, іще дещо)
 
Ну я їду через Ел-Ей (ха)
На ровері примітивному
І стрічаю давнього кореша
Каже: “Ти мов інший, якийсь тепер дивний”
Ну, я: “Деякі, з вигляду, мовби портмоне”
А він: “У тобі явно монет немає”
І я оперся, подумав, і казав йому
“Свій гонор із-під таксофона забрав я”
І подих цей із волосся обтер
 
Так бо, часом усе не просто
Як оцей твій друг єдиний
Мовить, бачить, відчуває, як ти
А ти чиниш те саме, що він
 
О, щойно зі скандинавської цюпи
Простував я до тебе на кухню
І, відчувши слабкість, поглянув я в люстро
Щоб дізнати, чи тут ще друг мій
Тобі добре відомо, що я не п’ю каву
Ти наповниш горня піском
Заморожене чайне листя на дні
Ще й вишнева помада із боку
І мій плащ, на якому твій пес усе спить
І твій кіт, що мене атакує зі сховку
Я був певний, що ти мій друг мабуть
Та моя тінь усім передує
 
Дізнаюся, що часом не просто, бейбі
Як оцей твій друг єдиний
Мовить, бачить, відчуває, як ти
А ти чиниш те саме, що він
 
(Боже, що за самотність, ех)
Ех . . .
(Уже подай мені ту пляшку)
 
Ей–є, окей