Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
 
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
 
І Сержант Пепер і його Оркестр
Запрошують усіх на шоу
Сержант Пепер і його Оркестр
Усядьтеся зручніш, панове
Сержант Пепер і його
Сержант Пепер і його
Сержант Пепер і його Оркестр
 
Чудово бути з вами
Хвилюючись як слід
Таких люб’язних глядачів
Узяли б із собою всіх
Додому провеcти
 
Без потреби зупиняти шоу
Але, наголошуємо, що
Ті, хто гратимуть для вас пісні
Хочуть підспівали щоб усі
Тепер я представляю вам –
 
Неповторимий Біллі Шірз
І Пеперів Оркестр Одинаків!
 
 
 
 
 
 
 
 

 
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
 
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
 
Раптом кохані на відстані десь
Чи умієш бути на самоті?
Що залишає, минаючи, день?
Чи сумуєш з одинокості?
 
Атож, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
 
Чи потрібен хто-небудь
Когось же треба любити
І не просто хто-небудь
З любов’ю склалось аби
 
Віриш в кохання із першого згляду?
Був я певний, це стається повсякчас
Що ти побачиш, як світло згасає?
Нема певності, хоча є шанс
 
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
О, я сподіваюсь, із підтримкою друзів
 
Чи потрібен хто-небудь
Когось же треба любити
І не просто хто-небудь
З любов’ю склалось аби
 
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
О, я сподіваюсь, із підтримкою друзів
Уже я здолаю, як підтримають друзі
Якщо підтримають друзі
 
 
 
 
 
 
 
 

 
Усе на ліпше хоч би як
І я божеволів у школі
Мої вчителі були кволі
Мене зупиняли й
Усе загортали
У правила щодо & щоби
 
Та й визнав, що усе на ліпше
Щораз на ліпше, хоч би як
(Куди же гірше)
Я визнав, що усе на ліпше
Усе на ліпше
З тобою я
 
Бував я затятим студентом
Немов не з цієї планети
Не чую як ось просили чогось
Зроблю все що можна окей
 
Та й визнав, що усе на ліпше
На ліпше завжди, хоч би як
(Куди же гірше)
Я визнав, що усе на ліпше
На ліпше, адже
З тобою я
Все щоразу ліпше, хоч би як!
 
Усе на ліпше, хоч би як
Ліпше і ліпше й ліпше
Усе на ліпше, хоч би як
Ліпше і ліпше й ліпше
 
Бував я жорстоким до жінки
Бив її, примхам її завдавав перешкод
Це було ницо, але я змінився
І роблю все що можу окей
 
Визнав я, що все на ліпше
На ліпше завжди, хоч би як
(Куди же гірше)
Бо визнав я, що все на ліпше
Усе на ліпше
З тобою я
Все щоразу ліпше, хоч би як!
 
Усе на ліпше, хоч би як
Ліпше і ліпше й ліпше
Усе на ліпше, хоч би як
Ліпше і ліпше й ліпше
Все щоразу ліпше, хоч би як!
 
 
 
 
 
 
 
 

 
Я шпарку заб’ю, через неї дощить
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
 
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
 
І неправда неважлива, я правий однак
У себе в хаті я
Правий однак
Ще зібрались люди ген, усе щось не виходить в них
І не закличе жоден їх у гості
 
Кімнату фарбую собі в кольори
Як ось вони ~ думки мої
У дорозі
 
І неправда неважлива, я правий однак
У себе в хаті я
Правий однак
Люди ген дурні й бентежні, навіть не питай мене
Чому я їх не кличу в гості
 
Гадаю, що час всього-навсього збіг
Ні разу не значних речей
Йдеш собі повз
 
Шпарку заб’ю, через неї дощить
Зупиняючи думки
Все кудись-то
Все кудись-то
Шпарку заб’ю, через неї дощить
Зупиняючи думки
Все кудись-то
 
 
 
 
 
 
 
 

 
У середу близько п’ятої ледь розвидниться
Нишком зачинить у спальню двері
Лишить листа, що все мовить за неї
І на кухню сходами, носовичка
стискаючи
Двері тихцем зачинивши вхідні
Ступить нарешті надвір
 
Дім (Ми їй віддали життя)
Покинути (Пожертвували життя)
Час (Усе, що гроші придбати могли)
Дім покидає в якім самотіла (Прощавай)
Вона роки
 
Далі хропе батько, жінка, влізши в халат
Схопить листа прочитає умить
На самоті, біля сходів униз
Зі сльозами кричить чоловіку
Бебі пішла чогось –
Так не подбати про нас усіх –
Як тепер бути мені?
 
Їй (Ми не зважали на себе)
Обридло (Жодної думки про себе)
Вона (Ми пробивалися через життя)
Тих покидає із ким самотіла (Прощавай)
Усі роки
 
П’ятниця, о дев’ятій, зовсім далеко геть
Ось уже й зустріч призначена нею
Із хлопцем, що тямить на мототрейді
 
Втіх (Що ми робили не те)
Їй треба (Як осягти, що не те)
Бач (Є такі речі
Котрих не придбати)
Бажання власні усе притлумляла (Прощавай)
Вона роки
 
В домі отім (Прощавай)
 
 
 
 
 
 
 
 

 
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
 
Відомий світу містер Кей
Запрошує на цю суботу в Бішопґейті
Під Гендерсонів танці й спів
Крізь обруч містер Кайт летить ~ час обмерти
Кей і Ейч запевняють публіку
Із їхнім шоу не конкурує жодне
І звичайно Генрі-Драбант витанцьовує вальс!
 
За десять шоста туш звучить
А доти трюки в тишині смакуються
І містер Ейч подемонструє
Кульбітів рівно десять на землі спроста
За декілька днів на підготовку
Веселий час ми гарантуєм вам
Бо рівняти містера Кайта годі із кимось!
 
 
 
 
 
 
 
 

 
Говорилось
за простори між нас усіх
І людей, що
невидимі нам із-за стін
ілюзійних
Правди не почути
далі пізно геть
нема їх уже
 
Говорилось
ось є любов
розділена
Як найдеш, то
тримай змагайся
прийде все із любов’ю
Із любов’ю
світ рятує всякий
як їм довести
 
Спробуй бачити
атож у тобі все
Не змінить ніхто тебе
Осягни
який малий ти сам
Тече життя
у тобі & без тебе далі
 
Говорилось
любов є, охолола втім
Для людей, що
душі взамін
вхопили світ
І не знають і не видять
ти хіба не з них?
 
Видитимеш більше, аніж себе
то збагнеш
Душу чекає мир
А ще осягнеш колись
ми є одне
Потік життя
в тобі й без тебе далі
 
 
 
 
 
 
 
 

 
Рештки волосся випадуть геть
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?
 
Юності не вернуть
Слово скажи своє ~
Я же тут як тут
 
Я би згодився, пробки міняти
Як не стане світла
Ти плела би светри при каміні, знай
Пікніки у неділю зрання
Ще на городі рвала будяки би
Відаючи міру
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?
 
Улітку винаймемо собі котедж
Десь на Айл-оф-Вайт, і недорогий
Ми за ощадливість, еге
Онуки біля ніг
Віра, Чак & Дейв
 
Вишли поштівку двійко рядків
Що вважаєш ти
Поміркуй, про що тобі казати варто
Щиро ваша ~ це би не радив я
Відгук лиши, заповнивши форму
Виповнимо мрії
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?
 
 
 
 
 
 
 
 

 
О, Ріто-паркувальнице
Ріто-паркувальнице
 
Ріто-паркувальнице
Що стало би на заваді
Увечері ваше серце викрасти
 
При лічильнику я нидів
Ріту я ураз примітив
Як вона писала у блокнотикові
 
При суворій кепці личко
Був у неї ще наплічник
Надававши вигляд мілітарної мем
 
Ріто-паркувальнице
Чи запитати смію
Мали би час попити чаю ми
 
Ріто!
 
Прогулятись, певне діло
Жартувати за обідом
Їй казати, ось би вас побачить іще
 
По рахунку Ріта платить
Йдемо до неї, як порядні
На софі присісти із сестрою-двома
 
О, Ріто-паркувальнице
Як же тепер нам бути?
Ще підморгніть, я житиму оцим
 
Ріто-паркувальнице
Ріто-паркувальнице . . . .
 
 
 
 
 
 
 
 

 
Хай ранок іще буде добрий
Хай буде чудовий, так
Ніц не спасти його життя, жінку пустіть
Ніц не сказать про день, що ваші донька й син
Немає справ, катма і снаг
Аніяких ідей та це окей
І ранок незмінно добрий, так
 
Десь треба йти, здоров’я на це нема
Простуючи домів, із містом сам-на-сам
Ніби всім отут не до роботи
Під замком усе, пустеля мовби
Перехожий наче спить напів
Далі улицю долай, свисти собі
 
За певний час щось усміхне вряди-годи
Йти оминаючи за парканами школу
Жодної зміни рік-у-рік
Аніяких ідей та це окей
І ранок незмінно добрий, так
 
Люди сновигають, файв-о-клок
Поступово в місто сходить морок
Перехожий сповнений життя
До сім’ї вертайсь і пий свій чай
Незнамо-хто цікавий, скільки то годин
Чо би не флірт, і заведешся у мить
Щось показав би їй, якщо б
Аніяких ідей та це окей
І ранок незмінно добрий, так
 
 
 
 
 
 
 
 

 
Сержант Пепер і його Оркестр
Радіють успіхові шоу
Сержант Пепер і його Оркестр
Час прощавання надійшов
Сержант Пепер і його
Сержант Пепер і його
Сержант Пепер і його
Сержант Пепер і його
Сержант Пепер і його Оркестр
Не раз іще до вас вернеться
Пепер і його неповторимі хлопаки
Уклоняться насамкінець
Сержант Пепер і його
Сержант Пепер і його
Пам’ятний Оркестр Одинаків
 
 
 
 
 
 
 
 

 
Читав новини, знаєш-бо
Якої долі хто зазнав, еге
Хай радше пишуть про сумне
Посміювався часом я
Була ще фотографія
Не зваживши на світлофор
В авті розстався із душею джент
Юрма людей дивилася
Та упізнати щоб
Як же бути певним, раптом це хтось із Палати Лордів
 
Кіно переглядав, атож
І наша Армія перемогла
Юрма людей ішла кудись
Раніше книгу був я
Прочитав оцю
 
Й тебе ввімкнув би от
 
 
Із постелі вистрибнуть
Гребінцем укласти чуб
Нижче поверхом ковтнути чаю
Підвести погляд побачити спізняюсь
Онде плащ і капелюх
Омнібус у п’ять секунд
Нагорі цигарку покурити
І хтось розмовля а я собі все марю
 
Читав новини, знаєш-бо
Три тисячі дірок у Ланкешірі
Хоча дірки щось незначне
Їх полічили вже
Кажуть, вистачатиме щоб Алберт Хол забити вщерть
 
Й тебе ввімкнув би от